Рішення

від 28.07.2022 по справі 404/9356/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/9356/21

Номер провадження 2/404/2528/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Павелко І.Л.

за участі секретаря - Проскурня О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Музичної школи №3 про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, суд,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Музичної школи №3 в якій просить визнати наказ №61-К від 10.11.2021 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати незаконним та на підставі цього поновити Позивача ОСОБА_1 на посаді викладача класу фортепіано у музичній школі №3 м. Кропивницького управління культури і туризму Кропивницької міської ради та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

В судове засідання представник позивачка надав заяву в якій підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві з урахуванням зменшення вимог, зазначивши, що позивачка з 04.04.2022 року звільнена з займаної посади.

В чинному КЗпП України не міститься застережень щодо того, що відсторонення працівника від роботи здійснюється в обов`язковому порядку без збереження заробітної плати. При цьому оскаржуване розпорядження не містить жодних застережень щодо того, що його відсторонення від посади повинно здійснюватися без збереження заробітної плати.

Статтею 46 КЗпП України визначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Крім того, за нормами статті 46 КЗпП України не передбачено будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади працівника.

Проведення щеплень є волевиявленням громадянина , а не обов`язковою дією що відповідно порушує права її права. Окрім того її не було заздалегідь повідомлено про необхідність вакцінуватися.

Представник відповідачанадав досуду завута відзивде заперечивщодо задоволенняпозовний вимог,зазначивши ,що згідно Наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 № 2153 визначено перелік професій, виробництв та організацій працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. До цього переліку відносяться і працівники музичної школи № 3.

На виконання цього наказу Управлінням культури та туризму видано Наказ від 04 листопада 2021 року № 53-ОД «Про профілактичні щеплення», згідно з пунктом 2 якого «керівникам мистецьких шкіл міста Кропивницького ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) наказано:

Вжити заходи щодо обов`язкового персонального отримання профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 працівниками закладів, враховуючи вимоги наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

На виконання зазначеного наказу позивачці було вручено письмове попередження(повідомлення) №37 від 08.11.2021 року про обов`язкове профілактичне щеплення , про що вона особисто підписала про ознайомлення.

Ніхто не може бути зобов`язаний вакцинуватись, однак для певних категорій осіб така вакцинація є обов`язковою оскільки забезпечує здорове середовище для широкого кола осіб та має значне соціальне значення. І тому у разі відмови особи від обов`язкової вакцинації, що є її правом, настають наслідки які є негативними для неї, однак натомість забезпечують гарантії для іншого більш широкого кола осіб.

Ухвалою судді від 13.12.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 20.12.2021 року відкрито спрощене провадження.

Дослідивши матеріали суд находить позов який задоволенню не підлягає.

Встановлено,що позивачка працювала на посаді викладача класу фортепіано у музичній школі №3 міста Кропивницького управління культури і туризму Кропивницької міської ради, розташованої за адресою: вул. Академіка Корольова, 2, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 05403292.

08 листопада 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19.

Згідно Наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 № 2153 визначено перелік професій, виробництв та організацій працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. До цього переліку відносяться і працівники музичної школи № 3.

На виконання цього наказу Управлінням культури та туризму видано наказ від 04 листопада 2021 року № 53-ОД «Про профілактичні щеплення», згідно з пунктом 2 якого «керівникам мистецьких шкіл міста Кропивницького ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) наказано:

Вжити заходи щодо обов`язкового персонального отримання профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 працівниками закладів, враховуючи вимоги наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Посадовою інструкцією Директора музичної школи № 3 передбачено обов`язок керуватись у своїй діяльності законами України, Статутом, та наказами власника та уповноваженого органу управління у підпорядкуванні якого перебуває заклад.

Відповідно до ч. першої ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не виконує роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

На виконання зазначеного наказу кожному працівнику школи було вручене письмове повідомлення «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19», в тому числі і позивачу №37 - ОСОБА_1 , яке нею було отримане 08 листопада 2021 року, про що свідчить її власноручний підпис «ознайомлена, не погоджуюсь».

09 листопада 2021 року позивач з`явилась на роботі, однак ні сертифікату, ні довідки про наявність протипоказань до вакцинації не надала про що був складений акт №3 від 09.11.2021 року (а.с.53).

Відповідно до наказу директора Музичної школи №2 №61-к від 10.11.2021 року позивачка була відсторонена від виконання своїх обов`язків на час відсутності документу, що підтверджує одну дозу двухдозної вакцини проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Відповідно до наказу директора Музичної школи №3 №27-К ВІД 04.04.2022 року позивачка звільнена з посади викладача по класу фортепіано з частковим виконанням обовязків концертмейстера за вланим бажанням.

Пунктом 416 Постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»: керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 ; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України Про оплату праці :а частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу"; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Належним підтвердженням здійснення вакцинації є наявність у працівника сертифіката відповідного зразка.

Таким чином, контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників зазначеною постановою КМУ покладено безпосередньо на керівників підприємств, установ, організацій.

Отже, дії директора школи щодо відсторонення позивача від роботи є цілком законними та грунтуються на нормах постанови КМУ.

Крім цього, з пояснень позивача, наданих старшому дізнавачу сектору дізнання Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанту поліції Яні Козловській вбачається, що позивач була повідомлена про необхідність обов`язкової вакцинації, однак «у зв`язку з тим, що відповідно до КУ вакцинація є добровільною, вона ігнорувала такі повідомлення».

Це свідчить про усвідомлення своїх дій, а також відповідних наслідків, які настають у разі не здійснення вакцинації.

Посилання позивача на наявність правових підстав відмови від вакціинації, що передбачені ст. 1, ст. 8, ст. 9 Нюрнберзького кодексу 1947 року, п. 16 Гельсінської декларації всесвітньої медичної асоціації, ст. 6 розділ 1, розділ. З заяви ЮНЕСКО 2005 року про біоетику та права людини, пунктами 7.3.1. і 7.3.2. Резолюції ПАРЄ № 2361 від 2021 року «Вакцини проти COVID-19: етичні, правові та практичні міркування» є недоречним, оскільки, ніхто не може бути зобов`язаний вакцинуватись, однак для певних категорій осіб така вакцинація є обов`язковою оскільки забезпечує здорове середовище для широкого кола осіб та має значне соціальне значення. І тому у разі відмови особи від обов`язкової вакцинації, що є її правом, настають наслідки які є негативними для неї, однак натомість забезпечують гарантії для іншого більш широкого кола осіб.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв

та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, за загальним правило такому працівникові заробітна плата не виплачується. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця зберегти заробітну плату за працівником, відстороненим через відмову вакцинуватися від коронавірусної хвороби.

Водночас, відсторонюючи працівника, керівник повинен діяти в спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Тому в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення. Керівник має ознайомити з таким наказом працівника. Якщо працівник відмовляється ознайомитись з наказом та поставити свій підпис, про це складається акт. На період відсторонення за працівником зберігається робоче місце.

Законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я (стаття 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

Відповідно до статті 5 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із пунктами б, г статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані: у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (частини 1, 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року, МОЗ у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Накази МОЗ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Нормативно-правові акти МОЗ підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

При цьому судом встановлено, що наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Зважаючи на це, не право на працю, а саме життя, здоров`я і безпека людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Отже, вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 43 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на працю.

Завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей. У спорах, що розглядалися ВС, індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення батьками дитини при збереженні обсягу права дитини на здобуття освіти протиставляється загальному праву (інтересу) інших батьків та їх дітей, які провели щеплення. Внаслідок встановлення такого балансу досягається мета - загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.

Будь-яке право об`єктивно кореспондується із обов`язками, право на дошкільну освіту законодавець пов`язує із обов`язком проходження профілактичних щеплень, які гарантують безпеку як самій дитині так і оточуючих її осіб. Дитина не позбавлена права на освіту, яку може отримати у інших формах.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Зважаючи на це, не освіта, а саме життя, здоров`я і безпека людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Отже, вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я його громадян.

Аналогічну паралель можна провести і з правом особи на працю. Право на працю не може бути використано на шкоду іншій значній кількості осіб (в тому числі дітей)

Таким чином, відсторонення викладача, яким не виконано вимоги чинного законодавства щодо вакцинації є цілком законним та обґрунтованим, та спрямоване на забезпечення гарантій держави, передбачених статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Судом також встановлено, що на працівників Музична школа №3 м. Кропивницького поширюється дія Переліку № 2153.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що у позивача є протипоказання до проведення вказаного профілактичного щеплення остання суду не надала.

Тому судприйшов довисновку що ОСОБА_1 працюєвчителем уМузичній школі№3 м.Кропивницького і підлягає обов`язковій вакцинації тому в задоволенні позовних вимог суд відмовляє.

На підставі ст.ст.232,233,235,237-1 КЗпП України, Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Наказом МОЗ України 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій,виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленям» та керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 265 ЦПК України, суд,

Ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Музичної школи № 3 про визнання незаконним наказу №61-К від 10.11.2021 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати незаконним та поновити Позивача ОСОБА_1 на посаді викладача класу фортепіано у музичній школі № 3 м. Кропивницького управління культури і туризму Кропивницької міської ради та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу-відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Музична школа №3 м.Кропивницького, код ЄДРПОУ 05403292, місце знаходження: вул.А.Корольва, 2, м.Кропивницький,25030.

Судове рішення складено 28.07.2022 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда