Рішення

від 03.08.2022 по справі 487/1131/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/1131/22

Провадження № 2/487/1478/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2022 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Кузьменка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рафальської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_3 (далі позивач) звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ директора Обласної спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб» (ОСДЮСШОР з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб») Олега Стефановського № 6к від 20.01.2022 про її звільнення з займаної посади з 24.01.2022 згідно п.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, тобто систематичне невиконання без поважних причин своїх обов`язків.

Позивач також просила поновити її на посаді головного бухгалтера ОСДЮСШОР з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб» (далі відповідач) та стягнути з останнього на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що вона була звільнена з займаної посади без наявності в її діях дисциплінарного проступку, який є необхідною умовою для притягнення її до відповідальності. Звільнення відбулось за сукупністю накладених раніше двох стягнень, законність яких вона оскаржує до суду. Крім того, її звільнення було проведено за відсутності попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідач не надав відзиву на позов та не з`явився у судове засідання, хоча належно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного:

Позивач, згідно наказу №77к від 15.07.2016 була прийнята на посаду головного бухгалтера ОСДЮСШОР з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб» з 18.07.2016.

Наказами директора ОСДЮСШОР з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб» Олега Стефановського № 121 від 08.10.2021 та №141 від 19.11.2021 ОСОБА_3 двічі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та кожним наказом накладено стягнення у вигляді догани. Зазначені накази ОСОБА_3 оскаржено до суду та 10.01.2022 Заводським районним судом міста Миколаєва відкрито провадження за її позовом про визнання зазначених наказів незаконними.

14.12.2021 ОСДЮСШОР з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб» звернувся до Миколаївської обласного комітету профспілки працівників культури з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_3 , яка є головою профспілкового комітету за п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП). Постановою профспілкового комітету від 24.12.2021 у наданні такої згоди відмовлено.

Наказом директора ОСДЮСШОР з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб» Олега Стефановського №6к від 20.01.2022 ОСОБА_3 звільнено з займаної посади з 24.01.2022 згідно п.3 ст. 40 КЗпП. Підставами звільнення зазначено наявність наказів № 121 від 08.10.2021 «Про винесення дисциплінарного стягнення» та № 141 від 19.11.2021 «Про оголошення догани», тобто систематичне невиконання позивачем своїх обов`язків без поважних причин.

Згідно з вимогами законодавства трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом на підставіпункту 3 частини першої статті 40 КЗпП лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2, 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина перша статті 43 КЗпП).

За передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до правових позицій, викладених у рішеннях Верховного Суду (постанова Касаційного цивільного суду від 15.12.2021 у справі 655/807/19, постанова Касаційного цивільного суду від 02.02.2022 у справі № 185/9298/17), усправах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, потрібно з`ясувати, в чому конкретно полягало порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП та чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП необхідна наявність у сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, вчиненим без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним. При визначенні систематичності як ознаки порушення враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

У даному випадку відповідачем не було дотримано необхідних умов для розірвання договору за п.3 ст.40 КЗпП. Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок. Про наявність останнього у оспорюваному наказі взагалі не зазначено, вказано лише, що ОСОБА_3 раніше притягувалась до дисциплінарної відповідальності. В наказі про звільнення ОСОБА_3 не вказано в чому полягає неналежне виконання нею своїх обов`язків і не вказано зміст порушення. Тобто, наказ про звільнення ОСОБА_3 видано за сукупністю, що мали місце раніше дисциплінарних проступків, а не у зв`язку з вчиненням нового дисциплінарного проступку, який є необхідною умовою для звільнення останньої.

Таким чином, керівництвом ОСДЮСШОР з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб», у порушення вимог ст. 149 КЗпП ОСОБА_3 за одні і ті ж порушення двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про незаконність оспорюваного наказу.

Це кореспондується з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду у від 02.02.2022 у справі №705/539/21, де зазначено, що оскільки підставою для звільнення позивача з роботи стало систематичне невиконання нею своїх посадових обов`язків, за які її вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, після чого вона не вчинила нового проступку у відповідача не було підстав для її звільнення, адже за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення - догана чи звільнення.

Крім того, розірвання трудового договору з ОСОБА_3 проведено за відсутності попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина перша статті 43 КЗпП).

Відповідно до вимог частини сьомої статті 43 КЗпП України та статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Відповідачем не доведено, що зазначене рішення профспілкового комітету є необґрунтованим , оскільки власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з її мотивів.

Посилання позивача на оскарження нею наказів про її притягнення до дисциплінарної відповідальності № 121 від 08.10.2021 та №141 від 19.11.2021, суд не приймає до ваги, оскільки вони виходять за межі предмету судового розгляду.

Таким чином, звільнення ОСОБА_3 здійснено з порушенням вимог п. 3 ч.1 статті 40 КЗпП, статей 43, 147-1, 148, 149 КЗпП, що вказує на незаконність наказу про її звільнення, у зв`язку з чим остання підлягає поновленню на роботі та займаній посаді.

Частиною 2 статті 235 КЗпП передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік, тому з відповідача має бути стягнено середній заробіток ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки про середню заробітну плату ОСОБА_3 від 16.03.2022, що надана відповідачем, середньоденна заробітна плата позивача становить 817, 07 грн. На час розгляду справи вимушений прогул ОСОБА_3 становить 136 днів, тобто сума яка підлягає стягненню з відповідача складає 111 121, 52 грн (817, 07 х 136).

Суд не знаходить підстав для стягнення витрат на правову допомогу, оскільки представником позивача не надано належних документів, які б підтверджували вказані витрати в розумінні ст. 137 ЦПК України. Інші судові витрати у справи відсутні.

Оскільки позивач не ставить питання про негайне виконання судового рішення суду, підстав для його застосування не встановлено. Заходи забезпечення доказів або позову судом не вживались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-268, 272-273, 279 ЦПК України,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до Обласної спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб» задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора ОСДЮСШОР з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб» Олега Стефановського № 6к від 20.01.2022 про звільнення ОСОБА_3 з займаної посади з 24.01.2022 згідно п.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Поновити з 03.08.2022 ОСОБА_3 на посаді головного бухгалтера ОСДЮСШОР з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб».

Стягнути з ОСДЮСШОР з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб» (код ЄДРПОУ 19284885) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2022 по 03.08.2022 у сумі 111 121, 52 грн ( сто одинадцять тисяч сто двадцять одна гривня 52 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Заводського районного

суду міста Миколаєва В.В. Кузьменко