Ухвала
01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 344-6767/14-ц
провадження № 61-6980ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , комунального підприємства «Івано-Франківське ОБТІ», третя особа - Перша державна Івано-Франківська нотаріальна контора, про визнання недійсною державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
22 липня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року у зазначеній вище справі.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає виключні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності.
Разом з тим, пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі неправильно зазначено осіб, які беруть участь у справі, а саме відповідачем за зустрічним позовом вказано Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, проте відповідачем за зустрічним позовом є КП «Івано-Франківське ОБТІ», яке в касаційній скарзі зазначено як третя особа.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, а саме зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), вказати правильно учасників справи та адреси їх місцезнаходження, сформулювати клопотання відносно оскаржуваного судового рішення у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, зазначивши наслідки перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваного рішення у відповідності до вимог статті 409 ЦПК України, вказати адресу електронної пошти ОСОБА_1 або зазначити про її відсутність, надіслати, підписану заявником, уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , комунального підприємства «Івано-Франківське ОБТІ», третя особа - Перша державна Івано-Франківська нотаріальна контора, про визнання недійсною державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2022 |
Оприлюднено | 02.08.2022 |
Номер документу | 105505230 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Атаманюк Б. М.
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні