Постанова

від 28.07.2022 по справі 640/18791/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року

м. Київ

справа №640/18791/20

адміністративне провадження № К/9901/30947/21, №К/990/10105/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/18791/20

за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа - Приватне підприємство "Воронівка Агро" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

за касаційними скаргами Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер", в інтересах якого діє адвокат Васюк Микола Миколайович,

на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Грибан І.О., суддів: Кузьмишина О.М., Лічевецький І.О.,

та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Єгорової Н.М., суддів: Федотова І.В., Чаку Є.В.,

УСТАНОВИВ:

Суть спору

1. У серпні 2020 року Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі - позивач, НВ ТОВ «Агро-Інтер») звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач, ВПВР УЗПВР у Миколаївській обл. ПМУ МЮ (м.Одеса)), третя особа - Приватне підприємство «Воронівка Агро», де просило:

1.1. визнати протиправною бездіяльність ВПВР УЗПВР у Миколаївській обл. ПМУ МЮ (м.Одеса), яка полягає у не знятті арешту, який було накладено на все нерухоме майно НВ ТОВ «Агро-Інтер» (01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 11; код ЄДРПОУ 31306940; номер запису про обтяження: 6249420, 5429608, 3894392, 3893852, 3884547, 3881470, 3880575, 3880347, 3879413, 3879376, 3879331, 3879288, 3879111, 3879034, 3878909, 3878821, 3878192, 3852873, 749970, 3852873) на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області від 22.04.2014, від 12.12.2013 у виконавчому провадженні № 37674119;

1.2. зобов`язати ВПВР УЗПВР у Миколаївській обл. ПМУ МЮ (м.Одеса) зняти арешт, який було накладено на все нерухоме майно НВ ТОВ «Агро-Інтер» (01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 11; код ЄДРПОУ 31306940; номер запису про обтяження: 6249420, 5429608, 3894392, 3893852, 3884547, 3881470, 3880575, 3880347, 3879413, 3879376, 3879331, 3879288, 3879111, 3879034, 3878909, 3878821, 3878192, 3852873, 749970, 3852873) на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області від 22.04.2014, від 12.12.2013 у виконавчому провадженні № 37674119.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року у справі № 640/18791/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року - скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги НВ ТОВ «Агро-Інтер» задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ВПВР УЗПВР у Миколаївській обл. ПМУ МЮ (м.Одеса) щодо не зняття арешту з майна НВ ТОВ «Агро-Інтер», накладеного у межах виконавчого провадження ВП № 37674119. Зобов`язано ВПВР УЗПВР у Миколаївській обл. ПМУ МЮ (м.Одеса) зняти арешт, який було накладено на все нерухоме майно НВ ТОВ «Агро-Інтер» за номерами записів про обтяження: 3894392, 3893852, 3884547, 3881470, 3880575, 3880347, 3879413, 3879376, 3879331, 3879288, 3879111, 3879034, 3878909, 3878821, 3878192, 3852873, на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області від 12.12.2013 у межах виконавчого провадження № 37674119. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ВПВР УЗПВР у Миколаївській обл. ПМУ МЮ (м.Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» витрати, пов`язані із сплатою судового збору, в сумі 5255,00 грн.

4. На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника позивача Васюка В.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив стягнути на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» за рахунок бюджетних асигнувань ВПВР УЗПВР у Миколаївській обл. ПМУ МЮ (м.Одеса), витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн.

5. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року заяву НВ ТОВ "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково: стягнуто з ВПВР УЗПВР у Миколаївській обл. ПМУ МЮ (м.Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» судові витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

5.1. Задовольняючи частково заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

5.2. Так, судом зазначено, що написання апеляційної скарги належить до такої діяльності адвоката як складання процесуальних документів, до якої входить аналіз та вивчення документів та судових рішень, з урахуванням яких апеляційна скарга складається. Отже, окреме виділення від підготовки і складання скарги таких послуг як аналіз та вивчення судової практики є необґрунтованим, позаяк відповідні послуги є елементом підготовки на апеляційну скаргу, а тому такі витрати не можуть бути присуджені на користь заявника.

6. 09 липня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява НВ ТОВ "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої представник просив стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

7. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви НВ ТОВ "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового рішення.

7.1. Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову у справі № 640/18791/20 відмовлено, а отже у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення Окружним адміністративним судом м. Києва необхідно відмовити. Судом першої інстанції при цьому зауважено, що додаткове судове рішення ухвалюється саме судом, що ухвалив судове рішення про задоволення позовних вимог.

8. За результатами апеляційного перегляду ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року за апеляційною скаргою НВ ТОВ "Агро-Інтер" оскаржуване рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року.

8.1. Суд апеляційної інстанції переглядаючи ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року та погоджуючись із вищезазначеним висновком суду першої інстанції констатував, що з урахуванням приписів частини шостої статті 139 КАС України питання розподілу судових витрат мав вирішити суд апеляційної інстанції. Поряд із цим додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 640/18791/20 вказане питання було вирішено шляхом стягнення судових витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

9. На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника НВ ТОВ "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив стягнути на користь НВ ТОВ "Агро-Інтер" за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) понесені у суді апеляційної інстанції витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у задоволенні заяви НВ ТОВ "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/18791/20 відмовлено.

10.1. Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви суд апеляційної інстанції виходив з того, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року апеляційну скаргу НВ ТОВ "Агро-Інтер" залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року без змін, підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відсутні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

11. 20 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга НВ ТОВ «Агро-Інтер», в інтересах якого діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 640/18791/20, де позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову, якою заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

11.1. Вказана касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Великої палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16, від 20 січня 2021 року у справі № 357/11023/18, 06 квітня 2021 року у справі № 922/2056/20, від 21 січня 2021 року у справі № 580/3073/20, від 18 липня 2019 року у справі № 1740/2004/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2686/19.

11.2. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

11.3. Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

11.4. Наведене, як зазначає, скаржник, узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у вищенаведених скаржником постановах.

11.5. Скаржник наголошує, що доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу у цій справі покладалося саме на відповідача, а суд не мав право самостійно без клопотання сторони справи зменшити розмір таких витрат з урахування принципу змагальності. Позивач уважає, що понесені витрати на надання правничої допомоги є співмірними, відповідачем у справі не було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не було спростовано жодним чином доводів позивача про їх обґрунтованість, а тому додаткова постанова підлягає скасуванню в судовому порядку.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження № К/9901/30947/21 за вищезазначеною касаційної скаргою.

13. 25 квітня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга НВ ТОВ «Агро-Інтер», в інтересах якого діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 640/18791/20, де позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

13.1. Підставою для відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою є оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення, зазначеної у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.

14. Матеріали справи № 640/18791/20 надійшли до Верховного Суду 16 червня 2022 року, що підтверджується супровідним листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року № 640/18791/20/6179/22.

15. Ухвалами Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 липня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційні скарги № К/9901/30947/21, №К/990/10105/22 до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

16. Від відповідача та третьої особи відзиви на касаційну скаргу не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції за наявними в справі матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Джерела права, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

18. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

19. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

20. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

21. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

22. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

23. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

24. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

25. Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

26. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

27. Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

28. Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

29. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

30. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

31. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

32. Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

33. Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

34. При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

35. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

36. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

37. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі № 640/10548/19, від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, від 18 травня 2022 року у справі № 640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі № 380/4759/21.

38. Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України щодо ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

39. Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що: "Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

41. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

42. Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України».

43. Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19, від 28 жовтня 2021 року у справі № 160/15983/20.

44. З урахуванням викладеного Суд погоджується з доводами позивача про те, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не міг оцінювати відповідність їх розміру критеріям, що передбачені у частині п`ятій статті 134 КАС України.

45. З матеріалів цієї справи слідує, що звернувшись до суду із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу, представником позивача на підтвердження вартості послуг з надання правової допомоги у розмірі 30000,00 грн були надані наступні документи: копія договору від 17 травня 2021 року № 48 згідно пункту 1 Додатка № 1 до якого гонорар адвоката за надання послуг, згідно цього договору є фіксованим та складає 30000,00 грн і сплачується клієнтом в порядку, передбаченому пунктами 5.2 та 5.3 договору; звіту наданих послуг від 18 червня 2021 року згідно якого позивачу надана правова допомога загальною вартістю 30,000 грн обсяг якої становить: 1) проведення правового аналізу наданих документів Клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування Клієнта у справі № 640/18791/20, аналіз рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року; 2) підготовка та подання апеляційної скарги від 23 травня 2021 року на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року у справі № 640/18791/20; 3) підготовка та подання клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи № 640/18791/20 від 09 червня 2021 року; 4) участь у судовому засіданні 16 червня 2021 року у Шостому апеляційному адміністративному суді.

46. Таким чином, розмір понесених позивачем витрат в ході судового розгляду справи підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами.

47. Матеріалами справи також підтверджується, що копія заяви від 23 червня 2021 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/18791/20 була направлена позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв`язку.

48. Крім того, про розгляд цієї заяви від 23 червня 2021 року відповідач також був завчасно повідомлений судом апеляційної інстанції у визначений процесуальним законом спосіб, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

49. Однак, жодних заперечень чи клопотань щодо незгоди із заявленим до відшкодування розміром чи зменшення витрат на правничу допомогу відповідач до суду не надіслав, явку уповноваженого представника для участі у судовому засіданні, призначеному для розгляду вищевказаної заяви не забезпечив.

50. З урахуванням викладеного, а також вищевказаної позиції Верховного Суду, колегія суддів доходить до висновку про те, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не міг оцінювати відповідність їх розміру критеріям, що передбачені у частині п`ятій статті 134 КАС України, та, відповідно, самостійно зменшувати розмір заявлених до відшкодування сум.

51. Позиція аналогічного змісту міститься також в постановах Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 640/4035/20, від 27 січня 2022 року у справі № 560/5358/20.

52. Щодо оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у задоволенні заяви НВ ТОВ "Агро-Інтер", якою відмовлено у задоволенні зави про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/18791/20, колегія суддів зазначає про таке.

53. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

54. Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

55. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя).

56. Частиною шостою вказаної статті встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

57. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

58. Необхідно зауважити, що позивач, який поніс витрати на подання адміністративного позову, апеляційної чи касаційної скарги, вимоги яких судом було задоволено, має гарантоване законом право на присудження йому відповідно до задоволених вимог документально підтверджених судових витрат.

59. Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року апеляційну скаргу НВ ТОВ "Агро-Інтер" залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року без змін, а отже у цьому випадку підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відсутні.

60. Колегія суддів уважає слушними висновок суду апеляційної інстанції, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

61. Водночас, як вище зазначено, суд апеляційної не змінював ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року та не ухвалював нове рішення, а залишив оскаржувану ухвалу без змін.

62. Ураховуючи наведене суд апеляційної правильно виходив з того, що при прийнятті постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року судом обґрунтовано не вирішувалося питання розподілу судових витрат, а тому підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення відсутні.

63. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

64. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

65. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального права, підстави для скасування чи зміни ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року відсутні.

66. Поряд із цим судом апеляційної інстанції при ухваленні додаткової постанови від 07 липня 2021 року допущено порушення норм процесуального права, зокрема частини п`ятої статті 134 КАС України, які привезли до неправильного вирішення питання розподілу судових витрат в цілому.

67. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

68. Враховуючи зазначене колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення в частині присудженого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

69. Ураховуючи відсутність потреби аналізу й оцінки доказів щодо співмірності заявлених витрат (за умови відсутності ініціативи про таке з боку відповідача) та інші наведені аспекти цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність потреби направлення цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції та можливість ухвалення додаткової постанови про відшкодування витрат на правничу допомогу безпосередньо касаційним судом.

Керуючись статтями 3, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер", в інтересах якого діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року задовольнити.

2. Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 640/18791/20, якою частково задоволено заяву НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового судового щодо стягнення з ВПВР УЗПВР у Миколаївській обл. ПМУ МЮ (м.Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» судових витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (54056, м. Миколаїв, пр-т. Миру, 46/1, код ЄДРПОУ 43315529) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 31306940) судові витрати на правничу допомогу в сумі 30000,00 гривень.

3. Касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер", в інтересах якого діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року залишити без задоволення.

4. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 640/18791/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

М.В. Білак

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду