Ухвала

від 14.09.2022 по справі 640/18791/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2022 року

м. Київ

справа №640/18791/20

адміністративне провадження №К/9901/30947/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції заяву Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № справи № 640/18791/20 за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа - Приватне підприємство "Воронівка Агро" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

08 липня 2022 року Верховний Суд розглянув справу № 640/18791/20 за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа - Приватне підприємство "Воронівка Агро" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер", в інтересах якого діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року.

03 серпня 2022 року від позивача у цій справі надійшла заява про ухвалення Верховним Судом додаткового судового рішення у справі № 640/18791/20 про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

У касаційній скарзі, в якій, окрім іншого, було заявлено клопотання про відшкодування судових витрат, позивач зазначив, що докази на підтвердження витрат НВ ТОВ "Агро-Інтер" на правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним переглядом справи та визначення їх остаточного розміру, будуть подані до суду після ухвалення судового рішення за результатами касаційного перегляду справи.

Відповідно до матеріалів справи, заява про розподіл судових витрат, в якій міститься вимога про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції в розмірі 30 000,00 грн, направлена представником позивача на адресу відповідача 01 серпня 2022 року.

18 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - ПМУ МЮ (м.Одеса)) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3000, 00 грн.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, ПМУ МЮ (м.Одеса) посилається, зокрема на те, що зазначені в Акті наданих послуг від 01 серпня 2022 року послуги з проведення правового аналізу наданих документів клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та подання касаційної скарги від 18 серпня 2021 року - не можуть бути віднесені, на думку останнього, до правничої допомоги. Щодо консультування клієнта у справі №640/18791/20 та аналіз додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року, то ці послуги є тотожні та фактично свідчать про штучне збільшення обсягу робіт адвоката. На переконання ПМУ МЮ (м.Одеса), витрачений час Адвокатським об`єднанням на надання правничої допомоги у 15 годин не відповідає складності справи, оскільки, фактично підготовка та подача касаційної скарги у справі № 640/18791/20, за своєю суттю є цитуванням статті 134 КАС України, а обґрунтуванням в ній є порушення норм процесуального права, а саме відсутність клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Своєю чергою вартість послуг у 2000 грн за одну годину значно завищена та неспівмірна у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та категорією складності справи з підготовки касаційної скарги на оскаржувану постанову у справі №640/18791/20 щодо додаткового рішення з розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Від НВ ТОВ "Агро-Інтер" 23 серпня 2022 року надійшло клопотання про залишення клопотання ПМУ МЮ (м.Одеса) від 18 серпня 2022 року без розгляду, з огляду на відсутність повноважень у представника ПМУ МЮ (м.Одеса) Сазонова Д.К діяти в інтересах відповідача.

Вирішуючи подане клопотання НВ ТОВ "Агро-Інтер" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина сьома статті 139 КАС).

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI) визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Ці критерії також застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування не відповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Такий висновок неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 21 червня 2022 року у справі № 826/11302/18.

На підтвердження заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції НВ ТОВ "Агро-Інтер" надало копії: договору від 22 липня 2021 року № 75 про надання професійної правничої (правової) допомоги з АО "ВР Партнерс"; додатку № 1 від 22 липня 2021 року до договору № 75 про надання правової допомоги від 22 липня 2021 року; акту наданих послуг від 01 серпня 2022 року згідно договору № 75 про надання правової допомоги від 22 липня 2021 року; звіту про обсяг наданих послуг від 01 серпня 2022 року згідно договору № 75 про надання правової допомоги від 22 липня 2021 року.

Відповідно до пункту 5.1 договору від 22 липня 2021 року № 75 плата за надані Адвокатським об`єднанням послуги за цим договором встановлюється відповідно до виставлених останнім актів наданих послуг згідно переліку послуг зазначених у Додатках, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно Додатку №1 до Договору №75 про надання правової допомоги від 22 липня 2021 року, передбачено, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання за надання Послуг, згідно цього Договору, складається з загальної кількості годин витрачених Адвокатським об`єднанням на надання Послуг: 1 (одна) година наданої правової допомоги Адвокатським об`єднанням Клієнту за цим Договором складає 2 000,00 (дві тисячі) гривень.

Згідно Акту від 01 серпня 2022 року наданих послуг згідно Договору № 75 про надання правової допомоги від 22 липня 2021 року та Звіту від 01 серпня 2022 року про обсяг наданих послуг згідно Договору №75 про надання правової допомоги від 22 липня 2021 року зазначено, що Адвокатським об`єднанням було надано наступну професійну правничу допомогу: проведення правового аналізу наданих документів Клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування Клієнта у справі № 640/18791/20, аналіз додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 640/18791/20; підготовки та подання касаційної скарги від 18 серпня 2021 року у справі № 640/18791/20.

Адвокатським об`єднанням на надання професійної правничої допомоги витрачено загалом 15 годин на загальну вартість наданих послуг у сумі 30 000,00 гривень.

При цьому, в наданій копії Акту наданих послуг від 01 серпня 2022 року згідно Договору № 75 відсутнє конкретне визначення кількості часу, окремо витраченого на підготовку касаційної скарги та проведення правового аналізу наданих документів Клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування Клієнта, аналіз додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 640/18791/20.

Порівняльний аналіз змісту касаційної скарги на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 640/18791/20, якою вирішувалося питання про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу, зі змістом клопотання НВ ТОВ "Агро-Інтер" про ухвалення судом апеляційної інстанції додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 640/18791/20, що було подано позивачем на стадії апеляційного перегляду справи, свідчить, що вони у більшій частині є аналогічними.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат Суд також враховує, що предметом оскарження є додаткова постанова суду апеляційної інстанції у справі щодо оскарження бездіяльності органу державної виконавчої служби, розгляд справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження.

Окрім того, в суді касаційної інстанції розгляд справи № 640/18791/20 відбувався в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Практика Верховного Суду щодо вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу є конкретною, послідовною та усталеною, а написання касаційної скарги належить до такої діяльності адвоката як складання процесуальних документів, до якої входить аналіз та вивчення документів та судових рішень, з урахуванням яких складається касаційна скарга, а також аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини та відповідно формування позиції. Отже, окреме виділення (Додаток № 1 до Договору № 75) від підготовки і складання скарги таких послуг як аналіз та вивчення судової практики, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, аналіз оскаржуваного судового рішення та формування позиції є необґрунтованим, оскільки відповідні послуги є елементом підготовки касаційної скарги.

До того ж зміст касаційної скарги головним чином складається з цитування положень КАС України, якими врегульовується питання розподілу судових витрат та витягів з постанов Верховного Суду щодо вирішення вказаного питання.

Крім того, подання адвокатом процесуальних клопотань з приводу стягнення витрат на правничу допомогу до судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі свідчить про його обізнаність із законодавством, яким врегульовується вказане питання та судовою практикою, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Таким чином підготовка касаційної скарги у цій справі не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

Враховуючи вищевикладене та застосувавши принцип співмірності відповідно до статті 134 КАС України, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів касаційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в розмірі 3000,00 грн.

Щодо посилання позивача на відсутність повноважень у Сазонова Д.К. подавати клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу як представником Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), то вказане спростовується наявними в матеріалах справи доказами повноважень Сазонова Д.К., зокрема витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Керуючись статтями 132, 139, 252, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 640/18791/20 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (54056, м. Миколаїв, пр-т. Миру, 46/1, код ЄДРПОУ 43315529) на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 31306940) судові витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 (три тисячі) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

М.В. Білак

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду