Ухвала

від 31.07.2022 по справі 300/3005/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"01" серпня 2022 р. Справа № 300/3005/22

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап`юк С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26.07.2022 ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, згідно якого просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області щодо невинесення наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, в розмірі 30 000 гривень щомісячно, починаючи з 24.02.2022 до дати ухвалення судом рішення по справі;

- зобов`язати уповноважену особу Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області винести наказ про нарахування та виплату додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, в розмірі 30 000 гривень щомісячно, починаючи з 24.02.2022 до дати ухвалення судом рішення по справі;

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України, Міністерство фінансів України забезпечити фінансування постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, у частині виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно, починаючи з 24.02.2022 до дати ухвалення судом рішення по справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач в якості відповідачів визначено територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області, Державну судову адміністрацію України, Міністерство фінансів України, проте заявлені позивачем позовні вимоги стосовно відповідачів Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України не розмежовані, в позовній заяві відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не чітким є і спосіб захисту, а тому позовні вимоги підлягають уточненню щодо кожного із цих відповідачів.

Водночас, суд наголошує, що відсутність конкретизації предмета позовних вимог, у свою чергу свідчить, що предмет спору у повному обсязі не визначений, натомість зміст та кількість позовних вимог сприяють ефективному розгляду справи, та, серед іншого, впливають на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору; з`ясування чи подано позов у строк, встановлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку поважними) тощо, а отже, і з`ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, в порушення зазначеної норми законодавства, позивачем не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору.

Згідно з частиною 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Одночасно, в позовній заяві позивачем зазначено, що останній звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

За змістом вимог частин 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлюються пільги щодо сплати судового збору.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" закріплює дві категорії справ, за заявлені позовні вимоги у яких, позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме: 1) про стягнення заробітної плати; та 2) поновлення на роботі.

При цьому суд зауважує, що законодавство не звільняє особу від обов`язку щодо сплати судового збору в таких справах за іншими позовними вимогами.

В контексті буквального тлумачення приписів пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" заявлені позовні вимоги не можуть вважатися такими, що безумовно стосуються справ про стягнення заробітної плати, оскільки, виходячи з норм статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права позивача як зобов`язання відповідачів вчинити певні дії, спрямовані на його відновлення.

У свою чергу, механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначено відповідним Порядком, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 за № 384, розробленим на виконання статті 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 за № 289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони".

Дійсно, у відповідності до пунктів 4-7 Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 26.08.2020 за № 384, до структури грошового забезпечення (заробітної плати) входить: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 4) премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) винагороди; 2) допомоги.

Згідно із пунктом 9 Порядку № 384 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

У даному випадку, вимога про зобов`язання винести наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за правовою природою не є вимогою про стягнення заробітної плати, що надавало б позивачеві пільги в частині сплати судового збору за звернення до суду з даною позовною заявою.

До того ж, додаткова винагорода, на яку претендує позивач, виплачується на період дії воєнного стану, однак така не входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення, перелік яких зазначено вище і по суті не входить до структури грошового забезпечення.

Щодо решти вимог позивача, скерованих до Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України, то такі тим більше не є такими, що випливають з проходження особою публічної служби та пов`язані із оплатою праці (грошовим забезпеченням), позаяк між заявником та Державною судовою адміністрацією України і Міністерством фінансів України не виникало жодних правовідносин з приводу проходження ним публічної служби та з приводу оплати праці (виплатою грошового забезпечення) службовця.

Тому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі на ці позовні вимоги не поширюється.

Таким чином, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", який вступив в дію з 01.01.2022, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року складає 2 481 гривня.

Отже, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 992, 40 гривень.

Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд також враховує, що Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18 дійшов правового висновку про те, що "системний аналіз частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір", частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою".

З огляду на наведене, суд вважає, що позовна заява містить три позовні вимоги немайнового характеру: 1) визнання протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області, зобов`язання вчинити певні дії; 2) визнання протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, зобов`язання вчинити певні дії; 3) визнання протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України, зобов`язання вчинити певні дії, на які не поширюється пільга щодо звільнення від сплати судового збору, передбачена пунктом першим частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", та за кожну з яких позивач має сплатити судовий збір по 992, 40 гривень.

Стосовно другої та третьої вимоги, то хоч такі вимоги позивачем не розмежовані, вони не є основними та похідними позовними вимогами, скеровані до різних відповідачі, а тому за кожну позовну вимогу сплачується судовий збір.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд доводить до відома, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Згідно частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

В свою чергу, докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги повинні містити вичерпну та достовірну інформацію, на підтвердження вимог та обставин заявлених в позові.

Втім, в порушення вищенаведених норм законодавства, позивачем не додано до позовної заяви та не зазначено причини неможливості подання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, зокрема щодо нездійснення нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за № 168 в розмірі 30 000 гривень щомісячно, починаючи з 24.02.2022.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі наведеного та керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом долучення:

визначення змісту позовних вимог, уточнивши його, щодо відповідачів Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України із викладом обставин та наведенням обґрунтувань таких вимог;

подання документа про сплату судового збору в розмірі 2 977, 20 гривень, або в сумі, з урахуванням кількості позовних вимог, у разі їх уточнення чи зміни, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

подання належним чином засвідчених письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо нездійснення нарахування і виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за № 168 в розмірі 30 000 гривень щомісячно, починаючи з 24.02.2022.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає, у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя Остап`юк С.В.