Постанова

від 20.07.2022 по справі 761/3390/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Волошин В.О.

Єдиний унікальний номер справи №761/3390/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1244/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Ігнатченко Н.В., Савченка С.І.,

секретар - Олешко Л.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕГЕНДА-12» про стягнення збитків, зобов`язання вчинити дії.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

В с т а н о в и в :

У січні 2019 року позивачі ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва із вказаним позовом .

Вимоги обґрунтовували тим, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу нерухомості від 19 грудня 1995 року.

Позивачем ОСОБА_1 27 березня 2015 року було видана довіреність (засвідчена ОСОБА_3 - віце-консулом Генерального консульства України в м. Сан-Франциско)на ім`я позивачки ОСОБА_2 .. Вказана довіреність зареєстрована в реєстрі за № 570/4-173 та зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей 17 квітня 2015р. № витягу 28741125)

Вказаною довіреністю ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 на здачу в оренду вищезазначеної квартири , з правом укладати відповідні договори оренди, мати вільний доступ до квартири, з правом передоручення повноважень третім особам. На виконання своїх повноважень за довіреністю, 26 липня 2017 року ОСОБА_2 було укладено в інтересах ОСОБА_1 договір оренди № 01/260717 з ФОП ОСОБА_4 зі строком оренди цієї квартири до 30 червня 2018 року і сплатою орендної плати у розмірі 10000 грн щомісяця.

Проте в подальшому, з вини відповідача зазначений договір було розірвано, оскільки співробітники відповідача почали чинити перешкоди у доступі до квартири, як позивачці ОСОБА_2 , так і орендарям, що призвело до дострокового розірвання договору оренди і завдання позивачу ОСОБА_1 , як власнику квартири, і стороні (орендодавець) за договором оренди від 26 липня 2017 року збитків, у вигляді недоотриманої орендної плати. На думку сторони позивачів дії відповідача щодо не допуску до квартири є незаконними та безпідставними.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір неможливо, позивачі вимушені були звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх порушених прав.

З урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла на адресу суду 18 березня 2020 року (а.с. 214-221 т.1) просили

1) стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 збитки в розмірі 100 000 грн.;

2) зобов`язати відповідача надавати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 постійний безперешкодний доступ до квартири за адресою ; АДРЕСА_1 ;

3) зобов`язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав позивача ОСОБА_1 на безперешкодний доступ до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу систем контролю управління доступом до під`їзду до будинку, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_3 ) витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі витрати на правову допомогу - стягнути з відповідача.

На адресу суду надійшов відзив на позов від ОСББ «ЛЕГЕНДА 12» (а.с. 114-122 т. 1).

На адресу суду 10 травня 2019 року надійшла письмова заява позивача ОСОБА_1 від 17 квітня 2019 року (а.с. 90-92 т.1).

У відзиві на позов від 07 квітня 2020 року (уточнену позовну заяву а.с. 227-241 т.1), відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що позивачкою ОСОБА_2 не було надано відповідачу довіреність, яка зазначена в договорі оренди від 26 липня 2017 року , укладеного між ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_4 . При цьому, зазначений договір оренди, був укладений ФОП ОСОБА_2 , а довіреність видавалась на фізичну особу. До того ж, в довіреностях в порядку передоручення від ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_5 мали місце помилки в номері будинку та квартири позивача ОСОБА_1 . Також стороною позивачів при прийнятті рішення про здачу в оренду квартири ОСОБА_1 в оренду щодобово, були порушенні положення ст. 26 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також не дотримано п. 2.3. Правил пропуску до будинку за адресою : АДРЕСА_2 , затверджені Загальними зборами співвласників ОСББ «ЛЕГЕНДА-12», протокол № 1 від 29 серпня 2017 року . У відзиві зазначено ,що у позивачки ОСОБА_2 відсутні повноваження діяти від імені ОСОБА_1 по питанням, пов`язаним із користуванням та управлінням квартирою та вимагати стягнення збитків через допущені суттєві розбіжності в тексті довіреностей , і на думку відповідача позовна заява від імені ОСОБА_1 подана особою , яка не мала повноважень на подання позову , ведення справи , оскільки строк дії довіреності закінчився 27 березня 2018 року , а позов поданий у січні 2019 року , а відтак позов слід залишити без розгляду з підстав п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України .

У відповіді на відзив (а.с. 1-8 т. 2), позивачі заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зазначивши, що доводи сторони відповідача, наведені у відзиві є безпідставні та необґрунтовані. Так, відповідачем проігноровані положення ст. ст. 237, 240, 244 ЦК України, щодо повноважень позивачки ОСОБА_2 щодо представництва інтересів позивача ОСОБА_1 у позасудовому порядку в спірних орендних правовідносинах. А також, співробітники відповідача, не дотримуються вимог ст. ст. 319, 320 ЦК України, ст. 150 ЖК України, положень ст. 41 Конституції України, а посилання відповідача на положення Статуту відповідача та відповідних Правил є безпідставними, оскільки ці положення порушують права позивача ОСОБА_1 , як власника квартири, у зв`язку з цим, останньому були завдані збитки, внаслідок недоотримання орендної плати, саме з вини відповідача.

У запереченні відповідача на відповідь на відзив (а.с. 24-76 т.2), відповідача заперечував проти відповіді на відзив, і посилався на доводи наведенні у відзиві на позов.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення, яким задовольнити позов. В апеляційній скарзі зазначали, що суд неповно з`ясував обставини, не визначився з характером правовідносин, прийшов до помилкового висновку про відмову у позові. Крім того судом не враховано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2018 року ( набрало законної сили 06 грудня 2018 року ),яким ОСББ «ЛЕГЕНДА 12» зобов`язано усунути перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 ( т.2 а.с. 16-20).

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач ОСББ «ЛЕГЕНДА-12» зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим, відповідає встановленим обставинам.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони повідомлені про день та час розгляду справи на 20 січня 2022 року, 17 лютого, 01 березня 2022 року, 23 червня 2022 року. 21 липня 2022 року за адресами, наявними в матеріалах справи. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Сторони та їх представники приймали участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що треті особи, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, відсутні підстави вважати поважними неявку осіб, які приймають участь у справі, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . на підставі договору купівлі - продажу нерухомості від 19 грудня 1995 р. (а.с. 9, 10 т. 1).

ОСОБА_1 27 березня 2015 року видав позивачці ОСОБА_2 довіреність, за якою вона мала повноваження на здачу в оренду вищезазначеної квартири позивача , з правом укладати відповідні договори оренди, мати вільний доступ до квартири, з правом передоручення повноважень третім особам. Проте з вини сторони відповідача договір оренди було розірвано та позивачу ОСОБА_1 завдано збитків, у вигляді не отриманої орендної плати, при цьому зі сторони відповідача стороні позивачам чиняться перешкоди у доступі до квартири ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 26 липня 2017 року між ФОП ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на підставі довіреності, засвідченої ОСОБА_3 - віце - консулом Генерального консульства України в м. Сан-Франциско, 27 березня 2015 року , зареєстрованої в реєстрі за № 570/4-173 та зареєстровану в Єдиному реєстрі довіреностей 17 квітня 2015 року № витягу 28741125 та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди, належної позивачу ОСОБА_1 квартири (а.с. 15-20 т.1), зі строком оренди цієї квартири до 30 червня 2018 року і сплатою орендної плати у розмірі 10 000 грн щомісяця (п. 1.1-1.6, п. 4.1., п. 5.1 договору оренди).

Між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 30 липня 2017 року на виконання договору оренди було укладено Акт приймання - передачі (а.с. 21-23 т. 1), та укладено 31 липня 2017 року Акти виконаних робіт до договору оренди (а.с. 24, 26 т. 1).

ФОП ОСОБА_4 05 вересня 2017 року звернулась до ФОП ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору оренди, у зв`язку з тим, що чиняться перешкоди у доступі до об`єкту оренди - квартири позивача 1 (а.с. 27 т. 1).

В подальшому ,між ФОП ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 05 вересня 2017 року було укладено додаткову угоду до договору оренди, відповідно до якої було достроково припинено договір оренди через обставини, які не залежать від орендодавця, при цьому останній зобов`язується повернути заставну суму 10000,0 грн в строк до трьох банківських днів (а.с. 31 т. 1).

Відповідач , 13 вересня 2017 року звернувся з письмовою заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 з проханням надати для ознайомлення в Правління ОСББ «ЛЕГЕНДА-12» оригінал довіреності від позивача ОСОБА_1 на ім`я позивача ОСОБА_2 - засвідчену віце - консулом Генерального консульства України в м. Сан-Франциско, 27 березня 2015 року , зареєстрованої в реєстрі за № 570/4-173 та зареєстровану в Єдиному реєстрі довіреностей 17 квітня 2015 року № витягу 28741125 (а.с. 30 т.1). Такі вимоги відповідача обґрунтовані вимогами Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»

За змістом ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний:

- виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання;

- виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;

- використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями;

- забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення;

- забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;

- не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників;

- дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;

- відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників;

- виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням;

- запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання;

- дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Частиною 1 ст. 26 цього Закону України передбачено, що власник приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене об`єднання, може здати його в оренду для проживання фізичній особі або для здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі, якщо така діяльність не суперечить встановленим нормам використання приміщень у жилих будинках та не завдає шкоди інтересам власників (користувачів) і навколишньому середовищу.

Не допускається передача в оренду квартири або нежитлового приміщення для ведення господарської, підприємницької та іншої діяльності, якщо це буде суперечити інтересам або обмежувати права інших власників (користувачів) приміщень. (ч. 8 ст. 26 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Судом першої інстанції встановлено, що 29 серпня 2017 року Загальними зборами співвласників ОСББ «ЛЕГЕНДА -12» були затверджені Правила (а.с. 46-50 т. 1.), відповідно до п. 2.3. яких, відвідувачі, гості, орендарі, наймачі та інші особи мають право входу до будинку та приміщень загального користування лише у присутності власника квартири (нежилого приміщення) або членів його сім`ї (чоловік, дружина, батьки, діти), або за пред`явленням нотаріально посвідченої особистої заяви власника квартири (нежилого приміщення) або нотаріально посвідченої довіреності, виданої особисто власником квартири (нежилого приміщення), в яких буде визначено особу, що має право входу до квартири або приміщення будинку та його дані (П.І.Б., паспортні дані, адреса реєстрації).

Оригінал (або нотаріально засвідчена копія) такої заяви чи довіреності надається Правлінню відповідача або уповноваженим ним особам.

У разі передання квартири (нежилого приміщення) в найм (оренду) її власник крім вищевказаної зави повинен надати оригінал та копію договору найму (оренди) Правлінню відповідача або уповноваженим ним особам.

Також така особа повинна мати документ, що посвідчує її особу та пред`явити його особі, яка забезпечує пропускний режим.

Разом з тим , стороною позивачів не було надано до суду належних і допустимих доказів дотримання сторонами договору оренди положень п. 2.3. Правил.

Крім того, лист відповідача від 13 вересня 2017 року на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (а.с. 30 т.1) свідчить про протилежне.

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції, що розірвання договору оренди відбулося не з вини сторони відповідача, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення збитків є цілком обґрунтованим .

Доводи сторони позивача 2, що факт, неправомірних дій співробітників відповідача підтверджується численними зверненнями позивача ОСОБА_2 до правоохоронних органів (а.с. 171-178 т. 1), то судом зазначені докази правильно оцінені критично, з огляду на те , що частина викликів відбувалася після розірвання договору оренди, і свідчить лише про факт звернення особи до правоохоронних органів. Результати розслідування та прийняті відповідні рішення стороною до суду надано не було.

Не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції .

Посилання позивачів на наявну в матеріалах справи копію довіреності засвідчену віце - консулом Генерального консульства України в м. Сан-Франциско, 27 березня 2015 року , зареєстрованої в реєстрі за № 570/4-173 та зареєстровану в Єдиному реєстрі довіреностей 17 квітня 2015 року № витягу 28741125, за якою ОСОБА_1 , уповноважував саме ФОП ОСОБА_2 діяти в його інтересах щодо орендних правовідносин по вищезазначеній квартирі суд першої інстанції не правильно не взяв до уваги , оскільки вказаний доказ не відповідає вимогам належності і допустимості .

Крім того слід зауважити, що строк дії довіреності від 27 березня 2015 року закінчився 27 березня 2018 року ( т.1 а.с. 58, 161-165) .

Позивачка ОСОБА_2 не заперечувала той факт , що до первісної редакції позовної заяви стороною позивачів була додана інша довіреність від 27 січня 2017 року , видана в порядку передоручення від фізичної особи ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 на ім.»я ОСОБА_5 , та ОСОБА_5 (а.с. 11, 12. т.1). Позов поданий 22 січня 2019 року від імені ОСОБА_2 , і на той час довіреність від 27 березня 2015 року вже була недійсною. Від імені ОСОБА_5 позов не подавався.

Матеріали справи містять договір доручення від 27 березня 2018 року виданий від імені ОСОБА_1 та імя ОСОБА_2 , натомість цей доказ також не можна вважати належним і допустимим в силу ст. 62 , 76-79 ЦПК України .( т.1 а.с. 166-170) .

Щодо виданої 07 грудня 2017 року( т.1 а.с. 184- 185 ) довіреності від імені ОСОБА_1 на імя ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , слід зазначити таке .

Постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року визнано відсутнім у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 права користування квартирою за адресою : АДРЕСА_1 . Визнано відсутніми у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повноваження щодо представництва ОСОБА_1 на підставі довіреності від 07 грудня 2017 року посвідченої публічним нотаріусом Мірсою Йоландою Осоріо в м. Лос-Анджелес США .( т.2 а.с. 125 -132) .

Правильним є висновок , що стороною позивачки ФОП ОСОБА_2 не було надано суду жодного належного і допустимого доказу щодо наявності повноважень в силу положень ст. ст. 237, 240, 242, 244 ЦК України на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді. Не надано таких доказів і до апеляційної скарги .

Крім того судом встановлено, що в будинку за адресо. : АДРЕСА_2 , відсутня система контролю управління доступом до під`їзду цього будинку, і позивач ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_1 в цьому будинку має постійний безперешкодний доступ до свого майна (зазначеної квартири), при цьому рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «ЛЕГЕНДА-12», протокол № 1 від 29 серпня 2017 року були затверджені Правила. Зазначене рішення Загальних зборів є законним та чинним.

Пунктом 1 зазначених Правил передбачено облаштування пропускного пункту та регламентовано пропускний режим, з яким погодилася більшість співвласників будинку.

За змістом ч. 2-4 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Висновки суду про відмову у позові щодо зобов`язання відповідача надавати позивачу ОСОБА_2 постійний безперешкодний доступ до квартири за адресою : АДРЕСА_1 є обгрунтованим ,з огляду на те , що відсутні докази того що саме позивачу ОСОБА_2 чинилися перешкоди у доступі до цієї квартири, як і відсутні докази дотримання позивачами положень п. 2.3. Правил, враховуючи те, що позивач ОСОБА_2 не є власником (співвласником) вищезазначеної квартири, а ОСОБА_5 взагалі не є позивачем по справі .

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до положень ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. За змістом вказаної норми особа, яка вважає, що її право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини. Відсутність порушеного права , чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, способам ,визначеним законодавством є підставою для відмови у позові.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову з підстав його недоведеності і відсутності правових підстав для задоволення вимог .

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України апеляційний залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України , суд ,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 серпня 2022 року

Головуючий

Судді