Постанова

від 31.10.2022 по справі 681/259/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 681/259/22

Провадження № 22-ц/4820/1581/22

Хмельницький апеляційнийсуд вскладі колегіїсуддів судовоїпалати зрозгляду цивільнихсправ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Магера О.В.

за участю позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника ТОВ «ПКПФ» Коберського А.П.

розглянув увідкритомусудовомузасіданні врежимі відеоконференціїцивільнусправу № 681/259/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 25 липня 2022 року (суддя Горщар А.Г., повний текст судового рішення складено 04 серпня 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика», третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про встановлення факту перебування у трудових відносинах та зобов`язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 вказувала, що з 01 вересня 2012 року її чоловік ОСОБА_3 працював електро- газозварювальником в ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика» (далі Товариство), що знаходиться в смт. Понінка. Зазначала, що зі слів її чоловіка їй відомо про його офіційне працевлаштування у відповідача, так як трудова книжка чоловіка знаходилася у Товариства.

Позивачка вказує, що 25.01.2013 вона отримала телефонне повідомлення про те, що її чоловіка з місця роботи було транспортовано до лікарні, де він ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. ОСОБА_1 зазначає, що вона зверталась до відповідача з проханням провести розслідування причин смерті ОСОБА_3 , проте їй було відмовлено із мотивів відсутності трудових відносин між померлим ОСОБА_3 та Товариством. Разом з тим, позивачка з метою вирішення цього ж питання зверталась до правоохоронних органів.

З врахуванням вищенаведеного позивачка просила встановити факт трудових відносин між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТОВ «Понінківська картонно-паперовафабрика» з 01 вересня 2012 року по 29 січня 2013 року і зобов`язати відповідача провести розслідування факту нещасного випадку, який стався із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на робочому місці ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Полонського районного суду від 25 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянтка зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення помилково послався на постанову старшого дізнавача сектору дізнання Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області, якою встановлено, що ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з ТОВ «ПКПФ» та на положення статуту Товариства, з якого слідує, що правом прийому на роботу працівників товариства наділений лише генеральний директор. Звертає увагу, що постанова старшого дізнавача відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України не може свідчити про встановлення відповідних обставин.

Також судом не враховано, що матеріалами кримінального провадження та показами свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді заступника директора Товариства, запропонував ОСОБА_3 та іншим працівникам: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 працювати у вересні 2012 року в ТОВ «ПКПФ» на різних посадах; також він особисто надавав їм на території фабрики відповідний обсяг роботи та щомісяця розраховувався з ними коштами, які отримував з каси фабрики.

ОСОБА_1 вказувала, що судом безпідставно та необґрунтовано відмовлено їй в позові, тому просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиві Товариство просило оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначало, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачкою не доведено факт перебування ОСОБА_3 в період з 01.09.2012 по 29.01.2013 у трудових правовідносинах з відповідачем. Під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_3 подавав до ТОВ «ПКПФ» заяву про прийняття на роботу, трудову книжку, ознайомлювався з правилами внутрішнього трудового розпорядку, що для нього визначалося робоче місце, проводився облік виконаної роботи та відпрацьованого часу, виплачувалася заробітна плата. Позивачкою не оскаржувалася постанова від 05.10.2021 старшого дізнавача сектору дізнання Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області, якою кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб ТОВ «ПКПФ» та ТОВ «Никкартонторг» складу кримінального правопорушення. Оскільки, не встановлено факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ «ПКПФ», тому висновок суду про відмову у задоволенні вимоги щодо зобов`язання відповідача провести розслідування факту нещасного випадку є таким, що грунтується на законі.

В судовому засіданні позивачка та її представник просили апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Представник Товариства просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про день і час розгляду справи, до суду не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «ПКПФ» є юридичною особою і засноване на праві приватної власності ТОВ «Об`єднана картонна компанія» м. Миколаєва та діє відповідно до Статуту ТОВ «ПКПФ», затвердженого загальними зборами засновників 19.01.2012 року (протокол № 02/12 від 19.02.2012), керівником якого на час утворення Товариства та на час спірних відносин був ОСОБА_7 (а.с.116-127).

Зі змісту статті 10 Статуту ТОВ «ПКПФ» органами управління та контролю Товариства є: вищий органзагальні збори; одноосібний виконавчий органгенеральний директор; контролюючий органревізійна комісія і питання прийому і звільнення працівників Товариства згідно ст.10.17 п. «є» віднесено до компетенції генерального директора (а.с. 124-126).

З матеріалів кримінального провадження № 12013240200000417 від 06.06.2013 зареєстрованого за заявою ОСОБА_1 про те, що в період з липня 2012 року по січень 2013 року її чоловік ОСОБА_3 працював в ТОВ «ПКПФ» без відповідних трудових угод та договорів. Також слідує, що 01.12.2012 між ТОВ «ПКПФ» та ТОВ «Никкартонторг» укладено договір підряду № 01/12-12, згідно п.п.1.1, 2.1 якого підрядник (ТОВ «Никкартонторг») в межах умов даного Договору в обумовлені строки зобов`язувався власними силами і засобами виконати передбачені замовленням монтажні роботи за місцем, визначеним замовником (ТОВ ПКПФ) до 01.02.2013 року (т. 1 а.с. 57).

Місце виконання вказаних робіт, як зазначено в листі генерального директора ТОВ «ПКПФ» від 09.08.2016 № 1/415, визначено приміщення котельні, що знаходиться в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 250).

У цьому ж кримінальному провадженні міститься ксерокопія договору на виконання робіт № 003/04/12 від 01.12.2012 року, укладеного між ТОВ «Никкартонторг» та ОСОБА_3 і відповідно до п.1.1 якого останній, як Виконавець, зобов`язувався за завданням Замовника на свій ризик і своїми засобами протягом строку дії Договору виконати монтажні роботи, визначені Замовником, і Замовник зобов`язувався виплачувати Виконавцю винагороду (кримінальне провадження т. 1 а.с. 147).

Як вбачається із кримінального провадження № 12013240200000417 (т. 1 а.с. 41, 42, 73-74, 75, 120-121, т. 2 а.с. 428-432) в ході досудового розслідування проводились неодноразові допити свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які вказували, що приблизно з вересня, жовтня 2012 року вони за пропозицією заступника директора ТОВ «ПКПФ» ОСОБА_6 почали працювати у Товаристві в якості електрогазозварників без будь-якого документального оформлення. Разом з ними в одній бригаді працював також ОСОБА_3 , однак їм не було відомо, чи був він офіційно працевлаштований. Об`єм робіт, які вони мали виконувати визначав ОСОБА_6 , який і проводив оплату праці. А 25.01.2013 після закінчення робочого дня приблизно о 17-18 годині, будучи в побутовій кімнаті, що розташована на території ТОВ «ПКПФ», помітили, що у ОСОБА_3 погіршився стан здоров`я, вони допомогли йому вийти з приміщення та повідомили про це ОСОБА_6 , котрий на службовому автомобілі доставив ОСОБА_3 до лікарні.

Аналогічні показання надав при розгляді цієї цивільної справи ОСОБА_5 , який був допитаний в якості свідка.

Як вбачається із показів ОСОБА_6 , який був неодноразовано допитаний в межах кримінального провадження в якості свідка слідує, що на допиті 24.09.2013 ОСОБА_6 вказував, що ОСОБА_3 прийшов працювати на фабрику в січні 2013 року і працював згідно трудових договорів, укладених між фабрикою і фірмою підрядчиком, яка наймала працівників. Інформацією про оплату праці ОСОБА_3 не володіє (т. 1 а.с. 80-81).

А під час допиту ОСОБА_6 26.02.2016 (кримінальне провадження т. 2 а.с. 260-262) та 19.04.2021 (т. 2 а.с. 447) останній зазначав, що ОСОБА_3 працював у ТОВ «ПКПФ», проте він з ним ніякого договору не укладав, оскільки це повинні були робити у відділі кадрів. Визнав, що особисто брав кошти у касі фабрики та давав їх робітникам. ОСОБА_3 він знав давно та дійсно рекомендував його керівництву на роботу.

Разом з тим, допитаний під час розгляду цієї справи ОСОБА_6 як свідок пояснив, що ОСОБА_3 не працював у ТОВ «ПКПФ», а виконував певні роботи на території Товариства як працівник підрядника ТОВ «Никкартонторг», з яким у ТОВ «ПКПФ» був укладений договір підряду. Будь-яких коштів для ОСОБА_3 особисто він не платив.

У відповіді на запит від 29.05.2015 № 1/466 заступник генерального директора ТОВ «ПКПФ» повідомив, що ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з Товариством та йому не нараховувалась і не видавалась заробітна плата (кримінальне провадження т. 1 а.с. 220).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , знаходячись у Полонській ЦРЛ ім. Н.С.Говорун помер і причиною смерті є гостре порушення мозкового кровообігу згідно медичної довідки, виданої 29.01.2013 (кримінальне провадження т.1 а.с. 16).

За даними висновку комісійної судово-медичної експертизи № 74 від 28.10.2013 року експертами Хмельницького обласного бюро СМЕ конкретно встановити причину смерті ОСОБА_3 не представилось можливим, так як не було проведено патологоанатомічне дослідження трупа померлого. Будь-яких тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_3 в представлених медичних документах не відмічено, проте він з 1999 року хворів гіпертонічною хворою ІІ ступеня, кризовий перебіг, гіпертензивне серце. З 2000 року відмічене захворювання -ішемічна хвороба серця, стенокардія спокою і напруги ІІ-ІІІ функціональний клас. З приводу цих захворювань ОСОБА_3 щорічно лікувався. Експертами не виключено, що його смерть настала від ішемічної хвороби серця в поєднанні з гіпертонічною хворою і виниклими ускладненнями. Робота електрогазозварника, яка йому протипоказана, могла бути сприяючим фактором в настанні смерті (кримінальне провадження т.1 а.с.144-146).

05.10.2021 року постановою старшого дізнавача сектору дізнання Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області зазначене кримінальне провадження № 12013240200000417 закрито на підставі п. 2 ч. 1ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб ТОВ «ПКПФ» та ТОВ «Никкартонторг» складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.358 КК Українита встановлено, що ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з ТОВ «ПКПФ», а виконував роботи згідно цивільно-правового договору на виконання робіт, укладеного між ним та ТОВ «Никкартонторг».

Вказана постанова позивачкою не оскаржувалась.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності ОСОБА_1 факту перебування ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у трудових відносинах із ТОВ «ПКПФ» в період з 01.09.2012 по 29.01.2013, оскільки у відповідача відсутня заява ОСОБА_3 про прийняття на роботу та трудовакнижка, не доведено факту роботи ОСОБА_3 за правилами внутрішнього трудового розпорядку з визначенням робочого місця та докази виплати заробітної плати за трудовим договором. І, як наслідок, відсутні підстави для зобов`язання відповідача провести розслідування факту нещасного випадку.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду, оскільки вони відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Так, згідно з частиною другоюстатті 2 КЗпП Українипрацівник реалізує своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі чи організації, або з фізичною особою.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 21 КЗпП Українивизначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до положеньстатті 24КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Частиною третьою, четвертою цієї статті передбачено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згіднозістаттею 626 ЦК Україницивільно-правовий договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тобто предметом трудового договору є праця людини, а предметом цивільно-правових відносин - результат такої праці. Роботу за договором підряду особа виконує на свій ризик з використанням власних матеріалів, або матеріалів замовника, між тим, як трудовий договір передбачає, що робітник не несе відповідальності за загибель предмета його праці, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та забезпечується всім необхідним для діяльності.

Відповідно до статті 14Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власні або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована «Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232(далі - Порядок).

Дія цього Порядку згідно пункту 2 поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи; працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем; фізичних осіб-підприємців членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, які працюють за договором укладеним відповідно до законодавства.

Відповідно до підпункту 5 пункту 38 Порядку факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Державною службою з питань праці на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

У частинах 1-3статті 12 ЦПК Українизазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду узгоджуються із матеріалами справи.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване судове рішення підлягає до скасування через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судова колегія вважає їх голослівними, адже суд, встановивши фактичні обставини у справі, вірно застосував норми матеріального права, що підлягали до застосування. А послання ОСОБА_1 на не застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин ст. 24 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин є помилковим.

Доводи апеляційної скарги про те, що невірною підставою для відмови у задоволенні позову суду першої інстанції є постанова старшого дізнавача сектору дізнання Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області та положення Статуту ТОВ «ПКПФ» є такими, що не заслуговують на увагу, адже судом першої інстанції у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України оцінено надані учасниками справи та їх представниками докази у їх сукупності, в тому числі і зазначену постанову від 05.10.2021, Статут ТОВ «ПКФП», копію трудової книжки ОСОБА_3 від 14.01.1974, копії звернень позивачки до прокуратури Полонського району, начальника СВ Полонського РВ УМВС в Хмельницькій області, слідчому Полонського РВ УМВС, відповіді на ці звернення відділення виконавчої дирекції Фонду у Полонському районі, Полонського відділення Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, що були надані позивачкою, як додатки до позовної заяви, довідку ТОВ «ПКПФ» від 04.05.2022 №4, письмові пояснення представників учасників справи, покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та матеріали кримінального провадження № 12013240200000417.

І оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недоведеність ОСОБА_1 факту перебування ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.09.2012 року по 29.01.2013 року у трудових відносинах з ТОВ «Понінківська картонно паперова фабрика». І, як наслідок, відсутні підстави щодо зобов`язання відповідача провести розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

А доводи апеляційної скарги про те, що із показань свідка ОСОБА_5 слід дійти висновку, що ОСОБА_6 , будучи заступником директора фабрики, що надавало йому право створювати безперешкодний прохід на територію фабрики особам, які не оформлені на роботу офіційно, створив бригаду із знайомих йому жителів смт. Понінка з метою проведення відповідних робіт на території фабрики не є підставою для скасування судового рішення і задоволення позову, а зводяться до незгоди апелянтки із оцінкою доказів судом першої інстанції і ці покази свідка тлумачаться на власну користь.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів і підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полонського районногосуду Хмельницькоїобласті від25липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2022 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай