Постанова

від 09.11.2022 по справі 380/13748/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 380/13748/21

адміністративне провадження № К/990/23133/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Стеценка С.Г., Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/13748/21

за позовом Приватної агрофірми (далі - ПАФ) «Дністер» до Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі - Держекоінспекція) про визнання протиправним та скасування припису, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Держекоінспекції

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Мікули О.І., суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 18.08.2021 ПАФ «Дністер» звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати припис Держекоінспекції від 01.07.2021 №294-02 «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства».

В обґрунтування позовних вимог ПАФ «Дністер» вказала на протиправність оспорюваного припису з огляду на те, що позапланова перевірка, за результатом якої складений цей припис, призначена та проведена відповідачем з порушенням вимог Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), оскільки вона ініційована фізичною особою, котра у своїй заяві до Держекоінспекції не конкретизувала факти порушення ПАФ «Дністер» природоохоронного законодавства; в направленні не зазначено про проведення перевірки з питань оцінки впливу на довкілля, тому з цих питань перевірка проведена поза межами її предмету. Окрім того, відповідно до частини четвертої статті 16 Закону № 877-V повноваження щодо заборони ПАФ «Дністер» здійснювати його планову діяльність має лише суд за результатами розгляду позову відповідача. Також ПАФ «Дністер» вказало на те, що вона правомірно здійснює господарську діяльність з видобутку піску та вапняку на підставі спеціального дозволу на користування надрами, оскільки такий виданий до набрання чинності Законом України від 23.05.2017 № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» (далі - Закон № 2059-VIII) та відповідно до пункту 3 статті 17 згаданого Закону зберігає свою чинність.

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 28.12.2021 частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправним та скасував пункт 1 припису Держекоінспекції від 01.07.2021 №294-02 «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства»;

в задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.07.2022 частково задовольнив апеляційну скаргу ПАФ «Дністер»; скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняв нову постанову в цій частині:

визнав протиправними та скасував пункти 2, 3, 7, 8 припису Держекоінспекції від 01.07.2021 №294-02 «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства»;

у задоволенні решти позовних вимог - відмовив;

у решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі № 380/13748/21 суд апеляційної інстанції - залишив без змін.

4. 25.08.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Держекоінспекції, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2021.

5. Верховний Суд ухвалою від 05.09.2022 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстав, визначених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У справі, яка розглядається суди встановили, що ПАФ «Дністер» зареєстроване як суб`єкт господарювання (ідентифікаційний код 03762064) з основним видом діяльності за КВЕД 08.12 «Добування піску, гравію, глин і каоліну».

Міністерство екології та природних ресурсів України видало ПАФ «Дністер» спеціальний дозвіл на користування надрами від 19.12.2003 №3309 на видобування піску для виготовлення будівельних розчинів, цегли та газосилікатних стінових панелей в Миколаївському родовищі, яке знаходиться на північно-східній околиці м. Миколаїв Миколаївського району Львівської області, площа об`єкта 102 га; термін дії - 15 років, тобто до 19.12.2018.

Для здійснення господарської діяльності на підставі вказаного вище спеціального дозволу ПАФ «Дністер» отримало позитивний висновок державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області від 20.08.2004 №11-3942.

З метою продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами Миколаївського родовища пісків, позивачем надіслано повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, яке 03.05.2018 оприлюднене в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля №201853710/1252).

Міністерство екології та природних ресурсів України повідомило Державну службу геології та надр України (лист №5/4-11/12863-18 від 28.11.2018), що діючи відповідно до пункту 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, вносить пропозицію щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами ПАФ «Дністер» з метою видобування пісків Миколаївського родовища Миколаївського району Львівської області за певних умов, наведених у цьому листі, в тому числі за умови проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону № 2059-VIII у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра) наказами від 11.12.2018 №495 (продовження), від 22.12.2018 №510 (внесення змін) за заявами позивача ухвалила рішення про продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.12.2003 №3309, цей дозвіл видано на новому бланку та містить серед інших такі відомості:

мета користування надрами: видобування пісків в якості сировини, придатної для виробництва будівельних розчинів, цегли силікатної та газосилікатних розчинів; вид корисної копалини: пісок, вапняк;

строк дії: до 11.12.2038;

особливі умови дозволу:

1. Виконання умов Міністерства екології та природних ресурсів України - лист від 28.11.2018 №5/4-11/12863-18;

2. Виконання рекомендацій ДЗК України (пункт 3.10 протоколу від 01.03.2018 №4306);

3. Щорічний радіаційний контроль видобувної сировини в кар`єрі та продукції з неї на відповідність вимогам НРБУ-97;

4. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати обов`язкові платежі до Державного бюджету згідно з чинним законодавством;

5. Щорічна звітність перед Державною службою геології та надр України згідно з формою 5-гр;

6. Обов`язкове проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону № 2059-VIII у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.

Крім того, Держгеонадра наказом від 04.06.2020 №206 (внесення змін) прийняла рішення про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.12.2003 №3309, цей дозвіл видано на новому бланку та містить серед інших такі змінені відомості:

мета користування надрами: видобування пісків, придатних для виробництва цегли силікатної та інших пресованих виробів, а також як компонент в`яжучий для одержання щільного силікатного бетону та вапняків літотамнієвих, придатних для виготовлення щебню для будівельних робіт;

визначено обсяг запасів станом на 01.01.2020;

визначено особливі умови:

1. Виконання умов Міністерства екології та природних ресурсів України - лист від 28.11.2018 №5/4-11/12863-18;

2. Виконання рекомендацій ДЗК України (пункт 3.8 протоколу від 24.10.2019 №4936);

3. Щорічний радіаційний контроль за видобувною сировиною та готовою продукцією з неї на відповідність вимогам НРБУ-97;

4. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати обов`язкові платежі до Державного бюджету згідно з чинним законодавством;

5. Щорічна звітність перед Державною службою геології та надр України згідно з формою- 5гр.;

6. Дотримання вимог Закону № 2059-VIII.

26.05.2021 в Держекоінспекції зареєстрована заява громадянина ОСОБА_1 , мешканця міста Миколаїв Львівської області від 24.05.2021 (вх. від 26.05.2021 №М-284), який скаржився на самовільне зайняття ПАФ «Дністер» земель на території Стрийського району Львівської області (біля міста Миколаїв та села Верин), Миколаївської міської ради Львівської області та вчинення інших порушень вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов`язаної із видобутком надр, внаслідок чого порушуються його права та права громадян на безпечне довкілля та завдається значна шкода навколишньому середовищу; заявник просив провести перевірку ПАФ «Дністер» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (щодо використання та охорони земельних ресурсів, забруднення та засмічення земель, охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, поводження з відходами, дотримання законодавства щодо оцінки впливу на довкілля тощо).

Відповідач звернувся до Державної екологічної інспекції України з листом від 28.05.2021 та отримав погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) від 01.06.2021 №2.1/987ПГ.

14.06.2021 начальник Держеконспекції прийняв наказ №342-і/п «Про проведення перевірки», відповідно до якого призначив проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАФ «Дністер» на підставі звернення ОСОБА_1 від 24.05.2021 та погодження Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 2.1/987ПГ.

На підставі наказу від 14.06.2021 №342-і/п виписано направлення від 14.06.2021 №437 про проведення перевірки ПАФ «Дністер» щодо додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, дотримання вимог законодавства про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, дотримання вимог законодавства про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, використання та охорони надр.

У період з 16.06.2021 по 01.07.2021 посадові особи Держекоінспекції провели позапланову перевірку ПАФ «Дністер» за участі керівника підприємства ОСОБА_2 , за її результатами склали акт від 01.07.2021 №437/02/644, у якому зафіксовано, що перед початком перевірки направлення на перевірку та службові посвідчення ревізорів пред`явлено суб`єкту господарювання, копію направлення надано його представнику. За результатами проведення заходу державного контролю (нагляду) викладено (розділ «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акта перевірки) 13 пунктів, в яких ревізори Держекоінспекції виклали виявлені під час перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства. Представник ПАФ «Дністер» в акті від 01.07.2021 в графі «Пояснення, зауваження або заперечення» не вчиняв будь-яких записів; в графі «Оцінка суб`єкта господарювання щодо професійного рівня посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які проводили захід» навпроти прізвищ ревізорів, за критеріями: «Професійна компетентність» та «Доброчесність» проставив оцінки « 9» та « 10» за десятибальною шкалою (від 1 до 10, де 10 - найвища схвальна оцінка); в графах про отримання примірника акта перевірки проставлено підпис керівника підприємства та його печатку, дату отримання та кількість аркушів отриманого акта.

За результатами проведеної позапланової перевірки посадові особи Держекоінспекції видали припис від 01.07.2021 №294-02 «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», яким з метою усунення порушень природоохоронного законодавства у ПАФ «Дністер» вимагалось:

1. Не здійснювати планову діяльність за відсутності оцінки впливу на довкілля на території Миколаївської міської ради Стрийського району, північно-східна околиця м. Миколаїв, біля м. Миколаїв для видобування корисних копалин (піску та вапняку) в межах Миколаївського родовища (площа родовища 102 га);

2. Виконувати вимоги висновку державної екологічної експертизи від 20.08.2004 № 11-3942 по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків;

3. Вжити заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки в частині проведення рекультивації порушених земель з двох сторін сміттєзвалища (в сторону ділянок за кадастровими номерами 4623010100:02:000:0035 та 4623010100:02:000:0004), з метою недопущення зсувів відходів по бортах сміттєзвалища;

4. Забезпечити подання документів для взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря відповідно до умов дозволу від 30.07.2018 № 4623010100-23;

5. Подати статистичну звітність 2 ТП повітря відповідно до умов дозволу від 30.07.2018 № 4623010100-23;

6. Провести щорічний виробничий контроль відповідно до умов дозволу від 30.07.2018 № 4623010100-23;

7. Привести земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві, в тому числі згідно з робочим проектом розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків 2004 року. Надати копії графічних матеріалів, план-схем територій, які були рекультивовані (в т.ч. біологічна рекультивація) з 2004 року і по даний час;

8. Дотримуватися пунктів 1, 6 умов спеціального дозволу на користування надрами від 19.12.2003 №3309 в частині охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а саме: дотримуватись вимог Закону № 2059-VIII та умов, вказаних у листі Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.11.2018 №5/4-11/12863-18;

9. На основі матеріально - сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, а саме: завести журнал обліку відходів металобрухту, промасленого ганчір`я, відпрацьованих автомобільних шин, відпрацьованих АКБ, відпрацьованого моторного мастила, відпрацьованих масляних фільтрів, ТПВ. Вести облік відходів та пакувальних матеріалів і тари за формою 1-ВТ

10. Не допускати змішування відходів промасленого ганчір`я з ТПВ;

11. Не допускати зберігання відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах;

12. Забезпечувати щоквартальне подання інформації згідно з Порядком збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1221.

Керівник ПАФ «Дністер» отримав припис до виконання, що підтверджується його підписом та відтиском печатки підприємства у відповідній графі.

ПАФ «Дністер» повідомило Держекоінспекцію про виконання вимог припису шляхом подання заяви від 29.09.2021 «Щодо виконання припису №294-02 від 01 липня 2021 року», на підтвердження викладених у заяві обставин додало до неї додатки згідно з переліком.

Не погодившись із вказаним приписом Держекоінспекції, ПАФ «Дністер» звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Частково задовольняючи позовні вимоги в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 припису Держекоінспекції від 01.07.2021 №294-02 «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», суд першої інстанції виходив із того, що передбачена пунктом 1 припису Держекоінспекції від 01.07.2021 №294-02 заборона ПАФ «Дністер» здійснювати планову діяльність […] для добування корисних копалин (піску та вапняку) в межах Миколаївського родовища площею 102 га за відсутності оцінки впливу на довкілля за своїм змістом (суттю) є забороною цьому суб`єкту господарювання здійснювати його основний вид діяльності. Такий захід реагування, на думку суду може бути застосований лише адміністративним судом за результатами розгляду позову органу державного контролю (нагляду), проте, посадові особи Держекоінспекції застосували цей захід реагування самостійно, шляхом видачі припису (пункт 1), замість того, щоб ініціювати звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.

Щодо інших зафіксованих в акті порушень вимог природоохоронного законодавства та вимог пунктів 2-7, 9-12 припису від 01.07.2021 №294-02 про їх усунення, то такі, на думку суду першої інстанції фактично не оспорюються (не наводяться обставини на обґрунтування таких вимог), а дії ПАФ «Дністер» (заява від 29.09.2021 щодо виконання припису від 01.07.2021 №294-02) свідчать про вжиття суб`єктом господарювання заходів для усунення таких порушень. З огляду на наведене та відсутність в заявах позивача по суті спору будь-яких аргументів щодо незаконності цих пунктів припису (окрім процедурних, яким суд вже дав оцінку в цьому рішенні), суд відмовив в задоволенні позовних вимог про скасування пунктів 2-7, 9-12 припису від 01.07.2021 №294-02 - з мотивів безпідставності позовних вимог.

Водночас, суд першої інстанції вказав на правомірність вимоги пункту 8 оспорюваного припису, оскільки внесення в 2018 та 2020 роках за зверненнями позивача змін в спеціальний дозвіл №3309 щодо виду корисних копалин та мети користування надрами є достатньою підставою для виникнення в нього обов`язку на підставі пункту 22 частини другої статті 3 Закону № 2059-VIII здійснити оцінку впливу діяльності підприємства на довкілля.

8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 7, 8 припису Держекоінспекції від 01.07.2021 №294-02 «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» та задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив із такого:

зміст пункту 2 припису Держекоінспекції від 01.07.2021 №294-02 «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», яким позивача зобов`язано виконувати вимоги висновку державної екологічної експертизи від 20.08.2004 №11-3942 по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків, свідчить про нечіткість його формулювання, яка, у свою чергу, не дозволяє встановити правила поведінки позивача і породжує у останнього стан правової невизначеності, оскільки вказаний висновок державної екологічної експертизи містить значну кількість відомостей щодо історії розвитку і пропонованих параметрів експлуатації Миколаївського родовища пісків Миколаївського району Львівської області, а підставою його складання є позитивна оцінка матеріалів робочого проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків, тому, фактично, обов`язковим є дотримання власне робочого проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків. Більше того, формулювання вказаного пункту оскаржуваного припису у такий спосіб взагалі не дозволяє визначити, яких саме вимог до розробки і рекультивації родовища (серед усіх перелічених у висновку) потрібно дотримуватися позивачеві і чи порушуються або недотримуються ним такі вимоги;

виконання робіт із рекультивації на земельній ділянці з кадастровим номером 4623010100:02:000:0067 площею 4,0 га, речове право на яку належить Миколаївському комунальному підприємству «Житлово-комунальне управління», не охоплювалось проведеною перевіркою, оскільки ця ділянка уже зайнята іншим суб`єктом речового права до якого ПАФ «Дністер» не має жодного відношення, що свідчить про безпідставність вимог пункту 3 оспорюваного припису;

щодо пункту 7 припису Держекоінспекції від 01.07.2021 №294-02 «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» суд апеляційної інстанції вказав на те, що в актах перевірки Держекоінспекції за попередні періоди, а саме: за період 2017 року та за період 2018 року №403/02/647 та №824/02/1091, відповідно, зафіксовано, що екологічний висновок виконується, а рекультивація здійснюється, що в свою чергу свідчить про безпідставність висловленої відповідачем вимоги у пункті 7 оскаржуваного припису, оскільки він винесений щодо обставин, за період який вже перевірено та суперечить принципу правової визначеності;

стосовно протиправності пункту 8 припису Держекоінспекції від 01.07.2021 №294-02 «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до положень пункту 3 статті 17 Закону № 2059-VIII вищевказаний висновок державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області від 05.03.2003 зберіг свою чинність після введення в дію Закону № 2059-VIII та має статус висновку з оцінки впливу на довкілля, відтак позивач не зобов`язаний отримувати такий висновок, тому висловлена відповідачем вимога до позивача дотримуватись пунктів 1, 6 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №3309, які зводяться до обов`язкового проведення позивачем процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону № 2059-VIII, є незаконною.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема пункт 3 статті 17 Закону № 2059-VIII, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній, а також тим, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про долучення до матеріалів справи та дослідження доказів, встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

10. У відзиві на касаційну скаргу відповідача позивач просить залишити останню без задоволення, а оскаржувану Держекоінспекцією постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян регулюються Кодексом України про надра, згідно із частиною третьою статті 64 якого державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

14. У свою чергу Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон № 1264-XII) визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

15. Статтею 35 Закону № 1264-XII визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

16. До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема:

а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у тому числі:

про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів;

про використання та охорону земель;

щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;

е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

17. Закон № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), за правилами статті 1 якого заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

18. Процедура проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) регламентована статтю 6 Закону № 877-V, згідно з абзацом п`ятим частини першої якої підставою для здійснення такого заходу є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

19. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом (абзац шостий частини першої статті 6 Закону № 877-V).

20. Згідно із абзацом одинадцятим частини першої статті 6 Закону № 877-V під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

21. Частинами третьою та четвертою статті 6 Закону № 877-V визначено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

22. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частини перша та друга статті 7 Закону № 877-V).

23. Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

24. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю) (частина шоста статті 7 Закону № 877-V).

25. Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

26. Так, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону № 877-V).

27. При цьому, Верховний Суд наголошує на тому, що вимоги припису мають бути конкретними та чіткими, а можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), якого слід вжити суб`єкту господарювання для усунення порушень.

28. Згідно з частиною одинадцятою статті 7 Закону № 877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

29. Повноваження та обов`язки органу державного нагляду (контролю) визначені у статті 8 Закону № 877-V.

30. Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті спірних правовідносин можна дійти висновку, що позапланова перевірка суб`єкта господарювання має здійснюватися виключно з підстав, у порядку і спосіб, визначених законом.

Порушення процедури призначення та власне проведення перевірки має наслідком неправомірність остаточного акта реагування, прийнятого за наслідками цієї перевірки (як її результату).

31. Разом з цим, встановлені у справі обставини в їх сукупності свідчать про те, що ініційований за зверненням фізичної особи позаплановий захід із здійснення державного нагляду (контролю) був погоджений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю); позивач був у встановлений законом спосіб попереджений про причини та предмет позапланової перевірки, який у тому числі охоплювався питанням оцінки впливу на довкілля, а також - про персональний склад ревізорів, отримав передбачені законом документи; допустив ревізорів до перевірки та брав участь у її проведенні; був належним чином своєчасно ознайомлений з результатами позапланової перевірки та висновками ревізорів.

32. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за встановлених вище обставин відсутні підстави вважати, що Держекоінспекція як територіальний орган державного нагляду (контролю) при призначенні та проведенні позапланової перевірки суб`єкта господарювання ПАФ «Дністер», діяла не в межах повноважень та не у спосіб, визначений Законом №877-V, а тому доводи позивача в цій частині колегія суддів відхиляє з наведених вище мотивів.

33. Щодо суті виявлених відповідачем під час перевірки порушень позивачем вимог законодавства, що стало підставою для винесення Держекоінспекцією оспорюваного припису, який Верховний Суд перевіряє на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідача, а саме стосовно законності його окремих пунктів - 2, 3, 7, 8, колегія суддів зазначає наступне.

34. На час отримання позивачем позитивного висновку державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області від 20.08.2004 №11-3942, затвердженого Державним управлінням екології та природних ресурсів в Львівській області був чинний Закон України від 09.02.1995 № 45/95-ВР «Про екологічну експертизу» (далі - Закон № 45/95-ВР), пунктом 4 статті 5 якого визначено, що одним із основних завдань екологічної експертизи є оцінка впливу діяльності об`єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів.

35. Так, статтею 39 Закону № 45/95-ВР визначалось, що висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.

Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.

Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

В разі негативної оцінки об`єктів державної екологічної експертизи замовник зобов`язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.

36. При цьому статтею 40 цього ж Закону передбачено, що позитивний висновок державної екологічної експертизи є дійсним протягом трьох років від дня його видачі.

Якщо за цей час не розпочато реалізацію рішення щодо об`єкта державної екологічної експертизи, то він підлягає новій державній екологічній експертизі.

37. Аналізуючи наведені вище норми, колегія суддів приходить до висновку, що строк дії позитивного висновку державної екологічної експертизи продовжується у випадку початку реалізації надрокористувачем рішення щодо об`єкта державної екологічної експертизи.

38. Водночас, у зв`язку із введенням в дію 18.12.2017 Закону № 2059-VIII, який встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, втратив чинність, зокрема Закон № 45/95-ВР.

39. Згідно із абзацом першим частини першої статті 3 Закону № 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема:

кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів (пункт 15 частини другої статті 3 Закону № 2059-VIII);

розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (пункт 22 частини другої статті 3 Закону № 2059-VIII).

40. Згідно із частиною шостою статті 3 Закону № 2059-VIII забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

41. Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності (частина друга статті 9 Закону № 2059-VIII).

42. Змістом частини п`ятої статті 9 Закону № 2059-VIII визначено, що у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:

1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;

2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;

3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;

6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;

7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність:

здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів;

запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;

здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;

здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

43. При цьому, частинами восьмою та дев`ятою статті 9 Закону № 2059-VIII визначено, що висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.

Висновок з оцінки впливу на довкілля та інші результати оцінки впливу на довкілля протягом п`яти років з дня прийняття рішення про провадження планованої діяльності можуть бути використані для отримання інших документів дозвільного характеру, передбачених законодавством, за умови що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження.

44. Врахування результатів оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності регламентовано у статті 11 Закону № 2059-VIII, частиною першою якої передбачено, що звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

45. Отже, висновок про допустимість планованої діяльності із оцінки впливу на довкілля формує екологічну складову рішення про провадження планованої діяльності, відсилаючи до екологічних умов у висновку, або безпосередньо включаючи їх до свого тексту та не вичерпує свою дію отриманням, зокрема спеціального дозволу на користування надрами.

46. При цьому, пунктом 3 статті 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2059-VIII визначено, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

47. Водночас законодавцем, визначені випадки, за умови настання яких, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно. Зокрема, у разі якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження.

48. Так, згідно із частиною першою статті 15-1 Кодексу України про надра якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.

49. Положеннями статті 16 Кодексу України про надра визначено, що переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

50. З метою реалізації наведеної вище статті Кабінет Міністрів України постановою від 30.05.2011 № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» затвердив Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок № 615), абзацом першим пункту 17 якого передбачено, що внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем (або правонаступником - у випадку, передбаченому підпунктами 6 і 7 цього пункту) документів або інформації Міндовкілля за результатами оцінки впливу на довкілля у разі зміни особливих умов та інших відомостей, зазначених у дозволі, в тому числі щодо продовження строку дії дозволу на строк його незаконного (безпідставного) зупинення та/або анулювання відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

51. Окрім того вимоги Закону № 2059-VIII щодо необхідності здійснення оцінки впливу на довкілля при продовженні дії спеціальних дозволів деталізовані в Порядку № 615 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, в пункті 5 Приміток якого визначено, що у разі відсутності у заявника, який подав до 31 грудня 2018 р. відповідно до пункту 14 цього Порядку заяву разом з документами з метою продовження строку дії дозволу, зокрема, видобування корисних копалин, результатів оцінки впливу на довкілля на плановану діяльність (звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля) такий заявник подає разом із заявою про продовження строку дії дозволу засвідчену своїм підписом копію поданого відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та інформацію про його внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. У такому випадку до особливих умов дозволу включається обов`язок надрокористувача провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.

52. Отже, продовження строку планованої діяльності, а також зміна особливих умов та інших відомостей, зазначених у дозволі, у тому числі щодо виду корисних копалин та мети користування надрами є достатньою підставою для виникнення у надрокористувача обов`язку на підставі пункту 22 частини другої статті 3 Закону №2059-VIII здійснити оцінку впливу діяльності підприємства на довкілля.

53. Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень пункту 3 статті 17 Закону № 2059-VIII вищевказаний висновок державної екологічної експертизи по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків в Миколаївському районі Львівської області зберіг свою чинність після введення в дію Закону № 2059-VIII та мав статус висновку з оцінки впливу на довкілля, принаймні до 19.12.2018 (термін дії спеціального дозволу від 19.12.2003 № 3309 - 15 років).

54. З метою продовження строку дії наведеного вище спеціального дозволу ПАФ «Дністер» в 2018 році додавала до заяви про продовження строку дії дозволу такі документи (витяг веб-сторінки Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, що підтверджує внесення/реєстрацію повідомлення позивача про плановану діяльність, яка підлягає, оцінці впливу на довкілля з метою отримання висновку з оцінки впливу на довкілля щодо продовження провадження діяльності з видобування пісків Миколаївського родовища до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля з метою отримання висновку з оцінки впливу на довкілля щодо продовження провадження діяльності з видобування пісків Миколаївського родовища у Миколаївському районі Львівської області від 03.05.2018 реєстраційний №201853710.

55. На виконання пункту 25 Порядку №615 Мінприроди листом від 28.11.2018 № 5/4-11/12863-18 (вказаний у пункті 8 оскарженого припису) повідомило, що розглянуло подану ПАФ «Дністер» заяву із долученими до неї документами та вносить пропозицію щодо продовження строку дії дозволу №3309 за умови проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

56. Наказом Державної служби геології та надр України від 11.12.2018 №495 продовжено строк дії дозволу №3309, а в Особливих умов пролонгованого дозволу було передбачено виконання умов Мінприроди - лист 28.11.2018 №5/4-11/12863-18 (пункті 1) та обов`язкове проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону № 2059-VIII у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, крім випадків передбачених зазначеним Законом (пункт 6).

57. Таким чином внесення у 2018 та 2020 роках за ініціативою позивача змін в спеціальний дозвіл №3309 щодо виду корисних копалин та мети користування надрами, а також пролонгація строку його дії зобов`язувала позивача здійснити оцінку впливу діяльності підприємства на довкілля.

58. Отже, висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності у ПАФ «Дністер» обов`язку здійснити оцінку впливу планової діяльності на довкілля станом на дату проведення відповідачем позапланової перевірки є помилковими, а позовні вимоги про скасування пункту 8 припису від 01.07.2021 № 294-02 з цих міркувань є безпідставними.

59. За таких обставин вимога відповідача, висловлена у пункті 8 оспорюваного припису позивачу виконати пункт 1 особливих умов спеціального дозволу, а саме виконати вимоги Міністерства екології та природних ресурсів України, викладені у листі від 28.11.2018 №5/4-11/12863-18, а також виконати пункт 6 особливих умов спеціального дозволу щодо обов`язкового проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону № 2059-VIII у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, крім випадків передбачених зазначеним Законом, є законною та обґрунтованою.

60. Щодо вимоги пункту 2 припису від 01.07.2021 №294-02, яким позивача зобов`язано виконувати вимоги висновку державної екологічної експертизи від 20.08.2004 №11-3942 по робочому проекту розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків, термін виконання до 16.06.2021, то колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимоги припису мають бути конкретними та чіткими, а можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), якого слід вжити суб`єкту господарювання для усунення порушень.

61. Суд зазначає, що зобов`язальна частина оскаржуваного припису дійсно містить тільки загальну вимогу про усунення порушень законодавства, що є формальним недоліком відповідного припису.

62. Разом з цим, Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 припису від 01.07.2021 №294-02 тільки з тієї підстави, що зобов`язальна частина оскаржуваного припису не конкретизована, оскільки із описової частини акта перевірки, у якій зафіксовано виявлені порушення законодавства, чітко видно, що особами, які здійснювали перевірку встановлено нездійснення ПАФ «Дністер» рекультивації (технічної та біологічної) раніше порушених земель, виробленої території, орієнтованою площею 12,6 га (з них 4, 0 га під сміттєзвалищем орієнтованою висотою 15 м. - під ліс) та розробку та рекультивацію І черги - під пасовище і ІІ черги - під залісення, загальною площею 8 га (по 4 га кожна) нововідведених ділянок (в низовині та поверх пагорбу) а також зазначено конкретні норми законодавства, які недотримані позивачем (частина шоста статті 3, частини друга та п`ята статті 9, частина третя статті 17 Закону № 2059-VIII щодо обов`язкового виконання екологічних умов провадження планованої діяльності), у зв`язку із чим цей пункт оспорюваного припису не підлягає скасуванню.

63. Щодо вимоги пункту 3 оспорюваного припису, яким ПАФ «Дністер» до 16.08.2021 зобов`язано вжити заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки в частині проведення рекультивації порушених земель з двох сторін сміттєзвалища (в сторону ділянок за кадастровими номерами 4623010100:02:000:0035 та 4623010100:02:000:0004), з метою недопущення зсувів відходів по бортах сміттєзвалища, колегія суддів зазначає, що відповідно до абзацу дванадцятого частини першої статті 35 Закону України від 19.06.2003 № 962-IV «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу, а оскільки під час проведення перевірки встановлено, що позивачем не вживаються такі заходи, що призводить до погіршення корисних властивостей земель та до негативного впливу на навколишнє середовище, відповідна вимога відповідача є законною.

64. При цьому, колегія суддів зазначає на помилковість посилання суду апеляційної інстанції в розрізі скасування пункту 3 оспорюваного припису на те, що позивач не може вживати заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельну ділянку з кадастровим номером 4623010100:02:000:0067 площею 4,0 га, на якій знаходить неналежне йому сміттєзвалище шляхом проведення його рекультивації, оскільки як зазначено вище пунктом 3 оспорюваного припису було зобов`язано ПАФ «Дністер» вжити заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні, які належать позивачу, в частині проведення щорічної рекультивації порушених земель (гірничо-технічної та біологічної) з двох сторін сміттєзвалища (в сторону ділянок за кадастровими номерами 4623010100:02:000:0035 та 4623010100:02:000:0004), а не на земельній ділянці, яка йому не належить.

65. Також не може залишитися поза увагою суду той факт, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві.

66. У зв`язку із встановленням під час перевірки того, що в межах родовища, наданому позивачу, значна площа попередньо порушених земель внаслідок робіт, пов`язаних із користування надрами, неприведена у попередній стан, відповідач підставно пунктом 7 оспорюваного припису зобов`язав позивача до 16.08.2022 привести земельні ділянки, порушені при користуванні надрами (порушені землі - це землі, що втратили свою господарську та екологічну цінність через порушення ґрунтового покриву внаслідок виробничої діяльності людини або дії природних явищ), в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві, в тому числі згідно з робочим проектом розробки і рекультивації Миколаївського родовища пісків 2004 року. Надати копії графічних матеріалів, план-схем територій, які були рекультивовані (в т.ч. біологічна рекультивація) з 2004 року і по даний час.

67. При цьому, акти перевірки Держекоінспекції за попередні періоди, а саме: за період 2017 року та період 2018 року (акт перевірки №403/02/647 та акт перевірки №824/02/1091), у яких зафіксовано, що екологічний висновок виконується, а рекультивація здійснюється, не спростовують наведеного вище висновку про те, що на час перевірки позивача, яка проводилась посадовими особами відповідача у період з 16.06.2021 по 01.07.2021, значна площа попередньо порушених земель внаслідок робіт, пов`язаних із користування надрами, не приведена у попередній стан, а позивачем не надано доказів здійснення ним щорічної гірничо-технічної та біологічної рекультивації цих земель, як це визначено робочим проектом.

68. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, та наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, колегія суддів не може погодитись із висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 7, 8 припису Держекоінспекції від 01.07.2021 №294-02 «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

69. Отже, висновки суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, у зв`язку із чим його постанова в цій частині підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

70. При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованим клопотання позивача про закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України, оскільки у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 520/8633/18, на яку посилається ПАФ «Дністер» у своєму клопотанні, висновок щодо питання застосування пункту 3 статті 17 Закону № 2059-VIII викладений у правовідносинах, які не є подібними у порівнянні із справою, яка розглядається, з огляду на різні фактичні обставини у цих справах.

71. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

72. Підсумовуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині, у якій було скасовано рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 в частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог у справі № 380/13748/21 - залишити в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Приватної агрофірми «Дністер» про закриття касаційного провадження.

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області задовольнити.

Скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 в частині скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №380/13748/21 щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі № 380/13748/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог - залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук С.Г. Стеценко Л.Л. Мороз