Постанова

від 16.03.2023 по справі 620/3648/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №620/3648/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, прийнятого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Папернянський кар`єр скляних пісків» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00000150500 та №00000160500 від 16.09.2019, №00000573306 та №00000583306 від 13.09.2019.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.03.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 00000160500, у задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03.08.2022 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області задоволено частково: рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі №620/3648/19 - скасовано, а справу направлено для нового розгляду до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд зазначив, що взаємовідносини ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» з ТОВ «Пром Гарант Плюс» з придбання бензину та скрапленого газу були предметом дослідження під час аналізу податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 №00000150500. Проте судами першої та апеляційної інстанції не наданий аналіз доказів, щодо наявності у складі податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 №00000160500 ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Пром Гарант Плюс" з придбання бензину та скрапленого газу. Також колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на те, що суди попередніх інстанцій, описуючи докази щодо відсутності реальності господарських операцій з ТОВ "Пром Гарант Плюс", повністю скасували податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 №00000160500.

За наслідком нового розгляду даної справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправними та скасовано:

податкове повідомлення-рішення №00000160500 від 16.09.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 434 740 грн та за штрафними санкціями на суму 108 685 грн;

податкове повідомлення-рішення №00000150500 від 16.09.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 38 534 грн та за штрафними санкціями на суму 9 633 грн.;

у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ГУ ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі №620/3648/19 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» відмовити повністю.

Відповідач вказує, що відповідно до договору від 17.05.2018 №3/05, ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків» (замовник) доручає, а приватне підприємство «АВА и КО» (код ЄДРПОУ 34935074, підрядник) забезпечує виконання робіт по улаштуванню асфальтобетонного покриття 6 600 м.кв., що складає ПДВ 543 424,75 грн. (основний платіж - 434 740 грн. та штрафна санкція - 108 685 грн.), в складі податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 №00000160500 та з податку на прибуток приватних підприємств 48 167 грн. (основний платіж - 38 534 грн. та штрафна санкція - 9 633 грн.), в складі податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 №00000150500.

Відповідач зазначає, що на перевірку надано: акт приймання виконаних будівельних робіт від 21.05.2018 за травень 2018 року (форма КБ-2в) де всього за актом вартість робіт на суму 2 173 699,5 грн., крім того ПДВ 434 739,9 грн. Кількість людино-годин витрачених на виконання робіт по улаштуванню асфальтобетонного покриття 6 600 м.кв. складає всього 480,39 людино-годин, в т.ч.: 322,88 людино-години - витрати праці робітників-будівельників на обсяг робіт та 157,51 людино-година - витрати праці робітників, що обслуговують машини. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 21.05.2018 за травень 2018 року (форма КБ-3) де загальна вартість виконаних будівельних робіт складає 2 173 699,5 грн., крім того ПДВ 434 739,90 грн.

Згідно бази даних фіскальної служби АІС "Податковий блок", ПП «АВА и КО» зареєстровано в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Згідно звіту 1ДФ за 2 квартал 2018 року чисельність працюючих складала 4 особи, які прийняті на роботу одночасно - 10.05.2018. Договір про надання робіт складено 17.05.2018. Акт виконаних будівельних за формою КБ2-в датовано 21.05.2018.

Відповідач наголошує, що відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю, нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Так, кількість робочих днів від дати складання договору до дати підписання акту робіт складає 3 дні (17.05.2018, 18.05.2018, 21.05.2018). отже, при 4 працівниках за 3 робочі дні витрати праці ПП «АВА и КО» могли скласти не більше 96 людино-годин (4 працівника х 3 дні х 8 годин) при 480,39 людино-годинах, які зазначені в акті приймання будівельних робіт за формою КБ2-в.

Відповідач звертає увагу, що відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ2в, при виконанні робіт використовувалась наступна техніка: трактор МТЗ-82, автогрейдер важкого типу ДЗ-98В, асфальтоукладач Vogelene Super 2100, каток дорожній самохідний вібраційний гладковальцевий Hamm HD 110, каток дорожній самохідний вібраційний гладковальцевий Hamm HD 11 OK.

Втім, згідно п. 5.1 договору від 17.05.2018 №3/05: «…забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснюється за рахунок Підрядника…». Також, відповідно до фінансового звіту малого підприємства, який подано ПП "АВА и КО" до фіскального органу, у підприємства в 2018 році взагалі відсутні основні засоби для здійснення господарської діяльності.

В той же час, згідно Єдиного реєстру податкових накладних, ПП "АВА и КО" в 1 півріччі 2018 року не придбавало послуг з оренди основних засобів для здійснення господарської діяльності. В акті приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ2в в графі субпідрядник проставлено прочерк. В договорі не зазначено про наявність субпідрядників щодо виконання зазначених робіт. Також, згідно Єдиного реєстру податкових накладних, ПП "АВА и КО" в 1 півріччі 2018 року не придбавало робіт у інших суб`єктів господарської діяльності щодо робіт по улаштуванню асфальтобетонного покриття.

Крім того, в акті виконаних робіт зазначено, що виплата ПП "АВА и КО" працівникам заробітної плати склала 7 358,67 грн. за роботи, які проведені в травні 2018 року, проте, в звіті 1ДФ ПП "АВА и КО" за 2 квартал 2018 року виплата всім працівникам склала 5 544 грн., що вказує на завідомо невірні дані, як зазначені в акті виконаних робіт за формою КБ-2в.

На думку відповідача, ПП "АВА и КО" за відсутності основних засобів (власних та орендованих), відсутності субпідрядників, при чисельності 4 працівники йе мали можливості за 3 робочі дні виконати роботи по улаштуванню асфальтобетонного покриття 6600 м.кв. з витратами праці робітників 480,3 людино-годин. У зв`язку з вищевикладеним, документальне оформлення операцій з отримання робіт від ПП "АВА и КО" не мали юридичного змісту.

Також, відповідач звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 13.07.2022 у справі №640/13828/19.

Відповідач просить здійснювати розгляд апеляційної скарги за участі представника ГУ ДПС у Чернігівській області.

09.03.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач вважає, що відповідач, при проведенні перевірки позивача, жодних дій, в межах наданих йому законом повноважень, окрім перевірки своєї інформаційної бази, не вчиняв, всупереч вимог п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, обов`язок доведення покладається саме на контролюючий орган.

Зокрема, відповідач (апелянт), у ході перевірки позивача, не здійснював: запити до ПП «АВА І КО» щодо надання інформації; зустрічну звірку контрагента, тощо.

Крім того, відповідач жодним чином не спростував доводи позивача щодо:

наявності у ПП «АВА И КО» ліцензії за №2013048262 від 28.02.2018 на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, відомості про яку містяться в електронному реєстрі на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України https://dabi.gov.ua. (копія ліцензії додавалась до позовної заяви). Відповідно Додатку до ліцензії «Перелік видів робіт із провадження господарської діяльності із будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками (СС2, ССЗ)» в якому зазначено також будівництво об`єктів транспортної інфраструктури - доріг автомобільних, клас наслідків СС2;

не встановлення відповідачем, у ході перевірки позивача, «нез`ясованого суб`єкта господарювання», який «безкоштовно» виконав роботи по улаштуванню асфальтного покриття виробничої дороги;

факту участі контрагента позивача (відповідно інформаційного ресурсу «Dozorro» (https://dozorro.org/profile/UA-EDR-34935074/4/role2) - ПП «АВА И КО» у тендерних процедурах за системою «Prozorro» і факту неодноразового визнання переможцем тендерів;

відсутності у ПП «АВА И КО» податкового боргу, відповідно інформації з офіційного сайту ДПС України;

знаходження ПП «АВА И КО» у реєстрі платників ПДВ, відповідно інформації з офіційного сайту ДПС України.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Папернянський кар`єр скляних пісків" (ЄДРПОУ 22830723) є юридичною особою, зареєстровано як платник ПДВ та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області.

Між ТОВ "Папернянський кар`єр скляних пісків" і ПП "АВА и КО" укладено договір №3/05 від 17.05.2018, предметом якого є виконання ПП "АВА и КО" робіт з улаштування асфальтобетонного покриття.

Так, у ПП "АВА И КО" наявна ліцензія №2013048262 від 28.02.2018 на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Відповідно до інформації з ресурсу "Dozorro" ПП "АВА И КО" є учасником тендерних процедур за системою "Prozorro" і неоднаразово ставало переможцем тендерів. Згідно з інформацією з офіційного сайту ДПС України у ПП "АВА И КО" відсутній податковий борг та ПП знаходиться у реєстрі платників ПДВ.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивач надавав контролюючому органу: акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та витрат, складеними відповідно з вимогами ДСТУ БД.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", які містять відповідні реквізити та відомості про вчинені операції, а також розрахункові документи.

Також, між позивачем та ТОВ "Пром Гарант Плюс" (код ЄДРПОУ 39726851) укладено договір поставки від 06.10.2016 №091/174 на відпуск товарів з АЗС.

У жовтні 2018 року позивачем здійснено нарахування дивідендів фізичним особам ОСОБА_1 в сумі 490 000 грн. (з них податок на доходи з фізичних осіб 24 500 грн.) та ОСОБА_2 в сумі 490 000 грн. (з них податок на доходи з фізичних осіб 24 500 грн.). Втім, податок на доходи з фізичних осіб, нарахований в жовтні, до бюджету станом на 30.11.2018 перерахований не в повному обсязі.

З 27.06.2019 по 06.08.2019 ГУ ДПС в Чернігівській області було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Папернянський кар`єр скляних пісків" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 13.08.2019 № 609/14/22830723.

У вказаному акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

1) підпунктів 5, 7, 21 П(С)БО 15 "Дохід", підпунктів 5, 6, 18 П(С)БО 16 "Витрати", п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну на суму 59 225 грн., у т.ч. за 2016 рік на суму 13 711 грн., за 1 кв. 2017 року на суму 3 960 грн., за 1 півріччя 2017 року на суму 3 960 грн., за 3 квартали 2017 року на суму 3 960 грн., за 2017 рік на суму 3 960 грн., за 3 квартали 2018 на суму 13 851 грн., за 2018 рік на суму 27 703 грн., за 1 квартал 2019 на суму 13 851 грн.;

2) підпунктів 198.1, 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та встановлено заниження податку на додану вартість загальну суму на суму 486 748 грн., в т.ч. жовтень 2016 року на суму 5 161 грн., листопад 2016 року на суму 3 314 грн., грудень 2016 року на суму 5 066 грн., січень 2017 року на суму 4 400 грн., за травень 2018 року на суму 78 983 грн., червень 2018 року на суму 334 561 грн., липень 2018 року на суму 55 263 грн.;

3) підпунктів 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; підпунктів "а", "г", п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано податок на доходи з фізичних осіб в сумі 29 000 грн., у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся;

4) підпунктів 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; підпунктів "а", "к" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 8 700 грн., в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань, щодо своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся.

Позивачем надано заперечення на вказаний акт перевірки з додатками.

Листом від 11.09.2019 №/10/25-01-05-01-06 "Про надання відповіді на заперечення" відповідач повідомив позивача про те, що частково задовольняє заперечення платника в частині порушень, виявлених по взаємовідносинах з ТОВ "Стрижень".

В подальшому, 18.09.2019 на адресу позивача надійшли:

1) податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 №00000150500, яким ТОВ "Папернянський кар`єр скляних пісків" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 56 205 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 14 051 грн., а всього 70 256 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 №00000160500, яким ТОВ "Папернянський кар`єр скляних пісків" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 452 681 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 113 170 грн., а всього 565 851 грн.

20.09.2019 на адресу позивача надійшли:

1) податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 №00000573306, яким ТОВ "Папернянський кар`єр скляних пісків" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 9 500 грн. (штрафні санкції) та нарахована пеня у сумі 414,84 грн., а всього 9 914,84 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 №00000583306, яким ТОВ "Папернянський кар`єр скляних пісків" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на суму 2 850 грн. (штрафні санкції) нарахована пеня у сумі 124,45 грн., а всього 2 974,45 грн.

На вказані податкові повідомлення-рішення позивач подав скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням №10667/1/99-00-08-05-01 від 25.11.2019 ДПС України залишило без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково прийшов до висновку, про реальність господарських операцій позивача з ПП "АВА и КО", а отже наявні підстави для скасування: податкового повідомлення-рішення №00000160500 від 16.09.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 434 740 грн та за штрафними санкціями на суму 108 685 грн. та податкового повідомлення-рішення №00000150500 від 16.09.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 38 534 грн та за штрафними санкціями на суму 9 633 грн.

Відмовляючи в задоволенні частини позлвних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТОВ "Папернянський кар`єр скляних пісків" порушено підпункти 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України; підпункти "а", "г" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 29 000 грн., за період з листопада 2018 року по січень 2019 року. Також, позивачем порушено підпункти 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, підпункти "г", "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 161 підр. 10 роз. ХХ Податкового кодексу України, а саме: ТОВ "Папернянський кар`єр скляних пісків" несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 8 700 грн. Таким чином, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень №00000573306 та №00000583306 від 13.09.2019 відсутні.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо клопотання відповідача про розгляд його апеляційної скарги в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 та 3 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України.

Як вбачається з поданого клопотання відповідача, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами частин 5 та 7 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 КАС України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі;

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України.

Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпункти 14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 5 П(С)БО 15 встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює, зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена".

Згідно з п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансової доходи, інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) це загальний дохід (виручка) від продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше продати них товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуттю.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій, дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди, почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. "а" п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку -дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

На виконання п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Частини 1, 5 ст. 9 Закону №996-XIV встановлюють, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За визначеннями, що містяться у ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі - Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На виконання п. 2.5 Положення №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, як вірно вказує суд першої першої інстанції, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до нормативних вимог та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) чи безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

Стаття 9 Закону №996-XIV встановлює, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Відповідно до ДСТУ первинними обліковими документами в будівництві є довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-За), акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Як вказано вище, в Акті перевірки від 13.08.2019 № 609/14/22830723 податковий орган прийшов до висновку щодо контрагента ПП "АВА и КО", а саме: неможливості за визначений термін здійснення контрагентом певного об`єму робіт кількістю робітників (відповідно звіту 1 ДФ); неможливістю виконання робіт без техніки з підстав подання контрагентом звіту малого підприємництва про відсутність основних засобів та відсутністю факту декларування придбання послуг з оренди основних засобів; невідповідність розміру виплаченої заробітної плати задекларованій, тощо. Такі висновки відповідач зробив підставі інформації, отриманої з бази даних ДФС України (АІС "Податковий блок", ЄРПН).

Як не заперечується учасниками справи, на виконання Договору №3/05 від 17.05.2018 ПП "АВА и КО" виконано усі умови, які передбачені вказаним договором, розрахунки проведені в повному обсязі та будь-які претензії до виконаних робіт (наданих послуг) відсутні.

Відповідно до ДСТУ БД.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" первинними обліковими документами в будівництві є довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-За), акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), котрі оформлені належним чином та мають обов`язкові реквізити. Дані документи обов`язкові до застосування при визначені вартості виконаних об`ємів будівельних робіт та проведення розрахунків за виконані роботи. Для того щоб документ претендував на роль первинного, він повинен мати всі обов`язкові реквізити визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як не заперечується учасниками справи, у ПП "АВА и КО" наявна ліцензія за №2013048262 від 28.02.2018 на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки позивача, ГУ ДПС у Чернігівській області не направляло запит до ПП "АВА и КО" щодо проведення зустрічної звірки з питань підтвердження надання ним послуг позивач.

Як врно зауважив суд першої інстанції, податкове законодавство не містить такого первинного документу, як податкова інформація, а отже сама пособі податкова інформація не може слугувати обґрунтуванням фіктивності чи реальності господарської операції.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагента. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Як вбачається з матеріалів справи, до суду першої інстанції, відповідач надав розрахунок суми податкового повідомлення-рішення №00000160500 від 16.09.2019 у розрізі контрагентів, з якого встановлено, що сума за основним платежем по контрагенту ПП "АВА и КО" становить 434 740 грн та за штрафними санкціями 108 685 грн.

А податкове повідомлення-рішення №00000150500 від 16.09.2019 складається із сум щодо двох контрагентів позивача: ПП "АВА и КО" та ТОВ "Пром Гарант Плюс". Так, сума амортизації за місяць по документальному оформленню отримання робіт від ПП "АВА и КО" склала 23 786,7 грн, за 9 місяців відповідно 214 080,3 грн*0,18% (ставка податку на прибуток підприємств) = 38 534 грн. Тобто податкове повідомлення-рішення №00000150500 від 16.09.2019 в розрізі контрагентів включає суму донарахованого податку на прибуток за основним платежем 38 534 грн та за штрафними санкціями 9 633 грн. за результатом господарської операції із ПП "АВА и КО".

Зважаючи на встановлені обставини та наведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №00000160500 від 16.09.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 434 740 грн та за штрафними санкціями на суму 108 685 грн. та податкове повідомлення-рішення №00000150500 від 16.09.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 38 534 грн та за штрафними санкціями на суму 9 633 грн. підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не надає оцінки даній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи ГУ ДПС у Чернігівській області не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан