Постанова

від 03.10.2007 по справі 02/18-92

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

02/18-92

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

03.10.07                                                                                           Справа  № 02/18-92

Львівський апеляційний господарський суд, у складі колегії:

Головуючого-судді   Мурської Х.В.

суддів:                         Давид Л.Л.

                                    Кордюк Г.Т.

розглянув апеляційну скаргу Колективного підприємства «Промбуд-6», м. Луцьк

на рішення господарського суду Волинської області від 06.03.2007 року

у справі №02/18-92, суддя Костюк С.В.

за позовом –Колективного підприємства «Промбуд-6», м. Луцьк

до відповідача –Приватного виробничо-комерційного підприємства «Вестбудсервіс»,

м. Луцьк

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

З участю представників:

від позивача: Рісний М. Б. –адвокат;

від відповідача: Вовк А.Г. –директор.

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, представникам сторін роз'яснено.

Заяв про відвід судової колегії не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.03.2007 року у задоволенні позову Колективного підприємства «Промбуд-6» до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Вестбудсервіс»про визнання недійсним договору купівлі-продажу гаражів площею 180,1 кв.м. за адресою м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2 від 15.11.2001 року - відмовлено.

Колективне підприємство «Промбуд-6», не погоджуючись з даним рішенням, звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, вважаючи, що воно прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам фактичним обставинам справи.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2007 року рішення Господарського суду Волинської області від 06.03.2007 року у даній справі скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2007 року касаційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Вестбудсервіс»задоволено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2007 року у справі № 02/18-92 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Вестбудсервіс»подало відзив та доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, у яких проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечило. Вважає рішення суду першої інстанції правомірним та обґрунтованим, вказуючи на правильність застосування судом строку позовної давності, а також на відсутність підстав для його поновлення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі, у відзиві та у доповненні до відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає до задоволення, оскаржуване рішення Господарського суду Волинської області від 06.03.2007 року у справі №02/18-92 до скасування, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як встановлено місцевим господарським судом, 15.11.2001 року між сторонами по справі КП “Промбуд-6” –позивачем та ПВКП “Вестбудсервіс” –відповідачем, було укладено Договір купівлі-продажу гаражів загальною площею 180,1 кв.м., які знаходяться в м. Луцьку по вул. Індустріальній, 2 (а.с. 9-10, Т.1).

Згідно Акта приймання-передачі №1 від 15.11.2001 року продавець - КП “Промбуд-6” передало покупцю - ПВКП “Вестбудсервіс” у власність придбане майно згідно Договору купівлі-продажу від 15.11.2001 року, а саме: гаражі загальною площею 180,1 кв.м., у м. Луцьку по вул. Індустріальній,2.   Від імені покупця Договір купівлі-продажу та Акт приймання передачі нерухомого майна підписано Вовк А.Г. як директором ПВКП “Вестбудсервіс”.

Згідно  довідки головного бухгалтера КП “Промбуд-6” за вказаним Договором було сплачено 15 065,16 грн., з них покупець перерахував на рахунок продавця платіжним дорученням №185 від 19.11.2001 року та №186 від 23.11.2001 року кошти в сумі 5 000,00 грн. та 5 357,82 грн. відповідно; а також з боку продавця було проведено погашення заборгованості з заробітної плати КП “Промбуд-6” перед гр. Вовк А.Г.  в сумі 1910,09 грн. та гр. Максимчуком В.О. в сумі 2 797,25 грн. (а.с. 31 Т.2).

Згідно Статуту ПВКП “Вестбудсервіс” - єдиним засновником та власником цього підприємства являється Вовк А.Г. (а.с. 125-133 Т. 1).

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №9600405 від 18.01.2006 року, придбане за вказаним вище Договором купівлі-продажу нерухоме майно було зареєстроване КП “Волинське обласне бюро технічної інвентаризації” за ПВКП “Вестбудсервіс” (а.с. 124 Т.1).

Згідно з п. 8.6. Статуту КП “Промбуд-6”, який зареєстровано 22.09.1999 року, до виняткових повноважень загальних зборів належить прийняття ухвал з продажу будівель (а.с. 24, Т.1).

Як вбачається з Протоколу загальних зборів КП “Промбуд-6” від 27.11.2006 року, по четвертому питанню було затверджено договори  з продажу, гаражів по вул. Індустріальній, 2, за період між зборами об'єктів нерухомості (а.с. 62-67, Т. 1).

Згідно рішення загальних зборів КП “Промбуд-6” від 18.11.2006 року попереднього директора підприємства звільнено за його власною заявою та обрано нового директора –Бондаря С.М. (а.с. 145, Т.1). 5 грудня 2006 року відомості про зміну керівника підприємства внесені до ЄДРПОУ, що підтверджено довідкою № 39 Головного управління Держкомстату України у Волинській області (а.с. 45, Т. 1).

1 грудня 2006 року за підписом нового директора КП “Промбуд-6” до господарського суду було подано позовну заяву про визнання недійсним Договору купівлі-продажу гаражів від 15.11.2001 року, з підстав невідповідності його вимогам Статуту підприємства та чинного, на час укладення оспорюваного договору, законодавства.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. При цьому, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні покликався на збіг строку позовної давності, оскільки рішення про продаж гаражів Вовку А.Г., як власнику ПВКП «Вестбудсервіс», згідно поданої ним заяви, приймалось на засіданні правління КП «Промбуд-6» (протокол засідання від 01.11.2001 року (а.с. 122, Т.1). До складу членів правління входив також Бондар С.М. (нинішній директор КП «Промбуд-6»), який працював на цьому підприємстві. Вирішуючи спір, місцевий господарський суд застосовував норми ст.ст. 71, 75, 76, ч. 1 ст. 80 ЦК УРСР.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає такий висновок місцевого господарського суду необґрунтованим.

Так, відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.          

Згідно зі 29 ЦК УРСР (який діяв на момент укладення договору), юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).

Згідно зі ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом. Згідно з ч. 1 ст. 59 ЦК УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

У відповідності до п. 3.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року №02-5/111, недійсні угоди, як правило, не породжують для сторін прав та обов'язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угоди строк позовної давності не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 24-26, Т. 2), співвласники КП “Промбуд-6” дізнались про відчуження належного підприємству майна згідно оспорюваного Договору лише у вересні 2006 року внаслідок відкриття виконавчого провадження за ухвалою Луцького міськрайонного суду. Матеріалами справи підтверджується той факт, що з моменту заснування підприємства (27.07.1999 року) до 18.11.2006 року загальні збори КП “Промбуд-6” не проводились, а отже, загальні збори, як вищий орган управління, не мали і не могли мати можливості дізнатись про укладений Договір та про порушення вимог статуту щодо продажу будівель з боку керівника підприємства.

Згідно з п. 8.1. Статуту позивача вищим органом управління даного підприємства є загальні збори трудового колективу співвласників, а згідно з п. 8.5. Статут, загальні збори правомочні, якщо присутні більше половини членів трудового колективу, за винятком тих питань, де необхідна абсолютна більшість.

Посилання місцевого господарського суду на Протокол правління КП “Промбуд-6” від 01.11.2001 року (а.с. 122, Т.1), згідно якого було прийнято рішення щодо продажу гаражів гр. Вовку А.Г., як на підставу законності укладеного Договору, є неправомірним, оскільки в даному випадку правління, як виконавчий орган КП “Промбуд-6”, вийшло за межі наданих йому Статутом повноважень. А тому, даний Протокол не може бути належним доказом у справі, оскільки доказів прийняття рішення правомочним органом щодо продажу гаражів саме відповідачу –ПВКП “Вестбудсервіс” суду не подано.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 2 Закону України «Про власність»(що діяв на дату виникнення спірних правовідносин та втратив чинність на підставі Закону N 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440), власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Згідно ж зі ст. 20 цього Закону суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства та інші організації, що є юридичними особами. У відповідності до вимог ст. 23 даного Закону, у власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. У майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу працівника у майні колективного підприємства визначається залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення. Працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством, а також спадкоємцям померлого працівника виплачується вартість вкладу.

Як пояснили представники позивача та відповідача в судовому засіданні, а також як випливає з протоколу загальних зборів КП “Промбуд-6” від 27.11.2006 року (а.с. 62-67, Т.1) участь в загальних зборах, які відбулись 27.11.2006 року і на яких було погоджено продаж гаражів по вул. Індустріальній, 2 у м. Луцьку, приймали колишні працівники КП “Промбуд-6”, які за Статутом та законом не можуть входити до складу вищого органу управління КП “Промбуд-6” через припинення трудових відносин. Окрім цього, як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.04.2007 року (а.с. 62, Т.2), гр. Жежерун В.Д. вніс в протокол від 27.11.2007 року неправдиві відомості щодо присутності на зборах членів трудового колективу, кількість яких необхідна для визнання таких зборів легітимними, тобто спроможними здійснювати повноваження, передбачені Статутом.

З вищенаведеного випливає, що згідно із законом та Статутом позивача вищим органом управління КП “Промбуд-6” є загальні збори працівників цього підприємства. Участь у вищому органі управління нерозривно пов'язана із статусом працівника. Звільнені працівники автоматично втрачають зв'язок із підприємством і за законом мають право на одержання від підприємства вартості вкладу. Саме загальні збори працівників КП “Промбуд-6” мають виняткові повноваження по прийняттю ухвал з продажу будівель. Протокол загальних зборів КП “Промбуд-6” від 27.11.2006 року містить у собі відомості, які фактично виражають думку колишніх працівників КП “Промбуд-6”, що не входять до складу вищого органу управління, а відтак рішення, визначені у цьому Протоколі не є волевиявленням вищого органу управління позивача і тому даний Протокол не може бути належним доказом у справі.

Водночас, колегія суддів приймає до уваги повідомлення Колективного підприємства «Промбуд-6»про те, що жодних рішень вищого органу управління (загальних зборів трудового колективу співвласників) щодо продажу гаражів площею 180 кв.м., що знаходяться за адресою м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2 – не приймалось.

Окрім цього, в матеріалах справи зібрано достатньо доказів, які підтверджують обмеження повноважень керівника продавця Жежеруна В.Д. ( Статут позивача та Протокол загальних зборів від 27.07.1999 року (а.с. 37-43Т.1)).

Що стосується покликань відповідача на нелегітимність представників позивача, то дані твердження спростовуються матеріалами справи, зокрема, постановою Луцького міськрайонного суду від 31.01.2007 року у справі № 4с-26/2007 (а.с. 32-33 Т. 2), постановою слідчого Луцького МВ УМВС від 31.1.2006 року (а.с. 140-141 Т. 1) та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.04.2007 року, що винесена старшим слідчим прокуратури м. Луцька (а.с. 62, Т. 2).

З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають дійсним обставинам справи, судове рішення винесене з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким позов КП “Промбуд-6” задовольняє повністю з тих підстав, що станом на 15.11.2001 року не було згоди загальних зборів на продаж нерухомого майна, а отже Договір купівлі-продажу гаражів загальною площею 180,1 кв.м. у м. Луцьку, вул. Індустріальна, 2 був укладений в порушення ст.ст. 23, 48 ЦК УРСР, тому є недійсним. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Скаржника й про те, що 15.11.2001 року директор КП “Промбуд-6” не мав достатнього обсягу повноважень необхідних для укладення договору продажу будівель, а тому у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України спірний правочин є недійсним.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О  В И В:

1.          Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Промбуд –6»задоволити.

2.          Рішення Господарського суду Волинської області від 06.03.2007 року у справі №02/18-92  скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Колективного підприємства «Промбуд –6»задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу гаражів площею 180,1 кв.м., за адресою: м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2,  укладений 15.11.2001 року між КП “Промбуд-6” та ПВКП “Вестбудсервіс”.

Повернути у власність Колективного підприємства «Промбуд-6»(43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 3, р/р 260013005579 в КБ “Західінкомбанк” МФО 303484, код ЄДРПОУ 05460628) приміщення гаражів, загальною площею 180,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2.

Стягнути з рахунку Колективного підприємства «Промбуд-6»(43016, м. Луцьк, вул.. Ковельська, 3, р/р 260013005579 в КБ “Західінкомбанк” МФО 303484, код ЄДРПОУ 05460628) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «Вестбудсервіс»(43024, м. Луцьк, пр. Соборності, 38/9, р/р 26005233369001 в ВГРУ КБ “Приватбанк” МФО 303440, код ЄДРПОУ 30887787)  15 065,16 грн. коштів, сплачених за Договором купівлі-продажу гаражів від 15.11.2001 року.

Судові витрати покласти на відповідача. Стягнути з рахунку Приватного виробничо-комерційного підприємства “Вестбудсервіс” (43024, м. Луцьк, пр. Соборності, 38/9, р/р 26005233369001 в ВГРУ КБ “Приватбанк” МФО 303440, код ЄДРПОУ 30887787) на користь Колективного підприємства “Промбуд-6” (43016, м. Луцьк, вул.. Ковельська, 3, р/р 260013005579 в КБ “Західінкомбанк” МФО 303484, код ЄДРПОУ 05460628) 127,50 грн. в повернення державного мита, сплаченого при поданні позову та при поданні апеляційної скарги, а також 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання даної постанови місцевому господарському суду видати відповідні накази.

3.          Скасувати заходи забезпечення позову. Скасувати арешт, накладений на нежитлове приміщення –гаражі площею 180,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

        5.          Матеріали справи №02/18-92   повернути Господарському суду Волинської області.

           Головуючий-суддя                                                          Мурська Х.В.

           Суддя                                                                                 Давид Л.Л.

           Суддя                                                                                 Кордюк Г.Т.