Рішення

від 01.08.2022 по справі 388/1903/21

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/1903/21

провадження № 2/388/29/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2022м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Кіцану Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Садівник» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування реєстрації договорів оренди землі,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ПСП «Садівник» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування реєстрації договорів оренди землі, в якому (позові) просив:

- усунути перешкоди у користуванні належними ОСОБА_1 на праві приватної власності земельними ділянками, а саме зобов`язати ПСП «Садівник» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,6282 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:2144, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області та земельну ділянку площею 1,6403 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:0120, що розташована на території міської ради Кіровоградської області;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 01.04.2005 та додаткової угоди від 03.03.2020, зареєстрованого 30.05.2005 в ДП «Центр ДЗК» за № 352190004001801 щодо земельної ділянки площею 1,6282 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:2144, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.04.2020 індексний номер 52016073, номер запису про інше речове право 36296637;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 10.10.2012, зареєстрованого 23.11.2012 в ДП «Центр ДЗК» за № 407 щодо земельної ділянки площею 1,6403 га кадастровий номер 3521910100:02:000:0120, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.06.2020 індексний номер 52804027, номер запису про інше речове право 37105652;

- стягнути з ПСП «Садівник» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що йому на праві приватної власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 3521910100:02:000:2144 та 3521910100:02:000:0120, щодо яких, як він дізнався, від його імені було укладено договори оренди з ПСП «Садівник» від 01.04.2005 та 10.10.2012 із наступною їх державною реєстрацією. Крім того, 21.04.2020 була зареєстрована додаткова угода від 03.03.2020 до договору оренди землі від 01.04.2005. Зазначені договори він не укладав і не підписував та не мав волевиявлення на їх укладення. Несправжність його підпису на зазначених договорах підтверджується висновком експерта № 1095-21 від 08.04.2021.

Також зазначав про понесення судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2724,00 грн. та очікування понесення витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою від 03.12.2022 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і розпочато підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, зареєстрований у суді 11.01.2022 за вх. № 1054/22, у якому останній проти задоволення позову заперечував.

На обґрунтування заперечень проти позовної заяви відповідач зазначив, що позивачем не доведено у встановленому законом порядку обґрунтованості заявлених позовних вимог. Зазначив, що презумпція правомірності договорів не спростована, а тому всі права набуті сторонами правочинів за цими договорами повинні безперешкодно здійснюватись, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Також зазначав про орієнтовний розмір його витрат на правничу допомогу - 18000,00 грн.

Відповідь на відзив на позовну заяву від позивача до суду не надходила.

Ухвалою від 14.06.2022 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Відповідач, якого про дату, час і місце розгляду справи, було повідомлено належним чином засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, - у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов аргументуючи свою позицію аналогічно викладеному у ньому, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечував. До закінчення судових дебатів у справі представник позивача зробив заяву про надання суду протягом п`яти днів доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи та заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 1,6282 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:2144, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області та земельна ділянка площею 1,6403 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:0120, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області, що підтверджується державними актами на право приватної власності на землю серія Р2 № 499361 від 14.08.2002 та серія Р2 № 499391 від 19.04.2002 відповідно, та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до змісту договору оренди землі від 01.04.2005 його сторонами зазначені: орендодавець - ОСОБА_1 , орендар ПСП «Садівник», предмет договору оренди - земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,63 га, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області.

За даними додаткової угоди від 03.03.2020 до договору оренди землі від 01.04.2005 строк дії договору оренди земельної ділянки площею 1,63 га. продовжено на 15 років до 30.05.2035.

Відповідно до змісту договору оренди землі від 10.10.2012 його сторонами зазначені: орендодавець - ОСОБА_1 , орендар ПСП «Садівник», предмет договору оренди - земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 1,64 га, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2021 проведено державну реєстрацію права оренди на підставі договору оренди землі від 01.04.2005 та додаткової угоди від 03.03.2020, зареєстрованого 30.05.2005 в ДП «Центр ДЗК» за № 352190004001801 щодо земельної ділянки площею 1,6282 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:2144, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.04.2020 індексний номер 52016073, номер запису про інше речове право 36296637.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2021 проведено державну реєстрацію права оренди на підставі договору оренди землі від 10.10.2012, зареєстрованого 23.11.2012 в ДП «Центр ДЗК» за № 407 щодо земельної ділянки площею 1,6403 га кадастровий номер 3521910100:02:000:0120, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.06.2020 індексний номер 52804027, номер запису про інше речове право 37105652.

Відповідно до висновку експерта № 1095-21 від 08.04.2021, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи:

1) підпис від імені ОСОБА_1 в Договорі оренди землі, що укладений 01 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та ПСП «Садівник», зареєстрований у ДП «Центр ДЗК» 30.05.2005 року за № 407, що міститься в графі «Орендодавець_» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Будь-які ознаки ретельного наслідування вище зазначеного підпису - не виявлені;

2) підпис від імені ОСОБА_1 в Договорі оренди землі що укладений 10 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ПСП «Садівник», зареєстрований у відділі Держкомзему у Долинському районі 23.11.2012 року за № 352190004001801, що міститься у графі «Орендодавець_» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою способом наслідування «на око» справжньому підпису ОСОБА_1 , який міститься на копії першої сторінки його паспорта (серія НОМЕР_3 виданий 14.02.1997).

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії. що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Положеннями ч. 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Положення ст. 207 ЦК України встановлюють загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину. а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним. тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину. який не вчинено.

Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (провадження N 14-499цс19).

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2020 у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61 -34764св 18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Таким чином, оскільки позивач спірні договори оренди землі не підписував, то й істотних умов цих договорів не погоджував, а отже відсутнє його волевиявлення на укладення цих договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом "б" ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав можуть бути припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, суд має право як заборонити відповідачу вчиняти певні дії, так і зобов`язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача.

При цьому, негаторний позов може бути заявлений впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця земельних ділянок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020у справі 145/2047/16-ц).

Окремо слід відзначити, що наявна реєстрація прав оренди на підставі зазначених вище договорів, які позивачем не укладались, а отже відповідач не набув прав орендаря за спірними договорами оренди землі, - також перешкоджає реалізації позивачем своїх прав на користування та розпорядження належними йому земельними ділянками, а тому таку державну реєстрацію слід скасувати.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред`явленого позову, беручи до уваги, що ОСОБА_1 є законним власником зазначених вище земельних ділянок, договорів оренди щодо яких з відповідачем він не підписував, а відповідач безпідставно використовує ці земельних ділянок, тим самим чинить перешкоди власнику у реалізації ним прав на це майно, - на підставі чого суд дійшов висновку, що вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування реєстрації договорів оренди землі є обґрунтованими та доведеними, а тому такі вимоги підлягає задоволенню, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів фізичної особи.

Питання розподілу судових витрат у частині витрат по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, - на підставі чого, враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2724,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи зроблену, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів у справі представником позивача заяву про надання суду протягом п`яти днів доказів понесення відповідачем таких витрат, - слід вирішити у судовому засіданні, яке слід призначити у порядку та строки передбачені ст. 246, ст. 270 ЦПК України.

Керуючись статтями 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 281-284, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Садівник» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування реєстрації договорів оренди землі, - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належними йому на праві приватної власності земельними ділянками, шляхом зобов`язання приватного сільськогосподарського підприємства «Садівник» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,6282 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:2144, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області та земельну ділянку площею 1,6403 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:0120, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області.

Скасувати державну реєстрацію права оренди на підставі договору оренди землі від 01.04.2005 та додаткової угоди від 03.03.2020, зареєстрованого 30.05.2005 у ДП «Центр ДЗК» за № 352190004001801 щодо земельної ділянки площею 1,6282 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:2144, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.04.2020 індексний номер 52016073, номер запису про інше речове право 36296637.

Скасувати державну реєстрацію права оренди на підставі договору оренди землі від 10.10.2012, зареєстрованого 23.11.2012 у ДП «Центр ДЗК» за № 407 щодо земельної ділянки площею 1,6403 га кадастровий номер 3521910100:02:000:0120, що розташована на території Долинської міської ради Кіровоградської області та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.06.2020 індексний номер 52804027, номер запису про інше речове право 37105652;

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Садівник» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору - 2724,00 грн.

Зобов`язати позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати суду докази на підтвердження розміру витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи із направленням їх копій іншим учасникам справи та надати суду документи на підтвердження такого направлення.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 11 год. 45 хв. 22.08.2022 у приміщенні Долинського районного суду Кіровоградської області, про що повідомити учасників справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено у силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство «Садівник», місцезнаходження: вул. Садова, буд. 20, кв. 2, м. Долинська, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28500, ЄДРПОУ 31885382.

Суддя О.А. Кнуров