Рішення

від 20.07.2022 по справі 947/28876/19

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 947/28876/19

Провадження №2/523/2041/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"20" липня 2022 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Аліна С.С.,

за участі секретаря судового засідання Вовкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторух сервіс», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторух Сервіс» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2019 року цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси.

В провадженні Суворовського районного суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторух сервіс», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просять:

- стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Авторух сервіс» матеріальну шкоду у розмірі 40400 (сорок тисяч чотириста) гривень.

- стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

- стягнути за відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Авторух сервіс» 1109800 (сто девять тисяч вісімсот) гривень в якості упущеної вигоди.

- стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 2403 грн., повязані з розглядом справи.

Позивачі обгрунтовують свої позовні вимоги тим, що 25.05.2019 року о 10:03 годині, при вїзді на територію за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 2, стояв автомобіль евакуатор «Mitsubishi Fuso Canter», державний номер НОМЕР_1 , на платформу якого заїжджав екскаватор гусеничний марки Kobelco SK30URномерний знак НОМЕР_2 PR НОМЕР_3 , з піднятим вперед ковшем. В цей час автобус марки «Mersedes Benz 0560», державний номер НОМЕР_4 знаходився справа від евакуатора та зупинився, водій автобуса впенившись в безпечності руху та тільки після того поновив рух.

В момент, коли автобус зрівнявся з автомобілем-евакуатором, відповідачем ОСОБА_2 стрімко здійснено розворот ковша вправо, та як наслідок нанесено удар по верхній частині попереднього скла автобуса. Внаслідок чого була завдана матеріальна шкода. Відповідачами було відмовлено у сплаті вартості розбитого скла.

06.09.2019 року постановою Одеського апеляційного суду постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30.07.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідаьності скасовано.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідаьності за ст. 124 КУпАП України закрито згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Експертним висновком №10601190 від 11.06.2019 року встановлено, автобус має групу пошкоджень у лівій верхній частині переднього скла, який відображає динамічну контактну взаємодію з обєктом, що має виступаючу косо орієнтовану слідообразну кромку імовірно покриту продуктами корозії металу або іншою речовиною схожого кольору, що впливав в напрямку спереду назад і кілька справа наліво відносно поздовжньої осі Автобуса.

Експертним висновком №103-19 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Mersedes Benz 0560», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок ДТП становить 40 400 гривень.

Таким чином, загальна сума матеріального збитку, заподіяного позивачеві в результаті винних дій відповідача, склала 40 400 гривень.

Заподіяна моральна шкода позивачу ОСОБА_1 виражається в тому, що у нього, внаслідок ДТП, погіршився емоційний стан здоров`я, як наслідок пережитих негативних емоцій.

Неправомірні дії відповідачів завдали моральної шкоди, яка також полягає в тому, що упродовж декілька місяців після пошкодження майна, водій ОСОБА_1 відчував постійні нервові переживання, стривоженість та дискомфорт від того, що довелося доводити свою невинуватість через безпідставне його звинувачення в протоколі поліцією. В результаті доведення в суді своєї невинуватості постійно проявлялися емоційні спалахи, нервові переживання.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань позивача ОСОБА_1 , які він зазнав в зв`язку зі ДТП та враховуючи його стан здоров`я, тяжкість вимушених змін у його житті, позивач визначає розмір причиненої йому моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

Дані обставини стали підставою звернення до суду.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04.02.2020 року відкрито загальне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 23.03.2020 року на 10год. 30хв.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового на 15.06.2021 року на 10год. 15хв.

В судове засідання представник позивача «ТОВ «Авторух Сервіс» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надав до суду письмову заяву, яка міститься в матеріалах справи (арк.сп.236), в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, також просив суд розгляд справи проводити за його відсутності.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надав до суду письмову заяву, яка міститься в матеріалах справи (арк.сп.237), в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, також просив суд розгляд справи проводити за його відсутності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив. До суду від представника адвоката ЛошаковоїЮ.І. надійшов відзив, який міститься в матеріалах справи (арк.139-147), в якому просила позовні вимоги залишити без задоволення.

Відповідно до положень ст.ст.280,281 ЦПК України суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, є частково доказаним, тому підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що 25.05.2019 року о 10:03 годині, при вїзді на територію за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 2, стояв автомобіль евакуатор «Mitsubishi Fuso Canter», державний номер НОМЕР_1 , на платформу якого заїжджав екскаватор гусеничний марки Kobelco SK30URномерний знак НОМЕР_2 PR НОМЕР_3 , з піднятим вперед ковшем. В цей час автобус марки «Mersedes Benz 0560», державний номер НОМЕР_4 знаходився справа від евакуатора та зупинився, водій автобуса впенившись в безпечності руху та тільки після того поновив рух.

В момент, коли автобус зрівнявся з автомобілем-евакуатором, відповідачем ОСОБА_2 стрімко здійснено розворот ковша вправо, та як наслідок нанесено удар по верхній частині попереднього скла автобуса. Внаслідок чого нанесено удар по верхній частині попереднього скла автобуса.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди була завдана матеріальна шкода у розмірі 40 400 гривень.

Судом встановлено про те, що 30.07.2019 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30.07.2019 року скасовано. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідаьності за ст. 124 КУпАП України закрито згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (арк.сп.77).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії, та чи вчинені вони цією особою.

В силу ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено про те, що згідно висновку №10601190 від 11.06.2019 року, наданого судовим експертом Чернявським А.І., який діє на підставі свідоцтва № 1618, яке видано ЦЕКК Міністерства юстиції України від 22.02.2013 року, свідоцтва № 1743, яке видано ЦЕКК Міністерства юстиції України від 02.10.2015 року, встановлено, що на автобусі Mercedes 0560 р/н НОМЕР_5 є група слідів та пошкоджень у лівій верхній частині переднього вітрового скла, який відображає динамічну контактну взаємодію з обєктом, що має виступаючу косо орієнтовану слідообразну кромку імовірно покриту продуктами корозії металу або іншою речовиною схожого кольору, що вплива в напрямку спереду назад і кілька справа наліво відносно поздовжньої осі автобуса Mercedes 0560 р/н НОМЕР_5 (арк.сп.31-39).

З технічної точки зору утворення виявлених пошкоджень передньої частини автобуса Mercedes 0560 р/н НОМЕР_5 могло статися при викладених обставинах за типом контактної взаємодії, зображеного на схемі №2 в додатку.

Відповідно до висновку №103-19 від 25.06.2019 року, наданого судовим експертом Крутих Є.О., який діє на підставі свідоцтва № 1036, яке видано ЦЕКК Міністерства юстиції України від 28.09.2012 року, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MERCEDES-BENZ 0560, реєстраційний номер НОМЕР_6 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 25.05.2019 року, визначається рівною 40400 (сорок тисяч чотириста) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 22 ЦК України - особа, який завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п. п. 4-7,11,16,17 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 р. N 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" - розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент з:дшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала .дкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі іправо власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи і обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного аконодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП. що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV(статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в ловчому обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї частина друга статті 14 цього Кодексу).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов`язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 26 жовтня 2016 року у справі №6-954цс16, який у відповідності до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковим для всіх судів України.

За таких підстав, суд вважає занеобхідне стягнути з відповідача на користь позивача матеріальної шкоду у розмірі 82773,89 грн., оскільки саме така сума необхідна для відновлення пошкодженої речі відповідно до висновка експерта.

Стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами до пункту 9, внесеними постановою від 25.05.2001 р. N 5), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої позивачу в результаті ДТП, яка виникла з вини відповідача, суд вважає, що розмір моральної шкоди слід визначити у розмірі 1 000 гривень, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За вимогами статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При таких обставинах, позовні вимоги ТОВ «Авторух сервіс», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Згідно до ст. 133 ЦПК України, Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача ТОВ "Авторух Сервіс" судовий збір у розмірі 2 403 гривень.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12,13, 79-82, 141, 263-265, 280-282, 353 ЦПК України, ст.ст. 22, 1167, 1187 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторух сервіс», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторух сервіс» (код ЄДРПОУ: 33720985, 65101, м. Одеса, пр-т. М. Жукова, 2) матеріальну шкоду у розмірі 40400 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторух сервіс» (код ЄДРПОУ: 33720985, 65101, м. Одеса, пр-т. М. Жукова, 2) судовий збір у розмірі 2403 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2022 року.

Суддя: Аліна С.С.