Ухвала

від 27.07.2022 по справі 501/1807/22

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 27.07.2022

Справа № 501/1807/22

2-з/501/54/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Тимко М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області заяву ОСОБА_1 прозабезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського міського суду Одеської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Природоохоронне підприємство«Рідний Край»,Балтської міськоїради Одеськоїобласті про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

22 липня 2022 року, з метою забезпечення позову, позивач звернулась до суду з заявою в якій просить накласти арешт на:

- приміщення магазину загальною площею 66,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , титульним власником якого є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- господарський комплекс (урочище Петрашково), розташований за адресою: Одеська область Балтський район, с/рада Лісничівська, комплекс будівель та споруд №2, який складається з конюшні Б, кунгу В, кунгу Г, вольєру Д, вольєру Е, фазанарія Л, навісу М, навісу Н, свиноматочника Ж, трансформаторної підстанції Т, криниці №1, сараю С, медвежатника Р, сараю П, сараю У, убиральні 3, кормокухні К, який на цей час належіть на праві власності товариству зобмеженою відповідальністю«Природоохоронне підприємство«Рідний Край» (Код ЄДРПОУ 30129523).

Заява мотивована тим, що як було вказано в позовній заяві, ОСОБА_2 ухилився від надання нотаріусу правовстановлюючих документів на спірне майно, що перешкоджає позивачу реалізувати свої права на майно, яке залишилося після смерті її матері. Така навмисна поведінка ОСОБА_2 дає позивачу підстави вважати, що відповідачі, з метою ухилення від виконання рішення суду, можуть відчужити належне їм на цей час на праві власності майно і в цьому випадку ОСОБА_1 буде змушена звернутися до суду з новими позовними заявами про витребування майна у нових власників.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так,відповідно до ст.149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Так, в обґрунтування заявлених вимог про забезпечення позову позивач посилається на те, що ОСОБА_2 ухилився від надання нотаріусу правовстановлюючих документів на спірне майно, що перешкоджає позивачу реалізувати свої права на майно, яке залишилося після смерті її матері.

Але, при цьому, звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування, позивачем до позовної заяви були додані копії правовстановлюючих документів на спірне майно, завірені представником позивача адвокатом Шарковою Н.Р.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд зазначає, що відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, забезпечення позову застосовується з метою гарантування виконання рішення суду у справі і повинно прийматись лише у разі необхідності, бути співмірним із заявленими вимогами, оскільки необґрунтоване забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів інших осіб.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, аналізуючи зазначені правові норми, суд вважає, що обраний позивачемзахід забезпеченняпозову шляхомнакладення арештуна нерухомемайно,що належитьвідповідачам неє співмірниміз заявленимипозовними вимогами, також позивачем не надано доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, і що відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення суду, доказів наявності фактичнихобставин,з якимипов`язуєтьсязастосування забезпеченняпозову, та приймаючи до уваги інтереси не тільки позивача, відповідача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.259-260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя