Рішення

від 19.01.2022 по справі 676/4029/20

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/4029/20

Номер провадження 2/676/119/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Чекашкіної О.Л.

представника позивача Возняк А.Г.

представника 3 особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця Терлєєва Івана Миколайовича, державного підприємства «СЕТАМ», треті особи особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів, визнання протоколу недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця Терлєєва Івана Миколайовича, державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів, визнання протоколу недійсним. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між нею та ОСОБА_5 укладено шлюб 04 листопада 2008 року, який розірваний 25 квітня 2019 року. За час подружнього життя було набуто майно, зокрема: земельна ділянка площею 0,099 га, кадастровий номер 681040000:18:005:0109, за адресою: АДРЕСА_1 . Вищезазначена земельна ділянка була придбана в шлюбі на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 січня 2014 року де покупцем виступив ОСОБА_5 . Підписання та виконання даного договору здійснено за письмовою згодою позивача. Згідно рішення Кам`янець-Подільського міськраойнного суду Хмельницької області по справі № 676/5963/16-ц з ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики в розмірі 76760 доларів США. З метою примусового виконання вказаного рішення суду приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлєєвим І.М. 18 березня 2019 року відкрито виконавче провадження за № 58584890 та накладено арешт на майно боржника ОСОБА_5 , зокрема на земельну ділянку площею 0,099 га, кадастровий номер 681040000:18:005:0109, за адресою АДРЕСА_1 . В ході виконавчого провадження № 58584890 дана земельна ділянка реалізована на електронних торгах ДП «СЕТАМ», номер лоту 431120. Вважає, що відчуження земельної ділянки здійснено неправомірно з огляду на те, що позивач не надавала згоду на її відчуження. Спірна земельна ділянка була придбана 30 січня 2014 року, тобто за час перебування у шлюбі. Хоча земельну ділянку зареєстровано лише на ОСОБА_5 однак факт реєстрації спірного нерухомого майна на чоловіка не означає, що воно належить тільки йому, а є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідно ч. 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, виконавець здійснює заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірку чи перебуває це майно під арештом. Приватний виконавець не з`ясував, сімейний стан боржника, та не встановив чи придбана земельна ділянка в період шлюбу. Враховуючи, що земельна ділянка придбана у період шлюбу, відчуження належної їй частки на електронних торгах без згоди позивача є порушенням її прав як співвласника майна. Просить визнати електронні торги, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» 27 липня 2020 року із реалізації арештованого майна за лотом № 431120, а саме: земельної ділянки площею 0,099 га, кадастровий номер 6810400000:18:005:0109 за адресою: АДРЕСА_1 недійсними; визнати протокол № 493493 проведення електронних торгів 27 липня 2020 року із реалізації арештованого майна за лотом №431120.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 14.08.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 14.04.2021 р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просить задовольнити.

Представник 3 особи ОСОБА_4 адвокат Мерінова Н.В. в суді заперечила проти задоволення заяви. Письмові пояснення на позов не надала.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином, подав відзив на позов, заперечив проти задоволення позову з тих підстав, що на момент реалізації земельної ділянки на електронних торгах факт наявності у позивачки права власності на частку у спірній земельній ділянці не встановлено та не доведено.

Представник ДП «СЕТАМ» в судове засідання не з`явився, надав відзив на позов. Заперерчує проти задоволення позову, заперечення мотивує тим, що 27.07.2020 р. торги пройшли успішно, про що було складено протокол проведення електронних торгів № 494393 від 27.07.2020р., згідно якого переможцем торгів став учасник № 3 з найвищою ціновою пропозицією. Відповідно до п.п. 3, 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року, приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із зазначенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому п. 4 розділу І Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами. Передбаченими абзацами четвертим-восьмим п. 3 розділу ІІ Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів до Системи. Відповідно абз. 4 п. 4 розділу ІІ Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби (приватний виконавець). ДП «СЕТАМ» виконує функції організатора електронних торгів, який діє в межах повноважень, визначених Порядком. Саме приватний виконавець несе особисту відповідальність за повноту та достовірність інформації, що розміщена в системі, оскільки організатор торгів вносить тільки ту інформацію про лот, яка зазначена в заявці виконавця. Порушення Закону України «Про виконавче провадження» має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію обов`язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби, дії яких мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Судами не можуть братися до уваги посилання позивача на дії приватного виконавця, як на підставу для визнання електронних торгів недійсними, так як надання оцінки діям приватних виконавців не може відбуватись в межах розгляду цивільної справи про визнання електронних торгів недійсними, а лише в межах скарги на дії приватного виконавця. Позивачем не надано доказів на підтвердження порушення Порядку в ході проведення електронних торгів, що ці порушення вплинули на результати торгів, та що під час торгів були порушені права позивача. Просить розглянути справу у відсутності представника, відмовити в задоволенні позову.

3 особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином. Пояснення на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, 3 особи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 04 листопада 2008 року, який розірваний рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 25 квітня 2019 року.

Відповдіно договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Рибаком С.Й. 30.01.2014 року ОСОБА_5 придбав у спільну сумісну власність подружжя земельну ділянку площею 990кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 676/5963/16-ц з ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики в розмірі 76760 доларів США.

На примусове виконання рішення судом був виданий виконавчий лист, який пред`явлений до примусового виконання.

Постановою приватного виконавця Терлєєва І.М. від 11.03.2018 року відкрито виконавче провадження № 58584890.

Приватним виконавцем Терлєєвим І.М. було встановлено, що за ОСОБА_5 зареєстрована земельна ділянка площею 990 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

18.03.2019 р. постановою приватного виконавця здійснено опис і арешт майна боржника - вищевказаної земельної ділянки.

Після опису, арешту спірної земельної ділянки приватним виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності для визначення ринкової ціни описаного майна та сформовано заявку на реалізацію описаного майна до ДП «СЕТАМ» для проведення електронних торгів відповдіно Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2841/5о.

Відповідно протоколу № 493493 проведення електронних торгів 27.02.2020 р. відбулись торги, реєстраційний номер лота 431120, земельної ділянки площею 0,099 га, кадастровий номер 6810400000:18:005:0109, за адресою: АДРЕСА_1 . стартова ціна 182750 грн; ціна продажу 182750,00 грн; переможець торгів ОСОБА_3 .

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів ОСОБА_2 вказувала, що спірна земельна ділянка, реалізована на публічних торгах, є спільною сумісною власністю подружжя, при цьому позивач в жодний спосіб не надавала виконавцю дозвіл (згоду) на реалізацію нерухомого майна і відповідно дану згоду нотаріально не посвідчувала, а тому вказані торги було проведено із порушенням вимог сімейного законодавства та порушенням прав позивача, із власності якої неправомірно вибула належна їй частина земельної ділянки, у зв`язку з чим торги мають бути визнані недійсними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 підтверджено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Відповідно до статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжямає бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним ізподружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Так, частиною 1 статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

З урахуванням наведеного, правовий режим спільної власності може передбачати визначення часток кожного із співвласників у праві спільної власності (спільна часткова) або відсутність такого визначення у праві спільної власності (спільна сумісна). Згідно з наведеним критерієм спільна власність поділяється на спільну часткову і спільну сумісну.

Розмір часток у праві спільної часткової власності вважається рівним. При цьому, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

За змістом статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до положень частини другої статі 366 ЦК України кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №367/6231/16-ц сформульовано висновок про те, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання сааме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судовихрішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України "Про виконавче провадження).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносинк упівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Відповідно до частини шостої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18 (провадження №61-13422св19) зазначив, що виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з`ясувати питання, чи не володіє він даним нерухомим майно спільно з іншими особами, вирішувати питання про необхідність визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця (частина першастатті 443 ЦПК України).

Згідно частини третьої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з`ясувати питання, чи не володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами, після чого вирішувати питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Проведення прилюдних торгів з порушенням закону є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (постанова Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15).

Досліджуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що приватним виконавцем не дотримано вимоги статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності чи не володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами, і не з`ясував його сімейний стан та не встановив, чи придбано це майно в період шлюбу, отже залишив поза увагою, що передане на примусову реалізацію майно належить ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.

Із змісту договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Рибаком С.Й. 30.01.2014 року, вбачається, що ОСОБА_5 придбав у спільну сумісну власність подружжя земельну ділянку площею 990 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить істаття 368 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі N372/504/17 (провадження N 14-325цс18) підтверджено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

У частині першійстатті 68 СК Українизакріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно достатті 65 СК Українидружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Ураховуючи, що спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , як така, що придбана ними у період шлюбу, відчуження належної позивачу частки у майні на електронних торгах без її згоди є порушенням прав позивача як співвласника вказаного майна.

При цьому суд враховує, що позивач не має солідарного обов`язку по виконанню судового рішення.

Доказів, що майно належить одному із подружжя особисто не надано.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 260-265 ЦПК України, ст. ст. 60, 70 СК України, 203, 215 ЦК України, ст. 48, 50 ЗУ «Про виконавче провадження», -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до приватного виконавця Терлєєва Івана Миколайовича, державного підприємства «СЕТАМ», треті особи особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів, визнання протоколу недійсним - задовольнити.

Визнати електроні торги, проведенні державним підприємством «СЕТАМ» 27.07.2020 р. із реалізаціх арештованого майна за лотом №431120, а саме: земельної ділянки площею 0,099 га., кадастровий номер 6810400000:18:005:0109, за адресою: АДРЕСА_1 - недійсними.

Визнати протокол №493493 проведення електроних торгів від 27 липня 2020 року із реалізації арештованого майна за лотом №431120 - недійсним.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: приватний виконавець Терлєєв Іван Миколайович, юридична адреса: вул. М.Грушевського, 87, каб. 405, м. Хмельницький.

Відповідач: державне підприємство «СЕТАМ», ЄДРПОУ 39958500, юридична адреса: вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ.

Третя особа: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.