Постанова

від 02.08.2022 по справі 904/9669/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2022 року м.Дніпро справа № 904/9669/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Долі Олексія Анатолійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 (повне рішення складено 21.02.2022, суддя Фещенко Ю.В.) у справі № 904/9669/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Долі Олексія Анатолійовича, м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 98 016 грн 64 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Долі Олексія Анатолійовича на свою користь боргу в сумі 97 529,00 грн та штрафу в сумі 487,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору №19/04-2021 від 19.04.2021 в частині оплати поставленого позивачем товару на суму 97 529,00 грн, внаслідок чого позивачем нараховані штрафні санкції на підставі п. 8.2. договору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі №904/9669/21 позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Долі Олексія Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" 97 529, 00 грн основного боргу, 487, 64 грн штрафу та 2 270,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано правомірністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог та безпідставністю заперечень відповідача в частині неотримання рахунку на оплату №75 від 19.04.2021, посилання на який міститься в підписаній сторонами видатковій накладній №71 від 19.04.2021, та неотримання якого не є відкладальною умовою для здійснення оплати за отриманий товар.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Доля Олексій Анатолійович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі №904/9669/21 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-у відповідача не виникло зобов`язання з оплати товару, оскільки відповідно до п. 4.2. договору строк оплати (185 календарних днів) рахується з моменту виставлення рахунку-фактури, чого позивачем здійснено не було.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2022 по справі № 904/9669/21 визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.05.2022 зазначеною колегією суддів після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Долі Олексія Анатолійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі № 904/9669/21; розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

14.06.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі № 904/9669/21 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

-твердження відповідача з приводу того, що строк оплати поставленого не настав, є безпідставними;

-відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, станом на 14.06.2022 оплату товару не здійснив, хоч минуло вже понад 418 календарних днів, що значно перевищує 185-ти денний строк, встановлений договором;

-у видатковій накладній №71 від 19.04.2021 є посилання на рахунок №75 від 19.04.2021;

-підписуючи видаткову накладну №71 від 19.04.2021, відповідач підтвердив факт отримання рахунку на оплату №75 від 19.04.2021 та ознайомлення з його змістом;

-відповідач не надав жодної інформації щодо намірів оплатити отриманий товар;

-претензія №01/11-2 від 01.11.2021 була повернута позивачу засобами поштового зв`язку через відсутність адресата (відповідача) за адресою місця реєстрації.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий інноваційний центр "Планті" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Долею Олексієм Анатолійовичем (покупець) укладено договір поставки № 19/04-2021 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого у терміни і на умовах, визначених договором постачальник зобов`язується передати покупцю насіння овочевих культур (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар, найменування, ціна та кількість якого узгоджується сторонами згідно з умовами договору.

Конкретний асортимент, кількість та бажаний строк однієї поставки товару фіксуються в специфікаціях /додатках до договору на поставку товару покупцю та/або в рахунку фактурі продавця (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 3.1.1. договору покупець зобов`язується своєчасно і в повному обсязі прийняти товар і оплатити його в строки, вказані в рахунку фактурі.

Згідно п. 5.4. договору в якості специфікації по асортименту товару та ціні товару виступає замовлення.

Відповідно до п. 4.1. договору ціна товару зазначається в прайс - листах, що надаються покупцю згідно з умовами договору. Ціна вказується у євро з урахуванням ПДВ в перерахунку у гривні за курсом комерційного банку постачальника на дату виставлення рахунку.

Оплата за товар здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок продавця, який вказаний в договорі, протягом 185 календарних днів з моменту виставлення рахунку фактури (п. 4.2. договору).

Згідно з п. 5.2. договору датою поставки є дата передачі товару перевізнику (службі кур`єрської доставки); в якості специфікації по асортименту товару та ціні товару виступає замовлення (п. 5.4. договору).

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у випадку несплати у строк платежів за договором, сторона, що прострочила своє грошове зобов`язання повинна сплатити іншій стороні проценти у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

У пункті 10.1. договору сторони визначили строк дії договору: договір вступає в силу з моменту підписання та діє по 31.12.2022.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 97 529 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 71 від 19.04.2021, яка підписана та скріплена печатками обох сторін, що сторонами не заперечується, як і приймання передача товару за нею.

Відповідачем зобов`язання за договором в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар виконані не були, що стало підставою для звернення позивача до відповідача з претензією №01/11-2 від 01.11.2021, яка була надіслана відповідачу на адресу, визначену договором (53200, м. Нікополь, Дніпропетровська область, вул. Підгірна, буд. 35), втім повернулася до позивача з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору стало підставою для звернення позивач з даним позовом до суду про стягнення боргу в сумі 97 529,00 грн та процентів/штрафу в розмірі 0.5% від суми простроченого платежу в сумі 487 грн 64 коп.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, вбачається, що вони є відносинами з постачання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Належним доказом, який містить відомості про господарську операцію, є первинний документ.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Проаналізувавши п. 6 договору, апеляційний господарський суд доходить висновку, що оформлення рахунку фактури передує отриманню товару покупцем, такий рахунок оформлюється у випадку прийнятних умов щодо терміну поставки та при наявності необхідного товару відповідно до замовлення.

Згідно п. 4.2. договору оплата за товар здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок продавця, який вказаний в договорі, протягом 185 календарних днів з моменту виставлення рахунку фактури.

Як свідчать матеріали справи №904/9669/21, товар на суму 97 529,00 грн був переданий відповідачу за видатковою накладною № 71 від 19.04.2021, яка містить посилання на рахунок №75 від 19.04.2021, тому підписавши цю видаткову накладну, відповідач був обізнаний з виставленим рахунком та його датою, отже розумів, з якої дати має відліковуватися строк, визначений п. 4.2. договору. За спливом цього строку (21.10.2021) відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, чим порушив умови договору, отже позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 97 529,00 грн та процентів/штрафу в сумі 487,64 грн є правомірними.

Апеляційний господарський суд зазначає, що строк оплати відповідно до п. 4.2. договору рахується з моменту виставлення рахунку, а не відправлення його відповідачу, що спростовує доводи відповідача щодо неотримання рахунку. Крім того, як правильно зазначено місцевим господарським судом, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє боржника від обов`язку з оплати наданих товарів (послуг). Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 918/537/18 від 02.07.2019, у справі № 910/19702/17 від 20.12.2018, у справі № 910/21406/17 від 10.10.2018, у справі № 910/22589/17 від 05.09.2018, у справі № 905/915/17 від 13.07.2018.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованих, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Поведінка відповідача, який отримав товар та знав, протягом якого строку він має бути оплачений з урахуванням рахунку №75 від 19.04.2021, втім такої оплати не здійснив, не може вважатися добросовісною в розумінні наведених приписів.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що за загальними правилами відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаросупровідних документів на нього. Вказана норма не застосовується в разі, якщо умовами договору або актами цивільного законодавства встановлений інший строк оплати товару. Умовами договору на користь відповідача встановлена відстрочка оплати товару в 185 календарних днів; безпідставне затримання оплати з боку відповідача ставить позивача в невигідне економічне становище.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Апеляційний господарський суд зазначає, що надіслання претензії є формою позасудового вирішення спору, водночас ненадіслання претензії, так само як її неотримання іншою стороною, не впливає на право позивача звернутися з позовом до суду у цій справі.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі № 904/9669/21 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Долі Олексія Анатолійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі № 904/9669/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі № 904/9669/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта Фізичну особу-підприємця Долю Олексія Анатолійовича.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.Г. Іванов