Ухвала

від 29.07.2022 по справі 334/6271/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 29.07.2022

Справа № 334/6271/18

Провадження № 1-кс/334/3/22

УХВАЛА

іменем України

29 липня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

представника заявника адвоката - ОСОБА_3

представника власника майна адвоката - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м. Запоріжжя клопотання адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2018 року під №12018080050002646 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, клопотання мотивовано тим, що в провадженні СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження №12018080050002646, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В рамках кримінального провадження №12018080050002646 Ленінським районним судом м. Запоріжжя 27 серпня 2018 року по справі №334/6272/18 провадження №1-кс/334/2480/18 було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5 , а саме: комплекс консервного цеху, який складається з будівлі консервного цеху (літ.А) - 214,3 кв.м., будівля (літ.Г) - 69,4 кв.м., до якої входить: ганки - 6,4 кв.м., будівля засолочного цеху (літ.Ж) - 286 кв.м., туалет (літ.З) - 3,5 кв.м., будівля сокового цеху (літ.К) - 247,7 кв.м., будівля теслярного цеху (літ.М) - 148, 1 кв.м., будівля слюсарної майстерні (літ.Н) - 37,7 кв.м., до якої входить оглядова яма - 3,7 кв.м., будівля сторожки (літ.Р) - 17,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Наразі, у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , єдиним спадкоємцем останнього є його дружина, ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.1 ст.8 КПК України «Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави».

Частиною 1 ст.9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».

Частиною 1 статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 2 КПК України визначено завдання кримінального провадження «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ст.317 Цивільного кодексу України, зміст права власності становлять права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частиною 2 статті 321 ЦК України передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках та порядку, встановлених законом.

Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ратифіковано Україною відповідно до Закону від 17 липня 1997 року), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод та законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Станом на 13 жовтня 2021 року кримінальне провадження №12018080050002646 закрито на підставі ст.284 КПК України, про що слідчим винесено відповідну постанову про закриття провадження.

Відповідно до ч.3 ст.174 КПК України, в разі закриття кримінального провадження арешт майна скасовується прокурором. Проте, всупереч вказаної вимоги, арешт майна прокурором не знятий.

Так, ч.6 ст.9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Водночас ст.ст.7, 16 КПК України встановлюють, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії» від 07 червня 2007 року, при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина. Враховуючи те, що зараз відсутні достатні підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння своїм майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999- II), вважає, що це клопотання про скасування арешту майна підлягає розгляду Ленінським районним судом м. Запоріжжя (із подальшим його задоволенням).

Крім того,відповідно доРеєстру судовихрішень існуєпрактика українськихсуддів зданого приводу,які вжевиносили позитивнідля власникамайна ухвали: ухваласлідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва від22травня 2017року усправі №757/22584/17-к, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року у справі № 761/47156/17.

У зв`язкуз вищевикладеним,просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2018 року по справі №334/6272/18 провадження №1-кс/334/2480/18, а саме: комплекс консервного цеху, який складається з будівлі консервного цеху (літ.А) - 214,3 кв.м., будівля (літ.Г) - 69,4 кв.м., до якої входить: ганки - 6,4 кв.м., будівля засолочного цеху (літ.Ж) - 286 кв.м., туалет (літ.З) -.3,5 кв.м., будівля сокового цеху (літ.К) - 247,7 кв.м., будівля теслярного цеху (літ.М) - 148, 1 кв.м., будівля слюсарної майстерні (літ.Н) - 37,7 кв.м., до якої входить оглядова яма - 3,7 кв.м., будівля сторожки (літ.Р) - 17,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання про скасування арешту майна.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_4 просила в задоволенні даного клопотання відмовити.

Заслухавши доводи представника заявника адвоката ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , вивчивши клопотання, матеріали додані до нього, а також матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту ст.170ч.1КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Частиною 2 ст.170КПК України передбачено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.174КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що 02 серпня 2018 року були внесені відомості до ЄРДР під №12018080050002646 з правовою кваліфікацією ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2018 року накладено арешт на об`єкти нежитлової нерухомості, а саме: комплекс консервного цеху, який складається з будівлі консервного цеху (літ.А) - 214,3 кв.м., будівля (літ.Г) - 69,4 кв.м., до якої входить: ганки - 6,4 кв.м., будівля засолочного цеху (літ.Ж) - 286 кв.м., туалет (літ.З) - 3,5 кв.м., будівля сокового цеху (літ.К) - 247,7 кв.м., будівля теслярного цеху (літ.М) - 148, 1 кв.м., будівля слюсарної майстерні (літ.Н) - 37,7 кв.м., до якої входить оглядова яма - 3,7 кв.м., будівля сторожки (літ.Р) - 17,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2018 року метою накладення арешту на об`єкти нежитлової нерухомості, а саме: комплекс консервного цеху, який складається з будівлі консервного цеху (літ.А) - 214,3 кв.м., будівля (літ.Г) - 69,4 кв.м., до якої входить: ганки - 6,4 кв.м., будівля засолочного цеху (літ.Ж) - 286 кв.м., туалет (літ.З) - 3,5 кв.м., будівля сокового цеху (літ.К) - 247,7 кв.м., будівля теслярного цеху (літ.М) - 148, 1 кв.м., будівля слюсарної майстерні (літ.Н) - 37,7 кв.м., до якої входить оглядова яма - 3,7 кв.м., будівля сторожки (літ.Р) - 17,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 є забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, оскільки комплекс консервного цеху, має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як доказ факти та обставини, які встановлюються під час досудового розслідування, а також для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та обґрунтовано має значення для встановлення обставин скоєння вищевказаного кримінального правопорушення.

Крім цього 23 грудня 2021 року було задоволено скаргу ВАТ «Компанія Дніпрохолд» в особі голови комісії з припинення ОСОБА_7 на постанову слідчого Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під №12018080050002646 від 02 серпня 2018 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2021 року було скасовано постанову слідчого Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 19 березня 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під №12018080050002646 від 02 серпня 2018 року.

Дана постановабула скасованаоскільки під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження допущено ряд порушень чинного кримінального процесуального законодавства, зокрема, не вжито всіх передбачених Законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення, не з`ясовано та не перевірено всіх обставин, які зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, крім цього слідчим не виконано всі вказівки прокурора в порядку ст.36 КПК України які містяться в матеріалах кримінального провадження, тому досудове розслідування проведене не повно, а висновок слідчого є передчасним.

Отже, суд приходить до висновку, що вказаний арешт за ухвалою слідчого судді від 27 серпня 2018 року на об`єкти нежитлової нерухомості по суті є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні, зняття арешту з об`єктів нежитлової нерухомості на даний час може негативно вплинути на хід досудового розслідування, в збереженні арешту майна є нагальна потреба, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту в порядку ст.174КПК України на об`єкти нежитлової нерухомості, накладеного ухвалою слідчого судді. Заявником при зверненні до суду не доведено, що на даний час відсутні потреби у застосуванні арешту майна або необґрунтованість його накладення, у зв`язку з чим слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування не знаходить достатніх підстав для задоволення внесеного клопотання про скасування арешту.

Відповідно до роз`яснень пункту 13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05 квітня 2013 року, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1 ст.309 КПК), оскарженню не підлягає.

Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, щодо відмови в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2018 року під №12018080050002646 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1