Постанова

від 02.08.2022 по справі 522/18480/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року

м. Київ

справа №522/18480/17

адміністративне провадження № К/9901/2829/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - управління ДАБК Одеської міської ради) на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2017 року у складі судді Кравчук Т.С. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Вербицької Н.В. (головуючий), суддів: Джабурії О.В., Кравченка К.В. у справі за позовом приватного підприємства "УПТК" (далі - ПП «УПТК») до управління ДАБК Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 - визнати протиправним та скасувати наказ № 01-13/318ДАБК від 30.08.2017 "Про проведення позапланової перевірки";

1.2 - визнати протиправними дії управління ДАБК Одеської міської ради з проведення та оформлення результатів позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1, замовник -ПП "УПТК", здійсненої у період з 06.09.2017 до 19.09.2017;

1.3 - визнати протиправним та скасувати припис управління ДАБК № 516/17 від 19.09.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

1.4 - визнати протиправними та скасувати постанови управління ДАБК Одеської міської ради № 103/17/448вих від 03.10.2017 про накладення штрафу у розмірі 75 780 грн., №102/17/449вих про накладення штрафу у розмірі 60 624 грн та № 104/17/450вих про накладення штрафу у розмірі 60 624 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю оскарженого наказу на проведення перевірки, який прийнятий з численними порушеннями норм чинного законодавства. Крім того, вказує, що посадовими особами відповідача протиправно оформлено результати позапланової перевірки, в той час як директор ПП "УПТК" не допустила посадових осіб відповідача до проведення перевірки.

По суті виявлених порушень позивач зазначає, що відповідач невірно встановив, що нежитлова одноповерхова будівля на території водогосподарського комплексу по вул. Краснослобідська, 1 в м. Одесі є капітальною спорудою. Зазначена споруда є тимчасовою, що підтверджується відповідним висновком експерта.

2. Приморський районний суд м. Одеси постановою від 8 грудня 2017 року позов задовольнив.

2.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що виданий управлінням ДАБК Одеської міської ради наказ № 01-13/318ДАБК від 30 серпня 2017 року «Про проведення позапланової перевірки» щодо дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська (Краснослобідська), 1, замовник ПП «УПТК», є протиправним та підлягає скасуванню за відсутністю підстав для призначення позапланової перевірки. Також суд зазначив, що враховуючи, що решта позовних вимог є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу управління ДАБК Одеської міської ради № 01-13/318ДАБК від 30 серпня 2017 року, то відповідно інші позовні вимоги підлягають задоволенню.

3. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу управління ДАБК задовольнив, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2017 року скасував та прийняв нову про закриття провадження в частині визнання протиправними дій з проведення перевірки та оформлення її результатів, у задоволені решти позовних вимог відмовив.

3.1. Закриваючи провадження в частині визнання протиправними дій з проведення перевірки та оформлення її результатів, суд апеляційної інстанції виходив із того, що після проведення позапланової перевірки, наказ про проведення такої перевірки вичерпав свою дію.

Відмовляючи в решті позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що ПП «УПТК» на території водогосподарського комплексу виконано будівництво нежитлової одноповерхової будівлі із складськими та побутовими приміщеннями без набуття права на виконання таких робіт, чим порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та пункт 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі - Порядок №466).

4. Верховний Суд постановою від 22 травня 2018 року касаційну скаргу ПП "УПТК" задовольнив частково. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року скасував та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4.1. Верховний Суд у постанові від 22 травня 2018 року погодився з рішенням апеляційного суду в частині того, що наказ відповідача на проведення перевірки є виконаним, тобто таким, що вичерпав свою дію, а відтак підстави для його скасування відсутні. Разом із тим, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд виходив із того, що судом апеляційної інстанції не дотримані норми процесуального права, оскільки не досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для правильного вирішення справи та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення, зокрема, не досліджено експертний висновок про технічний стан та приналежність приміщень до тимчасових за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1, складений Центром НТТМ з архітектури та будівництва Академії будівництва України, не надано жодної оцінки встановленим судом першої інстанції порушенням процедури проведення перевірки суб`єкта містобудування та оформлення її результатів.

5. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 5 грудня 2018 року апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2017 року - скасував в частині визнання протиправним та скасування наказу управління БДБК Одеської міської ради №01-13/318ДАБК від 30 серпня 2017 року "Про проведення позапланової перевірки", ухвалив в цій частині нове, яким відмовив в задоволенні позовних вимог ПП "УПТК".

У іншій частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2017 року залишив без змін.

5.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині вимоги про визнання протиправним та скасування наказу управління ДАБК Одеської міської ради "Про проведення позапланової перевірки" суд апеляційної інстанції виходив із того, що цей наказ є виконаним, тобто таким, що вичерпав свою дію, а відтак підстави для його скасування відсутні. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові по цій справі.

5.2. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в іншій частині, судова колегія суду апеляційної інстанції погодилась з висновком суду першої інстанції про безпідставне віднесення відповідачем нежитлової одноповерхової будівлі із складським та побутовим приміщенням до об`єктів нерухомого майна. За позицією судів попередніх інстанцій ця споруда є тимчасовою, а тому позивачем не порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI та пункт 13 Порядку №466, що є підставою для скасування оскарженого припису.

5.3. Крім того, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем порядку проведення перевірки та прийняття рішень про застосування штрафних санкцій, оскільки посадовими особами позивача не допущено відповідача до проведення перевірки. Проте всупереч цьому відповідачем складено акт перевірки, а не акт не допуску до перевірки. Крім того, у вказаний відповідачем час 17 жовтня 2017 року о 11:00, 11:30, 12:00 представники позивача прибули для розгляду трьох справ про порушення вимог містобудівного законодавства, однак в цей час розгляд справ не відбувся через відсутність на робочому місці керівника відповідача. Проте згодом засобами поштового зв`язку позивачу були надіслані постанови про накладення штрафу, датовані 3 жовтня 2017 року. На переконання суду апеляційної інстанції вказані порушення відповідачем норм Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) є підставою для скасування оскаржених рішень.

6. Судами попередніх інстанцій встановлено:

6.1 ПП «УПТК» є власником майнового комплексу - водогосподарський комплекс, який складається з нежитлового будинку та баку технічної води, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Краснослобідська, буд. 1.

6.2. На адресу в.о. начальника управління ДАБК Одеської міської ради направлено лист голови постійної комісії з питань планування забудови територій, міського дизайну та архітектури Одеської міської ради від 18 серпня 2017 року № 3139/2-гс про проведення перевірки законності будівництва і самозахоплення території загального користування за адресою: м. Одеса, вул. Краснослобідська, буд. 1, що стало підставою для видачі наказу №01-13/318ДАБК від 30 серпня 2017 року «Про проведення позапланової перевірки» щодо дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, Червонослобідська (Краснослобідська), буд. 1, замовник ПП «УПТК», та направлення про проведення перевірки підприємства.

6.3. 7 вересня 2017 року, на підставі наказу та направлення, посадові особи відповідача прибули на проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, Червонослобідська (Краснослобідська), буд. 1, замовник ПП «УПТК». За результатами перевірки управління ДАБК Одеської міської ради складено акт №000894, яким встановлено, що на території водогосподарського комплексу об`єкту нерухомого майна розташована нежитлова одноповерхова будівля із складськими та побутовими приміщеннями, яку збудовано ПП "УПТК" без набуття права на здійснення такого будівництва та без введення такого об`єкту в експлуатацію, що є порушенням вимог пункту 1 частини першої статті 34, статті 39 Закону № 3038-VI, пункту 13 Порядку № 466, а також будівельних норм, стандартів і правил (пункт 3.1.3 та додатку 3.1 ДБН 360-92**.

6.4.19 вересня 2017 року управлінням ДАБК Одеської міської ради винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Встановлено строк усунення порушень до 19 жовтня 2017 року та складено три протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачені пунктом 1 частини першої статті 34, статті 39 Закону № 3038-VI, пунктом 13 Порядку №466, пунктом 3.1.3 та додатком 3.1 ДБН 360-92**.

6.5. 3 жовтня 2017 управлінням ДАБК Одеської міської ради винесено постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

№102/17/448 вих, якою ПП "УПТК" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон №208/94-ВР) та накладено штраф у сумі 60 624 грн;

№103/17/449 вих, якою ПП "УПТК" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пункту 8 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР та накладено штраф у сумі 75 780 грн;

№104/17/450 вих, якою ПП "УПТК" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пункту 2 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР та накладено штраф у сумі 60 624 грн.

6.6. Директором ПП «УПТК» прийнято рішення про недопущення посадових осіб управління ДАБК Одеської міської ради до проведення позапланової перевірки, яке оформлене у вигляді резолюції керівника під записом у журналі реєстрації перевірок №2, у якому наведено ряд обґрунтувань відмови у допуску до проведення позапланової перевірки.

6.7. Неможливість віднесення спірного об`єкту до нерухомого майна підтверджена висновком про технічний стан та приналежність прибудови ПП "УПТК" за адресою м. Одеса, вул.Краснослобідська,1, до тимчасових споруд, виконаним експертом Центру НТТМ з архітектури та будівництва Академії будівництва України.

У висновку експертом наведені наступні твердження: обстежувана споруда є прибудованою до існуючої кам`яної огорожі з західного боку і до бетонної огорожі з північного боку, тому що не має власних стін з боку цих огорож, з огляду на що, ця споруда є некапітальною тимчасовою прибудовою; несучими елементами прибудови є легкі стіни, виконані з металевих труб, фундаменти відсутні; конструктивне рішення прибудови відповідає вимогам до тимчасових споруд згідно зі СНіП ІІ-92-76 "Вспомагательные здания и помещения промышленных предприятий" і таким чином не є капітальною, а є прибудовою тимчасового типу; оскільки прибудова не має інженерних мереж і фундаментів, є тимчасовою, знаходиться в технічному стані, тому вона не потребує здачі та прийомці в експлуатацію.

6.8. За висновком про технічне обстеження та оцінку капітальності будівлі, розташованої в м. Одесі по вул. Краснослобідській,1 на території водогосподарського комплексу ПП "УПТК", виконаного доктором технічних наук, експертом Клименком Є.В, спірна будівля не має фундаментів, відноситься до тимчасових споруд, на зведення яких не вимагається документів, які надають право на їх виконання, та по завершенню яких об`єкт не підлягає приймання в експлуатацію. У споруди відсутні жодні комунікації, що само по собі зумовлює неможливість вважати її капітальною, а спосіб її зведення одночасно свідчить про тимчасовий характер споруди та неможливість її віднесення до капітального об`єкта нерухомого майна.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2017 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року та передати справу на новий судовий розгляд.

7.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій всупереч вимогам статті 242 КАС України не надали належної правової оцінки тим обставинам, на які посилається відповідач у своїх запереченнях проти позову та апеляційній скарзі і як наслідок неправильно застосували норми пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI та пункт 13 Порядку №466.

7.2. Щодо порушення порядку проведення перевірки та прийняття рішень за їх наслідками вважає, що такі не можуть слугувати безумовною самостійною підставою для скасування оскаржених рішень, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 8 травня 2018 року по справі №815/1450/14.

8. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

9. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.

11. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Повноваження відповідача у спірних правовідносинах та порядок їх реалізації визначаються, зокрема, Законами №3038-VI, №208/94-ВР, Порядком № 553).

13. Частиною першою статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 41 цього Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.

14. Згідно пункту 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога ДАБІ про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

15. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач призначив перевірку позивача відповідно до вказаних правових норм на підставі звернення юридичної особи про порушення вимог містобудівного законодавства.

16. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244), визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом №208/94-ВР.

17. Згідно пунктів 9 та 10 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

18. Відповідно до пунктів 11, 13-14 Порядку №244 у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності кількома суб`єктами містобудування протокол складається стосовно кожного з них окремо.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком.

До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

19. Відповідно до пунктів 15-17 Порядку №244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

20. Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно протоколів від 19 вересня 2017 року, розгляд справ про адміністративне правопорушення призначався на 3 жовтня 2017 року о 11:00, 11:30 та 12:00 год, у приміщення управління ДАБК, за вул. Черняховського, 6, м. Одеса. Разом із тим у зазначені дату та час, розгляд справи не відбувся за відсутності в.о. начальника управління ДАБК Якименко Р.К. на робочому місці через його участь у засіданні постійно діючої робочої групи з вдосконалення структури та оптимізації повноважень виконавчих органів Одеської міської ради. 3 жовтня 2017року ПП "УПТК" подало заперечення на протоколи, клопотання про закриття провадження у справах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з копією висновку експерта про технічний стан та приналежність прибудови, та заяву про обов`язкову участь при розгляді справ про адміністративне правопорушення.

21. Незважаючи на те, що розгляд справ про адміністративне правопорушення у призначений час не відбувся, оскаржувані постанови винесені та підписані 3 жовтня 2017 року в.о. начальника управління ДАБК Якименко Р.К., що як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, є порушенням прав позивача бути присутнім при розгляді справи про притягнення його до відповідальності та є підставою для скасування оскаржених постанов.

22. За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

23. При цьому посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 8 травня 2018 року (справа №815/1450/14) не є релевантним щодо обставин цієї справи, оскільки стосується регулювання правовідносин між органами Пенсійного фонду та установами Ощадбанку щодо порядку здійснення перерахування і виплати пенсії.

24. Більше того, Верховний Суд України та Верховний Суд сформували сталу практику з розгляду справ щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень про застосування санкцій, згідно якої лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню (постанова від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, постанови від 4, 5 лютого 2019 року у справах №№807/242/14, 821/1157/16, 2а-10138/12/2670, відповідно).

25. Крім того, частиною другою статті 28 Закону № 3038-VI встановлено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

26. Згідно пункту 7 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року №406, розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону №3038-VI не потребує документів, які дають право на виконання робіт та не підлягає прийняттю в експлуатацію.

27. З цього приводу суд апеляційної інстанції встановив, що фактично позапланову перевірку відповідачем було проведено. Дослідивши надані суду докази учасниками справи, встановив, що нежитлова одноповерхова будівля з складським та побутовим приміщенням є тимчасовою спорудою.

28. За таких обставин правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач дійшов помилкового висновку про наявність порушень, про усунення яких вимагалось в приписі від 19 вересня 2017 року, що є підставою для визнання протиправним і скасування цього припису.

29. Стосовно висновку суду апеляційної інстанції про помилковість висновків суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу управління ДАБК "Про проведення позапланової перевірки" від 30 серпня 2017 року №01-13/318 ДАБК суд касаційної інстанції зауважує, що оцінку цьому наказу у межах вказаної справи надано Верховним Судом у постанові від 22 травня 2018 року. Зокрема, Суд погодився з висновком апеляційного суду про те, що наказ про проведення позапланових перевірок об`єктів будівництва за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії та станом на день судового розгляду справи призначений контролюючий захід вже проведено та складено за його результатами відповідний акт. Тобто, вказаний наказ є таким, що вичерпав свою дію, а відтак підстави для його скасування відсутні.

30. Тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу управління ДАБК "Про проведення позапланової перевірки" від 30 серпня 2017 року №01-13/318 ДАБК.

31. Ураховуючи викладене, колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржених постанов в.о. начальника управління ДАБК Одеської міської ради від 13 жовтня 2017 року №№103/17/448вих, 102/17/449вих., 104/17/450вих про накладення на ПП «УПТК» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності і припису від 19 вересня 2017 №516/17 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та їх скасування

32. Тому Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що рішення апеляційного суду про визнання протиправним і скасування постанов в. о. Начальника Управління ДАБК Одеської міської ради від 13 жовтня 2017 року №№103/17/448вих, 102/17/449вих., 104/17/450вих про накладення на ПП «УПТК» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності і припису від 19 вересня 2017 року №516/17 у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, скасувавши при цьому рішення суду першої інстанції, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

33. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

34. Щодо доводів касаційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції у цій справі, то такі є безпідставними, оскільки це рішення скасоване оскарженою постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року. Також безпідставними є доводи касаційної скарги про необхідність направлення справи на новий судовий розгляд з огляду на відсутність посилання касатора на порушення норм процесуального права, які за частиною третьою статті 353 КАС України є обов`язковими підставами для скасування рішення суду та з огляду на висновок суду касаційної інстанції про наданням оцінки всім аргументам учасників справи судом апеляційної інстанції.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року по справі №522/18480/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: Т.В. Тацій С.М. Чиркін