Постанова

від 27.07.2022 по справі 380/13748/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/13748/21 пров. № А/857/3840/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А.Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Дністер» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 380/13748/21 за адміністративним позовом Приватної агрофірми «Дністер» до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису,-

суддя в 1-й інстанції Москаль Р. М.,

час ухвалення рішення 28.12.2021 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 10.01.2022 року,

в с т а н о в и в:

Позивач- ПАФ «Дністер» звернувся в суд з позовом до відповідача- Державної екологічної інспекції у Львівськійобласті, в якому просив визнати протиправним та скасувати припис №294-02 від 01 липня 2021 року «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 припису Державної екологічної інспекції у Львівській області №294-02 від 01 липня 2021 року «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням у частині відмовлених позовних вимог, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що ПАФ «Дністер» оспорив до суду припис Державної екологічної інспекції у Львівській області № 294-02 від 01 липня 2021 року з кількох підстав: з підстав порушення відповідачем процедури і порядку призначення та проведення позапланової перевірки на ПАФ «Дністер» з 16 червня 2021 року по 01 липня 2021 року, за наслідками якої і був виданий оспорюваний припис, а також з підстав відсутності допущених позивачем порушень вимог природоохоронного законодавства, щодо усунення яких був виданий оспорюваний припис. Позивач вважає, що відповідач порушив порядок призначення і проведення перевірки у зв`язку з відсутністю законної підстави для такої перевірки, оскільки в заяві ОСОБА_1 від 24 травня 2021 року, на підставі якої і була проведена позапланова перевірка, були відсутні дані про конкретні порушення природоохоронного законодавства, що спричинили шкоду його правам, інтересам, навколишньому природному середовищу, а натомість в заяві ОСОБА_1 містились лише фрази загального характеру про допущені позивачем порушення, а це суперечить положенням абз.5 ч.1 ст.6 та ч.1 ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, вважає, що відповідач порушив порядок проведення позапланової перевірки провів таку поза межами предмета перевірки, який був зазначений в направленні на проведення позапланової перевірки від 14 червня 2021 року № 437, оскільки в такому були зазначені наступні питання, які відповідач включив у предмет позапланової перевірки позивача: дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, дотримання вимог законодавства про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, використання і охороною надр, однак питання щодо дотримання вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля в такому направленні не було включено. Також позивач покликається на те, що у нього наявний позитивний висновок від 20 серпня 2004 року №11-3942 державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області, виданий Державним управлінням екології та природних ресурсів в Львівській області, який стосується Миколаївського родовища загальною площею по контуру 102 га (частина якого використовувалася позивачем на час перевірки). Відповідно до ч.3ст.17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цьогоЗакону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля. Отже, зазначений висновок має силу висновку з оцінки впливу на довкілля, а проваджена ПАФ «Дністер» діяльність здійснюється саме в межах площі родовища, яка окреслена у відповідному позитивному висновку державної екологічної експертизи. Також позивач, аналізуючи положення ст.1, п. 15 ч. 2 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а також враховуючи, що свою діяльність з видобування піску ПАФ «Дністер» здійснює на земельних ділянках площею 11, 5 га, 4 га та 4 га згідно з договорами оренди, що укладені з метою проведення розробки кар`єру у відповідності до умов використання земельної ділянки, вважає, що ПАФ «Дністер» не підпадає під першу категорію, а здійснює видобуток на момент перевірки лише на земельній ділянці площею 11,5 га із кадастровим номером 4623010100:02:000:0069 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані із користування надрами землі промисловості, і у спірних правовідносинах висновку з оцінки впливу на довкілля позивачу не було потрібно. Вважає, що вимоги оскаржуваного припису є недоречними, порушення поставлені позивачу у вину не доведені, а є довільним трактуванням відповідача таких порушень, які відображені в оскаржуваному приписі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що підставою для проведення позапланового заходу було звернення фізичної особи. У свою чергу вимог щодо змісту такого звернення, щодо ступеня конкретизації порушень чи опису завданої ними шкоди, або ж матеріалів, які б мали долучатися - не встановлено. Крім цього, механізм погодження проведення заходів нагляду (контролю) із центральним органом влади свідчить про комісійний підхід до оцінки обґрунтованості звернення. Також звертає увагу на те, що проведення заходу нагляду (контролю) було погоджено із Державною екологічною інспекцією України, що підтверджується листом №2.1/987ПГ від 01 червня 2021 року. Відповідач зазначає, що у направленні на проведення позапланової перевірки у розділі предмет перевірки зазначено: щодо додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, дотримання вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, дотриманням вимог законодавства про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, використання і охорони надр. Перелічені у предметі перевірки об`єкти, атмосферне повітря, водні ресурси, землі, надра, являються природними ресурсами, а відповідно є об`єктами навколишнього природного середовища, тобто предметом перевірки являвся весь комплекс заходів щодо охорони перелічених вище об`єктів природного середовища та побудованих законодавцем на підставі основних принципів. Обов`язковість оцінки впливу на довкілля є основним принципом захисту та законодавчо регламентованою процедурою, а недотримання такого принципу, у даному випадку, проявляється у бездіяльності позивача у вигляді не здійснення процедури оцінки впливу на довкілля. Також зазначає, що отриманий позивачем висновок державної екологічної експертизи від 2004 року не стосується фактичної площі діяльності позивача на даний час, оскільки площа, на яку виданий висновок, є значно меншою від фактичної, яка була встановлена станом на день проведення перевірки. Положеннями ст.3 ЗУ "Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що види діяльності, які можуть мати значний вплив на довкілля, підлягають оцінці впливу на довкілля, зокрема, кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів. Відповідно діяльність ПАФ «ДНІСТЕР» відноситься до першої категорії та належить до переліку видів діяльності для яких є необхідним здійснення оцінки впливу на довкілля. У той же час, відповідно до п.22 ч.2 ст.3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» встановлено, що при розширенні та зміні, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності (у даному випадку спеціальний дозвіл на користування надрами) або подовження строків її провадження, є обов`язковою оцінка впливу на довкілля. Таким чином, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності з видобування корисних копалин, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» - лише при розширенні та зміні, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності з видобування корисних копалин. Вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник позивача Пастернак П. І. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представники відповідача Омельян Є.О., Мандій А.І., Стасюкевич Ю.В. не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАФ «Дністер» зареєстроване як суб`єкт господарювання (ідентифікаційний код 03762064) з основним видом діяльності за КВЕД 08.12 «Добування піску, гравію, глин і каоліну» (а.с.6).

Міністерство екології та природних ресурсів України видало ПАФ «Дністер» спеціальний дозвіл на користування надрами №3309 від 19 грудня 2003 року (а.с.130), переоформлений замість ліцензії №1607 від 05 листопада 1998 року, що містить серед інших такі відомості: - вид користування надрами: видобування; - корисна копалина: пісок; - назва родовища: Миколаївське родовище, котре знаходиться на північно-східній околиці м. Миколаїв Миколаївського району Львівської області, вказано географічні координати; - площа об`єкту: 102 га; - мета надрокористування: виготовлення будівельних розчинів, бетону, газосилікатних стінових панелів; - термін дії - 15 років, тобто до 19 грудня 2018 року.

Для здійснення господарської діяльності на підставі описаного спеціального дозволу ПАФ «Дністер» отримало позитивний висновок державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області №11-3942 від 20 серпня 2004 року (а.с.15-16).

У 2018, 2020 рр. ПАФ «Дністер» зверталося до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами та внесення змін до нього.

Державна служба геології та надр України наказами від 11 грудня 2018 року №495 (продовження), від 22 грудня 2018 року №510 (внесення змін) прийняла рішення про продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3309 від 19 грудня 2003 року, цей дозвіл видано на новому бланку (а.с.131) та містить серед інших такі відомості: - мета користування надрами: видобування пісків в якості сировини, придатної для виробництва будівельних розчинів, цегли силікатної та газосилікатних розчинів; - вид корисної копалини: пісок, вапняк; строк дії: до 11 грудня 2038 року; особливі умови дозволу: 1. Виконання умов Міністерства екології та природних ресурсів України - лист від 28.11.2018 №5/4-11/12863-18. […]; 2. Виконання рекомендацій ДЗК України (п.3.10 протоколу від 01 березня 2018 року №4306); 3. Щорічний радіаційний контроль видобувної сировини в кар`єрі та продукції з неї на відповідність вимогам НРБУ-97; 4. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати обов`язкові платежі до Державного бюджету згідно з чинним законодавством; 5. Щорічна звітність перед Державною службою геології та надр України згідно з формою- 5гр.; 6. Обов`язкове проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.

Крім того, Державна служба геології та надр України наказом від 04 червня 2020 року №206 (внесення змін) прийняла рішення про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3309 від 19 грудня 2003 року, цей дозвіл видано на новому бланку (а.с.137-138) та містить серед інших такі змінені відомості: - мета користування надрами: видобування пісків, придатних для виробництва цегли силікатної та інших пресованих виробів, а також як компонент в`яжучий для одержання щільного силікатного бетону та вапняків літотамнієвих, придатних для виготовлення щебню для будівельних робіт; - визначено обсяг запасів станом на 01 січня 2020 року; - визначено особливі умови: 1. Виконання умов Міністерства екології та природних ресурсів України - лист від 28 листопада 2018 року №5/4-11/12863-18. […]; 2. Виконання рекомендацій ДЗК України (п.3.8 протоколу від 24 жовтня 2019 року №4936); 3. Щорічний радіаційний контроль за видобувною сировиною та готовою продукцією з неї на відповідність вимогам НРБУ-97; 4. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати обов`язкові платежі до Державного бюджету згідно з чинним законодавством; 5. Щорічна звітність перед Державною службою геології та надр України згідно з формою- 5гр.; 6. Обов`язкове проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.

26 травня 2021 року в ДЕІ у Львівській області зареєстрована заява громадянина ОСОБА_1 , мешканця міста Миколаїв Львівської області від 24 травня 2021 року (вх.№М-284 від 26 травня 2021 року; а.с.51), який скаржився на самовільне зайняття ПАФ «Дністер» земель на території Стрийського району Львівської області (біля міста Миколаїв та села Верин), Миколаївської міської ради Львівської області та вчинення інших порушень вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов`язаної із видобутком надр, внаслідок чого порушуються його права та права громадян на безпечне довкілля та завдається значна шкода навколишньому середовищу; заявник просив провести перевірку ПАФ «Дністер» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (щодо використання та охорони земельних ресурсів, забруднення та засмічення земель, охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, поводження з відходами, дотримання законодавства щодо оцінки впливу на довкілля тощо).

Відповідач звернувся до Державної екологічної інспекції України із листом від 28 травня 2021 року та отримав «Погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законим інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природньому середовищу чи безпеці держави» №2.1/987ПГ від 01 червня 2021 року (а.с.50).

14 червня 2021 року начальник ДЕІ у Львівській області прийняв наказ №342-і/п «Про проведення перевірки», відповідно до якого призначив проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАФ «Дністер» на підставі звернення ОСОБА_1 від 24 травня 2021 року та погодження Державної екологічної інспекції України від 01 червня 2021 року.

На підставі наказу №342-і/п від 14 червня 2021 року виписано направлення №437 від 14 червня 2021 року про проведення перевірки ПАФ «Дністер» щодо додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, дотримання вимог законодавства про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, дотримання вимог законодавства про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, використання та охорони надр.

У період з 16 червня 2021 року по 01 липня 2021 року посадові особи ДЕІ у Львівській області провели позапланову перевірку ПАФ «Дністер» за участі керівника підприємства ОСОБА_2 , за результатами склали акт №437/02/644 від 01 липня 2021 року (а.с.52-61). В акті зафіксовано, що перед початком перевірки направлення на перевірку та службові посвідчення ревізорів пред`явлено суб`єкту господарювання, копію направлення надано його представнику. За результатами проведення заходу державного контролю (нагляду) викладено (розділ «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акта перевірки, а.с.57-60) 13 пунктів, в яких ревізори ДЕІ у Львівській області виклали виявлені під час перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства. Представник ПАФ «Дністер» в акті від 01 липня 2021 року в графі «Пояснення, зауваження або заперечення» не вчиняв будь-яких записів; в графі «Оцінка суб`єкта господарювання щодо професійного рівня посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які проводили захід» навпроти прізвищ ревізорів; за критеріями; «Професійна компетентність» та «Доброчесність» проставив оцінки « 9» та « 10» за десятибальною шкалою (від 1 до 10, де 10 найвища схвальна оцінка); в графах про отримання примірника акта перевірки проставлено підпис керівника підприємства та його печатку, дату отримання та кількість аркушів отриманого акта.

За результатами проведеної позапланової перевірки посадові особи ДЕІ у Львівській області видали припис №294-02 від 01 липня 2021 року «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», з метою усунення порушень природоохоронного законодавства приписали ПАФ «Дністер»:

1. Не здійснювати планову діяльність за відсутності оцінки впливу на довкілля на території Миколаївської міської ради Стрийського району, північно-східна околиця м. Миколаїв, біля м. Миколаїв для видобування корисних копалин (піску та вапняку) в межах Миколаївського родовища (площа родовища 102 га);

2. Виконувати вимоги висновку державної екологічної експертизи №11-3942 від 20 серпня 2004 року по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків;

3. Вжити заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні в частині проведення рекультивації порушених земель з двох сторін сміттєзвалища (в сторону ділянок за кадастровими номерами 4623010100:02:000:0035 та 4623010100:02:000:0004), з метою недопущення зсувів відходів по бортах сміттєзвалища;

4. Забезпечити подання документів для взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря відповідно до умов дозволу № 4623010100-23 від 30 липня 2018 року;

5. Подати статистичну звітність 2 ТП повітря відповідно до умов дозволу № 4623010100-23 від 30 липня 2018 року;

6. Провести щорічний виробничий контроль відповідно до умов дозволу № 4623010100-23 від 30 липня 2018 року;

7. Привести земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві, в тому числі згідно робочого проекту розробки, і рекультивації Миколаївського родовища пісків 2004 року. Надати копії графічних матеріалів, план-схем територій, які були рекультивовані (в т.ч. біологічна рекультивація) з 2004 року і по даний час;

8. Дотримуватися п.1, 6 умов спеціального дозволу на користування надрами №3309 від 19 грудня 2003 року в частині охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а саме: дотримуватись вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та умов вказаних у листі Міністерства екології та природних ресурсів України від 28 листопада 2018 року №5/4-11/12863-18;

9. На основі матеріально- сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються,обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, а саме: завести журнал обліку відходів металобрухту, промасленого ганчір`я, відпрацьовані автомобільні шини, відпрацьовані АКБ, відпрацьовані моторні мастила, відпрацьовані масляні фільтра, ТПВ. Вести облік відходів та пакувальних матеріалів і тари за формою 1-.ВТ

10. Не допускати змішування відходів промасленого ганчір`я з ТПВ;

11. Не допускати зберігання відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах;

12. забезпечувати щоквартальне подання інформації згідно з Порядком, затвердженим ПКМУ № 1221.

Керівник ПАФ «Дністер» прийняв припис до виконання, що підтверджується його підписом та відтиском печатки підприємства у відповідній графі (а.с.12).

ПАФ «Дністер» повідомило ДЕІ у Львівській області про виконання вимог припису шляхом подання заяви від 29 вересня 2021 року «Щодо виконання припису №294-02 від 01 липня 2021 року» (а.с.68-70), на підтвердження викладених у заяві обставин додало до неї додатки згідно з переліком (а.с.71-114).

Не погодившись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся із цим позовом у суд.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що передбачена пунктом 1 припису №294-02 від 01 липня 2021 року заборона ПАФ «Дністер» здійснювати планову діяльність […] для добування корисних копалин (піску та вапняку) в межах Миколаївського родовища площею 102 га за відсутності оцінки впливу на довкілля за своїм змістом (суттю) є забороною цьому суб`єкту господарювання здійснювати його основний вид діяльності. Такий захід реагування може бути застосований лише адміністративним судом за результатами розгляду позову органу державного контролю (нагляду), таким чином здійснюється превентивний судовий контроль за заходами реагування, що можуть мати для суб`єкта господарювання істотні чи руйнівні наслідки, як-от повне або часткове зупинення виробництва. Посадові особи ДЕІ у Львівській області застосували описаний захід реагування на зафіксоване в акті позапланової перевірки ПАФ «Дністер» порушення природоохоронного законодавства самостійно, шляхом видачі припису (пункт 1), - замість того, щоб ініціювати звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, а тому пункт 1 припису №294-02 від 01 липня 2021 року винесений з очевидним перевищенням наданих відповідачу Законом №877 повноважень та з цієї причини є протиправним. Щодо решти позовних вимог, то суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про оцінку впливу на довкілля», а тому підстав для скасування оскаржуваного припису вцілому немає.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 5 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон №877).

Цей Закон визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), в тому числі такі: виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (частина п`ята статті 4); невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом (частина дев`ята статті 4); посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (частина десята статті 4); плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина одинадцята статті 4); перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання) (частина дванадцята статті 4).

Однією з визначених ст.6 Закону №877 підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до ст.7 Закону України №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; - перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; - дата початку та дата закінчення заходу; - тип заходу (плановий або позаплановий); - форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); - підстави для здійснення заходу; - предмет здійснення заходу; - інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7).

Ч.8 ст.7 цього Закону передбачає, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб`єкта господарювання, а також прізвище, ім`я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім`я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Крім того, ч.2 ст.8 згаданого вище Закону передбачає, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров`ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації суб`єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю); ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; у межах своєї компетенції надавати суб`єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю); не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; встановлювати нормативи оцінювання діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), та регулярно проводити оцінювання діяльності таких осіб за встановленими нормативами; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Щодо доводів учасників справи та висновків суду першої інстанції в частині процедури призначення та проведення ДЕІ у Львівській області позапланової перевірки ПАФ «Дністер», то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2021 року була проведена позапланова перевірка в ПАФ «Дністер» за заявою ОСОБА_1 , який є мешканцем міста Миколаїв Львівської області (за місцем здійснення ПАФ «Дністер» господарської діяльності з видобутку корисних копалин) та скаржився на самовільне захоплення земель поза межами ліцензійної площі та здійснення на них видобутку надр, забруднення та засмічення підприємством земель та вчинення інших правопорушень щодо охорони атмосферного повітря, водних ресурсів та поводження з відходами, що порушує право заявника та інших громадян на безпечне довкілля. Долучені до справи письмові докази (а.с.71-72) свідчать про те, що діяльність ПАФ «Дністер» з видобутку корисних копалин тривалий час (з 1990-х років) здійснюється на родовищі, що знаходиться на північній околиці м. Миколаїв Львівської області площею 102 га та експлуатується ще з 1960-х років, частина відпрацьованого кар`єру площею 4 га зайнята сміттєзвалищем та підлягає рекультивації. Востаннє діяльність підприємства на предмет дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища перевірялася ДЕІ у Львівській області в грудні 2018 року (а.с.52).

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, Закон №877 містить кілька запобіжників, що дозволяють суб`єкту господарювання запобігти сваволі органів державного нагляду (контролю) при призначенні та проведенні позапланових заходів (перевірок) за зверненнями фізичних осіб:

- по-перше, позаплановий захід за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) лише за наявності погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Матеріалами справи стверджується, що у спірному випадку ДЕІ у Львівській області після вивчення звернення ОСОБА_1 звернулося до Державної екологічної інспекції України та отримало передбачене Законом №877 погодження на проведення позапланового заходу (а.с.50);

- по-друге, про проведення перевірки виноситься розпорядчий документ (наказ), котрий є підставою для видачі відповідного посвідчення (направлення) на перевірку; перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, ДЕІ у Львівській області прийняла відповідний наказ (а.с.62) та видала направлення (а.с.49), копія якого вручена керівнику ПАФ «Дністер» до початку позапланового заходу (а.с.60). У направленні на проведення позапланової перевірки ПАФ «ДНІСТЕР» №437 від 14 червня 2021 року у розділі предмет перевірки зазначено, що предметом перевірки є додержання ПАФ «Дністер» вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, дотримання вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, дотриманням вимог законодавства про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, використання і охорони надр.

Щодо питання контролю за здійсненням суб`єктом господарювання оцінки впливу на довкілля при здійснення господарської діяльності, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що таке є невід`ємною частиною перевірки дотримання ним законодавства щодо охорони атмосферного повітря, вод та водних ресурсів, земель та надр як об`єктів навколишнього природного середовища, а тому не приймає до уваги доводи апелянта про необхідність окремої згадки у направленні на проведення позапланової перевірки про дотримання законодавства в сфері оцінки впливу діяльності суб`єкта господарювання на навколишнє середовище.

-по-третє, в процесі проведення перевірки посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, в котрому зазначає стан виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що керівник ПАФ «Дністер» отримав примірник акта позапланової перевірки в останній день її проведення (01 липня 2021 року, а.с.61) під розписку, розділ «Пояснення, зауваження або заперечення» не заповнював.

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, наведені обставини в їх сукупності свідчать про те, що суб`єкт господарювання: був у встановлений законом спосіб попереджений про причини та предмет позапланової перевірки, персональний склад ревізорів, отримав передбачені законом документи; допустив ревізорів до перевірки та брав участь у її проведенні; був належним чином своєчасно ознайомлений з результатами позапланової перевірки та висновками ревізорів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за встановлених вище обставин підстав стверджувати про те, що ДЕІ у Львівській області як територіальний орган державного нагляду (контролю) при призначенні та проведенні позапланової перевірки суб`єкта господарювання ПАФ «Дністер» діяло не в межах повноважень та не у спосіб, визначений Законом №877, немає, а тому доводи апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє з наведених вище мотивів.

Разом з тим, на думку колегії суддів, не заповнення розділу «Пояснення, зауваження або заперечення» акта, допуск ревізорів до перевірки не позбавляє позивача права на оскарження процедури перевірки та дій суб`єкта владних повноважень, а також не може трактуватися як цілковите погодження зі всіма зазначеними у акті порушеннями.

У частині висновків суду першої інстанції щодо підставності та законності вжитих ДЕІ у Львівській області заходів реагування на зафіксовані під час позапланової перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, то колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем з 28 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року була проведена позапланова перевірка, підставою проведення якої було виконання оспорюваного припису №294-02 від 01 липня 2021 року, за наслідками якої був складений припис від 29 вересня 2021 року.

Зі змісту вказаного припису вбачається, і цей факт не заперечували учасники справи в судовому засіданні, що відповідач зазначив про виконання позивачем пунктів 6, 9, 10, 11, 12 оскаржуваного припису №294-02 від 01 липня 2021 року.

Крім того, щодо п.4 оскаржуваного припису, то, як вбачається з матеріалів справи, ПАФ «Дністер» в подальшому подало документи для взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря і згідно з листом-повідомленням Департаменту дозвільно-ліцензійної діяльності та запобігання промисловому забрудненню Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 14/14-01/3250-21 від 03 листопада 2021 року ПАФ «Дністер» було взяте на державний облік 02 листопада 2021 року за № 46/583/2021р.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на виконання п.5 оспорюваного припису ПАФ «Дністер» 16 лютого 2022 року подало до Державної служби статистики звіт про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за 2021 рік, в підтвердження чого подало копію вказаного звіту із квитанцією №2 від 16 лютого 2022 року. При цьому, не може залишитися поза увагою суду той факт, що відповідно до наказу Державної служби статистики України від 25 червня 2021 року №162 було затверджено форму державного статистичного спостереження № 2-ТП (повітря) (річна)"Звіт про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів", що додається, та введено її в дію, починаючи зі звіту за 2021 рік і в такій формі звіту визначений термін її подання не пізніше 20 лютого за попередній рік, а тому звіт про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за 2021 рік не міг бути поданий раніше, тобто в 2021 році.

Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що позивач виконав згадані вище пункти (4, 5, 6, 9, 10, 11, 12) оскаржуваного припису №294-02 від 01 липня 2021 року, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх скасування, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо підстав для скасування інших пунктів оскаржуваного припису, то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2 припису №294-02 від 01 липня 2021 року позивача зобов`язано виконувати вимоги висновку державної екологічної експертизи №11-3942 від 20 серпня 2004 року по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків. Зі змісту вказаного висновку вбачається, що такий містить значну кількість відомостей щодо історії розвитку і пропонованих параметрів експлуатації Миколаївського родовища пісків Миколаївського району Львівської області, а результатом його складання є позитивна оцінка матеріалів робочого проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків, тому, фактично, можливим є не дотримання висновку державної екологічної експертизи, а дотримання власне робочого проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків. Більше того, формулювання вказаного пункту оскаржуваного припису у такий спосіб взагалі не дозволяє визначити, яких саме вимог до розробки і рекультивації родовища (серед усіх перелічених у висновку) потрібно дотримуватися позивачеві і чи порушуються або недотримуються ним такі вимоги.

Аналіз змісту пункту 2 припису №294-02 від 01 липня 2021 року, на думку колегії суддів, свідчить про нечіткість його формулювання, яка, у свою чергу, не дозволяє встановити правила поведінки позивача і породжує у останнього стан правової невизначеності. Припис суб`єкта владних повноважень повинен бути чітким та зрозумілим, таким, що не потребує довільного трактування вказаного зобов`язання стороною на власний розсуд, строк для усунення порушень, вказаних у приписі має бути достатнім для умов виконання припису.

Крім того, з пояснень представника Державної екологічної інспекції у Львівській області вбачається, що останній розглядає виконання пункту 2 припису у здійсненні ПАФ «Дністер» рекультивації родовища на площі 12,6 га. Однак, оцінивши зміст матеріалів справи у їх сукупності та з`ясувавши обставин справи, можна дійти висновку про те, що ця площа є виробленою раніше частиною родовища, яка позивачем не розроблялась і не використовувалась, а згідно з висновком державної екологічної експертизи №11-3942 від 20 серпня 2004 року (відповідно й робочим проектом розробки і рекультивації) передбачалась рекультивація родовища у його північній (під пасовище) і південній (під сміттєзвалище) частинах. У матеріалах справи наявні розпорядження голови Миколаївської районної адміністрації про затвердження актів про рекультивацію, які підтверджують факт її виконання відповідно до проекту рекультивації І черги Миколаївського кар`єру піску у Львівській області, щодо якого наявний висновок державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків.

У матеріалах справи також наявна інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 4623010100:02:000:0067 площею 4,0га, про те, що суб`єктом речового права на неї є Миколаївське комунальне підприємство «Житлово-комунальне управління», яке використовує дану ділянку для складування, експлуатації і обслуговування міського сміттєзвалища твердих побутових відходів. Таким чином, виконання робіт із рекультивації на цій ділянці не підлягає встановленню перевіркою, оскільки дана ділянка уже занята іншим суб`єктом речового права до якого ПАФ «Дністер» не має жодного відношення.

Згаданий вище факт передачі 4,0га рекультивованого сміттєзвалища Миколаївському комунальному підприємству «Житлово-комунальне управління» також свідчить про безпідставність вимог пункту 3 припису №294 02 від 01 липня 2021 року і, відповідно, необхідність його скасування, оскільки позивач не може вживати заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки неналежного йому сміттєзвалища шляхом проведення їх рекультивації. Сам факт прийняття території сміттєзвалища МКП «Житлово-комунальне управління» і свідчить про приведення його у належний стан позивачем.

Також не може залишитися поза увагою суду той факт, що актами перевірки Державної екологічної інспекції за попередні періоди, а саме: за період 2017 року та період 2018 року (актом перевірки №403/02/647 та актом перевірки №824/02/1091) встановлено, що екологічний висновок виконується, а рекультивація здійснюється, що в свою чергу свідчить про одночасно і безпідставне винесення відповідачем п.7 оскаржуваного припису. Таким чином, винесення припису щодо обставин, за період який вже перевірено, суперечить принципу правової визначеності.

Щодо доводів сторін в частині необхідності здійснення ПАФ «Дністер» оцінки впливу на довкілля, то колегія суддів зазначає наступне.

18 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» 23 травня 2017 року № 2059-VIII, який встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно зі ст.1 цього Закону у ньому вживаються терміни у такому значенні:

1) вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів; […]

3)планована діяльність- планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Ст.2 цього Закону передбачає, що оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Відповідно до ст.3 Закону №2059 здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Ч.2 вказаної статті передбачає, що перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема:

15) кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагаченняна місці на площі понад 25 гектарівабо видобування торфу на площі понад 150 гектарів;

22) розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності абоподовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначениху пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч.2 ст.17 Закону №2059 дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбаченихпунктом 22 частини другоїтапунктом 14 частини третьої статті 3цього Закону.

Крім того, ч.3 ст.17 Закону №2059 зазначає, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

З матеріалів справи вбачається, що Міністерство екології та природних ресурсів України видало ПАФ «Дністер» спеціальний дозвіл на користування надрами №3309 від 19 грудня 2003 року, переоформлений замість ліцензії №1607 від 05 листопада 1998 року, що містить серед інших такі відомості: вид користування надрами: видобування; корисна копалина: пісок; назва родовища: Миколаївське родовище, котре знаходиться на північно-східній околиці м. Миколаїв Миколаївського району Львівської області, вказано географічні координати; площа об`єкту: 102 га; мета надрокористування: виготовлення будівельних розчинів, бетону, газосилікатних стінових панелів; термін дії - 15 років, тобто до 19 грудня 2018 року.

Для здійснення господарської діяльності на підставі описаного спеціального дозволу ПАФ «Дністер» отримало позитивний висновок державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області №11-3942 від 20 серпня 2004 року.

Як вбачається з пункту 6 спеціального дозволу на користування надрами № 3309 від 19 грудня 2003 року спеціальною умовою на користування надрами визначено обов`язкове проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про планову діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.

Як зазначалось вище, у матеріалах справи наявний позитивний висновок від 20 серпня 2004 року №11-3942 державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області, виданий Державним управлінням екології та природних ресурсів в Львівській області, який стосується Миколаївського родовища загальною площею по контуру 102 га (частина якого використовувалася позивачем на час перевірки). Відповідно до ч.3ст.17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цьогоЗакону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Таким чином, зазначений висновок має силу висновку з оцінки впливу на довкілля, а проваджена ПАФ «Дністер» діяльність здійснюється саме в межах площі родовища, яка окреслена у відповідному позитивному висновку державної екологічної експертизи.

05 вересня 2003 року ПАФ «Дністер» отримало висновок державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області. Зазначеним висновком державної екологічної експертизи матеріали робочого проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області були оцінені позитивно.

Таким чином, відповідно до положень п.3 ст.17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вищевказаний висновок державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області від 05 вересня 2003 року зберіг свою чинність після введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та має статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Даний висновок підтверджено Державною службою геології та надр України, яка у 2018 році продовжила дію спеціального дозволу на користування надрами №3309 від 19 грудня 2003 року до 11 грудня 2038 року без надання іншого аналогічного висновку.

Саме в спеціальному дозволі на користування надрами зазначено мету користування надрами, яка не змінилася в частині видобування пісків, а лише з`явилась супутня корисна копалина, яка охоплюється висновком державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області.

Щодо покликання відповідача на невиконання листа Міністерства Екології та природних ресурсів України від 28 листопада 2018 року №5/4-11/12863-18 щодо проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», то таке покликання є коректним, оскільки містить загальну норму та є аналогічним п.6 спеціального дозволу на користування надрами.

Крім того, цей лист носить рекомендаційний характер та стосується відсутності заперечень з боку Міністерства екології та природних ресурсів України в частині пролонгації спеціального дозволу на користування надрами.

Щодо покликань відповідача на те, що фактична діяльність позивача здійснюється на площі 41,8187 га, тобто на площі понад 25 га, що підлягає оцінці впливу на довкілля, то колегія суддів такі оцінює критично, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює свою діяльність з видобування піску на земельних ділянка площею 11,5 га, 4 га та 4 га згідно з договорами оренди, що укладені з метою проведення розробки кар`єру; щодо покликань на акт перевірки Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому зазначено саме такий розмір земельної ділянки, то колегія суддів не може взяти такий до уваги з підстав, що докази у справі мають бути належними, допустимими та достовірними, як і не може взяти до уваги висновок у кримінальній справі, на який покликається представник відповідача в судовому засіданні, оскільки вина позивача у ньому не доведена.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та оцінюючи встановлені фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що є наявні підстави для визнання протиправними та скасування п.2, 3, 7, 8 припису Державної екологічної експертизи у Львівській області №294-02 від 01 липня 2021 року «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи усе наведене вище, колегія суддів вважає частково підставними та обґрунтованими доводи апеляційної скарги, такі знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі №380/13748/21 в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування п.1 припису Державної екологічної експертизи у Львівській області №294-02 від 01 липня 2021 року «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» не оскаржується в апеляційному порядку, та в процесі апеляційного провадження не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому колегія суддів вважає недоцільним переглядати оскаржуване рішення в цій частині.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийняв рішення в частині відмови в задоволенні позову з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення; в решті суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, правильно і повно встановив обставини справи, тому відповідно до ст.316 КАС України рішення суду в цій частині необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Дністер» задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 380/13748/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову в цій частині, якою визнати протиправними та скасувати п.2,3,7,8 припису Державної екологічної інспекції у Львівській області №294-02 від 01 липня 2021 року «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 380/13748/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 29 липня 2022 року.