Рішення

від 03.08.2022 по справі 580/9796/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року справа № 580/9796/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліплявської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) до Ліплявської сільської ради (вул. Центральна, 2, с. Ліпляве, Черкаський р-н, далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.07.2021 №13-21/VIII «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності загальною площею 3,8961 га, кадастровий номер 7122087000:04:001:0026».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що відповідач протиправно прийняв рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності загальною площею 3,8961 га, кадастровий номер 7122087000:04:001:0026, оскільки ним не було враховано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 30.09.2020 №1084-УБД «Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою», що фактично позбавило позивача правомірного очікування щодо набуття права власності на бажану земельну ділянку.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, проти його задоволення заперечив, надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що рішення відповідача від 02.07.2021 №13-21/VIII «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності загальною площею 3,8961 га, кадастровий номер 7122087000:04:001:0026» є правомірним та не підлягає до скасування, оскільки позивач не має будь яких прав на бажану для нього земельну ділянку, відповідно не набув правомірного очікування на вищезгадану земельну ділянку.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач звернувся до Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області із заявою від 23.07.2021 про надання згоди про поділ раніше сформованої земельної ділянки, в якій просив прийняти рішення про надання ОСОБА_1 згоди про поділ раніше сформованої земельної ділянки кадастровий номер 7122087000:04:001:0026 площею 3,8961 га, яка розташована на межами населеного пункту с. Сушки Канівського району Черкаської області з метою безоплатної приватизації ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га для особистого селянського господарства, яка розташована на межами населеного пункту с. Сушки Канівського району Черкаської області.

Відповідач направив на адресу позивача лист № 551/01-02 від 03.08.2021, в якому зазначив, що відповідно до рішення Ліплявської сільської ради від 02.07.2021 № 13-21/VІІІ «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності загальною площею 3,8961 га, кадастровий номер 7122087000:04:001:0026» був наданий дозвіл на поділ земельної ділянки. Документація знаходиться в стадії розробки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України (далі ЗК України).

Частинами 1, 2, 5 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина 9 статті 79-1 ЗК України).

Відповідно до частинами 1, 2 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

На підставі частини 4 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 6 статті 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Технічна документація із землеустрою сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування (стаття 1 Закону України від 22.05.2003 №858-IV «Про землеустрій», далі Закон України №858-IV).

Згідно з абзацом першим ст. 25 Закону України №858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Абзац другий зазначеної статті Закону визначає види документації із землеустрою, зокрема: пункт й - технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Тобто, документація із землеустрою відповідно до статей 116, 118, 121, 122 ЗК України та проект технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок згідно з частини 6 статті 79-1 ЗК України є різними видами документації із землеустрою.

Відповідно до статті 29 Закону України №858-IV, документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до статті 30 Закону України №858-IV проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону №858-IV визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, питання щодо регулювання земельних відносин вирішуються на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області із заявою від 23.07.2021 про надання згоди про поділ раніше сформованої земельної ділянки. Відповідач надіслав на адресу позивача лист від 03.08.2021 №551/01-02, в якому зазначив, що рішенням Ліплявської сільської ради від 02.07.2021 № 13-21/VІІІ «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності загальною площею 3,8961 га, кадастровий номер 7122087000:04:001:0026» наданий дозвіл на поділ земельної ділянки. Документація знаходиться в стадії розробки.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Суд зазначає, що передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.03.2018 у справі №463/3375/15-а, до передачі у власність земельної ділянки всі особи, які звернулись із заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку, мають рівні права. Позивачем не надано доказів, що він згідно положень Земельного кодексу України має переважне право перед іншими особами на передачу спірної земельної ділянки у власність.

Отже, спірне рішення 02.07.2021 №13-21/VIII «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності загальною площею 3,8961 га, кадастровий номер 7122087000:04:001:0026» - прийнято у межах, у спосіб та у порядку, визначеному чинним законодавством України, тому є правомірним та скасуванню не підлягає.

Підсумовуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ