Постанова від 20.07.2022 по справі 308/14087/13-ц

Постанова

Іменем України

20 липня 2022 року

м. Київ

справа № 308/14087/13-ц

провадження № 61-13855св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2018 року у складі судді Шепетко І. О. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Мацунича М. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничо-комерційного товариства «Бенефіт» (далі - БВК ТОВ «Бенефіт»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що мiж БВК ТОВ «Бенефіт» та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладені кредитні договори: № 012/02-7/089-M від 28 березня 2007 року, за яким банком надано позичальнику кредит у розмiрi 221 000 євро пiд 11% рiчних, з кiнцевим терміном погашення 27 березня 2012 року; № 012/02-71155-M від 07 травня 2007 року, за яким банком надано позичальнику кредит у розмiрi 82 000 євро пiд 11% рiчних, з кiнцевим терміном погашення 06 травня 2012 року; № 010/02-7/325-M від 23 серпня 2007 року, за яким банком надано позичальнику кредит у розмiрi 201 000 євро пiд 11 % рiчних, з кiнцевим терміном погашення 22 серпня 2012 року; № 010/54-01/10-017-S від 11 сiчня 2011 року, за яким банком надано позичальнику кредит у розмiрi 500 000 грн пiд 18,5% рiчних, з кiнцевим терміном погашення 30 грудня 2012 року. Виконання зобов`язань за зазначеними кредитними договорами забезпечується: договорами застави транспортних засобiв № 012/О2-7/О89-М вiд 28 березня 2007 року; № 012/02-7/155-Z вiд 07 травня 2007 року; № 010/02-7/325-Z вiд 23 серпня 2007 року; № 010/11-01/10-Z/1 вiд 14 вересня 2009 року та № 010/11-01/10-Z/2 вiд 14 вересня 2009 року; договором iпотеки 010/11-01/010-Z/1 вiд 14 вересня 2009 року, порукою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 згідно договорiв поруки № 012/02-7/089-Р/1, № 012/02-7/089-Р/2, № 012/02-7/089-Р/3 вiд 28 березня 2007 року, № 012/02-7/155-P/1, № 012/02-7/155-Р/2, № 012/02-7/155-Р/3 вiд 07 травня 2007 року, № 010/02-7/325-Р/1, № 010/02-7/325-Р/2, № 010/02-7/325-P/3 вiд 23 серпня 2007 року та № 12/54-01/10-017-Р/1, № 12/54-01/10-017-P/2, № 12/54-01/10-017-Р/3 вiд 11 січня 2011 року. Умови зазначених кредитних договорiв банк виконав в повному обсязi. Позичальник з свого боку умови кредитних договорiв порушив, а саме: не забезпечив повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих вiдсоткiв на умовах, передбачених договором; не сплачував вiдсотки за кредит та основну заборгованiсть у вiдповiдностi до графіку погашення кредитної заборгованостi щомiсячними платежами. Додатковими угодами № 012/02-7/089-М/1 вiд 06 квітня 2009 року, № 012/02-7/089-М/2 вiд 21 вересня 2009 року, № 012/02-7/089-М/3 вiд 29 квітня 2010 року до кредитного договору № 012/02-7/089-М вiд 28 березня 2007 року, № 012/02-7/155-М/1 вiд 06 квітня 2009 року, № 012/02-7/155-М/2 вiд 21 вересня 2009 року, № 012/02-7/155-М/3 вiд 29 квітня 2010 року, № 012/02-7/155-М/4 вiд 09 вересня 2010 року до кредитного договору № 010/02-7/155-М вiд 07 травня 2007 року, № 010/02-7/325-М/1 вiд 23 серпня 2007 року, № 010/02-7/325-М/2 вiд 21 вересня 2009 року, № 010/02-7/325-М/3 вiд 29 квітня 2010 року, № 010/02-7/325-М/4 вiд 09 вересня 2010 року до кредитного договору № 010/02-7/325-М вiд 23 серпня 2007 року внесені змiни до зазначених кредитних договорiв, якими затверджено нові графіки сплати вiдсоткiв та повернення кредитiв, у зв`язку з чим зменшено суму щомiсячного погашення кредиту та вiдсоткiв. Вiдповiднi змiни внесені додатковими угодами до договорiв поруки, укладених з поручителями по кредитним договорам та договорам застави. Позичальник та поручителі ухиляються від взятих на себе зобов`язань згідно кредитних договорів та додаткових угод, у зв`язку з чим банком направлені: претензія-вимоги БВК ТОВ «Бенефіт» та ОСОБА_7 № 140-5-4-00-1868 вiд 04 червня 2013 року, поручителю ОСОБА_7 - претензія про майнову відповідальність поручителя № 140-5-4-00-1869 від 04 червня 2013 року, поручителю ОСОБА_3 - претензія про майнову відповідальність поручителя № 140-5-4-00-1871 вiд 04 червня 2013 року, поручителю ОСОБА_2 - претензія про майнову відповідальність поручителя № 140-5-4-00-1870 від 04 червня 2013 року. Станом на 31 липня 2013 року термін дії всіх кредитних договорів закінчився, загальна заборгованість БВК ТОВ «Бенефіт» станом на 30 липня 2013 року, в тому числі пені, становить: 3 176 187,87 грн.

Позивач просив:

стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 3 176 187,87 грн, яка складається iз заборгованості:

по кредитному договору № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року в сумі 1 103 129,63 грн, що складається з 78 785,70 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 11 545,30 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 831,03 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 967 949,41 грн та пенi у розмiрi 135 180,22 грн;

по кредитному договору № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року в сумі 457 021,86 грн, що складаєтъся з 32 178,17 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 5 246,36 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 339,42 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 400 973,88 грн та пенi у розмiрi 56 047,98 грн;

по кредитному договору № 010/02-7/325-М від 23 серпня 2007 року в сумі 1 329 364,26 грн, що складається з 94 262,66 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 15 368,68 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 994,28 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 1 174 611,88 грн та пенi у розмiрi 154 752,38 грн;

по кредитному договору № 010/54-01/10-017-S від 11 січня 2011 року в сумі 286 672,12 грн, що складається з 200 000 грн - заборгованість по тiлу кредиту, 48 724,84 грн - заборгованість по прострочених відсотках, 3 547,94 грн - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, всього 252 272,78 грн та пені у розмiрi 34 399,34 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Справа судами розглядалась неодноразово

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2014 року задоволено позовні вимоги у повному обсязі. Стягнуто солідарно з БВК ТОВ «Бенефіт», ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на користь Закарпатської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість в сумі 3 176 187,87 грн, яка складаєтъся iз заборгованостi по кредитному договору № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року в сумі 1 103 129,63 грн, що складається з 78 785,70 євро - заборгованiсть по тiлу кредиту, 11 545,30 євро - заборгованiсть по прострочених вiдсотках, 831,03 євро - нараховані відсотки за перiод з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 967 949,41 грн та пенi у розмiрi 135 180,22 грн; по кредитному договору № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року в сумі 457 021,86 грн, що складаєтъся з 32 178,17 євро - заборгованiсть по тiлу кредиту, 52 46,36 євро - заборгованiсть по прострочених вiдсотках, 339,42 євро - нараховані вiдстоки за перiод з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 400 973,88 грн та пенi у розмiрi 56 047,98 грн; по кредитному договору № 010/02-7/325-М від 23 серпня 2007 року в сумі 1 329 364,26 грн, що складаєтъся з 94 262,66 євро - заборгованiсть по тiлу кредиту, 15 368,68 євро - заборгованiсть по прострочених вiдсотках, 994,28 євро - нараховані вiдстоки за перiод з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 1 174 611,88 грн та пенi у розмiрi 154 752,38 грн; по кредитному договору № 010/54-01/10-017-S від 11 січня 2011 року в сумі 286 672,12 грн, що складається з 200 000 грн - заборгованiсть по тiлу кредиту, 48 724,84 грн - заборгованiсть по прострочених вiдсотках, 3 547,94 грн - нараховані відсотки за перiод з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, всього 252 272,78 грн та пенi у розмiрi 34 399,34 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 04 липня 2014 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2014 року скасовано в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_1 , ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 23 вересня 2014 року за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2014 року скасовано в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2015 року, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2014 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 04 липня 2014 року та від 23 вересня 2014 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитними договорами від 28 березня 2007 року № 012/02-7/089-М, від 07 травня 2007 року № 012/02-7/155-М та від 23 серпня 2008 року № 010/02-7/325-М, укладеними між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Бенефіт». Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що договорами поруки встановлено строк її припинення - після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов`язань за договором кредиту. Підпунктами 1.1, 1.2 кредитних договорів від 28 березня 2007 року № 012/02-7/089-М, від 07 травня 2007 року № 012/02-7/155-М та від 23 серпня 2008 року № 010/02-7/325-М, укладених між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Бенефіт», установлено, що договори діють до 27 березня 2012 року, 06 травня 2012 року та 22 серпня 2011 року відповідно. Отже, днем настання строку виконання основного зобов`язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред`явлення кредитором вимоги до поручителів, буде - 28 березня 2012 року, 07 травня 2012 року та 23 серпня 2011 року, а припинення поруки відповідно до вимог частини 4 статті 559 ЦК України - 28 березня 2015 року, 07 травня 2015 року та 23 серпня 2014 року відповідно.Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нові рішення, апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову в позові в частині вимог про солідарне стягнення з боржника та поручителів заборгованості за кредитними договорами від 28 березня 2007 року № 012/02-7/089-М, від 07 травня 2007 року № 012/02-7/155-М та від 23 серпня 2008 року № 010/02-7/325-М.Разом з тим не може залишатися в силі в цій частині й рішення суду першої інстанції з огляду на таке.Уразі укладення різних договорів поруки з різними поручителями, поручителі несуть солідарну відповідальність лише з боржником та не відповідають солідарно між собою. Вирішуючи спір, суд першої інстанції у порушення положень статей 213- 214 ЦПК України не звернув уваги на те, що у даному випадку поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, так як відсутня їх спільна порука, оскільки між банком та поручителями укладено окремі договори поруки.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 лютого 2018 року залучено до участі у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до БВК ТОВ «Бенефіт», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу - правонаступника позивача - ПАТ «КристалБанк».

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року замінено у АТ «КристалБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» (далі - ТОВ «ФК «Омега Фактор»).

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2018 року, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, позов ПАТ «Кристалбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 як солідарного боржника БВК ТОВ «Бенефіт» на користь ПАТ «Кристалбанк» заборгованість: по кредитному договору № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року в сумі 1 103 129,63 грн, що складається з: 78 785,70 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 11 545,30 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 831,03 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 967 949,41 грн та пенi у розмiрi 135 180,22 грн; по кредитному договору № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року в сумі 457 021,86 грн, що складається з: 32 178,17 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 5 246,36 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 339,42 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 400 973,88 грн та пенi у розмiрi 56 047,98 грн; по кредитному договору № 010/02-7/325-М від 23 серпня 2007 року в сумі 1 329 364,26 грн, що складається з: 94 262,66 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 15 368,68 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 994,28 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 1 174 611,88 грн та пенi у розмiрi 154 752,38 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 як солідарного боржника БВК ТОВ «Бенефіт» на користь ПАТ «Кристалбанк заборгованість по кредитному договору № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року в сумі 1 103 129,63 грн, що складається з: 78 785,70 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 11 545,30 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 831,03 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 967 949,41 грн та пенi у розмiрi 135 180,22 грн; по кредитному договору № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року в сумі 457 021,86 грн, що складається з: 32 178,17 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 5 246,36 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 339,42 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 400 973,88 грн та пенi у розмiрi 56 047,98 грн; по кредитному договору № 010/02-7/325-М від 23 серпня 2007 року в сумі 1 329 364,26 грн, що складається з: 94 262,66 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 15 368,68 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 994,28 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 1 174 611,88 грн та пенi у розмiрi 154 752,38 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 як солідарного боржника БВК ТОВ «Бенефіт» на користь ПАТ «Кристалбанк» заборгованість по кредитному договору № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року в сумі 1 103 129,63 грн, що складається з: 78 785,70 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 11 545,30 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 831,03 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 967 949,41 грн та пенi у розмiрi 135 180,22 грн; по кредитному договору № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року в сумі 457 021,86 грн, що складається з: 32 178,17 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 5 246,36 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 339,42 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 400 973,88 грн та пенi у розмiрi 56 047,98 грн; по кредитному договору № 010/02-7/325-М від 23 серпня 2007 року в сумі 1 329 364,26 грн, що складається з: 94 262,66 євро - заборгованість по тiлу кредиту, 15 368,68 євро - заборгованість по прострочених відсотках, 994,28 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, що становить 1 174 611,88 грн та пенi у розмiрi 154 752,38 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що банк зобов`язання виконав у повному обсязі, надав БВК ТОВ «Бенефіт» кредитні кошти на умовах, визначених договорами, БВК ТОВ «Бенефіт» порушив взяті на себе зобов`язання, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2014 року в частині стягнення з БВК ТОВ «Бенефіт» на користь Закарпатської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договорами, набрало законної сили, тому заборгованість за кредитними договорами підлягає стягненню з поручителів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як солідарних боржників БВК ТОВ «Бенефіт».

Суд першої інстанції зазначив, що у разі укладення різних договорів поруки з різними поручителями, поручителі несуть солідарну відповідальність лише з боржником та не відповідають солідарно між собою. У цій справі. поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, так як відсутня їх спільна порука, оскільки між банком та поручителями укладено окремі договори поруки.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 лютого 2019 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 вересня 2018 року у справі за позовом ПАТ «Кристалбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без задоволення.

Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 квітня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,. ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кристалбанк» суму сплаченого судового збору при зверненні до суду із даною позовною заявою у розмірі по 860,25 грн з кожного.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2021 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, ухвалити постанову, якою справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанцій не встановив усіх обставин справи, не сприяв всебічному й повному з`ясуванню дійсних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення та порушив норми процесуального права щодо правил оцінки доказів. Суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення за відсутності оригіналів договорів поруки від 28 березня 2007 року № 012/02-7/089-Р/З та від 07 травня 2007 року № 012/02-7/155-Р/З та без врахування правової позиції, висловленої в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц (провадження № 61-2616св19). Судом апеляційної інстанції безпідставно не було прийнято до уваги його доводи про те, що він не підписував договори поруки, та відповідно, їх не укладав, та з грубими порушеннями норм процесуального права, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи. Також, апеляційний суд не врахував правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 1512/2-234/11, відповідно до якої належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував факт підписання саме відповідачем договору поруки, може бути висновок почеркознавчої експертизи.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються в частині позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року та № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року, тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.

Позиція інших учасників справи

У листопаді 2021 року ТОВ «ФК «Омега Фактор» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року - без змін.

Обґрунтовуючи відзив на касаційну скаргу ТОВ «ФК «Омега Фактор» зазначило, що аналіз доводів касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_3 факт того, що він не підписував договори поруки та те, що вони є підробленими не довів належними доказами. Відповідач з моменту укладення договорів поруки їх не оспорював, у судовому порядку вони не визнавалися недійсними, до 2012 року він був одним із засновників ТОВ «Бенефіт», який є позичальником за кредитними договорами, що був забезпечений, в тому числі і договорами поруки з даними особами, факт дійсності договорів поруки, що були укладені з ОСОБА_3 підтверджено рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 23 вересня 2014 року у даній справі, ухваленого за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , згідно якого ОСОБА_3 не зазначив про неукладеність ним договорів поруки, а вказував лише на те, що укладені з ним договори поруки припинились на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подання ОСОБА_3 клопотання про призначення експертизи у цій справі, спрямоване на затягування і перешкоджання розгляду справи та ухвалення остаточного рішення по суті справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 308/14087/13-ц, витребувано справу з суду першої інстанції, клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2018 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року задоволено частково. Зупинено виконання заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2018 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку. Відмовлено в частині задоволення клопотання про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року.

У жовтні 2021 року справа № 308/14087/13-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного суду від 20 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц, від 20 лютого 2019 року у справі № 1512/2-234/11 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 28 березня 2007 року мiж ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та БВК ТОВ «Бенефіт» укладений кредитний договiр № 012/02-7/089-M, за яким банком надано позичальнику кредит у розмiрi 221 000,00 євро пiд 11% рiчних з кінцевим терміном погашення - 27 березня 2012 року.

Згідно з меморіальним валютним ордером № 36 від 30 березня 2007 року, БВК ТОВ «Бенефіт» отримав кредит за договором №012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року у розмірі 221 000,00 євро, що у гривневому еквіваленті становить 1 490 149,96 грн.

28 березня 2007 року мiж ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 укладений договір поруки № 012/02-7/089-Р/3, за яким поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед кредитором відповідати по зобов`язаннях БВК ТОВ «Бенефіт», які виникають з кредитного договору № 012/02-7/089-M від 28 березня 2007 року та всіх додаткових угод, що були укладені до нього в повному обсязі цих зобов`язань.

07 травня 2007 року мiж ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та БВК ТОВ «Бенефіт» укладений кредитний договiр № 012/02-7/155-M, за яким банком надано позичальнику кредит у розмiрi 82 000,00 євро пiд 11% рiчних з кiнцевим терміном погашення - 06 травня 2012 року.

Згідно з меморіальним валютним ордером № 27 від 10 травня 2007 року, БВК ТОВ «Бенефіт» отримав кредит за договором № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року у розмірі 82 000,00 євро, що у гривневому еквіваленті становить 561 436,78 грн.

07 травня 2007 року мiж ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 укладений договір поруки № 012/02-7/155-Р/3, за яким поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед кредитором відповідати по зобов`язаннях БВК ТОВ «Бенефіт», які виникають з кредитного договору № 012/02-7/155-M від 07 травня 2007 року та всіх додаткових угод, що були укладені до нього в повному обсязі цих зобов`язань.

Додатковими угодами № 012/02-7/089-М/1 вiд 06 квітня 2009 року, № 012/02-7/089-М/2 вiд 21 вересня 2009 року, № 012/02-7/089-М/3 вiд 29 квітня 2010 року до кредитного договору № 012/02-7/089-М вiд 28 березня 2007 року, № 012/02-7/155-М/1 вiд 06 квітня 2009 року, № 012/02-7/155-М/2 вiд 21 вересня 2009 року, № 012/02-7/155-М/3 вiд 29 квітня 2010 року, № 012/02-7/155-М/4 вiд 09 вересня 2010 року до кредитного договору № 010/02-7/155-М вiд 07 травня 2007 року внесені змiни до зазначених кредитних договорiв, якими затверджено нові графіки сплати вiдсоткiв та повернення кредитiв, у зв`язку з чим зменшено суму щомiсячного погашення кредиту та вiдсоткiв.

Вiдповiднi змiни внесені додатковою угодою № 012/02-1/155-Р/3/1 до договору поруки № 012/02-7/155-Р/3 від 07 травня 2007 року.

Банком зобов`язання за договором виконані у повному обсязі, надано кредитні кошти на умовах, визначених договорами. Позичальник порушив взяті на себе зобов`язання і не виконував свої зобов`язання за договором.

04 червня 2013 року банком направлена поручителю ОСОБА_3 претензія про майнову відповідальність поручителя № 140-5-4-00-1871.

Станом на 31 липня 2013 року термін дії всіх кредитних договорів закінчився та такі винесені на рахунок прострочених. Заборгованість БВК ТОВ «Бенефіт» перед банком згідно з розрахунком заборгованості складає:

за кредитним договором № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року: 78 785,70 євро - заборгованість по тілу кредиту; 11 545,30 євро - заборгованість по прострочених відсотках; 831,03 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, всього: 91 162,03 євро, що становить 967 949,41 грн. У відповідності до пункту 10.2 зазначеного кредитного договору пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 31 липня 2012 року по 30 липня 2013 року становить 135 180,22 грн.

за кредитним договором № 012/02-7/155-М вiд 07 травня 2007 року: 32 178,17 євро - заборгованість по тілу кредиту; 5 246,36 євро - заборгованість по прострочених відсотках; 339,42 євро - нараховані відсотки за період з 26 червня 2013 року по 30 липня 2013 року; всього: 37 763,95 євро, що становить 400 973,88 грн. У відповідності до пункту 10.2 зазначеного кредитного договору пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 31 липня 2012 року по 30 липня 2013 року становить 56 047,98 грн.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2014 року в частині стягнення з БВК ТОВ «Бенефіт» на користь Закарпатської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в сумі 3 176 187,87 грн, яка складається iз: заборгованості за кредитним договором № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року в сумі 1 103 129,63 грн; за кредитним договором № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року в сумі 457021,86 грн; за кредитним договором № 010/02-7/325-М від 23 серпня 2007 року в сумі 1 329 364,26 грн; за кредитним договором № 010/54-01/10-017-S від 11 січня 2011 року в сумі 286 672,12 грн, набрало законної сили.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно частин першої та другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору поруки) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина перша та друга статті 547 ЦК України).

Тлумачення частини другої статті 547 ЦК України свідчить, що правовим наслідком недодержання письмової форми правочину про забезпечення виконання зобов`язання є його нікчемність.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (частина перша статті 81 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини друга, шоста статті 95 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц (провадження № 61-2616св19), на яку посилається ОСОБА_3 в касаційній скарзі, зроблено висновок, що «на підтвердження заявлених позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надало копії кредитного договору № ML-004/460/2006, договору іпотеки (майнової поруки) № PCL-004/460/2006, договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05 листопада 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг України» та ПАТ «ОТП Банк», витягу з додатку 1 до договору, договору відступлення права вимоги від 05 листопада 2010 року. З огляду на частину шосту статті 95 ЦПК України єдиним належним доказом достовірності наданих копій могло бути лише дослідження оригіналу договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги та додатків до них, зокрема за ініціативою суду. Належним чином дослідити поданий стороною доказ (у даному випадку - договір купівлі-продажу кредитного портфелю, договір про відступлення права вимоги та додатки до них), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов`язок суду».

Відповідно до статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 1512/2-234/11 (провадження № 61-37345св18), на яку посилається ОСОБА_3 в касаційній скарзі, зроблено висновок, що «належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував факт підписання саме відповідачем ОСОБА_5 договору поруки, може бути висновок почеркознавчої експертизи. Отже, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Тобто, враховуючи те, що відповідач заперечує факт підписання ним договору поруки, суди повинні були роз`яснити останньому його право заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для вирішення питання відповідності його підпису у договорі поруки, і тільки після отримання відповідного висновку експерта або відмови від проведення почеркознавчої експертизи вирішувати питання про доведеність чи недоведенність вимог позову».

У справі, що переглядається:

ОСОБА_3 не приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції - по справі ухвалене заочне рішення;

ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року, клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про витребування доказів - задоволено, витребувано від ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фактор» оригінал договору поруки від 28 березня 2007 року № 012/02-7/089-Р/3, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 та оригінал договору поруки від 07. Травня 2007 року № 012/02-7/155-Р/3, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 ;

у березні 2021 року на електронну адресу суду ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фактор» надіслало витребувані судом документи в електронній формі, тобто ухвала Закарпатського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фактор» про надання оригіналів договорів поруки не була виконана;

ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року клопотання представника ОСОБА_4 про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи залишено без задоволення. Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач ОСОБА_3 з моменту укладення договорів поруки (2007 рік) і відкриття судом першої інстанції провадження у даній справі (14 серпня 2013 року) не подав позову і не оспорював укладені правочини з тих підстав, що він їх не підписував. Подання ОСОБА_3 зазначеного клопотання, на думку суду, спрямоване на затягування і перешкоджання розгляду справи та ухвалення остаточного рішення по суті справи, провадження в якій відкрито 14 серпня 2013 року і триває понад сім років;

таким чином, суд апеляційної інстанції не усунув сумнівів щодо поданих копій оспорюваних договорів поруки, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 , з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3 за кредитними договорами № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року та № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року зупинено виконання заочного Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

Оскільки постанова Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, якою було залишено без змін рішення Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року скасована в частині задоволення позову про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3 за кредитними договорами № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року та № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року, підстави для поновлення його виконання відсутні; в іншій частині виконання рішення суду першої інстанції слід поновити.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц ( провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).

Тому розподіл судових витрат (у справі щодо позовних вимог про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3 ), понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка підписана представником ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року в частині позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фактор» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року та № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року скасувати.

Справу № 308/14087/13-ц в частині позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фактор» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 012/02-7/089-М від 28 березня 2007 року та № 012/02-7/155-М від 07 травня 2007 року направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Поновити виконання рішення Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 010/02-7/325-М від 23 серпня 2007 року.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2021 року в скасованій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук