Рішення

від 27.07.2022 по справі 910/17871/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2022Справа № 910/17871/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОУК ТРЕЙД" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 7-Б, офіс 3)

до Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6, літ. В)

про стягнення 64 149,66 грн.

за участю представників

від позивача: Сарнецька Н.В.

від відповідача: Суховерко О.В.

від третьої особи: не з`явились

У судовому засіданні 27.07.2022, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОУК ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" про стягнення 64 149,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 02.03.2021 за участю автомобіля марки CITROEN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить СПІЛЬНОМУ УКРАЇНСЬКО-ЕСТОНСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВУ У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД", та автомобіля марки MAZDA CX-3 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ОУК ТРЕЙД", останній зобов`язаний відшкодувати позивачу понесені збитки у розмірі 63 064,39 грн, оскільки винуватцем ДТП був водій, який керував автомобілем відповідача та був його працівником. Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі456,14 грн та інфляційні втрати у розмірі 629,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОУК ТРЕЙД" було залишено без руху.

24.11.2021 на електронну адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2021 суд відкрив провадження у справі №910/17871/21, розгляд якої вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.12.2021 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що обидва учасники дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 02.03.2021, погодились на складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та на обмеження суми виплати страхового відшкодування, передбачені законодавством.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 суд постановив здійснювати розгляд справи №910/17871/21 за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 16.02.2022.

Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, витребувавши в останньої пояснення щодо встановленої вартості матеріального збитку, внаслідок пошкодження транспортного засобу "MAZDA CX-3", державний номер НОМЕР_2 .

09.02.2022 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечуючи проти доводів відповідача зазначив, що позивач має законне право вимагати відшкодування завданої майнової шкоди від безпосереднього винуватця ДТП, що не обмежується сумою виплаченого страхового відшкодування від страхової компанії.

У судовому засіданні 16.02.2022 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача про витребування у третьої особи матеріалів страхової справи та відкласти підготовче засідання на 02.03.2022.

05.04.2022 до канцелярії суду надійшло повідомлення третьої особи про виконання ухвали суду щодо надання копій документів.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб та з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Судове засідання 02.03.2022 не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.

Суд зазначає, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

За таких обставин, ухвалою суду від 03.05.2022 призначено наступне судове засідання у справі №910/17871/21 на 08.06.2022.

18.05.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 08.06.2022 суд на місці ухвалив витребувати у третьої особи документи (висновок, калькуляцію), на підставі яких страховою компанією було визначено вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MAZDA CX-3, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та відкласти підготовче засідання на 27.06.2022.

09.06.2022 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи розрахунку боргу з урахування 3% річних та інфляційних втрат.

20.06.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

22.06.2022 до канцелярії суду надійшло повідомлення третьої особи про виконання ухвали суду, у якому міститься ремонтна калькуляція щодо транспортного засобу MAZDA CX-3, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У судовому засіданні 27.06.2022 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 27.07.2022.

18.07.2022 через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

У судовому засіданні 27.07.2022 суд заслухав представника позивача, яка підтримала позовні вимоги та надала пояснення по суті спору. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

02 березня 2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "CITROEN", державний номер НОМЕР_1 , який належить Спільному українсько-естонському підприємству у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД", під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу "MAZDA CX-3", державний номер НОМЕР_2 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ОУК ТРЕЙД", під керуванням ОСОБА_2 .

За результатами даної дорожньо-транспортної пригоди її учасниками було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

З наявного у матеріалах справі Європротоколу вбачається, що ДТП сталась внаслідок порушення водієм автомобіля "CITROEN", державний номер НОМЕР_1 , правил дорожнього руху.

10 березня 2021 року позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", у якому було застраховано його автомобіль "MAZDA CX-3", державний номер НОМЕР_2 , з заявою №00409824 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №011164/4100/0000091.

24 березня 2021 року позивачем було складено страховий акт №00409824 від 11.03.2021 та визначено суму страхового відшкодування за пошкоджений у ДТП транспортний засіб "MAZDA CX-3", державний номер НОМЕР_2 , у розмірі 50 000,00 грн, виплата якого підтверджується платіжним дорученням №206998 від 12.03.2021.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом "CITROEN", державний номер НОМЕР_1 , підтверджується оформленим повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом), який визнається судом як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.

Так, з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху України у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Умови заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке надається Страховику чи Моторному (транспортному) страховому бюро України водієм транспортного засобу на виконання підпункту 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також застосування Типових схем дорожньо-транспортних пригод та розподілу відповідальності учасників дорожньо-транспортної пригоди за заподіяну ними шкоду при оформленні документів по дорожньо-транспортним пригодам без участі уповноважених на те працівників міліції визначено Інструкцією щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція), затверджена протоколом Президії МТСБУ від 11.08.11 №274/2011.

Відповідно до п. 1 вказаної вище Інструкції, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Повідомлення) це письмове повідомлення встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі -МТСБУ) зразка, яке надається Страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із п. 2 Інструкції, Повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками міліції.

Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є, відповідно, підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Як вбачається із повідомлення про ДТП від 02.03.2021, останнє заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному Європротоколі.

Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

У зв`язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв`язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

З урахуванням змісту ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України "Про страхування", у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися судом у кожному конкретному випадку.

Відповідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №698 від 17.11.2011 затверджені максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, зокрема, з 01 лютого 2016 року - 50 000 гривень потерпілому. {Пункт 1 доповнено новим абзацом третім згідно з Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг N 3471 (z0112-16 ) від 29.12.2015).

Судом встановлено, що страховик за договором добровільного страхування прийняв Європротокол як належний доказ настання страхового випадку та на підставі Акту №00409824 огляду транспортного засобу "MAZDA CX-3", державний номер НОМЕР_2 , (дефектна відомість) від 05.03.2021, ремонтної калькуляції №00409824 від 10.03.2021 визначив вартість матеріального збитку з урахуванням зносу у розмірі 55 577,07 грн.

Відповідно до Страхового акту №00409824 від 11.03.2021 позивачу було виплачено страхове відшкодування в межах встановленого ліміту у розмірі 50 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №206998 від 12.03.2021.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто, нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, - його законного володільця.

Як встановлено судом, на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом "CITROEN", державний номер НОМЕР_1 , перебував у трудових відносинах з Спільним українсько-естонським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД", працюючи на посаді старшого водія-експедитора (витяг з наказу №65-к від 14.02.2019).

Згідно із ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки.

З матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №25/05/2021-01 від 25.05.2021 про сплату останнім 44 087,20 грн невідшкодованої страховою компанією різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

В підтвердження розміру завданої шкоди та відновлення автомобіля "MAZDA CX-3", державний номер НОМЕР_2 , позивачем було надано рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Мегаполіс" №03000 від 09.03.2021, в якому відображалась вартість 15 деталей, необхідних для ремонту пошкодженого автомобіля, та вартість виконаних робіт.

У відповіді на вищевказану претензію відповідач повідомив, що розмір пошкоджень є значно завищеним та не відповідає тому об`єму, що виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

22.07.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією, у якій просив Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою на іншу суму, а саме у розмірі 63 064,39 грн, з огляду на висновок експерта №393 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 15.07.2021.

Так, з вищевказаного висновка експерта вбачається, що дослідження пошкодженого автомобіля "MAZDA CX-3", державний номер НОМЕР_2 , проводилось за участю представника відповідача, за результатами якого було встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику пошкодженого автомобіля склав 109 564,39 грн. Даний висновок містив ремонтну калькуляцію №393-21 від 09.07.2021, складену з використанням комп`ютерної програми "Audatex", в якій було також встановлено, що вартість запчастин складає 83 190,92 грн, вартість робіт - 7 150,00 грн та вартість фарбування 11 161,82 грн. Жодних заперечень та зауважень щодо вищевказаного висновку відповідач не заявляв.

Отже, за доводами позивача, обґрунтованою до стягнення з відповідача сумою збитків є 63 064,39 грн, в тому числі витрати понесені на експертизу у розмірі 3 500,00 грн. (109 564,39 грн +3 500 грн - 50 000,00 грн).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

У зазначеному аспекті слід зазначити, що за результатом оцінки наданих сторонами доказів, цілком вірогідним є факт завдання позивачу збитків, завданих пошкодженням автомобіля "MAZDA CX-3", державний номер НОМЕР_2 , на суму 109 564,39 грн.

Таким чином, здійснивши оцінку кожного наданого доказу окремо та в їх сукупності, а також за відсутності з боку відповідача жодних доказів на спростування доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення завданої шкоди автомобілю у розмірі 59 564,39 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на проведення експертизи у розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до положень ст. 127 Господарського процесуального кодексу України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат щодо складання висновку експерта №393 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 15.07.2021, позивачем надано належним чином завірену копію платіжного доручення №2179 від 08.07.2021 на суму 3 500,00 грн.

Отже, позивачем доведений розмір понесених ним витрат на оплату експертизи у розмірі 3 500,00 грн.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 456,14 грн, нараховані за період з 03.08.2021 по 29.10.2021, та інфляційні витрати у розмірі 629,13 грн, нараховані за період з серпня по вересень 2021 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОУК ТРЕЙД".

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 21642228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОУК ТРЕЙД" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 7-Б, офіс 3, ідентифікаційний код 38149751) заборгованість у розмірі 59 564 грн 39 коп., витрати на оплату експертизи у розмірі 3500 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 456 грн 14 коп., інфляційні витрати у розмірі 629 грн 13 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.08.2022

Суддя Л. Г. Пукшин