ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 620/3648/19
адміністративне провадження № К/9901/26348/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Папернянський кар`єр скляних пісків» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Зайця О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Епель О.В., суддів Губської Л.В., Мєзєнцева Є.І.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар`єр скляних пісків" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00000150500 від 16.09.2019, №00000160500 від 16.09.2019, №00000573306 від 13.09.2019, №00000573306 від 13.09.2019, №00000583306 від 13.09.2019.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариства зазначило, що висновки контролюючого органу, щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентом є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною документацією.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 00000160500.
3.2. У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій визнали, що господарські операції позивача з ПП «АВА И КО» підтверджуються відповідними первинними документами та є реальними.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. 13 жовтня 2020 року податковий орган не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №620/3648/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
6.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №620/3648/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
6.2. Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права Податкового кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 826/9368/15, які за аналогічних обставин прийшли до протилежного висновку, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до п. 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
6.3. Податковий орган зазначає, що операції позивача з ПП «АВА И КО» є безтоварними, що зазначений контрагент позивача не має технічної спроможності та ресурсів для їх вчинення, а також, що документальне оформлення операцій за відсутності їх реального здійснення не є підставою для формування відповідних показників податкової звітності.
6.4. Також податковий орган указує, що згідно бази даних АІС "Податковий блок", ПП "АВА и КО" зареєстровано в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Згідно звіту 1ДФ за 2 кв.2018р. чисельність працюючих складала 4 особи, які прийняті на роботу одночасно 10.05.2018р
6.5. Тобто, ПП "АВА и КО" за відсутності основних засобів (власних та орендованих), відсутності субпідрядників, при чисельності 4 працівники не мали можливості за 3 робочі дні виконати роботи по улаштуванню асфальтобетонного покриття 6600 м.кв. з витратами праці робітників 480,3 людино-годин. У зв`язку з вищевикладеним, документальне оформлення операцій з отримання робіт від ПП "АВА и КО" не мали юридичного змісту.
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить закрити касаційне провадження у справі або відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.
7.1. Також позивач зауважує, що всі представлені документи (договори, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт, акти надання послуг) відповідають вимогам, установленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ПП «АВА И КО».
8. 04 грудня 2020 року справа №620/3648/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
9. Ухвалою Верховного Суду було призначено до попереднього розгляду в порядку статті 343 КАС України.
10. Верховний Суд ухвалою від 27 липня 2022 року пправу №620/3648/19 призначив до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 серпня 2022 року о 15:00 год.
11. У зв`язку з неприбуттям учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, Суд, з врахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 345 КАС України, переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
12. Суди попередніх інстанцій установили, товариство з обмеженою відповідальністю «Папернянський кар`єр скляних пісків» (далі - ТОВ «Українські оптичні системи») (ЄДРПОУ 22830723) є юридичною особою, зареєстровано як платник ПДВ та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області.
13. Між позивачем і ПП «АВА И КО» укладено договір № 3/05 від 17.05.2018, предметом якого є виконання вказаним підприємством робіт з улаштування асфальтобетонного покриття.
14. У зазначеного контрагента позивача ПП «АВА И КО» наявна ліцензія № 2013048262 від 28.02.2018 на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
15. Відповідно до інформації з ресурсу «Dozorro» ПП «АВА И КО» є учасником тендерних процедур за системою «Prozorro» і неоднаразово ставоло переможцем тендерів.
16. Відповідно з інформації з офіційного сайту ДПС України у ПП «АВА И КО» відсутній податковий борг та ПП знаходиться у реєстрі платників ПДВ.
17. Виконання умов вищевказаного договору підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних робіт та витрат, складеними відповідно з вимогами ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», які містять відповідні реквізити та відомості про вчинені операції, а також розрахунковими документами, що підтверджують оплату позивачем робіт, виконаних вказаним підприємством.
18. ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» документально оформлено придбання бензину та скрапленого газу у ТОВ «Пром Гарант Плюс» (код ЄДРПОУ39726851).
19. Між позивачем та ТОВ «Пром Гарант Плюс» укладено договір поставки від 06.10.2016 № 091/174 на відпуск товарів з АЗС.
20. Документів, які б підтверджували фактичне отримання палива від ТОВ «Пром Гарант Плюс», а саме: чеків з АЗС та/або заправочних відомостей, авторизаційних відповідей, квитанцій терміналу, буд- яких інших документів, що підтверджують отримання палива в зазначеного контрагента (не відображено заправку автомобіля пальним), позивачем не надано.
21. У жовтні 2018 року позивачем здійснено нарахування дивідендів фізичним особам ОСОБА_1 в сумі 490000,0 грн. (з них ПДФО 24500,00 грн.) та ОСОБА_2 в сумі 490000,00 грн. (з них ПДФО 24500,00 грн.). ПДФО нарахований в жовтні, а до бюджету станом на 30.11.2018 перерахований не в повному обсязі.
22. З 27.06.2019 по 06.08.2019 ГУ ДПС в Чернігівській області було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 13.08.2019 № 609/14/22830723.
23. У вказаному акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем:
1) п.п. 5, 7, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п.п. 5, 6, 18 П(С)БО 16 «Витрати», п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну на суму 59225,00 грн., у т.ч. за 2016 рік на суму 13711,00 грн., за 1 кв. 2017 на суму 3960 грн., за 1 півріччя 2017 на суму 3960,00 грн., за 3 квартали 2017 на суму 3960 грн., за 2017 рік на суму 3960 грн., за 3 квартали 2018 на суму 13851 грн., за 2018 рік на суму 27703 грн., за 1 квартал 2019 на суму 13851 грн.;
2) п.п. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на додану вартість загальну суму на суму 486748 грн., в т.ч. жовтень 2016 на суму 5161 грн., листопад 2016 на суму 3314 грн., грудень 2016 на суму 5066 грн., січень 2017 на суму 4400 грн., за травень 2018 на суму 78983 грн., червень 2018 на суму 334561 грн., липень 2018 на суму 55263 грн.;
3) пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; п.п. «а», п.п. «г», п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано податок на доходи з фізичних осіб в сумі 29000,0 грн., у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся;
4) пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; п.п. «а», п.п. «к» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 8700,0 грн., в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань, щодо своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся.
24. Позивачем надано заперечення на вказаний акт перевірки з додатками.
25. Листом від 11.09.2019 №/10/25-01-05-01-06 «Про надання відповіді на заперечення» відповідач повідомив позивача про те, що частково задовольняє заперечення платника в частині порушень, виявлених по взаємовідносинах з ТОВ «Стрижень».
26. 18.09.2019 на адресу позивача надійшли:
1) податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 00000150500, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 56205,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 14051,00 грн., а всього 70256,00 грн.;
2) податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 00000160500, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 452681,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 113170,00 грн., а всього 565851,00 грн.
27. 20.09.2019 на адресу позивача надійшли:
1) податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 00000573306, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 9500,00 грн. (штрафні санкції) та нарахована пеня у сумі 414,84 грн., а всього 9914,84 грн.;
2) податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 00000583306, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» на суму 2850,00 грн. (штрафні санкції) нарахована пеня у сумі 124,45 грн., а всього 2974,45 грн.
28. На податкові повідомлення-рішення позивач подав скаргу до Державної податкової служби України.
29. Рішенням № 10667/1/99-00-08-05-01 від 25.11.2019 ДПС України залишило без змін оскаржувані рішення, а скаргу позивача - без задоволення.
30. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення 00000150500 від 16.09.2019, №00000160500 від 16.09.2019, №00000573306 від 13.09.2019, №00000573306 від 13.09.2019, №00000583306 від 13.09.2019, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
31. Спірним питання у цій справі є правомірність податкового повідомлення-рішення №00000160500 від 16.09.2019року, щодо формування позивачем податкового зобов`язання по господарським операціям з ПП «АВА И КО» та ТОВ "Пром Гарант Плюс".
32. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
33. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
34. Згідно з пп. 14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
35. Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
36. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
37. Пунктом 5 П(С)БО 15 визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює, зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена».
38. Згідно з п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансової доходи, інші доходи.
39. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) це загальний дохід (виручка) від продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше продати них товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
40. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуттю.
41. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
42. До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій, дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.
43. Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
44. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
45. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
46. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
47. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди, почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
48. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
49. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
50. Відповідно до підпункту «а» пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку -дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
51. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
52. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
53. Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).
54. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).
55. Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
56. За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
57. Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.
58. За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.
59. Відповідно до ДСТУ первинними обліковими документами в будівництві є довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-За), акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).
60. Перевіряючи реальність господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентами на підставі допустимих і належних доказів та правомірність формування витрат за цими операціями, Суд зазначає наступне.
61. Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що у акті перевірки, при визначенні порушення вимог податкового законодавства позивачем, відповідач робить висновок, щодо контрагента ПП «АВА и КО»: неможливості за визначений термін здійснення контрагентом певного об`єму робіт кількістю робітників (відповідно звіту 1 ДФ); неможливістю виконання робіт без техніки з підстав подання контрагентом звіту малого підприємництва про відсутність основних засобів та відсутністю факту декларування придбання послуг з оренди основних засобів; невідповідність розміру виплаченої заробітної плати задекларованій, тощо. Свої висновки відповідач робить виключно на підставі інформації, отриманої з бази даних ДФС України (АІС «Податковий блок», ЄРПН).
62. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій визнали, що господарські операції позивача з ПП «АВА И КО» підтверджуються відповідними первинними документами та є реальними.
63.Водночас, Суд звертає увагу що взаємовідносини позивача з ТОВ "Пром Гарант Плюс" з придбання бензину та скрапленого газу були предметом дослідження під час аналізу податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 №00000150500.
64. Проте колегія суддів зазначає, судами першої та апеляційної інстанції не наданий аналіз доказів, щодо наявності у складі податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019р. №00000160500 ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Пром Гарант Плюс" з придбання бензину та скрапленого газу. Також колегія суддів звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій, описуючи докази щодо відсутності реальності господарських операцій з ТОВ "Пром Гарант Плюс", повністю скасували податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019р. №00000160500.
65. Такі обставини мають значення для розгляду справи і відповідно до частини другої статті 73 КАС входять до предмета доказування, оскільки від їх встановлення залежить висновок щодо дійсного змісту господарських операцій позивача із зазначеними контрагентом.
66. Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову випливає з такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне з`ясування всіх обставин справи, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 КАС, відповідно до змісту яких суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
67. Наведене вище дає підстави для висновку, що суди не дослідили належним чином комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угоди щодо поставки товару, з якими пов`язане нарахування податкового зобов`язання, обставини справи встановлено неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та надання оцінки всім важливим доводам сторін виконано не було.
68. Суд касаційної інстанції зазначає, що під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
69. З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції інстанції, оскільки під час розгляду справи порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Суд наголошує, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, достатніми, належними та допустимими.
70. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
71. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
72. За таких обставин Верховний Суд уважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду першої інстанції.
73. Керуючись статтями 328, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області задовольнити частково.
2. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №620/3648/19 - скасувати, а справу направити для нового розгляду до Чернігівського окружного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2022 |
Оприлюднено | 05.08.2022 |
Номер документу | 105577368 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні