Ухвала

від 28.07.2022 по справі 363/2102/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"28" липня 2022 р. Справа № 363/2102/22

УХВАЛА

28 липня 2022 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в тому числі в особі законного представника малолітньої ОСОБА_4 , третя особа - Подільський районний у місті Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька,

встановив:

пред`явлену позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.

Як убачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовну заяву подано без дотримання вимог ст.ст. 175 та 177 ЦПК України.

Так, в поданій заяві ОСОБА_1 порушує питання про виключення з актового запису про народження ОСОБА_4 відомостей про нього як батька дитини. Свої вимоги мотивує тим, що батьком дитини у свідоцтві про її народження записаний він, однак її біологічним батьком є ОСОБА_2 .

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У той же час, згідно ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Оспорення батьківства - це процес, який розпочинається пред`явленням до суду не «вимоги про оспорення», а вимоги про виключення імені особи як батька з актового запису про народження дитини. Саме в цьому полягає захист прав позивача, коли законом визначений належний, ефективний спосіб для цього шляхом пред`явлення конкретної вимоги матеріально-правового характеру згідно вказаних норм СК України.

Відтак, з позовною заявою про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, має право звернутися особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу.

Відповідати ж за таким позовом може тільки матір дитини, батьківство щодо якої оспорюється, яка також внесена до актового запису про народження дитини, або її опікун, а не особа, яка на думку позивача може бути біологічним батьком дитини.

Частина 1 ст. 129 СК України не наділяє правом записаного згідно актового запису батька дитини подавати позов до особи, яку він вважає біологічним батьком дитини, про виключення з актового запису відомостей про батька.

З позовною вимогою про визнання батьківства та відповідно внесення змін до актового запису про народження дитини в частині відомостей про її батька, до суду може звернутися особа, яка вважає себе батьком дитини, а не особа, яка оспорює своє батьківство.

Чоловік же вказаної жінки, в даному випадку ОСОБА_1 , який записаний батьком дитини відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 СК України, тоді буде відповідачем за таким позовом.

Згідно п. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відтак, відповідати за вказаним позовом має матір дитини, батьківство щодо якої оспорюється, тобто ОСОБА_3 .

Разом з тим, відповідачем по справі вказаний також і ОСОБА_2 до якого жодних позовних вимог не висунуто.

Отже в позові слід узгодити спірні правовідносини та висунуті вимоги матеріально-правового характеру з особами, що мають за ними відповідати, шляхом подання уточненої повної заяви, із зазначенням в ній в якості відповідача особу, яка має відповідати за позовом.

Також в резолютивній частині позовної заяви позивач просить постановити рішення про виключення актового запису №2043 від 24 вересня 2015 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві, відомостей про те, що ОСОБА_1 , є батьком цієї дитини, одночасно відмовивши у первісному позові відповідачки.

Проте, про який саме первісний позов позивачки йдеться, в позовній заяві не обґрунтовано, коли цей позов подається як первісний.

Також позовна заява містить незакінчені речення, зокрема «з наведених обставин вбачається, що я не знав і не міг знати до 2018 року, що…».

Крім того, згідно ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Згідно ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров`ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

Проте належний орган опіки та піклування (за місцем проживання дитини), присутність представника якого на судових засіданнях в разі, якщо розглядається справа стосовно дитини або з питань, що зачіпають її права є обов`язковою, в якості третьої особи в позові не зазначений, копії позовної заяви та копії всіх документів для цієї особи суду не надано.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як передбачено вимогами ч. 2 та ч. 4 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно вимог Розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20 серпня 2019 року, копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

У випадках, встановлених чинним законодавством, у тому числі для проставлення апостиля, а також на вмотивовану вимогу учасника справи чи органів та установ, які виконують рішення судів, з метою недопущення порушень прав фізичних та юридичних осіб, копія судового рішення засвідчується гербовою печаткою та підписом головуючого судді (судді-доповідача), а у разі його відсутності - головою суду чи особою, що виконує його обов`язки.

Копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена шляхом: виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи; роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, який містить електронні підписи відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою "Згідно з оригіналом". Крім того, на копії судового рішення (документу) може зазначатися інформація про те, що оригінал судового рішення (документу) знаходиться в матеріалах справи (кримінального провадження).

У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, збереженого в АСДС, проставляється відмітка "Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду".

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія". На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис". Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду. Якщо копія складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на три проколи, а на зворотному боці останнього аркуша скріплена підписом відповідальної особи апарату суду, засвідчена відбитком печатки суду, із відміткою "Всього в копії __ арк.", посади та П.І.Б. відповідальної особи апарату суду. Допускається засвідчувати копії документів поаркушно.

У той же час, подані представником позивача копії рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 року та ухвала Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року, в передбаченому законом порядку не завірені та відмітки про набрання ними законної сили не містять.

Таким чином позивачу слід усунути вказані недоліки заяви шляхом подання:

-уточненої позовної заяви згідно вимог ст. 175 ЦПК України із зазначенням в належного відповідача та в якості третіх осіб Подільського районного у місті Києві Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві та належного органу опіки та піклування за місцем проживання дитини;

-належним чином завірених у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20 серпня 2019 року копій рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 року та ухвали Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року.

Відтак відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185, 260, 294 ЦПК України,

ухвалив:

позовну заяву залишити без руху.

Для усунення зазначених недоліків надати строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя