Рішення

від 01.12.2022 по справі 620/3648/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2022 року Чернігів Справа № 620/3648/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар`єр скляних пісків"до Головного управління ДПС у Чернігівській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Папернянський кар`єр скляних пісків» (далі ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00000150500 від 16.09.2019, №00000160500 від 16.09.2019, №00000573306 від 13.09.2019, №00000583306 від 13.09.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» зазначило, що висновки контролюючого органу щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентами є реальними, що підтверджується належним чином оформленою первинною документацією.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що операції позивача з ПП «АВА и КО» є безтоварними, що зазначений контрагент позивача не має технічної спроможності та ресурсів для їх вчинення, а також, що документальне оформлення операцій за відсутності їх реального здійснення не є підставою для формування відповідних показників податкової звітності. Також указує, що згідно бази даних АІС "Податковий блок", ПП "АВА и КО" зареєстровано в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Згідно звіту 1ДФ за 2 кв. 2018р. чисельність працюючих складала 4 особи, які прийняті на роботу одночасно 10.05.2018р. Тобто, ПП "АВА и КО" за відсутності основних засобів (власних та орендованих), відсутності субпідрядників, при чисельності 4 працівники не мали можливості за 3 робочі дні виконати роботи по улаштуванню асфальтобетонного покриття 6600 м.кв. з витратами праці робітників 480,3 людино-годин. У зв`язку з вищевикладеним, документальне оформлення операцій з отримання робіт від ПП "АВА и КО" не мали юридичного змісту.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 00000160500. У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В межах касаційного перегляду судових рішень у даній справі Верховним Судом зазначено, що взаємовідносини позивача з ТОВ "Пром Гарант Плюс" з придбання бензину та скрапленого газу були предметом дослідження під час аналізу податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 №00000150500.

Проте колегія суддів Верховного Суду зазначила, що судами першої та апеляційної інстанції не наданий аналіз доказів, щодо наявності у складі податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 №00000160500 ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Пром Гарант Плюс" з придбання бензину та скрапленого газу. Також колегія суддів звернула увагу на те, що суди попередніх інстанцій, описуючи докази щодо відсутності реальності господарських операцій з ТОВ "Пром Гарант Плюс", повністю скасували податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 №00000160500.

Зважаючи на вказане, постановою Верховного Суду від 03.08.2022 рішення першої та апеляційної інстанції скасовані, а справа направлена на новий розгляд.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 сказана справа прийнята до провадження суддею Скалозубом Ю.О. та призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Папернянський кар`єр скляних пісків» (далі - ТОВ «Українські оптичні системи») (ЄДРПОУ 22830723) є юридичною особою, зареєстровано як платник ПДВ та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області.

Між позивачем і ПП «АВА и КО» укладено договір № 3/05 від 17.05.2018, предметом якого є виконання вказаним підприємством робіт з улаштування асфальтобетонного покриття.

У зазначеного контрагента позивача ПП «АВА И КО» наявна ліцензія № 2013048262 від 28.02.2018 на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до інформації з ресурсу «Dozorro» ПП «АВА И КО» є учасником тендерних процедур за системою «Prozorro» і неоднаразово ставало переможцем тендерів.

Згідно з інформацією з офіційного сайту ДПС України у ПП «АВА И КО» відсутній податковий борг та ПП знаходиться у реєстрі платників ПДВ.

Виконання умов вищевказаного договору підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних робіт та витрат, складеними відповідно з вимогами ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», які містять відповідні реквізити та відомості про вчинені операції, а також розрахунковими документами, що підтверджують оплату позивачем робіт, виконаних вказаним підприємством.

ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» документально оформлено придбання бензину та скрапленого газу у ТОВ «Пром Гарант Плюс» (код ЄДРПОУ39726851).

Між позивачем та ТОВ «Пром Гарант Плюс» укладено договір поставки від 06.10.2016 № 091/174 на відпуск товарів з АЗС.

Документів, які б підтверджували фактичне отримання палива від ТОВ «Пром Гарант Плюс», а саме: чеків з АЗС та/або заправочних відомостей, авторизаційних відповідей, квитанцій терміналу, буд- яких інших документів, що підтверджують отримання палива в зазначеного контрагента (не відображено заправку автомобіля пальним), позивачем не надано.

У жовтні 2018 року позивачем здійснено нарахування дивідендів фізичним особам ОСОБА_1 в сумі 490000,0 грн. (з них ПДФО 24500,00 грн.) та ОСОБА_2 в сумі 490000,00 грн. (з них ПДФО 24500,00 грн.). ПДФО нарахований в жовтні, а до бюджету станом на 30.11.2018 перерахований не в повному обсязі.

З 27.06.2019 по 06.08.2019 ГУ ДПС в Чернігівській області було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 13.08.2019 № 609/14/22830723.

У вказаному акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

1) п.п. 5, 7, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п.п. 5, 6, 18 П(С)БО 16 «Витрати», п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну на суму 59225,00 грн., у т.ч. за 2016 рік на суму 13711,00 грн., за 1 кв. 2017 на суму 3960 грн., за 1 півріччя 2017 на суму 3960,00 грн., за 3 квартали 2017 на суму 3960 грн., за 2017 рік на суму 3960 грн., за 3 квартали 2018 на суму 13851 грн., за 2018 рік на суму 27703 грн., за 1 квартал 2019 на суму 13851 грн.;

2) п.п. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на додану вартість загальну суму на суму 486748 грн., в т.ч. жовтень 2016 на суму 5161 грн., листопад 2016 на суму 3314 грн., грудень 2016 на суму 5066 грн., січень 2017 на суму 4400 грн., за травень 2018 на суму 78983 грн., червень 2018 на суму 334561 грн., липень 2018 на суму 55263 грн.;

3) пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; п.п. «а», п.п. «г», п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано податок на доходи з фізичних осіб в сумі 29000,0 грн., у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся;

4) пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; п.п. «а», п.п. «к» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 8700,0 грн., в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань, щодо своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся.

Позивачем надано заперечення на вказаний акт перевірки з додатками.

Листом від 11.09.2019 №/10/25-01-05-01-06 «Про надання відповіді на заперечення» відповідач повідомив позивача про те, що частково задовольняє заперечення платника в частині порушень, виявлених по взаємовідносинах з ТОВ «Стрижень».

18.09.2019 на адресу позивача надійшли:

1) податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 00000150500, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 56205,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 14051,00 грн., а всього 70256,00 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 00000160500, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 452681,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 113170,00 грн., а всього 565851,00 грн.

20.09.2019 на адресу позивача надійшли:

1) податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 00000573306, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 9500,00 грн. (штрафні санкції) та нарахована пеня у сумі 414,84 грн., а всього 9914,84 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 00000583306, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» на суму 2850,00 грн. (штрафні санкції) нарахована пеня у сумі 124,45 грн., а всього 2974,45 грн.

На податкові повідомлення-рішення позивач подав скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням № 10667/1/99-00-08-05-01 від 25.11.2019 ДПС України залишило без змін оскаржувані рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №00000150500 від 16.09.2019, №00000160500 від 16.09.2019, №00000573306 від 13.09.2019, №00000583306 від 13.09.2019, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 5 П(С)БО 15 визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює, зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена».

Згідно з п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансової доходи, інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) це загальний дохід (виручка) від продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше продати них товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуттю.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій, дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди, почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку -дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Відповідно до ДСТУ первинними обліковими документами в будівництві є довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-За), акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Перевіряючи реальність господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентами на підставі допустимих і належних доказів та правомірність формування витрат за цими операціями, суд зазначає таке.

У акті перевірки, при визначенні порушення вимог податкового законодавства позивачем, відповідач робить висновок щодо контрагента ПП «АВА и КО»: неможливості за визначений термін здійснення контрагентом певного об`єму робіт кількістю робітників (відповідно звіту 1 ДФ); неможливістю виконання робіт без техніки з підстав подання контрагентом звіту малого підприємництва про відсутність основних засобів та відсутністю факту декларування придбання послуг з оренди основних засобів; невідповідність розміру виплаченої заробітної плати задекларованій, тощо. Свої висновки відповідач робить виключно на підставі інформації, отриманої з бази даних ДФС України (АІС «Податковий блок», ЄРПН). Проте, інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, та неточності які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДПІ не є належними доказами, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Відповідно до Договору № 3/05 від 17.05.2018 між позивачем і ПП «АВА и КО», останнім виконано усі умови, які передбачені вищевказаним договором, розрахунки проведені в повному обсязі та будь-які претензії до виконаних робіт (наданих послуг) відсутні.

Відповідно до ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» первинними обліковими документами в будівництві є довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-За), акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), котрі оформлені належним чином та мають обов`язкові реквізити. Дані документи обов`язкові до застосування при визначені вартості виконаних об`ємів будівельних робіт та проведення розрахунків за виконані роботи. Для того щоб документ претендував на роль первинного, він повинен мати всі обов`язкові реквізити визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач додає до позовної заяви копії документів щодо підтвердження фактичного здійснення контрагентом «АВА и КО» робіт, використання виконаних ПП «АВА и КО» робіт - у господарській діяльності позивача та відображення результатів цих господарських операцій у його бухгалтерському та податковому обліку.

У контрагента-постачальника ПП «АВА и КО» наявна ліцензія за № 2013048262 від 28.02.2018 на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

В ході проведення перевірки відповідачем запит до ПП «АВА и КО» щодо проведення зустрічної звірки з питань підтвердження отриманих від позивача відомостей не направлявся (п. 2.8 Акту перевірки).

Відповідно до інформації ресурсу «Dozorro» ПП «АВА И КО» є учасником тендерних процедур за системою «Prozorro» і неодноразово ставало переможцем тендерів.

Відповідно з інформації з офіційного сайту ДПС України у ПП «АВА И КО» відсутній податковий борг та ПП знаходиться у реєстрі платників ПДВ.

Податкове законодавство не містить такого первинного документу, як податкова інформація, а отже сама пособі податкова інформація не може слугувати обґрунтуванням фіктивності чи реальності господарської операції.

Також суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагента. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14.04.2021 у справі № 805/1214/16-а, від 12.04.2021 у справі № № 1.380.2019.005743, від 08.04.2021 у справі № 820/4374/16.

Відповідачем також не подано жодних доказів на підтвердження наявностікримінальних справ або рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено фіктивність ПП «АВА и КО», що має безпосереднє значення для надання висновку щодо діяльності господарюючих суб`єктів. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Подібна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 30.08.2019 у справі №804/17176/14.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ПП «АВА и КО».

ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» у перевіряємому періоді документально оформлено придбання бензину та скрапленого газу у ТОВ «Пром Гарант Плюс» (код ЄДРПОУ39726851).

Між позивачем та ТОВ «Пром Гарант Плюс» укладено договір поставки від 06.10.2016 № 091/174 на відпуск товарів з АЗС.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою

Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, розрахунки за продані нафтопродукти

здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків. Фактом купівлі товару (в нашому випадку - дизпаливо) є розрахунковий документ, який видається разом з одержаними нафтопродуктами на повну суму проведеної операції та в якому зазначається форма здійснення розрахунку.

Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансу та Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, визначено, що розрахунковим документом є документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу товарів, надання послуг та отримання коштів, зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Поряд із цим згідно з п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб`єкти господарювання при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Причому такі РРО повинні бути зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи.

Таким чином, основним документом, який підтверджує факт відпуску пального (використання скретч-картки на пальне), є чек РРО з АЗС.

Позивачем не надано документи, що підтверджують фактичне отримання палива від ТОВ «Пром Гарант Плюс», а саме: чеків з АЗС та/або заправочних відомостей, авторизаційних відповідей, квитанцій терміналу, будь яких інших документів, що підтверджують отримання палива в зазначеного контрагента (не відображено заправку автомобіля пальним).

Крім того, допитані судом першої інстанції під час розгляду справи та прийняття рішення 12.03.2020, свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , повідомили, що під час заправки чеки або інші документи не отримували, до шляхових листів їх не долучали.

Свідок, ОСОБА_3 , надав аналогічні пояснення.

Свідок, ОСОБА_4 , повідомив, що здійснював лише закупівлю карток.

Свідок, ОСОБА_5 (головний бухгалтер) не вимагала від водіїв чеки, оскільки вважала, що вони не потрібні для списання палива.

Так, на виконання ухвали суду від 03.10.2022 відповідачем надано розрахунок суми податкового повідомлення-рішення №00000160500 від 16.09.2019 у розрізі контрагентів, з якого встановлено, що сума за основним платежем по контрагенту ПП «АВА и КО» становить 434740,00 грн та за штрафними санкціями 108685,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що і податкове повідомлення-рішення №00000150500 від 16.09.2019 складається із сум щодо двох контрагентів позивача ПП «АВА и КО» та ТОВ «Пром Гарант Плюс». Так, сума амортизації за місяць по документальному оформленню отримання робіт від ПП «АВА и КО» склала 23786,7 грн, за 9 місяців відповідно 214080,3 грн*0,18% (ставка податку на прибуток підприємств) = 38534 грн (а.с. 27). Тобто податкове повідомлення-рішення №00000150500 від 16.09.2019 в розрізі контрагентів включає суму донарахованого податку на прибуток за основним платежем 38534,00 грн та за штрафними санкціями 9633,00 грн за результатом господарської операції із ПП «АВА и КО».

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про реальність господарських операцій позивача з ПП «АВА и КО», а отже наявні підстави для скасування:

- податкового повідомлення-рішення №00000160500 від 16.09.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 434740,00 грн та за штрафними санкціями на суму 108685,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення №00000150500 від 16.09.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 38534,00 грн та за штрафними санкціями на суму 9633,00 грн.

Щодо дотримання товариством вимог податкового законодавства при сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору, слід зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що в жовтні місяці 2018 р. підприємством нараховано дивіденди фізичним особам ОСОБА_6 в сумі 490000,0 грн. (з них ПДФО 24500,0 грн.) та ОСОБА_7 в сумі 490000,0 грн. (з них ПДФО 24500,0 грн.), при цьому податок на доходи фізичних осіб нарахований в жовтні місяці, а до бюджету станом на 30.11.2018 перерахований не в повному обсязі

Відповідно до п. п. 170.5.1 п 170.5 ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування. Згідно пп. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 ПК України дивіденди, нараховані платникові за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Відповідно до п. п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПК України доходи, зазначені у п. 170.5 ст. 170 ПК України, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеної п. п. 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПК України.

Згідно з пп. «а» п. 176.2 ст. 176 особи, які відповідно до ПК України мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до пп. 168.1.2. п. 168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Одночасно, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України передбачено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Крім того, згідно п. п. «ґ» п. 176.2 ст.176 ПК України особи, які мають статус податкових агентів у разі неповної чи несвоєчасної сплати суми податку на доходи фізичних осіб несуть за це відповідальність, яка передбачена цим ПК України.

Оскільки, згідно бухгалтерського обліку (рах.671), ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» нарахувало дивіденди фізичним особам ОСОБА_6 в сумі 490000,00 грн. (з них ПДФО 24500,00 грн.) та ОСОБА_7 , в сумі 490000,0 грн. (з них ПДФО 24500,00 грн.) в жовтні 2018 р., але не виплатило їх, то податок на доходи фізичних осіб повинен перерахуватися до бюджету податковим агентом в повному обсязі у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30.11.2018.

Таким чином, підприємством порушено пп. 168.1.2, пп, 168.1.5 п, 168.1 ст. 168; пп. «а», пп. «г» п. 176.2 ст.176 ПК України, а саме несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 29000,00 грн., за період з листопада 2018 р. по січень 2019 р.

Також, підприємством порушено п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168; п.п. «г», п.п, «а» п. 176.2 ст. 176, п. 161 підр. 10 роз. ХХ ПКУ, а саме: підприємством несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 8700,00 грн.

Таким чином, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень №00000573306 від 13.09.2019, №00000583306 від 13.09.2019 відсутні.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» необхідно частково задовольнити.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Платіжним дорученням від 04.12.2019 № 3909 (а.с. 4) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 9735,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Папернянський кар`єр скляних пісків» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №00000160500 від 16.09.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 434740,00 грн та за штрафними санкціями на суму 108685,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення №00000150500 від 16.09.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 38534,00 грн та за штрафними санкціями на суму 9633,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Папернянський кар`єр скляних пісків» судовий збір в сумі 8873,88 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар`єр скляних пісків", вул. Партизанська, 31, с. Олешня, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15030, код ЄДРПОУ 22830723.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.

Дата складення повного рішення суду - 01.12.2022.

Суддя Ю. О. Скалозуб