Ухвала

від 20.07.2022 по справі 947/5135/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/5135/21

Провадження № 1-кс/947/6693/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2022 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021160000000182 від 05.02.2021 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Олександрія Кіровоградськоїобласті,українця,громадянин України,з вищоюосвітою,тимчасово непрацевлаштованого,одруженого, маючогона утриманнінеповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 та фактичнопроживаючого заадресою: АДРЕСА_2 ,обвинувальні акти стосовноякого перебувають на розгляді в Приморському та Київському судді, за ст. ст. 362, 191 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021160000000182, відомості про яке 05.02.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України.

ОСОБА_5 , будучи державним реєстратором комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» (ЄДРПОУ 42474669), та будучи наділеним державою відповідними повноваженнями державного реєстратора, зобов`язаний діяти добросовісно, обґрунтовано, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки йому було надано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та в спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Одеськоюрегіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» ОСОБА_5 , як державному реєстратору КП «Агенція реєстраційних послуг», надано ідентифікатор доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до замовлення про надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів від 19.11.2018 №06/18.

Так, згідно п. 2 ч. 1, п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 в редакції станом на 04.02.2019, державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно ст. 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 05.07.1994 в редакції станом на 19.04.2014, інформаційна (автоматизована) система - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Захист інформації в системі - діяльність, спрямована на запобігання несанкціонованим діям щодо інформації в системі.

Відповідно доп.1ч.1ст.10Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» від01.07.2004(далі Закону)державним реєстраторомє громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, однією із загальних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема - відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником ;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до ч. 4 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ч. 9 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Відповідно доч.1ст.27Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» від01.07.2004,державна реєстраціяправа власностіта іншихречових прав,крім державноїреєстрації прававласності наоб`єкт незавершеногобудівництва,проводиться напідставі в тому числі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно .

Відповідно до ч. 9 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 в редакції станом на 23.07.2019 (далі по тексту Порядок)під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника.

Відповідно до ч.10 Порядку під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов`язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви.

Не підлягають виготовленню та долученню до заяви електронні копії документів, що пред`являються заявником з метою встановлення його особи, а також електронна копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, чи документа, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Згідно ч. 14 Порядку у разі, коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком.

Так, приблизно у вересні 2017 року, більш точні дата та час не встановлені, перебуваючи в м. Одесі, ОСОБА_7 та члени організованої ним злочинної групи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені особи вступили у попередню змову, направлену на заволодіння чужим майном та правом на це майно шляхом обману, а саме: нежитловими приміщеннями загальною площею 1119,1 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту 1800560151101, які належали державному підприємству «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів».

Безпосередня мета злочинного плану полягала в створенні фіктивних підстав для набуття права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1119,1 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом підроблення правовстановлюючих документів на право розпорядження чужим майном, з метою подальшої їх реалізації.

Схема заволодіння чужим майном та отримання права на це майно складалась з декількох етапів:

На етапіпідготовки до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 підшукав нежитлові приміщення загальною площею 1119,1 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_3 , встановивши що вони належать державному підприємству «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» та довгий період часу не використовуються, про що повідомив членам організованої групи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , після чого вони вибрали ці приміщення в якості предмета злочинного посягання.

На другомуетапі злочинної схеми ОСОБА_7 разом з членами злочинної групи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розробили ретельний план спільних дій, які утворюють самостійні склади кримінальних правопорушень, за результатами настання яких з`являються умови для заволодіння нежитловими приміщеннями загальною площею 1119,1 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_3 , які належали державному підприємству «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів».

На третьомуетапі злочинної схеми ОСОБА_7 , з метою прикриття незаконної діяльності організованої злочинної групи, конспірації та введення в оману правоохоронних органів, доручив ОСОБА_9 підшукати та залучити особу, фотографію якої можливо вклеїти у паспорт іншої людини, після чого на її ім`я переоформити об`єкт нерухомості підприємства.

ОСОБА_9 , діючи згідно розробленого плану та відведеної ролі, підшукав ОСОБА_10 , якому запропонував передати йому фотографії для вклеювання них у паспорт іншої особи, та завірив останнього, що після цього йому потрібно буде тільки видати довіреність на іншу особу, не посвячуючи останнього в злочинний план заволодіння обманим шляхом чужим майном, на що ОСОБА_10 дав свою згоду.

Так ОСОБА_9 , отримавши від ОСОБА_10 фотографії, передав їх ОСОБА_7 , який умисно, всупереч встановленому законодавством порядку обігу і використання офіційних документів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та дій інших співучасників, передав їх разом із паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , невстановленим слідством особам для безпосереднього виконання дій із підробки вказаного паспорту.

Невстановлені слідством особи, діючи згідно розробленого та схваленого усіма учасниками плану, з метою прикриття незаконної діяльності, у невстановленому місці та в невстановлений час, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , всупереч встановленому законодавством порядку обігу і використання офіційних документів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та дій інших співучасників, маючи паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дві фотографії ОСОБА_10 , які він надав, здійснили дії направлені на підробку офіційного документа, а саме паспорта громадянина України, що посвідчує особу, підтверджує громадянство, та який є дійсним для укладання цивільно-правових угод.

Після чого, невстановлена досудовим розслідуванням особа, маючи прямий умисел на підробку офіційного документу, який видається та посвідчується установою, в невстановленому місці та в невстановлений час, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, підробила офіційний документ, а саме - паспорт громадянина України,серіїЕС НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом видалення оригінальних фотозображень власника паспорту та вклеювання фотозображення ОСОБА_10 на першій та третій сторінках документу, з метою подальшого його використання та оформлення підроблених документів на ім`я ОСОБА_11 .

Підроблений паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому вклеєні ОСОБА_12 , невстановлені слідством особи передалидля подальшого використання ОСОБА_7 .

Далі, ОСОБА_7 маючи підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою конспірації дій створеної організованої групи, та збереження у таємниці відомостей про їх злочинну діяльність, доручив ОСОБА_9 підшукати та зареєструвати на ім`я ОСОБА_11 підприємства, під прикриттям яких можливо буде провести реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості по підробленим документам.

У подальшому, ОСОБА_9 діючи згідно розробленого плану підшукав підприємства, а саме: ТОВ "АВЕНСІС-АГРО", код ЄДРПОУ 32487095, ТОВ "АРДІАН КОМПАНІ", код ЄДРПОУ 40805241, ТОВ "ФЕРМЕРСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ЗІРКА", код ЄДРПОУ 41386912,ТОВ "ФЕРМЕРСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ПОЧАТОК", код ЄДРПОУ 38760158, ТОВ"ОНКРЕЙД",код ЄДРПОУ 40890665, ТОВ "БРАВІТЕК", код ЄДРПОУ 40813051, які можливо зареєструвати на ім`я ОСОБА_11 .

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_9 , запропонував ОСОБА_10 прибути до приватного нотаріуса, пред`явити паспорт на ім`я ОСОБА_11 та оформити підприємства, на що він надав свою згоду.

Так, 20.12.2017 ОСОБА_9 в невстановлений слідством час, діючи згідно розробленого плану, разом з ОСОБА_10 , якому заздалегідь передав паспорт на ім`я ОСОБА_11 , прибули до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. № 14.

Знаходячись в офісі за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_10 , який діяв під анкетними даними ОСОБА_11 , умисно надав приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 завідомо підроблений документ, видаючи його за справжній, а саме: підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому вклеєні фотографії ОСОБА_10 .

Після чого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 були видані, та завірені наступні документи за участю ОСОБА_11 :

-Протокол № 20/12/2017 загальних зборів ТОВ "ОНКРЕЙД" код ЄДРПОУ 40890665, згідно якого ОСОБА_14 був виведений, а ОСОБА_11 введений у склад учасників товариства з часткою в розмірі 500000 грн., що становить 100 процентів статутного капіталу, який підписаний ОСОБА_14 та ОСОБА_11 і завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1499, 1500;

-Статут ТОВ "ОНКРЕЙД" від 20.12.2017, у якому учасником значиться ОСОБА_11 , завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1502.

Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_9 , діючи згідно розробленого плану, та вказівки ОСОБА_7 , умисно, повторно запропонував ОСОБА_10 прибути до приватного нотаріуса, пред`явити паспорт на ім`я ОСОБА_11 та оформити підприємства і виписати довіреність, на що він надав свою згоду.

Так, 26.12.2017 ОСОБА_9 в невстановлений слідством час, діючи згідно розробленого плану, разом з ОСОБА_10 , якому заздалегідь передав паспорт на ім`я ОСОБА_11 , прибули до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. № 14.

Знаходячись в офісі за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_10 , який діяв під анкетними даними ОСОБА_11 , повторно, умисно надавприватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 завідомо підроблений документ, видаючи його за справжній, а саме: підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому вклеєні фотографії ОСОБА_10 .

Після чого, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 була виписана довіреність від 26.12.2017 від імені ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_15 , яку підписав ОСОБА_10 , та яка зареєстрована в реєстрі за № 1522.

Крім того, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 були видані та завірені наступні документи за участю ОСОБА_11 :

-протокол № 26/12/2017 загальних зборів ТОВ "АВЕНСІС-АГРО", згідно якого ОСОБА_16 був виведений, а ОСОБА_11 введений у склад учасників товариства з часткою в розмірі 320000 грн., що становить 100 процентів статутного капіталу, який підписаний ОСОБА_16 та ОСОБА_10 від імені ОСОБА_11 і завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1525;

-статут ТОВ "АВЕНСІС-АГРО"від 26.12.2017, у якому учасником значиться ОСОБА_11 , , який ОСОБА_17 від імені ОСОБА_11 , завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1526.

Продовжуючи свої злочині дії ОСОБА_9 , діючи за дорученням ОСОБА_7 , запропонував ОСОБА_10 прибути до приватного нотаріуса, пред`явити паспорт на ім`я ОСОБА_11 та оформити підприємства, на що той надав свою згоду.

Далі, 28.12.2017 ОСОБА_9 в невстановлений слідством час, діючи згідно розробленого плану, повторно та за дорученням ОСОБА_7 , прибув разом зі ОСОБА_10 , якому заздалегідь передав паспорт на ім`я ОСОБА_18 , до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. № 14.

Знаходячись в офісі за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_10 , який діяв під анкетними даними ОСОБА_11 , умисно надавприватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 завідомо підроблений документ, видаючи його за справжній, а саме: підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому були вклеєні фотографії ОСОБА_10 .

Після чого, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 були видані, та завірені наступні документи з участю ОСОБА_11 :

-Протокол № 28/12/2017 загальних зборів ТОВ «АРДІАН КОМПАНІ», згідно якого ОСОБА_19 був виведений, а ОСОБА_11 введений у склад учасників товариства з часткою в розмірі 500000 грн., що становить 100 процентів статутного капіталу, який підписаний ОСОБА_19 та ОСОБА_11 і завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1570, 1571;

-Статут ТОВ «АРДІАН КОМПАНІ» від 28.12.2017, у якому учасником значиться ОСОБА_11 , завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1573.

-Протокол № 28/12/2017 загальних зборів ТОВ "ФЕРМЕРСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ЗІРКА", згідно якого ОСОБА_20 був виведений, а ОСОБА_11 введений у склад учасників товариства з часткою в розмірі 500000 грн., що становить 100 процентів статутного капіталу, який підписаний ОСОБА_20 та ОСОБА_11 і завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1562, 1563;

-Статут ТОВ "ФЕРМЕРСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ЗІРКА" від 28.12.2017, у якому учасником значиться ОСОБА_11 , завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1565.

-Протокол № 28/12/2017 загальних зборів ТОВ "ФЕРМЕРСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ПОЧАТОК", код ЄДРПОУ 38760158, згідно якого ОСОБА_19 був виведений, а ОСОБА_11 введений у склад учасників товариства з часткою в розмірі 500000 грн., що становить 100 процентів статутного капіталу, який підписаний ОСОБА_19 та ОСОБА_11 і завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1578, 1579;

-Статут ТОВ "ФЕРМЕРСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ПОЧАТОК" від 28.12.2017, у якому учасником значиться ОСОБА_11 , завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1581.

-Протокол № 28/12/2017 загальних зборів ТОВ"БРАВІТЕК", код ЄДРПОУ 40813051, згідно якого ОСОБА_19 був виведений, а ОСОБА_11 введений у склад учасників товариства з часткою в розмірі 500000 грн., що становить 100 процентів статутного капіталу, який підписаний ОСОБА_19 та ОСОБА_11 і завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1575, 1576.

-Статут ТОВ "БРАВІТЕК", код ЄДРПОУ 40813051, у якому учасником значиться ОСОБА_11 , завірений приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстрований у реєстрі під номером 1577.

На четвертомуетапі злочинної схеми, невстановлені слідством особи, маючи прямий умисел на підробку офіційних документів, які видаються та посвідчуються установою, нотаріусом, державним реєстратором, діючи повторно за вказівкою ОСОБА_7 , згідно розробленого плану та відведеної ролі, із корисливих мотивів, переслідуючи загальну мету незаконного отримання права на розпорядження чужим майном шляхом шахрайства, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановлений час та в невстановленому слідством місці, підготували та виготовили підроблені документи, наявність яких необхідна для вчинення правочину на оформлення права власності на нежитлові приміщення загальною площею1119,1 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_3 , згідно вимог діючого законодавства України, в які внесли завідомо неправдиві відомості, а саме:

-договір купівлі-продажу від 12.11.2003між «Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним управлінням морських шляхів» в особі начальника управління ОСОБА_21 та ТОВ «АВЕНСІС-АГРО`в особі директора ОСОБА_22 , згідно якого « ІНФОРМАЦІЯ_4 » нібито продало ТОВ «АВЕНСІС-АГРО» нежитлові будівлі, що розташовані по АДРЕСА_3 , на земельній ділянці загальною площею 1551,6 кв. м;

-технічний паспорт від 10.09.2003 на будівлю по АДРЕСА_3 , виписаний на « ІНФОРМАЦІЯ_4 »;

-акт приймання-передачі будівлі по АДРЕСА_3 від 17.11.2003 між «Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним управлінням морських шляхів`в особі начальника управління ОСОБА_21 та ТОВ «АВЕНСІС-АГРО`в особі директора ОСОБА_22 .

На п`ятомуетапі злочинної схеми, підробивши вищевказані документи, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановлені слідством особи, не маючи встановлених законодавством підстав для набуття права власності на нежитлові приміщення загальною площею1119,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , з метою отримання права власності на це майно та розпорядженням ним, приступили до створення умов на заволодіння чужим майном шляхом обману, використовуючи завідомо підроблені документи, з метою його подальшої реалізації та використання отриманих грошових коштів на власний розсуд.

Після чого, 29.03.2019, невстановлений член організованої та керованої ОСОБА_7 групи, діючи згідно розробленого плану, за адресою АДРЕСА_5 , надав державному реєстратору КП «Агенція реєстраційних послуг» ОСОБА_5 для здійснення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1119,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «АВЕНСІС-АГРО», заяву до якої долучив завідомо підроблені документи, а саме:

1.договір купівлі-продажу від 12.11.2003 року між «Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним управлінням морських шляхів» в особі начальника управління ОСОБА_21 та ТОВ «АВЕНСІС-АГРО`в особі директора ОСОБА_22 , згідно якого « ІНФОРМАЦІЯ_4 » нібито продало ТОВ «АВЕНСІС-АГРО» нежитлові будівлі, що розташовані по АДРЕСА_3 , на земельній ділянці загальною площею 1551,6 кв.м.;

2.технічний паспорт від 10.09.2003 на будівлю по АДРЕСА_3 , виписаний на « ІНФОРМАЦІЯ_4 »;

3.акт приймання-передачі будівлі по АДРЕСА_3 від 17.11.2003 між «Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним управлінням морських шляхів`в особі начальника управління ОСОБА_21 та ТОВ «АВЕНСІС-АГРО`в особі директора ОСОБА_22 .

Далі, 02.04.2019 державний реєстратор КП «Агенція реєстраційних послуг» ОСОБА_5 маючи право доступу до інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі підроблених документів, в порушення вимог ст.ст. 10, 18, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», пункту 40 «Порядку державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127, зокрема без перевірки наявності необхідних для цього документів, їх відповідності заявленим правам та вимогам законодавства, погодився на пропозицію невстановленої слідством особи зареєструвати згідно поданої зави № 33403200 від 29.03.2019 року право власності на буд. № 7 по вул. Приморська у м. Одеса за ТОВ «АВЕНСІС-АГРО», та прийняв рішення вчинити несанкціоновані реєстраційні дії із внесення до вказаного реєстру змін реєстрації права власності на нежитлові приміщення.

Так, 02.04.2019 року державний реєстратор КП «Агенція реєстраційних послуг» ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що несанкціонована зміна інформації, що оброблюється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно призведе до порушення права власності ДП «Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним управлінням морських шляхів», передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, умисно, у порушенняст. 41 Конституції України,ст. 346 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 3ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»здійснив дії, пов`язані з несанкціонованою зміною інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме, прийняв о 12 год. 20 хв. рішення № 46257235 та несанкціоновано вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (запис) про право власності права власності за ТОВ «АВЕНСИС АГРО» ЄДРПОУ 32487095 на нежитлові приміщення загальною площею 1119,1 квадратних метрів за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Приморська, 7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1800560151101.

Своїми навмисними діями державний реєстратор КП «Агенція реєстраційних послуг» ОСОБА_5 , безпідставно позбавив ДП «Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним управлінням морських шляхів» права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1119,1 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_3 , що завдало майнову шкоду загальною вартістю 45337994,0 грн., що перевищує 600 неподаткових мінімумів доходів громадян та є особливо великим розміром.

Таким чином, члени організованої групи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановлені особи, на чолі з лідером ОСОБА_7 , отримали право власності на нежитлові приміщення загальною площею 1119,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ,загальною вартістю 45337994,0 грн., чим завдали державному підприємству «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на вказану суму.

16.07.2022 року ОСОБА_5 був затриманий згідно ст. 615 КПК України, у зв`язку, з тим, що з 25.02.2022року по10.07.2022року він знаходився за межами України.

16.07.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, за кваліфікуючими ознаками: несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинене особою, яка має право доступу до неї, вчинені повторно, яка заподіяла значну шкоду.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також запобігання визначеним законодавством ризикам, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з даним клопотанням.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, зазначивши, що відносно ОСОБА_5 на розгляді в судах перебувають кримінальні провадження за аналогічними статтями. Підозрюваний не зважаючи на те, що відносно нього існують кримінальні провадження в судах, згідно витягу з бази « Аркан» 25.02.2022 року перетинув кордон України, та повернувся в Україну 10.07.2022 року, що свідчить про те, що він переховувався від слідчого, прокурора та суду. Сторона обвинувачення просить обрати запобіжний захід тримання під вартою, вважаючи, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Щодо застави просив врахувати суму матеріальних збитків, а також те, що ОСОБА_5 тривалий час незаконно збагачувався за рахунок особливо тяжких злочинів, тому просить застосувати заставу у розмірі 45337994 гривень.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозра є необґрунтованою, ні висновком експертизи ні показами свідків не доведено будь яку причетність підозрюваного до скоєння злочину. Слідчий в клопотанні навів перелік доказів лише для створення уяви про обґрунтованість підозри, хоча самі по собі докази змісту підозри ні як не стосуються. Всі слідчі дії проведені слідчим до 08.06.2022 року є недопустимими. Щодо ризиків, просив суд врахувати, що клопотання про обрання запобіжного заходу обґрунтовано слідчим тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному та можливістю впливати на свідків, та переховування від суду. Між тим слідчий не має право посилатися на тяжкість покарання. ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, він в шлюбі, має доньку, позитивно характеризується за місцем проживання. Хворіє на грижі міжхребцевих дисків. Щодо виїзду ОСОБА_5 за кордон, то зазначає, що ОСОБА_5 має маленьку доньку 2013 року народження, і вимусений був виїхати за проханням дружини, яка ніколи до цього не подорожувала самостійно, не має автотранспорту та не вміє керувати автомобілем. 10.07.2022 року він повернувся в Одесу. Просить суд відмовити в задоволені клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні по клопотанню підтримав свого захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченимпокладених нанього процесуальнихобов`язків,а такожзапобігання спробам:1)переховуватися відорганів досудовогорозслідуваннята/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядлявстановленняобставинкримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншогопідозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджатикримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язанийвстановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

16.07.2022 року ОСОБА_5 був затриманий згідно ст. 615 КПК України, у зв`язку, з тим, що з 25.02.2022року по10.07.2022року він знаходився за межами України, після повернення в Україну йому 16.07.2022 року повідомлено про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, за кваліфікуючими ознаками: несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинене особою, яка має право доступу до неї, вчинені повторно, яка заподіяла значну шкоду.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження а саме:

-висновком судово-портретної експертизи № СЕ-19/116-21/10382-ФП від 23.06.2021 року, на фотознімках особи чоловічої статі, які вклеєні на сторінках 1 та 3 паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_11 , зображена одна й та особа, а саме ОСОБА_10 ;

-показами потерпілого ОСОБА_23 , який є в.о. директора начальника ДП «Чорноморсько-Азовське Виробничо-Експлуатаційне управління морських шляхів;

-показами ОСОБА_10 ;

-показами свідка ОСОБА_21 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Щодо твердження захисника , що підозра є необґрунтованою, докази недопустимими, на думку слідчого судді не узгоджується із нормами закону та фактичними обставинами.

Підозра це процесуальне рішення прокурора, слідчого, яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення.

Звертаючись до практики ЄСПЛ не одноразово зазначалося, що наявність обгрунтованої підозри, передбачає саме існування фактів та такої інформації, які могли б переконати обєктивного спостерігача, що особа могла вчинити злочин. Факти які дають підставу для повідомлення про підозру та її обгрунтуванність , не мають бути такого ж рівня, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Щодо зазначеної в запереченні захисником обставини, що всі собрані докази є не допустимими, так як містять порушення, встановлюються під час розгляду справи в суді і відносяться до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні сторона обвинувачення вказує на ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними показів у ході судового розгляду справи.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

При вирішенні питання щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушення, те, що інкриміновані підозрюваному дії спричинили тяжкі наслідки, їх суспільно-небезпечний характер. Окрім того, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 , відносно якого перебувають на розгляді інші кримінальні провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності по місцю реєстрації не проживає, переховувався від органів досудового розслідування та суду, що підтверджує витяг з бази «Аркан», з якого вбачається, що 25.02.2022 року ОСОБА_5 перетнув кордон України, та повернувся в Україну лише 10.07.2022 року.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним стороною обвинувачення ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо заяви захисника, що підозрюваний мав право виїхати з країни, так як, його дружина раніше ніколи не подорожувала одна, не спростовують ризик переховування, а лише підтверджують його існування, так як ОСОБА_5 є обвинуваченим по декільком справам, і лише підтверджують той факт, що він не зважаючи на те, що відносно нього не діяв на момент виїзду з країни запобіжний захід, є особою обвинуваченою, і має певні права та обов`язки. Він виїжджає з країни 25.02.2022 року. З 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» затверджено ВР України шляхом прийняття ЗУ « Про затвердження Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні», на території України запроваджений воений стан, станом на сьогодні який встановлено до 23.08.2022 року. Згідно зазначеного закону встановлені певні заборони на виїзд з країни. Між не зважаючи на вищевказані обставини, ОСОБА_5 покинув країну з підстав того, що дружина раніше не подорожувала самостійно, не має свого транспорту та не вміє їм керувати. Але вказаний випадок не є виключною обставиною, того, що ОСОБА_5 виїхав 25.02.2022 і повернувся в країну через п`ять місяців.

Слідчий суддя враховує також, що в рамках даного кримінального провадження наявні особи свідків, на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні існує, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Наведені обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, направлених на незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_5 активні дії щодо впливу на свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного, який вже притягується по кримінальним провадженням.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтермінує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного у ході досудового розслідування, створює можливості для його поза процесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, розмір завданої шкоди, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому,слідчий суддязвертає увагу,що міразапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_5 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

4.2. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні розміру застави.

Сторона обвинуваченнязвертається зклопотанням прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюта проситьвизначити заставуу розмірі45337994 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує: тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , специфіку даних кримінальних правопорушень, таку ознаку як повторність, підвищений суспільний інтерес суспільства до такої категорії справ, ділові зв`язки підозрюваного, а також розмір шкоди завданий кримінальним правопорушенням, яка становить 45337 994 гривні.

З урахуванням таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність виходу за межі максимально встановленого розміру застави для особливо тяжкого злочину, що визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.

З огляду на майновий стан підозрюваного, розмір ймовірно завданої шкоди кримінальним правопорушенням,ґрунтуючись навагомості доказів наданих стороною обвинувачення, які підтверджуютьобґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить допереконання, що підозрюваному ОСОБА_5 слід визначити заставу у розмірі 18 274 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят чотири) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45337 794 (сорок п`ять мільйонів триста тридцять сім тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні.

При цьому, відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня складає 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

При вирішенні питання строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить з фактичних обставин розслідуваного кримінального провадження, даних, які характеризують підозрювану особу, положень ч. 1 ст. 197 КПК України, якою встановлений граничний строк утримання особи під вартою, а також: загальних засад кримінального провадження (ст. ст. 8, 9, 11, 12 КПК України), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 5), практики Європейського суду з прав людини (в розрізі питання надмірного утримання осіб в ув`язненні), обставин діючого на території України режиму воєнного стану.

На підставі наведеного у своїй сукупності, беручи до уваги встановлені в ході розгляду поданого стороною обвинувачення клопотання ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а також завдання, які ставляться в зв`язку з необхідністю тимчасового обмеження прав підозрюваної особи в результаті її утримання під вартою, слідчий суддя вважає, що конкретно в даному випадку доцільним є визначення щодо підозрюваної особи строку її утримання під вартою в межах 14 (чотирнадцяти) днів, що з одного боку, забезпечить можливість здійснення з боку сторони обвинувачення тих процесуальних дій, які залишилося здійснити в рамках кримінального провадження, а з іншого, гарантує дотримання прав та основоположних свобод підозрюваної особи, шляхом своєчасного перегляду підстав для її подальшого утримання під вартою при можливих: апеляційному оскарженні, вирішенні питання зміни міри запобіжного заходу, питання продовження міри запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021160000000182 від 05.02.2021 року задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком до 05.08.2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 18 274 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят чотири) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45337 794 (сорок п`ять мільйонів триста тридцять сім тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 05.08.2022 року,в межахстроку досудовогорозслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2.Не відлучатисяіз населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. Утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1