Ухвала

від 03.08.2022 по справі 5011-5/1576-2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 5011-5/1576-2012

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П.

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022

за скаргою Приватного підприємства "Лііл"

на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі № 5011-5/1576-2012

за позовом Комунального підприємства "Залізничне" Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації

до Приватного підприємства "Лііл"

про стягнення 24 476,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук К.П. 21.07.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 у справі № 5011-5/1576-2012; відмовити у задоволенні скарги Приватного підприємства "Лііл" в повному обсязі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 5011-5/1576-2012 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 5011-5/1576-2012 ухвалено - 22.06.2022, повний текст її складено - 30.06.2022 а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України припадає на 20.07.2022.

Водночас, касаційна скарга як зазначено вище, надіслана на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 21.07.2022, що підтверджується відміткою органу поштового зв`язку на поштовому конверті.

Отже, касаційна скарга подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

Водночас, як свідчить зміст касаційної скарги "як змістовна так і резолютивна частини" скаржник не порушує питання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.

Також до матеріалів касаційної скарги не додано окремого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності клопотання (заяви) про поновлення цього строку та обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Крім того, статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Господарського суду міста Києва від 01.02.2022, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 у справі № 21/5005/2686/2012, якою: скаргу Приватного підприємства "Лііл" на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено частково; зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього майна ПП "Лііл", накладений відповідно до постанов від 05.04.2013 № 32728680 та від 20.11.2013 № 40169567, а також вчинити дії по вилученню обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номери записів про обтяження: 621078 і 3554636; у задоволенні решти вимог відмовлено.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається відповідна підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена частиною другою статті 287 ГПК України, а також обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт / абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Проте, в порушення вищенаведених процесуальних вимог, при поданні касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, після її перегляду в апеляційному порядку, скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України у разі оскарження судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України, а також касаційна скарга не містить належного обґрунтування порушення або неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права (пункт, частина, стаття) припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень у даній справі.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та усунути недоліки касаційної скарги, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для поновлення строку та доданням доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції;

2) касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України;

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення недоліків касаційної скарги в частині надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з доданням доказів матиме наслідком відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Також Суд звертає увагу скаржника на те, що неусунення недоліків касаційної скарги в частині надання касаційної скарги в новій редакції матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 у справі № 5011-5/1576-2012- залишити без руху.

2. Надати Головному державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуку К.П. строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Головному державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуку К.П., що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України або повернуто касаційну скаргу на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Суховий