Рішення

від 25.07.2022 по справі 464/1455/16-ц

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2022 Справа № 464/1455/16-ц

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті справу

за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів,до відповідача 1:Приватного підприємства «Галицькі забавки», м. Львів,до відповідача 2:ОСОБА_2 , м. Львів,до відповідача 3:ОСОБА_3 , м. Львів,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:Управління державної реєстрації Львівської міської ради, м. Львів,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1:ОСОБА_4 , м. Львів,про: визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним правочинів щодо передачі майна до статутного капіталу, скасування актів приймання-передачі майна.За участю представників учасників процесу:позивача:Когут Л. І. адвокат,відповідача 1:не з`явився,відповідача 2:не з`явився,відповідача 3:не з`явився,третьої особи 1:не з`явився,третьої особи 2:не з`явився.Встановив.

09 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Сихівського районного суду міста Львова з позовною заявою про витребування об`єктів нерухомості, зокрмема: павільйонів загальною площею 15,7 кв.м., 13,7 кв.м. та 5,3 кв.м., які знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на вказані об`єкти нерухомості; визнання недійсними свідоцтв про право власності на вказане нерухоме майно (Т. 1, а.с. 2 - 6).

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 19.02.2016 у справі № 464/1455/16-ц (дана справа) відкрито провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

15 березня 2016 року Сихівським районним судом м. Львова вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборони ПП «Галицькі забавки» вчиняти будь-які дії щодо відчуження павільйонів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 34076160, 34076376, 34076578, а також щодо здачі їх в оренду, реконструкції, укладати договори застави (іпотеки) цих обєктів (в цілому чи частини), передачі їх в користування третім особам.

02 листопада 2016 року від ОСОБА_2 як третьої особи надійшли заперечення на позов (Т. 2, а.с. 29-34).

Позивач 18.11.2016 подав до суду договори оренди торгових площ, постанову про накладення адміністративного стягнення, лист Сихівської РА ЛМР, вимогу-припис, тощо (Т. 2, а.с. 53-63).

04 січня 2017 року позивачем подано позовну заяву (в порядку ст. 31 ЦПК України) згідно з якою заявник просив: 1) визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ПП «Галицькі забавки» оформлене протоколом № 1 від 26.12.2014, в частині формування (утворення) та затвердження статутного капіталу за рахунок внесення ОСОБА_2 об`єктів нерухомого майна, а саме: павільйону загальною площею 5,3 кв.м. вартістю 20000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) визнати недійсними правочини щодо передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу ПП «Галицькі забавки» вищевказаного майна; 3) скасувати Акти приймання-передачі від 20.01.2015 про передачу ОСОБА_2 та приймання приватним підприємством «Галицькі забавки» такого майна; 4) визнати недійсними свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно (Т. 2, а.с. 79-83).

Ще одна позовна заява в порядку 31 ЦКП України з тими ж вимогами, була подано до суду12.05.2017 з наданням додаткових доказів (Т. 2, а.с. 160-166).

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 02.04.2018 у справі № 464/1455/16-ц (Т. 3, а.с. 129-131), ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15.03.2016 про забезпечення позову залишено без змін. Також, Постановою Апеляційного суду Львівської області від 02.04.2018 у справі № 464/1455/16-ц (Т. 3, а.с. 132-133), ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 19.02.2016 про відкриття провадження у справі залишено без змін.

26 вересня 2018 року від ОСОБА_3 надійшло клопотання про виключення її з складу відповідачів (Т. 3, а.с.218-219), у задоволенні якого протокольною ухвалою від 26.09.2018 відмовлено.

Більш детальний рух справи відображено в матеріалах справи.

Попередні рішення судів.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 18.03.2019 (Т. 4, а.с. 86-96), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 29.10.2019 (Т. 6, а.с.86-95), позов задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Приватного підприємства «Галицькі забавки», оформлене протоколом № 1 від 26.12.2014, в частині формування (утворення) та затвердження статутного капіталу за рахунок внесення ОСОБА_2 об`єктів нерухомого майна, а саме: павільйону загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсними правочини щодо передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу ПП «Галицькі забавки» павільйону загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано Акт приймання-передачі від 20.01.2015 про передачу ОСОБА_2 та приймання приватним підприємством «Галицькі забавки» павільйону загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20000,00 гривень, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Скасовано Акт приймання-передачі від 20.01.2015 про передачу ОСОБА_2 та приймання приватним підприємством «Галицькі забавки» павільйону загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70000,00 гривень, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Скасовано Акт приймання-передачі від 20.01.2015 про передачу ОСОБА_2 та приймання приватним підприємством «Галицькі забавки» павільйону загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Галицькі забавки» на павільйон загальною площею 5,3 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 595946346101, номер запису про право власності 9034879. Скасовано державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Галицькі забавки» на павільйон загальною площею 15,7 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 596945046101, номер запису про право власності 9049299. Скасовано державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Галицькі забавки» на павільйон загальною площею 13,7 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 596071546101, номер запису про право власності 9036671.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 34879803 видане 13.03.2015 Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції про реєстрацію права власності на павільйон загальною площею 5,3 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за приватним підприємством «Галицькі забавки», код ЄДРПОУ 39575554, країна реєстрації Україна. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 34936558 видане 16.03.2015 Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції про реєстрацію права власності на павільйон загальною площею 15,7 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за приватним підприємством «Галицькі забавки», код ЄДРПОУ 39575554, країна реєстрації Україна. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 34886278, видане 13.03.2015 Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції про реєстрацію права власності на павільйон загальною площею 13,7 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за приватним підприємством «Галицькі забавки», код ЄДРПОУ 39575554, країна реєстрації Україна.

Стягнуто з ПП «Галицькі забавки» на користь ОСОБА_1 979,33 грн судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 979,33 грн судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 979,33 грн судових витрат.

Скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою суду від 15.03.2016.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду постановою від 08.09.2021 у справі № 464/1455/16-ц рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Галицькі забавки», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників, визнання недійсним правочину щодо передачі майна, скасування актів прийому-передачі нерухомого майна, скасування державної реєстрації прав та їх обтяження на об`єкти нерухомості, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, він може звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2021 справу № 464/1455/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Галицькі забавки», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників, визнання недійсним правочину щодо передачі майна, скасування актів прийому-передачі нерухомого майна, скасування державної реєстрації прав та їх обтяження на об`єкти нерухомості, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, передано для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області.

03 грудня 2021 року до Господарського суду Львівської області надійшла вищезазначена справа, яка згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справ передана для розгляду судді Трускавецькому В. П.

Розгляд справи господарським судом.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.12.2021. Вподальшому, підготовче засідання відкладалось.

20 грудня 2021 року від Управління державної реєстрації ЮД Львівської міської ради надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання та подальшого розгляду справи по суті без участі представника управління.

Відповідачем 1 - 21.12.2021 подано відзив на позовну заяву (Т. 6, а.с. 142-150).

Позивачем 18.01.2022 подано відповідь на відзив відповідача 1 (Т. 6, а.с. 169-173).

Управлінням державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради подано клопотання про закриття провадження у даній справі (Т. 6, а.с. 191), додатками до якого долучено рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06.04.2021 у справі № 462/5748/20 та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.01.2022.

25 січня 2022 року позивачем подано клопотання про долучення доказів, зокрема, заяв свідків.

Від Управління державної реєстрації ЮД ЛМР 21.02.2022 повторно надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника управління.

Позивачем 22.02.2022 подано клопотання про залишення відкритим клопотання Управління державної реєстрації про закриття провадження у справі та витребування від останнього реєстраційних справ на кожен спірний павільйон.

Ухвалою суду від 22.02.2022 витребувано в Управлінням державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради реєстраційні справи на спірні павільйони.

03 березня 2022 року до суду надійшли копії реєстраційних справ на спірні павільйони (Т. 7, а.с. 2-88).

Позивач 30.03.2022 подав до суду заяву про зміну предмету спору (Т. 7, а.с. 97-100), згідно з якою просить:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ПП «Галицькі забавки» оформлене протоколом № 1 від 26.12.2014, в частині формування (утворення) та затвердження статутного капіталу за рахунок внесення ОСОБА_2 об`єктів нерухомого майна, а саме: павільйону загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60000,00 гривень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) визнати недійсними правочини щодо передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу ПП «Галицькі забавки» вищевказаного майна;

3) скасувати Акти приймання-передачі від 20.01.2015 про передачу ОСОБА_2 та приймання Приватним підприємством «Галицькі забавки» такого майна та скасувати державну реєстрацію прав ПП «Галицькі забавки» на дані павільйони;

4) визнати недійсними свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно та припинити право ПП «Галицькі забавки» на спірні павільйони.

Ухвалою суду від 05.04.2022 заяву про зміну предмету позову прийнято до розгляду та витребувано в Управління державної реєстрації ЮД ЛМР актуальні інформаційні довідки з Державних реєстрів щодо спірного майна.

14 квітня 2022 року Управлінням Державної реєстрації ЮД ЛМР подано пояснення щодо позову.

У зв`язку з неподанням суду актуальних інформаційних довідок з державних реєстрів, після відновлення для судів відповідного доступу, що був обмеженим з початку введення воєнного стану, судом самостійно отримано відповідні довідки (Т. 7, а.с. 190-212).

01 червня 2022 року позивачем подано заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду (Т. 7, а.с. 220-221), згідно з якою заявник просить залишити без розгляду вимоги про: - скасування державної реєстрації прав ПП «Галицькі забавки» на спірні павільйони; - визнання недійсним свідоцтв про право власності на нерухоме майно та припинення приватного права ПП «Галицькі забавки» на спірні павільйони.

Водночас, останнім подано заяву про забезпечення позову (Т. 7, а.с. 222-224), у якій заявник просить заборонити ПП «Галицькі забавки» вчиняти будь-які дії щодо відчуження в цілому чи в частині, здачі в оренду, проведення реконструкції, укладення договорів (в цілому чи частини) застави (іпотеки), передачі в користування третім особам наступного майна: павільйонів площею 5,3 кв.м., 13,7 кв.м., 15,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 07.06.2022 заяву ОСОБА_1 про залишення частини позовних вимог без розгляду задоволено, позов у відповідній частині залишено без розгляду.

09 червня 2022 року відповідачами 2 та 1 подано до суду свої письмові пояснення по справі (Т. 8, а.с. 16-18, 41-44)).

Ухвалою суду від 09.06.2022 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

27 червня 2022 року від відповідача 2 надійшла заява про розгляд справи у відсутності ОСОБА_2 та її представника. У вказаній заяві відповідачем повідомлено про те, що він вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову.

Також, 27.06.2022 від відповідача 1 надійшла заява про проведення підготовчого засідання та розгляду справи по суті без участі відповідача 1 та його представника на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Ухвалою суду від 29.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.07.2022. У судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувались перерви до 19.07.2022 та до 25.07.2022.

У судовому засіданні 25.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції сторін та учасників процесу.

Обґрунтування позивача.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що під час шлюбу з ОСОБА_2 ними за спільні кошти та спільною працею було набуто майно, серед якого павільйони, загальною площею: 15,7 кв. м, 13,7 кв. м та 5,3 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

У 2012 році зазначені павільйони за їхні спільні з ОСОБА_2 кошти та їхньою спільною працею були реконструйовані. Після реконструкції площа павільйонів 15,7 кв. м та 13,7 кв. м збільшилась до 20 кв. м кожен, площа павільйону 5,3 кв. м збільшилась до 10 кв. м.

В грудні 2014 року ОСОБА_2 без його згоди вчинила правочини щодо відчуження павільйонів шляхом внесення даного майна до статутного капіталу ПП «Галицькі забавки»», рішення про створення якого оформлене протоколом № 1 від 26 грудня 2014 року Загальних зборів засновників (учасників) ПП «Галицькі забавки». Даним рішенням загальних зборів був сформований (утворений) та затверджений статутний капітал підприємства за рахунок внесення ОСОБА_2 об`єктів нерухомого майна, а саме: павільйону, загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20'000,00 грн, павільйону, площею 15,7 кв. м вартістю 70'000,00 грн, павільйону, площею 13,7 кв. м вартістю 60'000,00 грн, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки правочини щодо відчуження спільного майна подружжя ОСОБА_2 здійснила без його на те згоди, за зловмисною домовленістю з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вважає такі правочини недійсними, а набуття та реєстрацію права власності на спірні павільйони за ПП «Галицькі забавки» незаконними.

Заперечення відповідача 1.

26 грудня 2014 року було прийнято рішення про створення ПП «Галицькі забавки», яке було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як засновниками, було створено статутний фонд підприємства та, відповідно, ОСОБА_2 як засновником підприємства було внесено/сформовано свою частку у статутному фонді за рахунок майна павільйонів (малих архітектурних форм), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 15,7 кв. м, 13,7 кв. м, 5,3 кв. м.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 09 червня 2011 року за ОСОБА_2 визнано право власності на спірні павільйони площею 5,3 кв. м, 13,7 кв. м, 15,7 кв. м, які в подальшому стали предметом формування частки статутного капіталу.

З огляду на наведене ОСОБА_2 як засновник (учасник) передаючи майно до статутного фонду Підприємства у відповідності до положень Статуту Підприємства діяла законним шляхом щодо розпорядження останньою майном та у відповідності до вимог законодавства, в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а також регулює порядок створення та формування статутного фонду підприємства у відповідності до Протоколу Загальних зборів засновників (учасників) ПП «Галицькі забавки» від 26.12.2014.

В грошовому еквіваленті вартість 75 % частки у статутному капіталі ПП «Галицькі забавки», якою володіла ОСОБА_2 становила 150'000,00 гривень.

В подальшому, у відповідності до вимог закону та статуту Підприємства учасником Підприємства ОСОБА_2 було відчужено вказану частку у статутному капіталі Підприємства (корпоративні права) в розмірі 75 % іншому із співвласників Підприємства - ОСОБА_3 .

Укладення вказаного договору та відчуження частки в статутному капіталі було здійснено у відповідності до положень Статуту ПП «Галицькі забавки», із отриманням на це згоди вищого органу управління Підприємства - Загальних зборів учасників, що підтверджується Протоколом Загальних зборів учасників (копія в матеріалах справи).

Про отримання коштів ОСОБА_2 було складено нотаріально посвідчену заяву. Так, ОСОБА_2 було отримано від ОСОБА_3 кошти за відчуження 75 % частки у статутному капіталі ПП «Галицькі забавки», яка була попередньо (в 2014 році) сформована засновником ОСОБА_2 за рахунок майна - малих архітектурних форм (павільйонів), які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею, 15,7 кв. м, 13, 7 кв. м та 5.3. кв. м. Отже, під час відчуження учасником ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Підприємства в розмірі 75 % ОСОБА_2 було отримано грошову компенсацію, яка складала вартість відчужуваної частки і відповідно була вартістю майна, за рахунок якого така частка у статутному капіталі Підприємства була сформована.

Щодо зазначення позивачем у позовній заяві на неправомірність формування позивачем ОСОБА_2 своєї частки у статутному капіталі ПП «Галицькі забавки» за рахунок нерухомого майна - павільйонів, на передачу яких на переконання позивача необхідна була його згода, вважає, що таке твердження не ґрунтується на вимогах законодавства, які регулюють порядок створення юридичних осіб, зокрема приватних підприємств та формування статутного капіталу, оскільки положення та вимоги Цивільного та Господарського кодексів не містять заборони на формування статутного капіталу Приватно підприємства за рахунок нерухомого майна, в т.ч. і того майна яке набуте подружжям під час шлюбу. Більше того, під час формування своїх часток засновниками (учасниками) не було порушено жодної процесуальної норми.

Аналіз правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, учасником якого є один із подружжя, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

Разом із тим з урахуванням положень ст. 115 ЦК України, ст. 85 ГК України та ст. 12 Закону, за якими власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу, є саме товариство, відчуження учасником товариства частки в статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

Таким чином, з моменту формування частки учасника (внесення коштів/майна) до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, навіть у випадку якщо такі кошти (майно) належали до спільного майна подружжя, то такі втрачають ознаки об`єкта права спільної сумісної власності подружжя.

Подальше розпорядження учасником його часткою в статутному капіталі з огляду на положення ст.ст. 116, 147 ЦК України є суб`єктивним корпоративним правом такого учасника й відчуження ним на власний розсуд частки в статутному фонді не може вважатися використанням (відчуженням) спільного майна подружжя проти волі іншого подружжя та не в інтересах сім`ї.

Враховуючи наведене, відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідь на відзив відповідача 1.

Системний аналіз чинного законодавства дав можливість Верховному Суду зробити висновок, що факт реєстрації спірного нерухомого майна на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише цій особі. Майно в цьому разі є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловікові та дружині в рівних частках з моменту його придбання (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18 (провадження № 61-13422св19).

Відзив не містить спростування тієї обставини, що павільйони, які відповідачкою ОСОБА_2 внесені та передані до статутного капіталу ПП «Галицькі забавки» були об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , як такі, що були створені (набуті) цим подружжям за час перебування в шлюбі їхньою працею та за їх спільні кошти і які, в подальшому, за кошти подружжя та їхньою спільною працею були реконструйовані.

Абсолютно безпідставним є твердження у відзиві представника ПП «Галицькі забавки» про те, що передаючи спірні павільйони до статутного фонду підприємства, ОСОБА_2 як засновник, діяла законним шляхом щодо розпорядження останньою майном та у відповідності до вимог законодавства, в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин.

Безпідставність таких твердження представника ПП «Галицькі забавки» полягає в тому, що на час проведення загальних зборів засновників ПП «Галицькі забавки», прийняття рішення, яке оформлене протоколом № 1 від 26.12.2014, та передачі павільйонів, що перебували у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що оформлено Актами приймання-передачі від 20.01.2015, а також на дату державної реєстрації цих павільйонів на праві власності Приватного підприємства «Галицькі забавки» діяли норми:

-статей 355 та 368 Цивільного кодексу України та статей 60 Сімейного кодексу України, конструкція яких свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу;

-статті 65 Сімейного кодексу України, якою встановлено що для укладення одним із подружжя договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, необхідним є подання нотаріально засвідченої згоди другого з подружжя.

Міркування, наведені представником відповідача ПП «Галицькі забавки» щодо створення приватного підприємства, нормативного регулювання цього процесу, управління таким підприємством в жодному разі не спростовують доводів позивача, який захищає своє право власності на об`єкти (павільйони), які відповідачкою ОСОБА_2 поза його волею були передані до статутного капіталу приватного підприємства, що відповідно порушило його право власності, оскільки передане до статутного капіталу майно стає власністю юридичної особи.

Посилання у відзиві на норми законів України «Про кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію» «Про господарські товариства», «Про товариства з обмеженою відповідальністю» в даному випадку є безпідставними, оскільки вони регулюють питання створення, діяльності та управління визначеними цими законами юридичними особами. Жоден з цих законів не легітимізує допущену протиправність при передачі майна до статутного капіталу.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правовою формою Приватного підприємства «Галицькі забавки» є «приватне підприємство», а тому маніпулювання у відзиві іншими організаційно-правовими формами, такими як господарське товариство, кооператив, сільськогосподарське кооперативне об`єднання є, на мою думку, намаганням розпорошити та відволікти увагу суду від фактичних, реальних обставин справи.

Міркування, наведені у відзиві, про сутність частки в статутному капіталі, як сукупності корпоративних прав, є чисто теоретичним, і не має жодного відношення до позивача ОСОБА_1 , право власності на майно якого було порушено шляхом вчинення неправомірних дій відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які протиправно позбавили його права власності на спірні павільйони, що неправомірно були передані до статутного капіталу ПП «Галицькі забавки».

Посилання у відзиві на висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 03.07.2013р. у справі № 6-61цс13, з яким Велика Палата Верховного Суду погоджується, є також маніпулятивним, оскільки замовчується, що в справі в якій зроблено зазначені висновки мова йде про спільне майно подружжя, яке зі згоди іншого подружжя було передано до статутного капіталу товариства і оскаржувався договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі, а не як у цьому випадку - протиправна передача майна (павільйонів) ОСОБА_2 та протиправне заволодіння ним приватним підприємством «Галицькі забавки».

У цьому ж випадку існує істотна відмінність обставин справи від обставин справ у яких зроблено правові висновки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) сформулювала висновок про застосування норм права, згідно з яким відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення правочину позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України та статті 215 ЦК України надає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності.

При цьому слід наголосити, що у справі № 372/504/17 розглядався спір за позовом одного з подружжя про визнання правочину з передачі другим з подружжя спільного сумісного майна подружжя до статутного капіталу юридичної особи недійсним. При цьому спір розглядався за правилами цивільного судочинства.

Окрім того сторона позивача, враховуючи постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), вважає, що даний спір не відноситься до корпоративних спорів, оскільки, враховуючи дійсні обставини справи, а також те, що спірним в даній справі є питання захисту прав Позивача, порушених неправомірним вилученням в нього, як одного з подружжя, об`єктів права спільної сумісної власності подружжя іншим подружжям і передачею їх до статутного капіталу приватного підприємства.

Обставини справи.

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 07 червня 2001 року до 04 серпня 2015 року, який розірвано рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04 серпня 2015 року (Т. 2, а. с. 235).

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 09 червня 2011 року за ОСОБА_2 визнано право власності на спірні павільйони площею 5,3 кв. м, 13,7 кв. м, 15,7 кв. м за адресою: по АДРЕСА_1 , яке зареєстроване нею у встановленому законом порядку, що підтверджується Витягами про державну реєстрацію прав (Т. 1, а.с. 179-181).

Рішенням загальних зборів засновників, якими виступили відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яке оформлене Протоколом Загальних зборів засновників (учасників) ПП «Галицькі забавки» від 26 грудня 2014 року було вирішено створити ПП «Галицькі забавки» та затвердити статутний капітал підприємства в розмірі 200'000,00 грн. ОСОБА_2 до статутного капіталу ПП «Галицькі забавки» було внесено павільйон загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйон загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйон загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1, а.с. 31-32).

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ПП «Галицькі забавки» зареєстроване 30 грудня 2014 року (т. 1 а.с. 13-14).

Згідно з актами приймання-передачі від 20 січня 2015 року ОСОБА_2 передала, а ПП «Галицькі забавки» прийняло павільйон загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20'000,00 грн, павільйон загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70'000,00 грн, павільйон загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60'000,00 грн, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1, а.с. 15-17).

Дані павільйони були включені до складу Статутного капіталу ПП «Галицькі забавки» (п. 2.4. ст. 2 Статуту) і були зареєстровані на праві приватної власності за приватним підприємством, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер 34879803 від 13 березня 2015 року, Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер 34886278 від 13 березня 2015 року, Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер 34936558 від 16 березня 2015 року, та іншими матеріалами реєстраційних справ, копії яких надані на виконання ухвали суду Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області (Т. 1 а.с. 152, 185, 214).

Рішенням Сихівського рійонного суду м. Львова від 06.04.2021 у справі № 462/5748/20 задоволено позов Львівської міської ради до ОСОБА_2 , ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа: Управління державної реєстрації Львівської міської ради. Припинено право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: павільйон, загальною площею 5,3 кв. м, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 595946346101, номер об`єкта в РПВН 34076160; Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: павільйон, загальною площею 5,3 кв. м, який розташовано за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 595946346101, номер об`єкта в РПВН 34076160; Припинено право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: павільйон, загальною площею 15,7 кв. м, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 596945046101, номер об`єкта в РПВН 34076578; Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: павільйон, загальною площею 15,7 кв. м, який розташовано за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 596945046101, номер об`єкта в РПВН 34076578; Припинено право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: павільйон, загальною площею 13,7 кв. м, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 596071546101, номер об`єкта в РПВН 34076376; Скасувано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна павільйон, загальною площею 13,7 кв. м, який розташовано за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 596071546101, номер об`єкта в РПВН 34076376 (Т. 6, а.с. 192-195).

У заявах свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вони повідомили, що їм відомо про те, що подружжя ОСОБА_10 спільно володіли та розпоряджались трьома павільйонами по АДРЕСА_1 . Також, свідки вказують, що на прохання власників допомагали виконувати певні роботи з ремонту, реконструкції таких павільйонів (Т. 6, а.с. 203-206).

Позиція суду.

Щодо підсудності даного спору.

Відповідно до частини першої статті 7 та частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках.

Проаналізувавши матеріали справи, господарський суд з метою недопущення обмеження позивача у доступі до правосуддя, з метою реалізації останнім своїх законних прав та інтересів на судовий розгляд справи незалежним та безстороннім судом, враховуючи надані ОСОБА_5 роз`яснення, зазначені у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 464/1455/16-ц про те, що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарського суду, має обов`язок після направлення справи для продовження розгляду розглянути спір по суті. За вказаних обставин, суд вказує, що доводи позивача щодо необхідності розгляду даного спору за правилами цивільного судочинства є необґрунтованими, про що вже зазначив Верховний Суд у даній справі.

По суті спору.

У статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить стаття 368 ЦК України.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що в разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі N 372/504/17 (провадження N 14-325цс18).

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власнику.

За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном.

Розпорядження об`єктом спільної власності має свої особливості.

Так, за вимогами частин першої, другої та четвертої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Аналіз наведених положень закону, які визначають порядок розпорядження майном, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, дозволяє дійти висновку, що чоловік та дружина розпоряджаються цим майном за взаємною згодою, наявність якої презюмується при укладенні договорів одним з подружжя.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

При цьому наявність згоди одного з подружжя на укладення другим з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном наділяє його необхідним обсягом повноважень на вчинення такого правочину.

Водночас пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

З аналізу зазначених норм закону в їх взаємозв`язку можна зробити висновок, що презумпція розпорядження спільним майном одним з подружжя за згодою другого з подружжя встановлена саме на користь добросовісного набувача прав на таке майно.

Тому укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд встановить, що третя особа (контрагент за таким договором) діяла недобросовісно, зокрема знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Подібні правові висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 29 червня 2021 року у справі N 916/2813/18 (провадження N 12-71гс20), відступивши від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі N 372/504/17 (провадження N 14-325цс18), шляхом уточнення, що можливість визнання недійсним договору щодо розпорядження майном, яке перебуває в спільній власності, залежить від встановлення недобросовісності третьої особи контрагента за таким договором.

За фактичними обставинами справи встановлено, що ОСОБА_2 набула у власність спірні павільйони площею 5,3 кв. м, 13,7 кв. м, 15,7 кв. м за адресою: по АДРЕСА_1 на підстві постанови Залізничного районного суду м. Львова від 09.06.2011 у справі № 2-а-75/11, що підтверджується Витягами про державну реєстрацію прав.

Набуття права власності відбулось під час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у шлюбі, який було розірвано рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04.08.2015.

Разом з тим, 26 грудня 2014 року рішенням загальних зборів засновників, якими виступили відповідачі 2, 3 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яке оформлене Протоколом Загальних зборів засновників (учасників) Приватного підприємства «Галицькі забавки» було вирішено створити приватне підприємство «Галицькі забавки»» та затвердити статутний капітал підприємства в розмірі 200'000,00 грн. Відповідачкою 2 до статутного капіталу ПП «Галицькі забавки» було внесено павільйон загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйон загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйон загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1, а.с. 31-32). Як вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП « Галицькі забавки » було зареєстроване 30.12.2014 (Т. 1, а.с. 13-14).

Водночас, судом з`ясовано, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 .

Згідно з Актом приймання-передачі від 20.01.2015 ОСОБА_2 передала, а Приватне підприємство «Галицькі забавки» прийняло павільйон загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20'000,00 грн, павільйон загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70'000,00 грн, павільйон загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60'000,00 грн, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1, а.с. 15-17).

Також судом встановлено, що спірні павільйони були включені до складу Статутного капіталу Приватного підприємства «Галицькі забавки» (п. 2.4. ст.2 Статуту) і були зареєстровані на праві приватної власності за приватним підприємством, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер 34879803 від 13.03.2015, Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер 34886278 від 13.03.2015, Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер 34936558 від 16.03.2015, та іншими матеріалами реєстраційних справ, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Рішення про передачу спірного майна оформлене протоколом, який в розумінні ст. 202 ЦК України є правочином, відтак дії по передачі павільйонів спрямовані на набуття ПП «Галицькі забавки» права власності на спірні павільйони.

Разом з тим, перелік документів, які є підставою для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва, на час переходу права власності до ПП «Галицькі забавки», був передбачений Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі Порядок № 868).

Відповідно до абзаців 1 та 3 пункту 52 Порядку № 868, для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв`язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна. У разі коли така передача здійснюється щодо об`єкта нерухомого майна, яке перебуває у спільній власності, заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає письмову згоду всіх співвласників, засвідчену відповіднодо Закону України «Про нотаріат».

Судом встановлено, що державному реєстратору не була подана передбачена пунктом 52 Порядку № 868 нотаріально засвідчена згода позивача на передачу об`єктів нерухомого майна до статутного капіталу ПП «Галицькі забавки».

Більше того, рішенням Сихівського рійонного суду м. Львова від 06.04.2021 у справі № 462/5748/20 задоволено позов Львівської міської ради до ОСОБА_2 , ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа: Управління державної реєстрації Львівської міської ради припинено право власності ОСОБА_2 на об`єкти нерухомого майна: павільйони, загальною площею 5,3 кв. м, 15,7 кв. М та 13,7 кв. м, які розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на ці об`єкт нерухомого майна (Т. 6, а.с. 192-195).

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Отже, проаналізувавши усі фактичні обставиним у даній справі, суд з`ясовано, що спірне майно - павільйони (малі архітектурні форми), не є нерухомим майном, що встановлено рішенням суду, проте були набуті подружжям позивача і відповідача 2 у шлюбі, доказів протилежного (договору, тощо) до матеріалів справи не долучено, перебувають у спільній сумісній власності останніх.

Вчиняючи правочин (приймаючи рішення) щодо формування статутного капіталу ПП «Галицькі забавки» ОСОБА_3 , яка є мамою ОСОБА_2 не могла не знати, що майно, яке вносить дочка у статутний капітал підприємтсва є їхнім з чоловіком спільним сумісним майном та не могла не знати про те, що його згоди немає на вчинення такого правоочину. А про вказане свідчить наступні позовні дії ОСОБА_5 , в тому числі і звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя, в якому включені відповідні спірні павільйони.

Окрім того, як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 свого внеску до статутного капіталу ПП «Галицькі забавки» не внесла, статутний капітал підприємства сформований не був, підприємство, після його створення, підприємницької діяльності не здійснювало.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що правочини щодо відчуження спірних павільйонів та передача їх до статутного капіталу підприємства (формування за рахунок них частини капіталу підприємтва 2/3), вчинені відповідачкою 2 ОСОБА_2 не в інтересах сім`ї, а з метою зміни правового режиму даного майна та з метою позбавлення позивача права власності на це майно, без його згоди. Таким чином, суд розглянувши заявлені позовні вимоги зазначає, що такі вимоги є обгрунтованими та підствердженими належними, допустимими та достовірними доказами, а доводи на їх спростування є безпідставини та не спросовують заявлених вимог, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Разом з тим, суд зазначає, що інші доводи та зеперечення учасників процесу, які більш детально не спростовані, не впливають на суть вирішення спору, тому описані у стислій формі.

Судові витрати.

Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону Укоаїни «Про судовий збір»). У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. (ст. 6 даного Закону).

Водночас, зважаючи на те, що розгляд даного спору розпочато Сихівським районним судом м. Львова у 2016 році, а в 2021 році Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду закрито провадження у справі та на підставі ухвали направлено для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області, останній на підставі вищевказаної ст. 129 ГПК України та статтей 4, 6 Закону України «Про судовий збір» зобов`язаний за розгляд даної справи розподілити судовий зібр за розгляд справи господарським судом.

Так, дане рішення ухвалено щодо пяти вимог немайного характеру, за кожну з яких необхідно сплатити станом на 2021 рік (час надходження справи до господарського суду) по 2270 грн, що разом становить 11'350,00 грн судового збору.

Враховуючи, що заявлений позов задоволено повністю, позивачем необхідно відшкодувати його витрати на оплату судового збору у повному обсязі, тобто 4'178,51 грн (за подання позовної заяви - 2'602,40 грн (Т. 1, а.с. 1); за подання заяви про забезпечення позову 275,61 грн (Т. 1, а.с. 45); за подання уточненої позовної заяви 60 грн (Т. 2, а.с. 78); заява про забезпечення позову 1'240,50 грн (Т. 7, а.с.225).

Водночас, зважаючи на правову проблему у нормативному регулюванні, зокрема, конструкція норми ч. 4 ст. 414 ЦПК України зазначає про передачу справи для продовження розгляду, а не для вирішення питання про прийняття справи та відкриття провадження (на якій з`ясовується правильність сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі), суд за відсутності іншої можливості зобов`язаний стягнути пропорційно з інших відповідачів в дохід Державного бюджету України різницю суми судового збору, що підлягала сплаті.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 130, 165, 178 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Приватного підприємства «Галицькі забавки», оформлене протоколом № 1 від 26.12.2014, в частині формування (утворення) та затвердження статутного капіталу за рахунок внесення ОСОБА_2 об`єктів нерухомого майна, а саме: павільйону загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

3.Визнати недійсним правочин щодо передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу ПП «Галицькі забавки» павільйону загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; павільйону загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

4.Скасувати Акт приймання-передачі від 20.01.2015 про передачу ОСОБА_2 та приймання приватним підприємством «Галицькі забавки» павільйону загальною площею 5,3 кв. м вартістю 20'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

5.Скасувати Акт приймання-передачі від 20.01.2015 про передачу ОСОБА_2 та приймання приватним підприємством «Галицькі забавки» павільйону загальною площею 15,7 кв. м вартістю 70'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

6.Скасувати Акт приймання-передачі від 20.01.2015 про передачу ОСОБА_2 та приймання приватним підприємством «Галицькі забавки» павільйону загальною площею 13,7 кв. м вартістю 60'000,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

7.Стягнути з Приватного підприємства «Галицькі забавки» (79066, м. Львів, вул. Сихівська, буд. 17, кв. 85; ідентифікаційний код 39575554) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_1 ) 1'392,84 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

8.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_1 ) 1'392,84 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

9.Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_1 ) 1'392,84 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

10.Стягнути з Приватного підприємства «Галицькі забавки» (79066, м. Львів, вул. Сихівська, буд. 17, кв. 85; ідентифікаційний код 39575554) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2'390,50 грн. Стягувач: Державна судова адміністрація України (адерса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5; ідентифікаційний код 26255795).

11.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_2 ) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2'390,50 грн. Стягувач: Державна судова адміністрація України (адерса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5; ідентифікаційний код 26255795).

12.Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_3 ) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2'390,50 грн. Стягувач: Державна судова адміністрація України (адерса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5; ідентифікаційний код 26255795).

13.Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.06.2022 у справі №464/1455/16-ц.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.07.2022.

СуддяТрускавецький В.П.