Постанова

від 19.07.2022 по справі 495/6684/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/6684/20

№ провадження 1-кс/495/1364/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року м. Білгород - Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Білгород-Дністровськомуклопотання прокурораБілгород-Дністровськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

До Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської області18.07.2022року надійшлоклопотання прокурораБілгород-Дністровськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження №12020160240001544 від 17.10.2020за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 1, 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3,4 ст. 358 КК України.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні.

Слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160240001544 від 17.10.2020 під час якого встановлено, що у період з січня 2018 до грудня 2020 року, члени організованої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 групи, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та інші невстановлені особи скоїли ряд умисних злочинів, пов`язаних із заволодінням та розтратою бюджетних коштів, які виділялися для виплати соціальних допомог, підробленням службових та інших офіційних документів, несанкціонованим втручанням до електронних автоматизованих систем, завдавши своїми діями Державі матеріальну шкоду на загальну суму 4362952, 25 гривень.

У лютому 2018 року - листопаді 2020 року, знаходячись на своєму робочому місці в УСЗН Білгород-Дністровської РДА по вул. Грецькій, 24 в м. Білгороді-Дністровському Одеської області, ОСОБА_13 умисно, з метою реалізації злочинного плану організованої групи, шляхом проставляння власних підписів та передоручення вказаних дій іншим особам на виплатних відомостях щодо нарахування соціальних допомог за вказані періоди, що містили завідомо недостовірні відомості про нарахування соціальних допомог ОСОБА_8 , забезпечила їх надходження та нарахування коштів до ПАТ «УКРСОЦБАНК» та АТ «ОЩАДБАНК».

В подальшому, в період з лютого 2018 по листопад 2020 року, ОСОБА_6 та іншими невстановленими працівниками відділу бухгалтерського обліку Управління вказані виплатні відомості передано працівникам Білгород-Дністровського відділення ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ТВБВ № 10015/0339 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (м. Білгород-Дністровський, вул.Єврейська, буд. 28) для нарахування коштів на відповідні банківські рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_8 .

В період з лютого 2018 по листопад 2020 року, учасник організованої групи ОСОБА_8 , спільно з організатором ОСОБА_5 , відповідно до встановленого злочинного плану за допомогою платіжних банківських карток, емітованих на ім`я ОСОБА_8 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ), отримала особисто та із залученням ОСОБА_5 із банківського рахунку НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , через банкомат АТ«Ощадбанк», встановлений в м. Білгород-Дністровську за адресою: вул.Святогеоргіївська, 1а, та банкомати інших банківських установ незаконно нараховані в якості державної соціальної допомоги грошові кошти.

Таким чином, ОСОБА_13 , діючи спільно з учасниками організованої групи ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , використовуючи службове становище та діючи в порушення вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000 № 1768-III, Постанови КМУ від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» та Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім`ям з дітьми», з квітня 2019 року по грудень 2020 року заволоділа бюджетними коштами державної соціальної допомоги, які передбачені для отримання пільговими категоріями громадян у сумі 272811,90 гривень, яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на відповідний період, чим завдали збитків Державі на зазначену суму.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Адамівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянку України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру 28.06.2022 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 є особливо тяжкими злочинами, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_8 є власником земельної ділянки з кадастровим номером - 5120880300:01:002:0450,площею 7.2499 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1941813851208, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за нею 24.07.2021.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_8 також є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5120880300:01:002:0443, площею 1.9 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622481851208, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Підставою накладення арешту є те що, земельні ділянки з кадастровиминомерами: 5120880300:01:002:0450 та5120880300:01:002:0443, які належать підозрюваній ОСОБА_8 набуті нею після вчення протиправних діянь, у вчиненні яких вона підозрюється, асанкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачена конфіскація майна, як обов`язкова міра покарання у разі визнання особи винною у вчиненні кримінальних правопорушень

Відповідно до п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КК України, метою арешту майна земельних ділянок з кадастровими номерами: 5120880300:01:002:0450 та 5120880300:01:002:0443, належних ОСОБА_8 є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також забезпечення відшкодування завданої шкоди.

З оглядуна зазначене, у органу досудового розслідування є достатні підставі вважати, що невжиття заходу забезпечення кримінального провадження у даному випадку у вигляді арешту майна із забороною розпоряджатися ним може зашкодити законним правам та інтересам учасників провадження, суспільства та держави.

На підставі викладеного прокурор просив клопотання задовольнити та накласти арешт у вигляді заборони розпорядження та відчуження, на земельні ділянки, власником яких відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 5120880300:01:002:0450, площею 7.2499 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1941813851208, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 5120880300:01:002:0443, площею 1.9 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622481851208, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , діл. №3

Позиції сторін та явка учасників.

В судове засідання прокурор не з`явився, надав заяву у якій просив клопотання розглядати за його відсутності.

Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. У клопотанні прокурором зазначено, що з метою забезпечення арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України існує необхідність розглянути клопотання без повідомлення власників майна, їх представників чи законних представників. З огляду на положення вказаної частинистатті 172 КПК України, суд дійшов висновку про розгляд клопотання без участі власника майна з метою забезпечення схоронності майна.

Мотивація суду.

З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12020160240001544, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 1, 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3,4 ст. 358 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.123 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2ст.131 КПК Українипередбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Відповідно до ч.2ст.170 КПК Українислідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2ст.167 КПК України.

Частиною 3ст. 170 КПК Українипередбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11ст. 170 КПК Українивстановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Досудове розслідування здійснюється за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, вчинене у великих та особливо великих розмірах, організованою групою) ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, вчинене у великих та особливо великих розмірах, організованою групою), ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (що кваліфікуються, як внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене організованою групою), ч. 3 ст. 28, ч. 1, 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах та комп`ютерних мережах та зберігається на носіях такої інформації, вчинених особою, яка має право доступу до неї, повторно, організованою групою, якщо вони заподіяли значну шкоду), ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК України (підбурювання до несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах та комп`ютерних мережах та зберігається на носіях такої інформації, вчинених особою, яка має право доступу до неї, повторно, організованою групою, якщо вони заподіяли значну шкоду), ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3, 4 ст. 358 КК України (складання та видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, надають певні права, вчинені повторно, використання завідомо підробленого документа, вчинені організованою групою), кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України (пособництво у складанні та видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, надають певні права, вчинені повторно, використання завідомо підробленого документа, вчинені організованою групою).

В рамках кримінального провадження №12020160240001544 28.06.2022 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Адамівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянці України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,та зазначено, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування необхідності накладення арешту прокурором зазначено, що ч.5 ст.191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_8 належить на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим номером - 5120880300:01:002:0450,площею 7.2499 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1941813851208, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за нею 24.07.2021.

Також згідно з інформацією зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна ОСОБА_8 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5120880300:01:002:0443, площею 1.9 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622481851208, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, тощо.

Відповідно до ст.ст.7, 16 КПК Українизагальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції","Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства тавимогами захистуосновоположних прав конкретної особи.

Європейський Суд наголошує, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів (справа "Бакланов проти Російської Федерації" постанова від 09.06.2005 року, справа"Фрізен проти Російської Федерації" постанова від 24.03.2005 року). Верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Слідчий суддя в ході розгляду питання про накладення арешту на зазначене вище майно дійшов висновку про необхідність накладення арешту на земельні ділянки шляхом заборони відчуження. Перебування вилученого майна у фактичному володінні та користуванні особи не перешкоджає проведенню досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), слідчий суддя, оцінивши в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для накладення арешту у вигляді заборони відчуження на належне підозрюваній ОСОБА_8 нерухоме майно, яким є вищенаведені земельні ділянки, у зв`язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурораБілгород-Дністровськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження №12020160240001544 від 17.10.2020за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 1, 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3,4 ст. 358 КК України задовольнити частково.

Заборонити відчуження земельних ділянок, власником яких відповідно до відомостей з Державного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 5120880300:01:002:0450, площею 7.2499 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1941813851208, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 5120880300:01:002:0443, площею 1.9 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622481851208, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , діл. №3

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня проголошення.

Слідчийсуддя ОСОБА_1