Рішення

від 25.07.2022 по справі 199/1861/20

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/1861/20

(2/199/64/22)

РІШЕННЯ

Іменем України

26.07.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В.,при секретарі Божко А.В., за участі прокурора Рожка Д.І., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомпані 2019», Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомпані 2019», Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки. У підтвердження позовних вимог посилається на те, що під час реалізації представницьких повноважень Дніпропетровською місцевою прокуратурою №3 встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності на підставі підроблених документів земельної ділянки площею 0,3588 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:030:0032. Розпорядження спірною земельною ділянкою площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, покладено на Дніпровську міську раду, яка на теперішній час є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Дніпропетровською місцевою прокуратурою №3 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019041440000050 від 09.09.2019 за фактом використання завідомо підроблених документів з метою заволодіння земельними ділянками, за ознаками складу злочинів передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, державним реєстратором КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу» Гладковим Юрієм Володимировичем 02.09.2019 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,3588 та, за ОСОБА_5 на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №537 від 19.03.1998 «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), земельної ділянки по АДРЕСА_2 у приватну власність для будівництва багатоповерхового житлового будинку».

Разом з тим, відповідно до інформації Дніпровської міської ради №7/11-434 від 17.02.2020, №7/11-351 від 07.02.2020 рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №537 від 19.03.1998 «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), земельної ділянки по АДРЕСА_2 у приватну власність для будівництва багатоповерхового житлового будинку» - не приймалось, а в дійсності рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 537 від 19.03.1998 стосувалось питання «Про рішення виконкому міської ради від 11.08.97 №1225 « Про внесення змін у рішення виконкому міської ради від 19.10.1995 №1352 «Про дозвіл Придніпровській асоціації «Сім`я і здоров`я» проектування та реконструкції будинку по АДРЕСА_3 під центр репродуктивного здоров`я», тобто, питання щодо надання земельної ділянки у приватну власність приватному підприємцю ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) під проектування та будівництво багатоповерхового житлового будинку не вирішувалося взагалі. Зазначена інформація підтверджується Протоколом засідання виконкому міської ради від 19.03.1998 № 3.

Право приватної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі підробленого рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.03.1998 № 537, номер запису про право власності: 33042811. Крім того, передача земельної ділянки у приватну власність фізичній особі-підприємцю для будівництва багатоповерхового житлового будинку на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради не відповідала б діючому законодавству на 19.03.1998.

Також позивач зазначає, що державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснено державним кадастровим реєстратором ОСОБА_6 . У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019041440000050 від 09.09.2019 встановлено, що службовими особами відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області з використанням посиленого сертифікату відкритого ключу доступу до Державного земельного кадастру, оформленого на підставі завідомо підроблених документів на ім`я державного кадастрового реєстратора відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , здійснено несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи - Державного земельного кадастру, шляхом вчинення дій по проведенню державної реєстрації земельної ділянки площею 0,3588 га за кадастровим номером 1210100000:01:030:0032.

У подальшому 03.09.2019 право власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:030:0032 зареєстровано за ТОВ «ЗЕМКОМПАНІ 2019» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 29.08.2019, підписаного між ОСОБА_5 та ТОВ «ЗЕМКОМПАНІ 2019», номер запису про право власності 33045930, державний реєстратор Гладков Ю.В., КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», Дніпропетровська область.

Далі, того ж дня, 03.09.2019 на підставі актів приймання передачі від 30.08.2019 підписаних між ТОВ «ЗЕМКОМПАНІ 2019» та ОСОБА_7 , та між ТОВ «ЗЕМКОМПАНІ 2019» і ОСОБА_3 , державним реєстратором КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу» Гладковим Ю.В. зареєстровано право власності по 1/2 частині на спірну земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:030:0032 за ОСОБА_7 (запис про право власності 33052800) та ОСОБА_3 (запис про право власності 33060434). У подальшому, 21.02.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:030:0032. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на теперішній час право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:030:0032 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2020 №182.

У зв`язку з викладеним Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області просив суд витребувати від ОСОБА_2 , на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1905247912101. А також скасувати державну реєстрацію права власності проведену за ОСОБА_5 , Товариством зобмеженою відповідальністю«ЗЕМКОМПАНІ 2019», ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку. Крім того позивач просив скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Ухвалою суду від 24.03.2020 року відкрито провадження по даній справі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надав суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що державна реєстрація земельної ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032 була здійснена 12.08.2019 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), до якої було долучено електронний документ, розробником якого є ФОП ОСОБА_9 та заяви про державну реєстрацію земельної ділянки від 05.08.2019 № ЗВ-1210885522019 від ОСОБА_5 . В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019041440000050 від 09.09.2019 встановлено, що державним кадастровим реєстратором у місті Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Маляренком Ігорем Івановичем здійснено несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи - Державного земельного кадастру, шляхом вчинення дій по проведенню державної реєстрації земельної ділянки площею 0,3588 га за кадастровим номером 1210100000:01:030:0032. Разом з тим, постановою СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 04.12.2019 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області залучено до кримінального провадження за № 42019041440000050 від 09.09.2019 в якості потерпілого. Представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області посилається на те, що вони є неналежним відповідачем та просив у позові до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовити.

Представник ОСОБА_2 також подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що Дніпровська міська рада не здійснює функції держави та не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження, в тому числі щодо захисту інтересів держави. Також зазначив, що вирок суду щодо факту незаконного здійснення державної реєстрації спірної земельної ділянки відсутній, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник Дніпровської міської ради в судовому засіданні вимоги прокурора підтримав, просив суд їх задовольнити.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб. інтересів держави.

У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Верховний Суд у п. 7.24 постанови від 08.02.2019 у справі №915/20/18 дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи, що беззаперечно свідчить про можливість представництва органами прокуратури в суді інтересів держави в особі органів місцевого самоврядування.

Згідно з п. 3 ст. 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Частинами 3, 4 статті 56 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17).

В контексті правовідносин у справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Судом встановлено, що під час реалізації представницьких повноважень Дніпропетровською місцевою прокуратурою №3 (на теперішній час Центральна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області) встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності на підставі підроблених документів земельної ділянки площею 0,3588 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:030:0032. Розпорядження спірною земельною ділянкою площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, покладено на Дніпровську міську раду, яка на теперішній час є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Право власності та користування землею набувається і реалізується в порядку та на підставах, визначених Конституцією України (ст. ст. 13, 14), Земельним кодексом України (ст. 78, 81, 92, 93, 116, 118, 122, 123, 124), а також іншими законами (Законом України «Про оренду землі», Цивільним кодексом України тощо).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні): визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в том; числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіті спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевої самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпоряджень об`єктами права комунальної власності.

Частиною 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п`ята статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»),

Виключно на пленарних засіданнях міської ради відповідно до закону приймаються рішення щодо відчуження комунального майна та вирішуються питання регулювання земельних відносин (пункти 30 і 34 статті 26 вказаного Закону).

Згідно зі ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства.

Відповідно до ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Судом встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, державним реєстратором КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу» Гладковим Юрієм Володимировичем 02.09.2019 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,3588 та, за ОСОБА_5 на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №537 від 19.03.1998 «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), земельної ділянки по АДРЕСА_2 у приватну власність для будівництва багатоповерхового житлового будинку».

Разом з тим, відповідно до інформації Дніпровської міської ради №7/11-434 від 17.02.2020, №7/11-351 від 07.02.2020 рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №537 від 19.03.1998 «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), земельної ділянки по АДРЕСА_2 у приватну власність для будівництва багатоповерхового житлового будинку» - не приймалось, а в дійсності рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 537 від 19.03.1998 стосувалось питання «Про рішення виконкому міської ради від 11.08.97 №1225 « Про внесення змін у рішення виконкому міської ради від 19.10.1995 №1352 «Про дозвіл Придніпровській асоціації «Сім`я і здоров`я» проектування та реконструкції будинку по АДРЕСА_3 під центр репродуктивного здоров`я», тобто, питання щодо надання земельної ділянки у приватну власність приватному підприємцю ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) під проектування та будівництво багатоповерхового житлового будинку не вирішувалося взагалі. Зазначена інформація підтверджується Протоколом засідання виконкому міської ради від 19.03.1998 № 3.

Право приватної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі підробленого рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.03.1998 № 537, номер запису про право власності: 33042811.

Крім того, передача земельної ділянки у приватну власність фізичній особі-підприємцю для будівництва багатоповерхового житлового будинку на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради не відповідала б діючому законодавству на 19.03.1998.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України в редакції станом на 19.03.1998 передача земельних ділянок громадянам у власність здійснювалась на підставі рішення міської ради, а не виконавчого комітету.

Згідно зі ст. 67 Земельного кодексу України в редакції станом на 19.03.1998 громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач.

Передача земельних ділянок у власність громадянам під будівництво багатоповерхового будинку також не була передбачена чинним на той час законодавством.

Крім того, державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснено державним кадастровим реєстратором ОСОБА_6 .

Крім того, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019041440000050 від 09.09.2019 встановлено, що службовими особами відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області з використанням посиленого сертифікату відкритого ключу доступу до Державного земельного кадастру, оформленого на підставі завідомо підроблених документів на ім`я державного кадастрового реєстратора відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , здійснено несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи - Державного земельного кадастру, шляхом вчинення дій по проведенню державної реєстрації земельної ділянки площею 0,3588 га за кадастровим номером 1210100000:01:030:0032.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування, із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, право власності на спірну земельну ділянку площею 0,3588 га за кадастровим номером 1210100000:01:030:0032, в порушення ст. ст. 116, 122 ЗК України зареєстровано за ОСОБА_5 за відсутності рішення уповноваженого органу на розпорядження землею комунальної власності, на підставі підроблених документів. Земельна ділянка вибула з комунальної власності за відсутності волі власника, органу уповноваженого на розпорядження землею комунальної власності - Дніпровської міської ради. ОСОБА_5 не набув законних прав щодо земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:030:0032. Такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою у постанові від 17.10.18 у справі №362/44/17.

У подальшому 03.09.2019 право власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:030:0032 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕМКОМПАНІ 2019» (далі - ТОВ «ЗЕМКОМПАНІ 2019») (код ЄДРПОУ 43198858), на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 29.08.2019, підписаного між ОСОБА_5 та ТОВ «ЗЕМКОМПАНІ 2019», номер запису про право власності 33045930, державний реєстратор Гладков Ю.В., КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», Дніпропетровська область.

Далі, того ж дня, 03.09.2019 на підставі актів приймання передачі від 30.08.2019 підписаних між ТОВ «ЗЕМКОМПАНІ 2019» та ОСОБА_7 , та між ТОВ «ЗЕМКОМПАНІ 2019» і ОСОБА_3 , державним реєстратором КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу» Гладковим Ю.В. зареєстровано право власності по 1/2 частині на спірну земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:030:0032 за ОСОБА_7 (запис про право власності 33052800) та ОСОБА_3 (запис про право власності 33060434).

У подальшому, 21.02.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:030:0032.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на теперішній час право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:030:0032 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2020 №182.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 319 та ст. 321 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього (ч. 1 ст. 330 ЦК України).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 388 ЦК України передбачає випадки та обставини, при яких власник має право витребувати своє майно від добросовісного набувача.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Аналогічні висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі №43/440-6/231, від 11.06.2014 у справі №6-52цс14, від 08.06.2016 у справі №6-3089ц15 та від 18.01.2017 у справі №6-2776цс-16.

Враховуючи вищевказане, а також те, що спірне майно вибуло з володіння власника без відповідного рішення уповноваженого органу, вказане свідчить про його вибуття поза волею власника та наявність підстав для його витребування в порядку ст. 388 ЦК України.

Як роз`яснено в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.18 у справі №183/1617/16 зробила висновок, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Таким чином, порушені інтереси територіальної громади щодо земельної ділянки площею 0,03588 га, яка незаконно, на підставі підроблених документів, поза волею власника вибула з комунальної власності, мають бути поновлені шляхом витребування земельної ділянки площею 0,03588 га кадастровий номер 1210100000:01:030:0032 у останнього власника ОСОБА_2 .

Крім того, у постанові від 18.09.2013 у справі № 6-92цс13 Верховний Суд України висловив свою думку щодо застосування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини у справах про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Так, основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1 Першого Протоколу, зокрема, зазначено на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Розглядаючи питання щодо застосування до спірних правовідносин статті 1 Першого Протоколу до Конвенції та практики ЄСПЛ, що є джерелом права в Україні, колегія суддів приймає до уваги те, що предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого Протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції ЄСПЛ, суд загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося у зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно (рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року).

Пункти 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у вказаному рішенні Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на зазначене суд вважає за необхідне окрім витребування у ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, скасувати державну реєстрацію права власності, проведену за ОСОБА_5 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Земкомпані 2019», за ОСОБА_7 , за ОСОБА_3 та за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. А також скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032 у Державному земельному кадастрі.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в розмірі 7479,77 грн., з ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМКОМПАНІ 2019», ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь позивача по 2277,17 грн. судового збору з кожного.

Суд не приймає до уваги заперечення проти позову відповідачів, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами.

Керуючись ст. ст. 12,81,133,144,263-265 ЦПК України, ст. ст. 203,215,319,387,388, 391 ЦК України, ст.ст. 116,122 ЗК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомпані 2019», Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки,- задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,75) земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1905247912101.

Скасувати державну реєстрацію права власності, проведену за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1905247912101, на підставі рішення державного реєстратора Гладкова Юрія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48482652 від 02.09.2019 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності 33042811).

Скасувати державну реєстрацію права власності, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю «Земкомпані 2019» (код ЄДРПОУ 43198858, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна,130) на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1905247912101, на підставі рішення державного реєстратора Гладкова Юрія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48486340 від 03.09.2019 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомпані 2019» на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності 33045930).

Скасувати державну реєстрацію права власності, проведену за ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 ) на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1905247912101, на підставі рішення державного реєстратора Гладкова Юрія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48493885 від 03.09.2019 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_7 на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності 33052800).

Скасувати державну реєстрацію права власності проведену за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_7 ) на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1905247912101, на підставі рішення державного реєстратора Гладкова Юрія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48502371 від 03.09.2019 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності 33060434).

Скасувати державну реєстрацію права власності, проведену за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 АДРЕСА_4 ) на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1905247912101, на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Кейтельгіссер Олександри Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №51271076 від 21.02.2020 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності 35614716);

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3588 га, кадастровий номер 1210100000:01:030:0032 у Державному земельному кадастрі.

Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 7479,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 2277,17 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМКОМПАНІ 2019» (код ЄДРПОУ 43198858, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна,130) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 2277,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 2277,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_7 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 2277,17 грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428, м. Дніпро, пр.Поля,2) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 2277,17 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя: В.В. Руденко