Рішення

від 24.07.2022 по справі 336/6467/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

№ 336/6467/21

пр. № 2/336/658/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2022 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Павловцева В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СНАУТ» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про визнання договору частково недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

11.08.2021 р. позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи.

В позові зазначив, що 01.08.2002 р. ТОВ «СНАУТ» було придбано у ТОВ «Динамо плюс» за договором купівлі-продажу об`єкта нерухомості № 01/08 не завершене будівництвом нежиле нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Незавершене будівництво не було введено в експлуатацію, тому право власності ні до укладення договору, ні після цього в бюро технічної інвентаризації не реєструвалось.

14.11.2006 р. між Запорізькою міською радою та ТОВ «СНАУТ» було укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

05.11.2007 р. постійно діючим третейським судом при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж» у справі № 034-11/07 було ухвалене рішення, яким визнано право власності ТОВ «СНАУТ» на цех по виготовленню миючих засобів інв. № 1100 по вул.Базовій, 12 у м.Запоріжжі; зобов`язано ОП ЗМБТІ зареєструвати право власності ТОВ «СНАУТ» на перелічене майно.

У 2007 р. Михайлівським районним судом Запорізької області було видано виконавчий лист про примусове виконання зазначеного рішення третейського суду. На підставі ухвали суду та виконавчого листа ОП ЗМБТІ зареєструвало за ТОВ «СНАУТ» право власності на згадане нерухоме майно.

Поточний склад учасників ТОВ «СНАУТ» був сформований 07.07.2011 р., коли підприємство було придбано нинішніми власниками, у зв`язку з чим було змінено директора підприємства, посаду якого обійняв ОСОБА_2 один з нових співвласників підприємства. Попередні власники та керівник не повідомляли нових власників підприємства про зазначене рішення третейського суду. Про нього стало відомо після того, як наприкінці січня 2012 р. до ТОВ «СНАУТ» звернувся представник ПП «Символ» з приводу надання інформації про обставини введення в експлуатацію і подальшого відчуження складу літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 і надав документи про перехід права власності на цех по виготовленню миючих засобів літ.А-2, серед яких було зазначене рішення третейського суду, а також посвідчений нотаріусом договір купівлі-продажу, згідно з яким вказаний цех у 2008 р. було відчуджено на користь тогочасних власників ТОВ «СНАУТ»: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спільну часткову власність у рівних частках (по Ѕ) кожному.

Як з`ясувалось, набувши у власність нерухомість, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не провели розрахунків з ТОВ «СНАУТ» за придбане майно, таким чином підприємство здійснило відчудження нерухомого майна пов`язаним особам своїм власникам, однак не отримало за нього жодної компенсації.

Згодом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили відчудження нерухомого майна ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 23.09.2009 р. р.№ 3591.

Дізнавшись про зазначені обставини, керівництво ТОВ «СНАУТ» звернулось до Михайлівського районного суду Запорізької області з заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж» від 05.11.2007 р. у справі № 034-11/07.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 25.05.2012 р. рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж» від 05.11.2007 р. у справі № 034-11/07 скасовано. Ухвала набрала законної сили.

Після цього ТОВ «СНАУТ» звернулось до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про скасування запису в Державному реєстрі прав власності права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2012 р. у справі № 0827/7463/2012 скасовано запис Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 права власності на цех по виготовленню миючих засобів інв.№ 1100 літ.А-2, вбиральню літ.Б за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж» від 05.11.2007 р. у справі № 034-11/07; визнано ТОВ «СНАУТ» користувачем цеху з усіма правами забудовника.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.03.2013 р. № 336/2251/13-ц роз`яснено рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2012 р., зазначено, що зміст п.1 резолютивної частини рішення полягає у скасуванні державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на цех по виготовленню миючих засобів інв. № 1100 літ.А-2, вбиральню літ.Б за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж» від 05.11.2007 р. у справі № 034/11/07.

У 2016 р. ТОВ «СНАУТ» подало до Запорізької міської Ради заяву про пролонгацію договору оренди земельної ділянки.

ТОВ «СНАУТ» з 2002 р. і по цей час безперервно володіє та відкрито користується нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 . Спроба відчудження нерухомості попередніми власниками підприємства на свою користь мала рейдерський характер і була спрямована на виведення та присвоєння відносно ліквідного активу.

У червні 2015 р. ОСОБА_1 здійснив спробу захоплення майна ТОВ «СНАУТ», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . З цією метою він звернувся до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції з приводу реєстрації права власності за ним на підставі договору купівлі-продажу від 23.09.2009 р. Право власності було зареєстроване за ОСОБА_1 10.06.2015 р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 22115821 від 16.06.2015 р.

Проте, у серпні 2015 р. ТОВ «СНАУТ» звернулось до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції з приводу скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 , подавши рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2012 р. у справі № 0827/7463/2012.

19.08.2015 р. державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 була скасована на підставі рішення державного реєстратора індексний номер 23788551 від 19.08.2015 р.

З метою завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію, 01.09.2015 р. на замовлення ТОВ «СНАУТ», ПНВФ «Стройіндустрія-Л» було розроблено проект реконструкції будівлі літ.А-2 по АДРЕСА_1 , під цех по виробництву меблів.

28.09.2015 р. інспекція ДАБК в Запорізькій області зареєструвала декларацію ТОВ «СНАУТ» про початок будівельних робіт № ЗП 082152712561.

ОСОБА_1 оскаржив рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2012 р. у справі № 0827/7463/2012.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 05.11.2015 р. у справі № 0827/7463/2012 ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2012 р.

18.06.2021 р. з інформації з ДРРП на нерухоме майно, 19.01.2021 р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 56247669 від 21.01.2021 р. державного реєстратора виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області Пеліх Є.І. за ОСОБА_1 було повторно зареєстроване право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 на підставі того самого правовстановлюючого документа договору купівлі-продажу від 23.09.2009 р.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було укладено договір іпотеки другої черги № РМ-SME200/224/2008 від 30.10.2009 р., між ОСОБА_1 (іпотекодавцем) та ПАТ «ОТП Банк» (іпотекодержателем), що був посвідчений приватним нотаріусомЗадачиною Н.В. за р.№ 4216.

27.06.2012 р. ПАТ «ОТП Банк» за договором відступлення права вимоги відступило ТОВ «ОТП Факторинг Україна» сукупність прав, належних ПАТ «ОТП Банк» за договором іпотеки № РМ-SME200/224/2008.

27.01.2021 р. між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з яким на користь останнього було відступлено всі права первісного іпотекодержателя за договором іпотеки РМ-SME200/224/2008.

П.6.4 договору іпотеки передбачена можливість позасудового врегулювання питання задоволення вимог іпотекодержателя і вартості предмета іпотеки.

Проте, зміст п.6.4 іпотечного договору не відповідає чинному законодавству, що в силу положень ст.ст.203, 215, 216 ЦК України, обумовлює його недійсність.

Положення згаданого пункту договору прямо суперечить змісту ст.ст.36, 38 Закону України «Про іпотеку», в редакції чинній на 30.10.2009 р.

Суперечність між п.6.4 іпотечного договору та ст.ст.36, 38 ЗУ «Про іпотеку» полягає насамперед у тому, що Закон «Про іпотеку» не надає сторонам іпотечного договору право відступати від змісту ст.38 і визначити на власний розсуд чи навіть будь-яким чином змінювати встановлений ст.38 Закону «Про іпотеку» порядок реалізації права іпотекодержателя від свого імені продавати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, якщо такий спосіб позасудового врегулювання передбачений застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. Іншими словами, закон про іпотеку лише надає можливість сторонам іпотечного договору обрати один чи обидва способи позасудового врегулювання, які допускаються частиною третьою ст.36 Закону «Про іпотеку». Проте, порядок реалізації відповідного способу позасудового врегулювання визначається винятково законом і сторони не вправі відступати від нього.

У оспорюваному іпотечному договорі відповідачі визначили можливість застосування у відносинах між собою лише одного способу позасудового врегулювання право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Можливості застосування другого способу позасудового врегулювання передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання відповідачі не передбачили. Тіж тим, відповідачі в іпотечному договорі врегулювали порядок реалізації права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу таким чином, що він прямо суперечить змісту ст.38 Закону «Про іпотеку». Так, п.6.4 іпотечного договору передбачає, що для реалізації права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу іпотекодержатель в обов`язковому порядку набуває право власності на предмет іпотеки і після цього зобов`язується реалізувати предмет іпотеки протягом 1 року, при чому іпотечний договір не передбачає жодних наслідків порушення іпотекодержателем цього строку.

Крім цього, передбачений відповідачами в п.6.4 іпотечного договору спосіб визначення ціни продажу суперечить вимогам ст.38 ЗУ «Про іпотеку».

Посилаючись на ст.ст.30, 203, 215, 216 ЦК України, позивач просить захистити його право шляхом визнання недійсним п.6.4 (із підпунктами) договору іпотеки другої черги № РМ-SME200/224/2008, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В. 30.10.2009 р. за реєстраційним номером 4216, з моменту укладення договору.

Ухвалою від 17.08.2021 р. відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.09.2021 р.

15.09.2021 р. підготовче судове засідання відкладено на 04.11.2021 р. за клопотанням представника позивача на підставі п.1 ч.2 ст.198, п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.

04.11.2021 р. підготовче судове засідання відкладено на 07.12.2021 р. на підставі п.2 ч.2 ст.198 ЦПК України.

07.12.2021 р. підготовче судове засідання відкладено на 21.01.2022 р. на підставі п.1 ч.2 ст.198, п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.

21.01.2022 р. закрито підготовче провадження, призначено судове засідання на 21.03.2022 р.

21.03.2022 р. розгляд справи відкладено на 29.04.2022 р. на підставі наказу № 5 від 01.03.2022 р.

29.04.2022 р. розгляд справи відкладено на 15.06.2022 р. у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті.

15.06.2022 р. розгляд справи відкладено на 25.07.2022 р. на підставі п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Представник відповідача ТОВ «Діджи Фінанс» до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, в процесі розгляду справи надав пояснення по суті позову (а.с.97-100), за змістом яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд розглядув справу за відсутності представника відповідача на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію сторін, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З наданих сторонами письмових доказів, судом встановлено що 01.08.2002 р. ТОВ «Динамо плюс» та ТОВ «СНАУТ» уклали договір № 01/08 купівлі-продажу нерухомості недобудоване приміщення та прилеглий до нього відкритий майданчик по АДРЕСА_1 не завершене будівництвом нежиле нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір не був посвідчений нотаріально та право власності на нерухомість в бюро технічної інвентаризації не реєструвалось (а.с.9).

14.11.2006 р. між Запорізькою міською радою та ТОВ «СНАУТ» було укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.6-8).

05.11.2007 р. постійно діючим третейським судом при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж» у справі № 034-11/07 було ухвалене рішення, яким визнано право власності ТОВ «СНАУТ» на цех по виготовленню миючих засобів інв. № 1100 позначений літ. «А-2»; вбиральнею, позначену літ. «Б», паркан № 1, ворота № 2, замощення по АДРЕСА_1 ; зобов`язано орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності ТОВ «СНАУТ» на перелічене майно (а.с.10-11).

Відомості про реєстрацію права власності ТОВ «СНАУТ» на будівлю складу літ.В, недобудовану будівлю літ.Г, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 19.03.2009 р. на підставі вказаного рішення були внесені до Державного реєстру прав на нерухоме майно (а.с.27).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно між ОСОБА_1 (іпотекодавцем) та ПАТ «ОТП Банк» (іпотекодержателем) було укладено договір іпотеки другої черги № РМ-SME200/224/2008 від 30.10.2009 р., що був посвідчений приватним нотаріусомЗадачиною Н.В. за р.№ 4216 (а.с.25-27).

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 25.05.2012 р. було задоволено заяву директора ТОВ «СНАУТ» про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж» від 05.11.2007 р. у справі № 034-11/07; рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж» від 05.11.2007 р. у справі № 034-11/07 за позовом ТОВ «СНАУТ» до ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно скасовано (а.с.12-14).

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2012 р. у справі № 0827/7463/12 скасовано запис Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 права власності на цех по виготовленню миючих засобів інв.№ 1100 літ.А-2, вбиральню літ.Б за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж» від 05.11.2007 р. у справі № 034-11/07; визнано ТОВ «СНАУТ» користувачем цеху з усіма правами забудовника (а.с.15-16).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.03.2013 р. № 336/2251/13-ц роз`яснено рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2012 р., зазначено, що зміст п.1 резолютивної частини рішення полягає у скасуванні державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на цех по виготовленню миючих засобів інв. № 1100 літ.А-2, вбиральню літ.Б за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Міжрегіональний арбітраж» від 05.11.2007 р. у справі № 034/11/07 (а.с.17-18).

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 18.02.2016 р. (а.с.101-102), задоволено скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна», заочне рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2012 р. скасовано, у задоволенні позову ТОВ «Снаут» до ОСОБА_1 про витребування майна відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.07.2016 р. (а.с.103-104), відхилено касаційну скаргу ТОВ «СНАУТ», рішення апеляційного суду Запорізької області від 18.02.2016 р. залишено без змін.

27.06.2012 р. ПАТ «ОТП Банк» за договором відступлення права вимоги відступило ТОВ «ОТП Факторинг Україна» сукупність прав, належних ПАТ «ОТП Банк» за договором іпотеки № РМ-SME200/224/2008 (а.с.76-77).

27.01.2021 р. між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з яким на користь останнього було відступлено всі права первісного іпотекодержателя за договором іпотеки РМ-SME200/224/2008 (а.с.79-81).

31.08.2021 р. між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «2х2 Фінанс» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме цеху по виготовленню виючих засобів літ.А-2 інв. № 1100, вбиральня літ.Б, за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31 серпня 2021 року, видавник Соколов О.Є, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.105-109).

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом, просить захистити його право шляхом визнання недійсним п.6.4 (із підпунктами) договору іпотеки другої черги № РМ-SME200/224/2008, укладеного між ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», правонаступником якого, в свою чергу є ТОВ «Діджи Фінанс», та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст.3ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).

Статтяст. 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.202 ЦК України).

Частини перша і третя ст.215 ЦК Українивстановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст.203 ЦК Українипередбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам моральним засадам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст.215та 216 ЦК Українивимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (Аналогічні положення містяться в пункті п`ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Крім того, однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв`язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову (правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 25.12.2013 року в справі № 6-94цс13).

Як вбачається з письмових документів, належних доказів, які б свідчили про те, що ТОВ «СНАУТ» на момент укладення оспорюваного правочину був власником майна, переданого за договором іпотеки РМ-SME200/224/2008, чи набув таке право на час розгляду даної справи, матеріали не містять.

Напроти, ТОВ «СНАУТ» зверталося до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування вищезазначеного майна, проте рішенням апеляційного суду Запорізької області від 18 лютого 2016 року у справі №22ц/778/337/17, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в задоволенні позову ТОВ « Снаут» було відмовлено (а.с.101-102, 103-104). Зазначеними судовими рішеннями було встановлено, що ТОВ «СНАУТ» не є власником майна, що було передано в іпотеку.

Позивач при зверненні до суду послався на формальне порушення закону.

Під час розгляду справи у урахуванням наданих сторонами доказів, суд не встановив порушення прав чи законних інтересів ТОВ «СНАУТ» при укладенні оспорюваного правочину, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

На підставі положень ст.141 ЦПК України, суд не стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 4,12,13,141,261,264,265,354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СНАУТ» (м.Запоріжжя, вул.Глісерна, 26-а, прим.41, ЄДРПОУ 30958255) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (м.Київ, вул.Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 42649746) про визнання договору частково недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Дмитрюк