Ухвала

від 03.08.2022 по справі 817/805/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 серпня 2022 року м. Рівне№817/805/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов`язане з розглядом справи за позовом

ОСОБА_1 доВолодимирецького управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року у справі №817/805/18 задоволено позов ОСОБА_1 до Володимирецького управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Зобов`язано Володимирецьке управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 з 01.02.2018 перерахунок пенсії з урахуванням її права на збільшення такої пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.

Рішення суду набрало законної сили 14 червня 2018 року.

16.07.2018 видано виконавчі листів у справі.

03 серпня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

За змістом вказаної заяви ОСОБА_1 просила визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №956180122614 від 16.11.2021 в частині обрахунку доплати до пенсії за понаднормовий стаж з 01.11.2021 згідно ч.1 ст.28 Закону №1058-IV.

Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини другої цієї статті, у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Верховним Судом у постанові від 21 березня 2019 року у справі №805/1458/17-а сформовано правову позицію відповідно до якої звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Вказаний висновок суду підтримано Верховним Судом у постанові від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18.

Аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 200/5793/20-а.

Таким чином подана ОСОБА_1 заява через відсутність документально підтвердженої інформації про хід виконавчого провадження, не відповідає вимогам пункту 8 частини другої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої пункту 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 подана у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поверненню заявнику.

Окремо суд зауважує на тому, що заявницею при поданні заяви було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., хоча статтею 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011, не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення.

Разом з тим, за правилами статті 7 вказаного Закону, сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила

Керуючись статтями 166, 241, 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , подану у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі №817/805/18 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 04 серпня 2022 року

Суддя Н.В. Друзенко