Постанова

від 19.07.2022 по справі 357/8301/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2022 року місто Київ

справа № 357/8301/19

провадження №22-ц/824/2112/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.

Сторони:

позивач - ТОВ «Олійникова Слобода»

відповідач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ Агрокомплекс «Узин»

відповідач - Державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода», подану адвокатом Тетерею Світланою Ігорівною,

на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 листопада 2021 року, постановлену у складі судді Кошель Б.І.,

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року по справі № 357/8301/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до суду з заявою про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року у справі № 357/8301/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 3 березня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку з існуванням наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року договори оренди земельних ділянок не набрали чинності, а їх сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цих договорів, тобто Товариство не набуло право оренди за цими договорами, а тому у позивача відсутнє право оренди спірної земельної ділянки і, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_1 цієї ділянки в оренду ТОВ «Агрокомплекс «Узин».

25 серпня 2021 року після ухвалення та набрання законної сили судовим рішенням Київський апеляційний суд прийняв постанову у справі № 357/9440/20, якою скасував рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року у цій справі та ухвалив нове рішення, яким, зокрема, визнав незаконним і скасував наказ Міністерства № 727/5 від 15 березня 2018 року, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди позивача на земельні ділянки, які належали відповідачці ОСОБА_1 за договором оренди землі.

Обставина незаконності та недійсності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року є істотною і має вирішальне значення для цієї справи.

Наказ № 727/5 від 15 березня 2018 року внаслідок його скасування у судовому порядку не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття Міністерством. Цей наказ на момент ухвалення судового рішення не мав жодних правових наслідків для дійсності договорів оренди землі і права оренди позивача, що виникло на підставі цих договорів, тобто обставинна його незаконності і недійсності існувала під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції. При цьому, про її існування ані ТОВ «Олійникова Слобода», ані іншим учасникам справи не було і не могло бути відомо під час розгляду справи, адже на цей момент наказ Міністерства № 727/5 від 15 березня 2018 року ще оскаржувався в судовому порядку і справа № 357/9440/20 за позовом Товариства про визнання його незаконним і скасування перебувала на розгляді у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області, і ця обставина, як вже була зазначено, була виявлена і встановлена Київським апеляційним судом після ухвалення судового рішення у цій справі, 25 серпня 2021 року

Недійсність наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року у результаті визнання його незаконним і скасування постановлю Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року має усі ознаки нововиявлених обставин, визначені у п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, та є підставою для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року. Отже, ново виявленою обставиною у цій справі є саме встановлений Київським апеляційним судом у постанові від 25 серпня 2021 року факт незаконності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, а не факт прийняття цієї постанови і не сама постанова.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 листопада 2021 року у задоволенні заяви ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення за ново виявленими обставинами відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник ТОВ «Олійникова Слобода» подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що позивач посилався як на нововиявлену обставину на постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, внаслідок чого не надав належної оцінки обставинам, на які позивач посилався як на ново виявлені. Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року був дійсним на момент ухвалення судового рішення. Враховуючи те, що наказ Міністерства № 727/5 від 15 березня 2018 року за своєю правовою природою є актом суб`єкта владних повноважень індивідуальної дії, у результаті визнання його незаконним і скасування постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 355/9440/20 він не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття, а відтак не діяв на момент ухвалення рішення суду, що спростовує висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції внаслідок своїх помилкових висновків залишив поза увагою те, що наведені позивачем обставини щодо незаконності і недійсності наказу Міністерства № 727/5 від 15 березня 2018 року є ново виявленими у розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Агрокомплекс «УЗИН» адвокат Косяк В.М. просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» без задоволення.

В судове засідання ОСОБА_1 , державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М.О. не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.4 а.с. 46,47), причини своєї неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.

Представник ТОВ «Олійникова Слобода» - адвокат Тетеря С.І. апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Представник ТОВ «Агрокомплекс «Узин» - адвокат Косяк В.М. проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив постановлену судом першої інстанції ухвалу залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року в задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин» , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 3 березня 2021 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 29 вересня 2020 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається заявник ТОВ «Олійникова Слобода» як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні, що переглядається, оскільки станом на день ухвалення рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 29 вересня 2020 року наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року був чинний. Посилання заявника на постанову Київського апеляційного суду 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, яким визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року не є нововиявленими обставинами в розумінні положень ст.423 ЦПК України.

Проте, з такими висновками повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.423 ЦПК України рішення. Постанова або ухвала суду, яким закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за ново виявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факт, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до ново виявлених обставин.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрало законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою ля ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі а можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина булла відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Як убачається із матеріалів справи, до позовної заяви представником позивача надано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.59) .

В обґрунтування своїх заперечень відповідачі ОСОБА_1 та представник ТОВ Агрокомплекс «Узин» посилались на наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номерами 25760331 від 2 листопада 2015 року та 25812697 від 3 листопада 2015 року - права оренди позивача на спірні земельні ділянки..

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановив, що 14 серпня 2015 року та 19 серпня 2015 року ОСОБА_1 уклала з позивачем договори оренди землі, за якими передала йому в оренду на 7 років земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0005, 3220484400:03:004:0066, що у грудні 2018 року була об`єднана ОСОБА_1 у спірну земельну ділянку, а 2 листопада 2015 року і 3 листопада 2015 року на підставі цих договорів державний реєстратор Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області Гречінська Н.П. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на ці земельні ділянки за позивачем, однак вказані рішення були скасовані 15 березня 2018 року на підставі наказу Міністерства юстиції України № 727/5, прийнятого за колективною скаргою ОСОБА_1 та інших осіб, який на час розгляду цієї справи судом не був скасований.

У зв`язку з існуванням наказу Міністерства № 727/5 від 15 березня 2018 року суд відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода», дійшовши до висновку, що договори оренди землі не набрали чинності, а їх сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цих договорів, тобто Товариство не набуло права оренди за цими договорами, а тому у позивача відсутнє право оренди спірної земельної ділянки і, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_1 цієї ділянки в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами, представник ТОВ «Олійникова слобода» посилався на факт незаконності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, що встановлений Київським апеляційним судом у постанові від 25 серпня 2021 року. Обставини незаконності наказу Міністерства юстиції України заявнику під час розгляду справи у суді першої інстанції відомі не були.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається заявник, а саме постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року не є нововиявленою обставиною у розумінні вимог ч.2 ст.423 ЦПК України. Крім того, зазначав, що ці обставини не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні, що переглядається, оскільки станом на день ухвалення рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 29 вересня 2020 року наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року був чинний.

Водночас, суд першої інстанції не врахував, що нововиявленою обставиною, як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, але не був і не міг бути відомий ТОВ «Олійникова Слобода» на час ухваленні оскаржуваного судового рішення, на яку посилається заявник у заяві про перегляд рішення, є саме обставина незаконності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, яка існувала на час розгляду справи та ухвалення судом рішення, яке він просить переглянути, а не власне постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, якою встановлено обставину незаконності наказу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року, оскільки обставина, на яку заявник посилається, існувала на час розгляду справи та ухвалення судового рішення судом першої інстанції, проте про дану обставину заявнику не було і не могло бути відомо до моменту ухвалення рішення суду Київським апеляційним судом.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляд до суду першої інстанції (п. 6 ч.1 ст.374 ЦПК України).

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є: порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п.4 ч.1 цієї статті).

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Під час розгляду справи суд першої інстанції має врахувати викладене вище, дослідити обставини справи та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і відзивам сторін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України розподілу підлягають витрати по сплаті ТОВ «Олійникова Слобода» судового збору за подання апеляційної скарги, сума якого підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» в рівних частках. Підстави для стягнення судового збору з державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М.О. відсутні.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України,

суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода», подану адвокатом Тетерею Світланою Ігорівною, задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 листопада 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «УЗИН» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі по 1135 грн. з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 28 липня 2022 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д.Поливач

А.М.Стрижеус