Ухвала

від 28.07.2022 по справі 643/1675/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 28.07.2022 Справа № 643/1675/20

Справа № 643/1675/20

Провадження № 1-кп/554/814/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

«28» липня 2022року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просить відкласти підготовче судове засідання, в зв?язку з неявкою потерпілих та відсутністю даних про їх сповіщення про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання. Також заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих тяжких кримінальних правопорушень, ніде не працює, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, не має постійного зареєстрованого місця проживання, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання, може без перешкод залишити місце свого проживання, переховуватися від суду. Таким чином, прокурор вважає, що існують наступні ризики, а саме обвинувачений може: вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду. На думку прокурора жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому просить продовжити ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_3 просить проводити підготовче судове засідання за відсутності потерпілих та відмовити в задоволенні клопотання прокурора, обравши відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпілі в підготовче судове засідання не з?явились, даних про належне їх сповіщення про дату,час тамісце проведенняпідготовчого судовогозасіданнякримінальне провадження не містить.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечує проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, оскільки немає відомостей щодо сповіщення потерпілих про час та місце проведення підготовчого судового засідання та просить відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку із тим, що ризики, зазначені прокурором, жодним чином не обґрунтовані.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

У зв`язку з тим, що потерпілі в підготовче судове засідання не з`явились, відсутні дані про їх належне сповіщення в зв`язку із чим провести підготовче судове засідання не можливо, суд вважає за доцільне відкласти підготовче судове засідання.

Крім того, відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який під час судового розгляду неодноразово продовжувався, останній раз його було продовжено до 28.07.2022 року.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 раніше обраногозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою, суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно та відкритого заволодіння майном. За вчинення одного із кримінальних правопорушень передбачено покарання до 6 років позбавлення волі. Також обвинувачений ніде не працює, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, в нього відсутні міцні соціальні зв?язки, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушеньможе вдатися до відповідних дій.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов?язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв?язками та усіма видами зв?язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а відсутність постійного та законного джерела доходів може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане,якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_3 , а саме вчинення правопорушень проти власності, одне з яких поєднане із застосуванням насильства, що свідчить про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства та потерпілих.

Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

За таких обставин посилання захисника на необґрунтованість існування ризиків, суд вважає безпідставними, оскільки існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні, які не були спростовані доводами захисту.

З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст.177,183,194 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінують, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились. Крім того, кримінальне провадження по суті ще не розглянуто, потерпілі та свідки не допитувались, письмові та речові докази не досліджувались, процесуальні дії з цього приводу судом не здійснювались. Обрання більш м?якого запобіжного заходу, не пов?язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів задовольнити.

Обраний під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, тобто до 25 вересня 2022 року, включно.

Визначити строк дії ухвали до 25 вересня 2022 року, включно.

Відкласти підготовче судове засідання з розгляду об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України на «25» серпня 2022 року на 10 годину 00 хвилин, про що повідомити прокурора ОСОБА_6 , потерпілих, обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 .

Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома, а ДУ «Харківський слідчий ізолятор», для виконання.

На ухвалу в частині продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: ОСОБА_1