Рішення

від 29.07.2022 по справі 380/15696/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/15696/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Парк Резорт Сервіс Плюс до Трускавецької міської ради про зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Парк Резорт Сервіс Плюс до Трускавецької міської ради в якій просить суд:

- зобов`язати Трускавецьку міську раду (код за ЄДРПОУ: 236230588) на черговій сесії (пленарному засіданні) прийняти рішення про надання ТЗОВ Парк Резорт Сервіс Плюс (код за ЄДРПОУ: 41946205) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0480 га по бульвару Торосевича 5 в м.Трускавці Дрогобицького району Львівської області для обслуговування нежитлової будівлі громадської вбиральні, пов`язаної з експлуатаційним режимом та охороною природніх і лікувальних факторів курорту Трускавець, але в площах, не менших тих, які передбачені чинними нормативними документами України у галузі будівництва, санітарними нормами та правилами для обслуговування нежитлових будівель.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Резорт Сервіс» було засновано як юридична особа 27.07.2016 року, про що в СДРПОУ зроблено запис за №14181020000001281. Станом на момент реєстрації товариства його засновниками виступали ПрАТ «Трускавецькурорт» та фізична особа ОСОБА_1 01.09.2016 року за Актом приймання-передачі ГІА Г «Трускавецькурорт» внесло до статутного капіталу ТОВ «Парк Резорт Сервіс» нежитлову будівлю загальною площею 123.2 кв.м.. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 15.09.2016 року ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс» зареєстрував за собою право власності на вказану будівлю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В подальшому ПАТ «Трускавецькурорт». як засновник ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс», шляхом укладення договору купівлі-продажу. посвідченого приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Чичерською Я.О. 28.10.2016 року (реєстраційний №758). продав свою частку в статутному капіталі товариства іншому засновнику - ОСОБА_2 07.02.2018 року на загальних зборах учасників: ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс» та ПІІ «Арко Інвестмент» було прийнято рішення створити товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС», в статутний капітал якого ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс» в подальшому було передано нежитлову будівлю загальною площею 123.2 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 22.02.2018 року ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс», як засновник ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс Плюс», прийняло рішення продати засновнику ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс Плюс» - Приватному підприємству «Арко Інвестменг». а також фізичній особі ОСОБА_3 частку ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс» в статутному капіталі ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс Плюс», а саме: Приватному підприємству «Арко Інвестмент» - 89%. фізичній особі ОСОБА_3 - 1% статутного капіталу, що і було оформлено договором купівлі-продажу. посвідченим приватним нотаріусом Трускавепького міського нотаріального округу Чичерською JLO. 05.03.2018 року (реєстраційний №72) та договором купівлі- продажу. посвідченим приватним нотаріусом Трускавепького міського нотаріального округу Чичерською Л.О. 05.03.2018 року (реєстраційний №71). а 05.04.2018 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, законним власником нежитлової будівлі загальною площею 123,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 уд.5 на даний час являється ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс Плюс». При_ цьому, зазначена нежитлова будівля - підземний туалет (вбиральня) безумовно пов`язана з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту Трускавець.

ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс Плюс» було подано заяву щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на гих самих умовах, на яких вона перебувала в користуванні попередника - ПрА Г «Трускавсцькурорт», а саме земельної ділянки по бульвару Торосевича, 5 орієнтовною площею 0,0480 га.

Проте, рішенням сесії Трускавецької міської ради №1428 від 30.07.2019 року було безпідставно відмовлено ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс Плюс» в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0480 га на бульварі Торосевича, 5 для обслуговування нежитлової будівлі громадської вбиральні, пов`язаної із експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту Трускавець в зв`язку з невідповідністю місця розташування цієї земельної ділянки вимогам законів (Закону України «Про курорти». Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Земельного кодексу України). оскільки ця земельна ділянка знаходиться в межах 1-ї зони санітарної охорони мінеральних джерел та в межах парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, який включений в мережу територій і об`єктів природно-заповідного фонду Львівської області. (З тих самих підстав рішеннями Трускавецької міської ради №553 від 25.05.2017 року було відмовлено попередньому власнику - ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс» в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по бульвару Торосевича. 5 в м. Грускавці. а рішенням Трускавецької міської ради №959 від 07.06.2018 року було відмовлено ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс Плюс»).

Не погодившись із таким рішенням ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс Плюс» оскаржило вказане рішення до Львівського окружного адміністративного суду.

Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року у справі №1.380.2019,005250 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС» задоволено, скасовано рішення Львівського окружною адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №1.380.2019.005250 та прийнято постанову, якою позов товариства і обмеженою відповідальністю «ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС» задоволено, а саме визнано незаконним та скасовано рішення Трускавецької міської ради №1428 від 30.07.2019 року «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на бульварі Торосевича, 5 в м. Трускавці».

Позивач зазначає, що у розпорядженні відповідача - Трускавецької міської ради немає належних, допустимих та достовірних доказів про наявність підстав, передбачених законом, для відмови у задоволенні вимоги ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс» про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельній ділянки по бульвару Торосевича, 5 в м.Трускавці, а тому просить зобов`язати Трускавецьку міську раду на черговій сесії (пленарному засіданні) прийняти рішення про надання ТЗОВ Парк Резорт Сервіс Плюс (код за ЄДРПОУ: 41946205) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0480 га по бульвару Торосевича 5 в м.Трускавці Дрогобицького району Львівської області для обслуговування нежитлової будівлі громадської вбиральні, пов`язаної з експлуатаційним режимом та охороною природніх і лікувальних факторів курорту Трускавець.

Ухвалою суду від 07.06.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.11.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідач заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача від 15.07.2019 Трускавецькою міською радою 30.07.2019 прийнято рішення №1428, відповідно до якого відмовлено ТзОВ Парк Резорт Сервіс Плюс в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0480 га на бульварі Торосевича,5 для обслуговування нежитлової будівлі громадської вбиральні, пов`язаної з експлуатаційним режимом та охороною природніх і лікувальних факторів курорту Трускавець в зв`язку з невідповідністю місця розташування цієї земельної ділянки вимогам законів (Закону України Про курорти, Закону України Про природно заповідний фонд України, Земельного кодексу України) та у зв`язку з тим, що ця земельна ділянка знаходиться в межах І-зони санітарної охорони мінеральних джерел та в межах парку пам`ятки садово паркового мистецтва місцевого значення, який включений в мережу територій і об`єктів природно заповідного фонду Львівської області. Вказує, що Постановою Ради Міністрів УРСР №548 від 09.11.1981 року Про границі округів і зон санітарної охорони курортів Трускавець у Львівській області і Євпаторії у Кримській області затверджені границі округів і зон санітарної охорони курорту Трускавець у Львівській області. Земельна ділянка по бульвару Торосевича .5 у м. Трускавці, на якій розташована нежитлова будівля туалету, знаходиться у межах першої санітарної зони охорони джерел мінеральних вод, що підтверджується викопіюванням з генерального плану м. Трускавця, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради №233 від 21.11.2011, з нанесеною лінією межі 1-ї санітарної охорони джерел мінеральних вод та є комунальною власністю територіальної громади м. Трускавця. Постановою Верховної Ради України №1545-ХІІ від 12.09.1991 Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції України і законам України. Рада Міністрів Української РСР 16.12.1982 прийняла постанову №614 Про затвердження положень про курорти Трускавець і Слов`янськ, згідно якої затвердила положення про курорт Трускавець. Відповідно до п.1 положення, курорт Трускавець знаходиться у Львівській області і належить до курортів загальносоюзного значення. Відповідно до пп.11-13 Положення про курорт Трускавець, санітарна охорона курорту має на меті збереження природних фізичних і хімічних властивостей лікувальних засобів курорту, а також охорону їх від псування, забруднення і передчасного виснаження; в окрузі санітарної охорони курорту проводяться санітарно оздоровчі та інші заходи, що забезпечують належний санітарний стан курорту і його природніх лікувальних засобів, а також створення сприятливих умов для лікування й відпочинку; межі округу санітарної охорони курорту затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 09.11.1981 №548. У межах першої зони санітарної охорони передбачено виділення і огородження території особливо суворого режиму, що включає в себе область формування і розвантаження мінеральної води Нафтуся. Відповідно до ст.27 Закону України Про курорти метою санітарної охорони курортів є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню цих ресурсів. З цією метою в межах курорту встановлюється округ санітарної (гірничо санітарної) охорони. Поняття округу санітарної охорони наведено у ст.28 Закону України Про курорти Округ санітарної зони це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. В межах цієї території забороняються будь які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів. Згідно ст..30 вказаного Закону, округ санітарної охорони поділяється на три зони: перша зона (зона суворого режиму); друга зона (зона обмежень); третя зона (зона спостережень). Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України Про курорт перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менше як 100 метрів. Відповідно до ст.48 Земельного кодексу України на територіях лікувально оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо санітарної) охорони; у межах округу санітарної (гірничо санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природніх лікувальних властивостей і відпочинком населення. Вважає, що діяльність позивача щодо обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі (громадської вбиральні) в межах 1-ї зани санітарної охорони джерел мінеральних вод не є сумісною та не пов`язана з експлуатаційним режимом та охороною природніх і лікувальних факторів курорту, та така діяльність не пов`язана з відпочинком населення.

Окрім того, відповідно до ст.3 Закону України Про природно заповідний фонд до природно заповідного фонду України належать заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки пам`ятки садово паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. Відповідно до ч.1 ст.39 вказаного Закону, для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарсько діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони. Відповідно до п.1 Рішення Львівської обласної ради від 09.10.1984 року №495 Про мережу території і об`єктів природно заповідного фонду області затверджено мережу територій і об`єктів природно заповідного фонду місцевого значення відповідно до діючої кваліфікації згідно з додатками №1-4 до рішення. Згідно додатку №3 до вказаного рішення у список державних парків пам`яток садово паркового мистецтва місцевого значення включено Курортний парк у м. Трускавці площею 78 га. Відповідно до п. в ч.4 ст.83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належить, зокрема, землі під об`єктами природно заповідного фонду, історико культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико культурну цінність, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до пп.1 п.6 Правового режиму зон санітарної охорони водних об`єктів, затвердженого Постановою КМ України від 18.12.1998 року №2024, у межах першого поясу зони санітарної охорони для підземних джерел водопостачання забороняється розміщення житлових та господарських будівель, прокладання трубопроводів та проведення інших будівельно монтажних робіт, безпосередньо не пов`язаних з будівництвом, реконструкцією та експлуатацією водопровідних споруд та мереж.

Відтак, відповідно до ст.116,123 ЗК України, оскільки земельна ділянка площею 0,048 га по бульвару Торосевича 5 в м. Трускавці, стосовно якої позивач просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо її відведення, знаходиться в межах першої зони санітарної охорони джерел мінеральних вод, а також враховуючи той факт, що позивач хоче проводити на ній діяльність несумісну з охороною природніх лікувальних властивостей і відпочинком населення, то відповідно до чинного законодавства України відсутні правові підстави для надання такого дозволу. Тому вважає, що відсутні правові підстави для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Тому, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

15.07.2019 ТзОВ Парк Резорт Сервіс Плюс подало до Трускавецької міської ради заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0480 га по бульвару Торосевича,5 у м. Трускавці для обслуговування нежитлової будівлі громадської вбиральні, пов`язаної з експлуатаційним режимом та охороною природніх і лікувальних факторів курорту Трускавець.

Рішенням п`ятдесят дев`ятої сесії сьомого демократичного скликання Трускавецької міської ради №1428 від 30.07.2019 року відмовлено ТЗОВ «Парк Резорт Сервіс Плюс» в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0480 га на бульварі Торосевича, 5 для обслуговування нежитлової будівлі громадської вбиральні, пов`язаної із експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту Трускавець в зв`язку з невідповідністю місця розташування цієї земельної ділянки вимогам законів (Закону України «Про курорти». Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Земельного кодексу України). оскільки ця земельна ділянка знаходиться в межах 1-ї зони санітарної охорони мінеральних джерел та в межах парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, який включений в мережу територій і об`єктів природно-заповідного фонду Львівської області.

ТзОВ Парк Резорт Сервіс Плюс оскаржило вказане рішення до Львівського окружного адміністративного суду.

Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року у справі №1.380.2019,005250 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС» задоволено, скасовано рішення Львівського окружною адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №1.380.2019.005250 та прийнято постанову, якою позов товариства і обмеженою відповідальністю «ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС» задоволено, а саме: визнано незаконним та скасовано рішення Трускавецької міської ради №1428 від 30.07.2019 року «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на бульварі Торосевича, 5 в м. Трускавці».

За таких обставин позивач звернувся із цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частина 2 статті 116 ЗК України визначає, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша статті 117 ЗК України).

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР).

Згідно положень статті 25 вказаного Закону, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пункт 34 частина перша статті 26 Закону №280/97-ВР).

Частинами 1, 5, 14 статті 46 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.

Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Також повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України.

Зокрема, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

При цьому, відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС» задоволено, скасовано рішення Львівського окружною адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №1.380.2019.005250 та прийнято постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС» задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Трускавецької міської ради №1428 від 30.07.2019 року «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на бульварі Торосевича, 5 в м. Трускавці».

Частиною 4 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 року у справі №1.380.2019.005250 встановлено, що 15.07.2019 року ТзОВ ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС подало до Трускавецької міської ради заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0480 га по бульвару Торосевича,5 у м. Трускавці для обслуговування нежитлової будівлі громадської вбиральні, пов`язаної з експлуатаційним режимом та охороною природніх і лікувальних факторів курорту Трускавець. До заяви долучено графічний матеріал з вказанням місця розташування земельної ділянки.

Рішенням п`ятдесят дев`ятої сесії сьомого демократичного скликання Трускавецької міської ради Львівської області від 30.07.2019 року №1428 Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на бульварі Торосевича, 5 в м. Трускавці, відмовлено ТзОВ в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0480 га на бульварі Торосевича,5 для обслуговування нежитлової будівлі громадської вбиральні, пов`язаної із експлуатаційним режимом та охороною природніх і лікувальних факторів курорту Трускавець, в зв`язку з невідповідністю місця розташування цієї земельної ділянки вимогам законів (Закону України Про курорти, Закону України Про природно заповідний фонд України, Земельному кодексу України), ця земельна ділянка знаходиться в межах 1-зони санітарної охорони мінеральних джерел та в межах парку пам`ятки садово паркового мистецтва місцевого значення, який включений в мережу територій і об`єктів природно заповідного фонду Львівської області.

Рада Міністрів Української РСР 16.12.1982 року прийняла постанову № 614, якою затвердила положення про курорт Трускавець. В пункті 13 цього положення зазначено, що межі округу санітарної охорони курорту затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 9 листопада 1981 року № 548. У межах першої зони санітарної охорони передбачено виділення і огородження території особливо суворого режиму, що включає в себе область формування і розвантаження мінеральної води Нафтуся.

Постановою Ради Міністрів Української Радянської Соціалістичної Республіки №548 від 09.11.1981 року Про межі округів і зон санітарної охорони курортів Трускавець Львівської області і Євпаторії у Кримській області затверджено в додатках до цієї постанови, зокрема, межі округів і зон санітарної охорони курорту Трускавець у Львівській області та план санітарно-оздоровчих заходів в округах та зонах санітарної охорони курорту Трускавець.

Земельна ділянка по бульвару Торосевича, 5 у м. Трускавець, на якій розташована нежитлова будівля громадської вбиральні знаходиться у межах першої санітарної зани охорони джерел мінеральних вод, що підтверджується викопіюванням з генерального плану м. Трускавця, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради №233 від 21.11.2011року з нанесеною лінією межі 1- ї санітарної охорони джерел мінеральних вод та є комунальною власністю територіальної громади м. Трускавця.

09.10.1984 року Львівською обласною радою прийнято рішення № 495 Про мережу територій і об`єктів природно-заповідного фонду області. Пунктом 1 цього рішення, серед іншого, вирішено затвердити мережу територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення відповідно до діючої кваліфікації згідно з додатками № 1-4 до цього рішення.

Згідно з додатком № 3 до цього рішення в список державних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення включено курортний парк у місті Трускавці (центральна частина міста) площею 78,0 га. Відповідно до Плану парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва Курортний парк м. Трускавець нежитлова будівля по бульвару Торосевича, 5 у м. Трускавці розташований на території парку- пам`ятки садово паркового мистецтва місцевого значення, який включено в мережу територій і об`єктів природно заповідного фонду Львівської області Курортний парк, що не заперечується позивачем.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Відповідно до ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 08.09.2003 року серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Трускавецької міської ради на підставі рішення від 01.07.2003 року № 158, приватне акціонерне товариство Трускавецькурорт (ідентифікаційний код: 30322940) було власником нежитлової будівлі загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із технічними паспортами, виготовленими Дрогобицьким державним комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за станом на 31.07.2003 року, вищевказане нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є підземним туалетом № 1 загальною площею 123,2 кв.м., що побудований у 1997 році. Крім того, у листі ПрАТ Трускавецькурорт від 21.11.2018 року № 595 наведено, що у 1998-1999 роках проводилася його реконструкція з влаштуванням шатрового даху.

Земельна ділянка, в межах якої розташована вказана вище нежитлова будівля, перебуває у комунальній власності міста Трускавець. В установленому законодавством порядку ця земельна ділянка ПрАТ Трускавецькурорт не передавалась, однак вона була сформована та їй присвоєно кадастровий номер: 4611500000:10:005:0002, а також визначено площу - 0,0480 га.

У Публічній кадастровій карті України (https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4611500000:10:005:0002 відсутні. Здовідки, що додана до листа ПрАТ Трускавецькурорт від 21.11.2018 року № 595, слідує, що впродовж 2008-2016 років ПрАТ Трускавецькурорт сплачувало земельний податок за земельну ділянку площею 0,048 га, на якій знаходилась нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке визначено у довідці як будівля туалету Бювету № 1.

27.07.2016 року створене ТзОВ Парк Резорт Сервіс, засновниками якого були приватне акціонерне товариство Трускавецькурорт та громадянин ОСОБА_2 .

01.09.2016 року за актом приймання-передачі ПрАТ Трускавецькурорт внесло до статутного капіталу ТОВ Парк Резорт Сервіс вищенаведену нежитлову будівлю загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

Відтак, враховуючи те, що нерухоме майно (будинок, будівля, споруда) належить особі на належній правовій підставі (що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами), то фактичне користування власником нерухомості такою земельною ділянкою вважається правомірним.

Такі висновки повністю узгоджуються з судовою практикою. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц також дійшла до висновку, що не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

16.02.2018 року створене ТзОВ ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС (ідентифікаційний код: 41946205), засновниками якого є ТОВ Парк Резорт Сервіс Плюс були товариство з обмеженою відповідальністю Парк Резорт Сервіс (ідентифікаційний код: 40692653) та приватне підприємство Арко Інвестмент (ідентифікаційний код: 22363737).

04.04.2018 року за актом приймання-передачі ТОВ Парк Резорт Сервіс внесло до статутного капіталу ТзОВ ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС нежитлову будівлю загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, бульвар Торосевича, 5.

Відтак, відповідно до ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України до ТзОВ ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС перейшло право користування земельною ділянкою, в межах якої розміщений вищевказаний об`єкт, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього фактичного землекористувача - ТОВ Парк Резорт Сервіс.

Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі набуття права власності житловий будинок, будівлю, споруду або об`єкт незавершеного будівництва з одночасним набуттям права власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об`єкти залежно від кількості документів, що посвідчують право власності на значене майно. У разі якщо на житловий будинок, будівлю, споруду або об`єкт незавершеного будівництва, або земельну ділянку, на якій вони розташовані, не відкрито розділ у Державному реєстрі прав, для проведення державної реєстрації права власності подаються дві заяви.

Таким чином, навіть не оформлення власником відповідного об`єкта нерухомості права користування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкт його власності, не вказує на відсутність у нього відповідних прав на таку земельну ділянку.

Навпаки, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості.

Судом враховано, що постановою Ради Міністрів УРСР від 09.11.1981 року № 548 затверджені межі округів та зон санітарної охорони курортів Трускавець у Львівській області та Євпаторія у Кримській області відповідно до додатків № 1 та № 2, а також плани санітарно-оздоровчих заходів в округах та зонах санітарної охорони курортів Трускавець та Євпаторія відповідно до додатків № 3 та № 4.3 часу проголошення незалежності України нові законодавчі положення щодо встановлення чи зміни меж округів і зон санітарної охорони курорту Трускавець не приймалися.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 у справі №1.380.2019.005250 встановлено, що у рішенні Трускавецької міської ради від 30.07.2019 року № 1428 наведено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,0480 га на бульварі Торосевича, 5, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої звернулося ТзОВ ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС, знаходиться в межах першої зони санітарної охорони мінеральних джерел. Викладене також підтверджується викопіюванням з відкоригованого Генерального плану м. Трускавець, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради від 21.11.2011 року № 233. Крім того, у листі виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 15.05.2017 року № 18/12-1433/2 також наведено, що, зокрема, вбиральня TOB Парк Резорт Сервіс (попередній власник) по бульвару Торосевича знаходиться в межах 1-ї санітарної зони.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до відкоригованого Генерального плану м. Трускавець, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради від 21.11.2011 року № 233, нежитлова будівля загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, бульвар Торосевича, 5, визначена як громадські вбиральні, що знаходиться в межах території адміністративних та громадських установ. Тобто, місце розташування земельної ділянки, на якій знаходиться вказаний об`єкт нерухомості, і щодо відведення якої до Трускавецької міської ради звернулося ТзОВ ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС, відповідає вимогам містобудівної документації.

Згідно із ч. 3 ст. 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико- культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 рішення Львівської обласної ради від 09.10.1984 року № 495 Про мережу території і об`єктів природно-заповідного фонду області затверджено мережу територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення відповідно до діючої кваліфікації згідно з додатками № 1-4 до рішення.

Додатком № 3 до вказаного рішення є Список державних парків - пам`ятників садово-паркового мистецтва місцевого значення, до якого, серед інших, включено Курортний парк в м. Трускавець площею 78,0 га.

При цьому, відповідно до з`ясованого Плану парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва Курортний парк в м, Трускавець, пл. 78,0 та (М 1:5000), земельна ділянка по бульвару Торосевича, 5 у м. Трускавець, щодо якої до Трускавецької міської ради звернулося ТзОВ ПАРК РЕЗОРТ СЕРВІС ПЛЮС, знаходиться на території вказаного парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про природно-заповідний фонд України режим охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки її виливу на довкілля.

В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об`єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Належна ТОВ на праві власності нежитлова будівля загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, бульвар Торосевича, 5, за функціональним призначенням є громадською вбиральнею (підземним туалетом).

Згідно з п. 9.3.1. ДБН Б.2.2-5:2011 Благоустрій територій (далі - ДБН Б.2.2-5:2011) громадські вбиральні треба влаштовувати в місцях масового зосередження людей.

Відповідно до п. 9.3.2. ДБН Б.2.2-5:2011 громадські вбиральні треба влаштовувати в таких місцях:

- на площах, транспортних магістралях, вулицях з великим пішохідним рухом;

- на площах біля вокзалів, залізничних станцій, авто- та річкових вокзалів, автостанцій та аеровокзалів;

- у виходів та вестибюлів метрополітену;

- у місцях проведення масових заходів;

- у зонах розміщення і на території ярмарок, крупних об`єктів торгівлі та послуг, об`єктів громадського харчування, об`єктів культурно-розважального та спортивного призначення;

- на території об`єктів рекреації: у садах, парках, лісопарках, на бульварах шириною більше ніж 25 м;

- на АЗС, стоянках автомобілів більше ніж 25 місць, багатоповерхових і відкритих автостоянках;

- спеціально обладнаних майданчиках для паркування транспортних засобів;

- на територіях, прилеглих до зовнішніх магістральних доріг;

- на підприємствах торгівлі потужністю більше ніж 15 торгівельних місць;

- у зонах масового відпочинку, на стадіонах, пляжах;

- біля кінотеатрів, виставок.

Згідно з п. 2.23. СНІП № 145 у населених пунктах, на території курортів, у місцях масового скупчення і відвідування громадян (парки, сквери, торгово-розважальні комплекси тощо) повинні влаштовуватись громадські вбиральні відповідно до вимог санітарного законодавства з розрахунку 1 санітарно-технічний прилад на 500 осіб.

Відповідно до п. 5.30. ДБН 360-92 при проектуванні курортних зон слід формувати систему установ і центрів загальнокурортного обслуговування. Для орієнтовних розрахунків кількість і місткість установ та підприємств загальнокурортного обслуговування на 1000 чоловік, що лікуються й відпочивають, приймати за додатком 6.2, згідно із яким, зокрема, передбачено розміщення одного громадського туалету на 1000 чоловік, що лікуються й відпочивають. При цьому, розміри земельних ділянок під розміщення громадських туалетів треба приймати за завданням на проектування.

Відповідно до додатку 6.2. ДБН 360-92 громадські туалети віднесені до комунально-складських установ і підприємств загальнокурортного обслуговування.

Отже, положеннями державних, будівельних норм та державних санітарних норм та правил закріплена необхідність та важливість розміщення громадських вбиралень в межах територій курортів та парків, а також встановлені відповідні вимоги до них, у тому числі щодо їх місцезнаходження, мінімальних розмірів земельних ділянок, на яких вони повинні бути розміщені, відстані від них до інших об`єктів тощо.

Зі змісту листа ПрАТ Трускавецькурорт від 21.11.2018 року № 595, слідує, що за час функціонування, зокрема, наведеного туалету у вказаній будівлі не було встановлено фактів заподіяння внаслідок цього будь-якої шкоди навколишньому природному середовищу.

Крім того, судовими рішеннями у справі № 914/791/17 не встановлено, що господарська діяльність ТОВ Парк Резорт Сервіс (попереднього власника) з використанням нежитлової будівлі загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, бульвар Торосевича, 5, негативно впливає чи може вплинути на стан першої санітарної зони охорони мінеральних джерел.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 18.06.2018 року вказано, що під час розгляду господарської справи № 914/791/17 не встановлено, що відповідна господарська діяльність негативно впливає чи може призвести до негативного впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду, на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів, а також на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс.

Згідно із ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно з абз. 1 ч. З ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови, за яких орган, визначений у ст. 123 ЗК України, відмовляє у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Таким чином, повноваження, передбачені ст. 123 ЗК України, та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл на розробку проекту землеустрою або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Отже, встановивши відсутність передбачених ст. 123 ЗК України підстав, за яких міська рада має повноваження відмовити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, можна також зробити висновок, що остання не має правових підстав прийняти рішення про таку відмову.

Суд зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не призводить до автоматичного виділення земельної ділянки особі та є лише однією зі стадій реалізації особою права на отримання земельної ділянки (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 522/17384/16-а). Надання дозволу вповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки (відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 826/5737/16, 04.12.2018 року у справі № 32/563).

При цьому, суд враховує, що повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

З урахуванням обставин встановлених постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 у справі №1.380.2019.005250, якою визнано незаконним та скасовано рішення Трускавецької міської ради №1428 від 30.07.2019 року Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на бульварі Торосевича, 5 в м. Трускавці, суд вважає що належним та ефективним способом захисту порушено права позивача буде зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ТЗОВ Парк Резорт Сервіс Плюс (код за ЄДРПОУ: 41946205) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0480 га по бульвару Торосевича. 5 в м.Трускавці Дрогобицького району Львівської області для обслуговування нежитлової будівлі громадської вбиральні, пов`язаної з експлуатаційним режимом та охороною природніх і лікувальних факторів курорту Трускавець.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Парк Резорт Сервіс Плюс (82200, Львівська обл, м. Трускавець, вул. Мазепи, 21д, ЄДРПОУ 41946205) до Трускавецької міської ради (82200, Львівська обл, м. Трускавець, вул. Бориславська, 2, ЄДРПОУ 26230588) про зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Зобов`язати Трускавецьку міську раду (код за ЄДРПОУ: 236230588) прийняти рішення про надання ТЗОВ Парк Резорт Сервіс Плюс (код ЄДРПОУ: 41946205) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0480 га по бульвару Торосевича, 5 в м. Трускавці Дрогобицького району Львівської області для обслуговування нежитлової будівлі громадської вбиральні, пов`язаної з експлуатаційним режимом та охороною природніх і лікувальних факторів курорту Трускавець.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Парк Резорт Сервіс Плюс за рахунок бюджетних асигнувань Трускавецької міської ради 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.