Постанова

від 01.08.2022 по справі 520/14992/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 р. Справа № 520/14992/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, по справі № 520/14992/21

за позовом ОСОБА_1

до Державної екологічної інспекції України

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України (далі по тексту Держекоінспекція, відповідач), в якому просить суд:

- стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 10.12.2020 по 06.08.2021 у сумі 138302,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 по справі № 520/63/19 його поновлено на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області, однак, на час звернення до суду з цим позовом рішення суду від 11.04.2019 не виконано - позивача не поновлено на посаді. Вважає, що на підставіст. 236 КЗпП Українимає право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, з урахуванням того, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 по справі № 520/13349/19 середньоденна заробітна плата позивача встановлена у розмірі 848,48 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/14992/21, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Державної екологічної інспекції України (Новопечерський провулок, б. 3, корп. 2, м. Київ 42, 01042, ЄДРПОУ 37508533) про стягнення суми - задоволено.

Стягнуто з Державної екологічної інспекції України (ЄДРПОУ 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 10.12.2020 по 06.08.2021 у сумі 138302 (сто тридцять вісім тисяч триста дві) грн 24 коп.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/14992/21 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 520/63/19 не виконано в частині поновлення позивача на посаді, оскільки, вказане спростовується виданням Державною екологічної інспекцією України наказу від 14.11.2019 № 371-о «Про поновлення ОСОБА_1 ». Прийняття наказу від 14.11.2019 року № 372-о «Про звільнення ОСОБА_1 » було зумовлено ліквідацією Державної екологічної інспекції у Полтавській області з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 102 «Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища» та наказ Державної екологічної інспекції України від 31.07.2018 № 146 «Про ліквідацію Державної екологічної інспекції у Полтавській області». В подальшому рішенням Харківського окружного адміністративного суд від 19.10.2020 у справі № 520/1653/20 зазначені накази визнані протиправним та скасовані. Однак, питання щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Полтавській області у справі № 520/1653/20 не вирішувалося та відповідно вказана особа судом на посаді не поновлювалося.

Вважає, що до спірних правовідносин має застосовуватись пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9, оскільки поновити позивача на роботі неможливо внаслідок ліквідації органу, тому з урахуванням вказаного положення, суд має визнати звільнення неправильним і зобов`язати ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП (322- 08). Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП ( 322-08 ) у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

З посиланням на ст.ст.2, 5 КАС України, рішення Конституційний Суд України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 та п.4.1 рішення від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, правову позицію Верховного Суду від 21.11.2018 викладену у постанові по справі № 504/4148/16-а вказує, що обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а враховуючи, що відповідач вчинив всіх можливих дій на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №520/63/19 в частині поновлення позивача на посаді, відсутні підстави повторного виконання рішення у справі № 520/63/19, а позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі з 10.12.2020 по 06.08.2021 у сумі 138302,24 грн є такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, але подав до суду клопотання в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/14992/21 - без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 по справі № 520/63/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Державної екологічної інспекції України (Новопечерський пров., 3, корпус 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна екологічна інспекція у Полтавській області (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 38019348) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено у повному обсязі.

Скасовано наказ Державної екологічної інспекції України "Про звільнення ОСОБА_1 " від 20 грудня 2018 року № 434-ощодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області.

Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавській області.

Стягнуто з Державної екологічної інспекції України (Новопечерський пров., 3, корпус 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дати звільнення по дату прийняття судового рішення в розмірі 46454, 28 грн. (сорок шість тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 28 копійок).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року - без змін.

25.04.2019 Харківським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі № 520/63/19 щодо поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавській області.

Відповідачем було видано наказ від 14.11.2019 №371-о "Про поновлення ОСОБА_1 ".

При цьому, 14.11.2019 Державною екологічною інспекцією України видано наказ № 372-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", в якому зазначено, що відповідно доЗакону України "Про державну службу",постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 102 "Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища"та наказу Державної екологічної інспекції України від 31.07.2018 № 146 "Про ліквідацію Державної екологічної інспекції у Полтавській області", враховуючи положення абзацу третього пункту 18Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практикум розгляду судами трудових спорів", наказано звільнити ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області 10 липня 2019 року, відповідно до пункту 1-1 частини першоїстатті 87 Закону України "Про державну службу".

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України, в якому просив: стягнути з Державної екологічної інспекції України на його користь недоотриманий середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2019 по 11.04.2019 у сумі 9849,70 грн.; стягнути з Державної екологічної інспекції України на його користь середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 12.04.2019 по дату прийняття судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 520/13349/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі № 520/13349/19 скасовано. Ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 недоотриманий середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2019 по 11.04.2019 у сумі 9849,70 грн. Стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі за період з 12.04.2019 по 14.11.2019 в сумі 114229,29 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 14.11.2019 № 371-о "Про поновлення ОСОБА_1 "; визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 14.11.2019 року № 372-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 по справі № 520/1653/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ 37508533, 01042, м. Київ, Новопечерський пров. 3, корпус 2) про визнання протиправними та скасування наказів задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 14.11.2019 №371-о "Про поновлення ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 14.11.2019 №372-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року - без змін.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України, в якому просив стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 15.11.2019 р. по 09.12.2020 р. у сумі 225107,52 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 по справі №520/17863/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (м. Київ, Новопечерський пров. 3, корпус 2, 01042) про стягнення середнього заробітку - задоволено. Стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 15.11.2019 по 09.12.2020 у сумі 225107 (двісті двадцять п`ять тисяч сто сім) грн. 52 коп.

Позивач, вважаючи, що відповідач має сплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №520/63/19 з 10.12.2020 по 06.08.2021 у розмірі 138302,24 грн, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки станом на 09.12.2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 по справі № 520/63/19 не виконано в частині поновлення позивача на посаді, а тому існує підстава для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі в порядку ст.236 КЗпП. При визначенні розміру суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу суд першої інстанції керувався висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22.05.2019 у справі №572/2429/15-ц, ч. 2ст. 235 КЗпП, п. 10 Порядку №100 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 по справі №520/13349/19, якою зокрема встановлено середньоденню заробітну плату позивача у розмірі 848,48 грн, внаслідок чого середній заробіток за час затримки виконання зазначеного рішення з 10.12.2020 по 06.08.2021 склав - 138302,24 грн (848,48 грн * 163 роб. дн.), (15 грудень + 19 січень + 20 лютий + 22 березень + 22 квітень + 18 травень + 20 червень + 22 липень + 5 серпень).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначенихстаттею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022 апеляційна скарга Державної екологічної інспекції Українизалишена без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 по справі №520/17863/2020, яким стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 15.11.2019 по 09.12.2020 у сумі 225107 грн. 52 коп., - залишено без змін.

Колегія суддів зазначає, що спірні відносини у цій справі виникли у зв`язку з невиконанням Державною екологічною інспекцією України рішення суду від 11.04.2019 по справі №520/63/19 22.08.2019 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, що обумовило звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 10.12.2020 по 06.08.2021 (дата подання позову).

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 235 Кодексу законів про працю України(далі -КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Статтею 236 КЗпП Українивстановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27 Закону України "Про оплату праці"за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100(даліПорядок № 100).

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Абзацом першим пункту 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З аналізу викладених положень статей235,236 КЗпП Українивипливає, що роботодавець зобов`язаний добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі негайно відразу після проголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися та чи вчинялися працівником, якого було звільнено, дії для поновлення.

Невиконання цього обов`язку тягне наслідки, передбаченістаттею 236 КЗпП України, за змістом якої роботодавець, який не виконав рішення суду про поновлення на роботі, зобов`язаний сплатити такому працівникові його середній заробіток за весь час затримки.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

В силу частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України передбачено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Згідно з частиною другою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується учасниками справи, що 14.11.2019 відповідачем було видано наказ № 371-о«Про поновлення ОСОБА_1 » і в цей же день Державною екологічною інспекцією України видано наказ № 372-о«Про звільнення ОСОБА_1 », які рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 по справі №520/1653/2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 року, визнано протиправними та скасовано.

Під час розгляду справи № 520/1653/2020 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що накази Державної екологічної інспекціїУкраїни від 14.11.2019, прийняті після того, як до Державного реєстру внесений запис про припинення Державної екологічної інспекціїу Полтавській області, та не посвідчують факт виконання судового рішення у справі № 520/63/19 в частині поновлення позивача на посаді.

Відповідно до положень ч. 4ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 року по справі № 520/1653/2020, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Інших наказів про поновлення ОСОБА_1 після 14.11.2019 відповідачем не приймалося.

За приписами ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним роботодавцем з дня видання наказу (розпорядження) про поновлення на роботі та внесення запису про це до трудової книжки, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Практичне застосування цього положення закону дає підстави стверджувати, що для ефективного поновлення порушених прав недостатньо лише видати наказ про поновлення на посаді та внести запис у трудову книжку. Основний інтерес працівника полягає у відновленні на виконання судового рішення становища, яке існувало до його звільнення з посади.

Отже, рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Разом з цим, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів вжиття таких обов`язкових дій, як фактичний допуск працівника до роботи і надання можливості виконання своїх обов`язків.

Отже, оскільки відповідачем не виконано судове рішення у справі № 520/63/19 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища в Полтавській області, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки, неохоплений попередніми судовими рішеннями у справах № 520/13349/19, № 520/17863/2020, а саме, починаючи з 10.12.2020 по 06.08.2021 (дата звернення позивача до суду з цим позовом).

Виходячи з пунктів 2, 8 Порядку № 100, середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів, що минули, починаючи з наступного дня після проголошення (прийняття) рішення суду про поновлення на роботі по день фактичного поновлення на роботі.

Водночас середньоденна заробітна плата (для цілей визначення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі) є часткою розміру заробітної плати за останні два місяці перед звільненням та кількості відпрацьованих днів у такому періоді.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 по справі №520/13349/19 встановлено, зокрема, середньоденна заробітна плата позивача становить 848,48 грн.

Період затримки, за який підлягає стягненню сума середнього заробітку, є період з 10.12.2020 по 06.08.2021.

Отже, період затримки, за який підлягає стягненню сума середнього заробітку, є період з 10.12.2020 по 31.12.2020 - 15 робочих днів; з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 19 робочих днів; з 01.02.2021 по 28.02.2021 - 20 робочих днів; з 01.03.2021 по 31.03.2021 - 22 робочих дні; з 01.04.2021 по 30.04.2021 - 22 робочих дні; з 01.05.2021 по 31.05.2021 - 18 робочих днів; з 01.06.2021 по 30.06.2021 - 20 робочих днів; з 01.07.2021 по 31.07.2021 - 22 робочих дні, з 01.08.2021 по 06.08.2021 5 робочих днів, що в сумі складає 163 дні затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за вказаний період.

Сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 10.12.2020 по 06.08.2021, яка має бути виплачена позивачу становить 138302,24 грн (848,48 грн*163).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період 10.12.2020 по 06.08.2021 в сумі 138302,24 грн.

Щодо доводів позивача про незастосування судом першої інстанції положень п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 № 9» колегія суддів зазначає наступне.

У абзаці 3 пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП ( 322-08 ). Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП ( 322-08 ) у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації. ( Абзац третій пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України.

З аналізу наведеного положення вбачається, що останнє застосовується під час вирішення судами справ про поновлення на роботі, в той час як спірні правовідносини виникли з приводу стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 по справі 520/63/19 в частині поновлення позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 вказане рішення залишено без змін. Отже, саме під час прийняття цих рішень суди першої та апеляційної інстанції з`ясовували, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), перевіряли їх відповідність законові та можливість поновлення позивача на посаді.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Зважаючи на результат апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 4 ст.229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243,250,308,310,315,316,321,322,325,326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/14992/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій