Рішення

від 24.07.2022 по справі 681/259/22

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/259/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

позивачки, її представника адвоката Кушнірука В.М.

та представника відповідача адвоката Коберського А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика», третьої особи на стороні відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про встановлення факту перебування у трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила встановити факт, що її чоловік ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика» (далі ТОВ ПКПФ) з 01.09.2012 року по 29.01.2013 року та зобов`язати відповідача провести розслідування факту нещасного випадку, який стався із чоловіком на робочому місці 25.01.2013 року.

Позов мотивовано тим, що з 01.09.2012 року ОСОБА_2 був працевлаштований електрогазозварником до ТОВ ПКПФ, що знаходилось в смт. Понінка бувшого Полонського району. Зі слів чоловіка вона знала, що його офіційно працевлаштовано, оскільки відповідачем у нього була забрана трудова книжка для проведення відповідних записів. Також чоловік їй розповідав, що майстром у нього являвся ОСОБА_3 , а разом з ним у бригаді працювали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яких позивачка просила на підтвердження своїх позовних вимог допитати в якості свідків. 25.01.2013 року її повідомили з ТОВ ПКПФ по телефону, що ОСОБА_2 з місця роботи забрала до лікарні швидка медична допомога, де він ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після смерті чоловіка вона зверталась до відповідача з проханням провести відповідне розслідування причин смерті ОСОБА_2 з тим щоб як спадкоємниці отримати належні страхові виплати, в чому їй було відмовлено із мотивів, що ОСОБА_2 не перебував з ТОВ ПКПФ у трудових відносинах. Також, з даного приводу вона зверталась у правоохоронні органи.

При судовому розгляді позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали та зазначили, що досліджені судом докази підтверджують факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ ПКПФ, де він працював електрогазозварником 01.09.2012 року по 29.01.2013 року, а тому Товариство повинно провести розслідування нещасного випадку, який з ним стався 25.01.2013 року.

Представник ТОВ ПКПФ у поданих письмових поясненнях (а.с.68), а також у судовому засіданні позов не визнав із мотивів, що ОСОБА_2 у згаданий вище період на Товаристві не працював, заяву про прийняття на роботу не подавав, трудову книжку до відділу кадрів не надавав, заробітна плата для нього не нараховувалась та не виплачувалась. Також зазначив, що постановою старшого дізнавача сектору дізнання Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області про закриття кримінального провадження, яка позивачкою не оскаржувалась, встановлено, що між ТОВ "Никкартонторг" та ОСОБА_2 укладено договір на виконання робіт № 003/04/12 від 01.12.2012 року, згідно котрого останній виконував роботи на території ТОВ "ПКПФ", а отже ОСОБА_1 не доведено обставин перебування її чоловіка у трудових відносинах з відповідачем.

За клопотанням представника позивачки адвоката Кушнірука В.М. до участі у справі залучено в якості третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, керівник якого у поданих письмових поясненнях (а.с.83-84) також позов заперечив мотивувавши тим, що згідно вищезгаданої постанови про закриття кримінального провадження ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з ТОВ "ПКПФ", а виконував роботи відповідно до цивільно-правового договору укладеного між ним та ТОВ "Никкартонторг", яке в свою чергу уклало з відповідачем договір підряду № 01/12-12 на виконання робіт.

Заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, а також у кримінальному провадженню № 12013240200000417 від 06.06.2013 року, суд зазначає про таке.

Встановлено, що ТОВ "ПКПФ" засноване на праві приватної власності ТОВ "Об`єднана картонна компанія" м. Миколаєва, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12.01.2012 року з основним напрямком діяльності виробництво паперу та картону, та діє відповідно до Статуту ТОВ "ПКПФ" затвердженого загальними зборами засновників 19.01.2012 року протокол № 02/12, керівником якого на час утворення Товариства являвся ОСОБА_6 , що підтверджується даними витягу із ЄДРПОУ (а.с.44, 115), копією Статуту (а.с.116-127).

За положеннями ст.10 Статуту ТОВ "ПКПФ" органами управління та контролю Товариства є: вищий орган загальні збори; одноосібний виконавчий орган генеральний директор; контролюючий орган ревізійна комісія.

Питання прийому і звільнення працівників Товариства згідно ст.10.17 п."є" віднесено до компетенції генерального директора.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження № 12013240200000417 від 06.06.2013 року, 01.12.2012 року між ТОВ ПКПФ та ТОВ "Никкартонторг" укладено договір підряду № 01/12-12, згідно п.п.1.1, 2.1 якого підрядник (ТОВ "Никкартонторг) в межах умов даного Договору в обумовлені строки зобов`язувався власними силами і засобами виконати передбачені замовленням монтажні роботи за місцем, визначеним замовником (ТОВ ПКПФ), до 01.02.2013 року (т.1 а.с.57). Місце виконання вказаних робіт, як зазначено в листі генерального директора ТОВ ПКПФ від 09.08.2016 року № 1/415, визначено приміщення котельні, що знаходиться в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.250).

Також у вище вказаному кримінальному провадженні міститься ксерокопія договору на виконання робіт № 003/04/12 від 01.12.2012 року, укладеного між ТОВ "Никкартонторг" та громадянином ОСОБА_2 . Відповідно до п.1.1 договору останній, як Виконавець, зобов`язувався за завданням Замовника на свій ризик і своїми засобами протягом строку дії Договору виконати монтажні роботи, визначені Замовником, а останній зобов`язувався виплачувати Виконавцю винагороду (т.1 а.с.147).

В ході досудового розслідування проводились неодноразові допити свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (т.1 а.с.41, 42, 73-74, 75, 120-121, т.2 а.с.428-432), в ході яких названі особи свідчили, що приблизно з вересня, жовтня 2012 року вони за пропозицією заступника директора ТОВ ПКПФ ОСОБА_3 стали працювати у Товаристві в якості електрогазозварників без будь-якого документального оформлення. Разом з ними в одній бригаді працював також ОСОБА_2 , однак чи був він офіційно працевлаштований для них невідомо. Об`єм робіт які вони мали виконувати та оплату за це здійснював ОСОБА_3 25.01.2013 року після закінчення робочого дня приблизно о 17-18 годині, будучи в побутовій кімнаті, що розташована на території ТОВ "ПКПФ" помітили, що у ОСОБА_2 погіршився стан здоров`я, на що вони допомогли йому вийти з приміщення та повідомили про це ОСОБА_3 , котрий на службовому автомобілі доставив ОСОБА_2 до лікарні.

Аналогічні показання свідок ОСОБА_4 дав в ході судового розгляду.

Слідчими також проводились допити свідка ОСОБА_3 , котрий давав неоднакові свідчення щодо обставин працевлаштування ОСОБА_2 .

Так, 24.09.2013 року при допиті в якості свідка ОСОБА_3 пояснював, що ОСОБА_2 прийшов працювати на фабрику в січні 2013 року, особисто він його на роботу не приймав, та що ОСОБА_2 працював згідно трудових договорів між фабрикою і фірмою підрядчиком, яка наймала працівників. Яким чином проводився розрахунок із ОСОБА_2 за виконану роботу для нього невідомо (т.1 а.с.80-81).

Під час допиту ОСОБА_3 26.02.2016 року (т.2 а.с.260-262) та 19.04.2021 року (т.2 а.с.447) він зазначав, що ОСОБА_2 працював у ТОВ "ПКПФ", проте він з ним ніякого договору не укладав, оскільки це повинні були робити у відділі кадрів. Визнав, що особисто брав кошти у касі фабрики та давав їх робітникам. ОСОБА_2 він знав давно та дійсно рекомендував його для керівництва на роботу.

В ході судового розгляду ОСОБА_3 як свідок пояснив, що ОСОБА_2 не працював у ТОВ ПКПФ, а він виконував певні роботи на території Товариства як працівник підрядника ТОВ "Никкартонторг", з яким у ТОВ ПКПФ існував договір підряду. Будь-яких коштів для ОСОБА_2 особисто він не платив.

Згідно до листа заступника генерального директора ТОВ ПКПФ від 29.05.2015 року № 1/466 ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з Товариством та йому не нараховувалась і не видавалась заробітна плата (т.1 а.с.220).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 знаходячись у Полонській центральній районній лікарні ім. Н.С.Говорун помер, причина смерті згідно медичної довідки, виданої 29.01.2013 року названою лікарнею гостре порушення мозкового кровообігу (т.1 а.с.15-16).

За даними висновку комісійної судово-медичної експертизи проведеної 28.10.2013 року експертами Хмельницького обласного бюро СМЕ конкретно встановити причину смерті ОСОБА_2 не представилось можливим, так як не було проведено патологоанатомічне дослідження трупа померлого.

Будь-яких тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_2 в представлених медичних документах не відмічено, проте він з 1999 року хворів гіпертонічною хворою ІІ ступеня, кризовий перебіг, гіпертензивне серце. З 2000 року відмічене захворювання ішемічна хвороба серця, стенокардія спокою і напруги ІІ-ІІІ функціональний клас. З приводу цих захворювань ОСОБА_2 щорічно лікувався. Експертами не виключено, що його смерть настала від ішемічної хвороби серця в поєднанні з гіпертонічною хворою і виниклими ускладненнями. Робота електрогазозварника, яка йому протипоказана, могла бути сприяючим фактором в настанні смерті (т.1 а.с.144-146).

05.10.2021 року постановою старшого дізнавача сектору дізнання Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області вище згадане кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України закрито у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб ТОВ ПКПФ та ТОВ "Никкартонторг" складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.358 КК України та встановлено, що ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з ТОВ ПКПФ, а виконував роботи згідно цивільно-правового договору на виконання робіт, укладеного між ним та ТОВ "Никкартонторг".

Дана постанова позивачкою не оскаржувалась.

Вирішуючи питання щодо законності позовних вимог, суд виходить із наступного.

Статті 12 та 81 ЦПК України встановлюють, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За положеннями статей 77-80 ЦПК України докази мають бути: належними, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими, одержані у порядку встановленому законом; достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; та достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У частині третійстатті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першоїстатті 21 КЗпП Українитрудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з положеннямистатті 24 КЗпП України(у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі послідуючими змінами та доповненнями) фактичний допуск до роботи працівника вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Як зазначалось вище положеннями Статуту ТОВ ПКПФ правом прийому на роботу працівників Товариства наділений лише генеральний директор.

Отже, в даному випадку, в разі відсутності укладення з працівником трудового договору в письмовій формі, його фактичний допуск до роботи може вважатись укладенням трудового договору, якщо такі роботи проводились за розпорядженням чи з відома саме генерального директора ТОВ ПКПФ, а не будь-яких інших посадових осіб Товариства, які не наділені правом прийому працівників на роботу. Проте таких доказів позивачкою не надано.

Також в ході розгляду справи не встановлено, що ОСОБА_2 подавав до ТОВ ПКПФ заяву про прийняття на роботу, трудову книжку, ознайомлювався з правилами внутрішнього трудового розпорядку, для нього визначалось робоче місце, вівся облік виконаної роботи та відпрацьованого часу, виплачувалась заробітна плата тощо.

Тому на підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позивачкою не доведено про перебування ОСОБА_2 в період з 01.09.2012 року по 29.01.2013 року у трудових правовідносинах з відповідачем.

Відповідно до статті 14Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництвіта професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівникамина підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована «Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232(далі Порядок).

Дія цього Порядку згідно пункту 2 поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи; працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем; фізичних осіб-підприємців членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, які працюють за договором укладеним відповідно до законодавства.

Відповідно до підпункту 5 пункту 38 Порядку факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Державною службою з питань праці на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку.

Так як судом не встановлено факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ ПКПФ, а отже не підлягає також задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача провести розслідування факту нещасного випадку, який стався із її чоловіком 25.01.2013 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.13, 81, 141, 263-265, ч.1 ст.268, ст.ст.273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.08.2022 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає в АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37993343, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Потебні, 71, Волинської області, поштовий індекс 43018.

Третя особа на стороні відповідача: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41316723, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 18, поштовий індекс 29013.

Головуючий: