Постанова

від 16.10.2007 по справі 5/65-07-1437

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/65-07-1437

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" жовтня 2007 р. Справа № 5/65-07-1437

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Савицького Я.Ф.,

суддів  Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 02.10.2007 р.

від позивача: Лапчева Н.В., довіреність №25 від 03.01.2007р.;

від відповідача: Мальнєв Є.П., довіреність б/н від 01.10.2007р.;

                       Штефанець В.В., довіреність б/н від 01.10.2007р.;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 16.10.2007 р.

від позивача: Лапчева Н.В., довіреність №25 від 03.01.2007р.;

від відповідача: Мальнєв Є.П., довіреність б/н від 01.10.2007р.;

                       Штефанець В.В., довіреність б/н від 01.10.2007р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт-3”

на рішення господарського суду Одеської області

від 20 серпня 2007р.

по справі № 5/65-07-1437

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „ЕК „Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Північного району електричних мереж

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт-3”

про спонукання укласти договір в редакції позивача.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Присутнім в судовому засіданні представникам сторін та третьої особи роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.

          Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.10.2007р. оголошено перерву до 16.10.2007р..

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Одеської області від 20.08.2007. по справі №5/65-07-1437 (Могил С.К.) частково задоволено позовні вимоги ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Північного району електричних мереж до ОСББ „Комфорт-3” про спонукання укласти договір в редакції позивача: зобов'язано ОСББ „Комфорт-3” укласти договір №245500 з урахуванням протоколів узгодження розбіжностей з ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Північного РЕМ з пунктами договору 1; 2.2.3; 4.2.1; п.2 Додатку №2; пунктами 2, 4, 5, 9 Додатку №5; пунктами 1, 2 Додатку №10 в редакції, яка була запропонована позивачем; зобов'язано позивача прийняти та доповнити пункт 2 додатку №2 до договору абзацами другим та третім, які були запропоновані відповідачем та укласти договір №245500 з урахуванням протоколів розбіжностей з ОСББ „Комфорт-3”,стягнуто з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 53,12 грн. та витрати по сплаті ІТЗ –103,25 грн., з посиланням на те, що: 1) при вирішенні даного спору слід застосовувати норми Цивільного та Господарського кодексів України з врахуванням Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Постановою НКРЕ №1137 від 14.12.2005р., Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за врегульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕ №15/1 від 13.06.1996р.Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р.; 2) щодо п. 1 договору про постачання електроенергії, то слід враховувати той факт, що в матеріалах справи наявні технічні умови від 16.08.2004р. №415/П-7. відповідно до яких розрахункова потужність складає 153,3+153 кВт другої категорії, відповідно до акту огляду перед подачею напруги на об'єкт споживача від 08.08.2006р. дозволена потужність за технічними умовами становить 153,3 кВт, крім того вказані технічні умови є невід'ємним додатком до договору про приєднання і містять дані для проектування будинку, оскільки при передачі будинку від КП „Молодіжжитбуд” до ОСББ „Комфорт-3” відповідачем не було вказано про зміну технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електрозабезпечення цієї електроустановки, крім того відповідач не звертався до позивача про заміну означених умов, пункт 1 договору повинен бути викладений саме в редакції, запропонованої позивачем; 2)пунктом 3.6.8 Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за врегульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕ від 13.06.1996р. №15/1 ліцензіат (енергопостачальна компанія) повинен опублікувати у засобах масової інформації: а) тарифи на постачання –за п'ять діб до введення їх в дію; б) методики –протягом 3 місяців від дати набуття чинності Ліцензії; в)зміни до методик - за п'ять днів до введення в дію змін; публікація повинна містити таку інформацію, що забезпечує можливість будь-якій особі мати чітке уявлення про розмір платежів, які вона повинна здійснювати та про структуру тарифів на постачання та інших платежів, з огляду на вищенаведене пункт 2.2.3 договору про постачання електроенергії повинен бути викладений саме в редакції, яку запропонував позивач; 3)Закон України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” №486/96-ВР від 13.11.1996р., дійсно передбачає заборону нарахування по розрахунках з 01.10.1996р. та стягнення саме з громадян України, а не юридичних осіб пені за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство), за таких обставин спірний пункт 4.2.1 договору про постачання електроенергії та означені умови щодо відповідальності за договором позивачем визначені правомірно, оскільки за правочином, що укладається між сторонами по справі є дві юридичні особи –два самостійних господарюючих суб'єкта, які самостійно відповідають за своїми зобов'язаннями, а отже п. 4.2.1 договору слід викласти в редакції позивача; 4) між сторонами за правочином встановлено, що розрахунковим періодом вважається 14 число кожного місяця, суд вважає що абзац перший зазначеного пункту слід викласти в редакції запропонованої саме позивачем з доповненням абзацами другим та третім, котрі запропоновані відповідачем; 5) з урахуванням положень договору та приймаючи до уваги вимоги Правил користування електроенергією, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також обставини що були встановлені судом під час розгляду справи, щодо інших спірних пунктів договору, суд вважає що спірні умови зазначеного додатку повинні бути включені у додаток №5 до договору саме в редакції яка запропонована позивачем; 6) з урахуванням п. 3.6 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28, котрим встановлено, що підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил, споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком, окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання, у багатоквартирних будинках на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж і мереж електропередавальної організації (основного споживача) улаштовується загальнобудинковий розрахунковий облік, який враховує обсяг електричної енергії використаний мешканцями будинку, на технічні цілі, для потреб інших електроустановок, які приєднані до мереж цього будинку та розміщені всередині будинку або за його межами, таким чином, суд вважає, що пункти 1, 2 Додатку  №10 до договору про постачання електроенергії повинні бути включені у договір саме в редакції яка запропонована позивачем.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 06.09.2007р. звернулося ОСББ „Комфорт-3”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2006 року і прийняти нове рішення, з урахуванням рішення Суворовського районного суду за позовом гр. Трутенко В.П. до ОСББ „Комфорт-3”, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Північний РЕМ про визнання договору таким, що порушує матеріальні права та інтереси, та зупинити провадження у справі, мотивуючи це тим, що : 1)господарським судом першої інстанції відмовлено у залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача громадянина Трутенко В.П., який звернувся до господарського суду першої інстанції з відповідною заявою, а також не задовольнив клопотання відповідача щодо залучення на його боці третьої особи –громадянина Трутенко В.П., чим порушив ст. 27 Господарського процесуального кодексу України та права і охоронювані законом інтереси громадянина Трутенко В.П., оскільки вирішення даного спору може суттєво вплинути на його права та обов'язки; 2) господарським судом першої інстанції порушено ст. 79 Господарського кодексу України, оскільки судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом справи за позовом громадянина Трутенко В.П. до ОСББ „Комфорт-3” та ВАТ „Одесаобленерго” в особі Північного РЕМ про припинення дії по укладенню договору про постачання електричної енергії №245500 від 23.01.2007р. в частині додатка №10 до цього договору, яка розглядається Суворовським районним судом м. Одеси; 3) на думку скаржника при вирішенні спору щодо п.1 договору про постачання електроенергії суд повинен був користуватися нормами Правил користування електричною енергією, а не Правилами Приєднання електроустановок до електричних мереж, оскільки умовами спору є умови договору про постачання електричної енергії, а не приєднання до електричних мереж, відповідачем були подані до суду технічні паспорти на ліфти та заперечення на уточнення позовних вимог, в яких зверталася увага суду на те, що фактична приєднана потужність відповідача складається з електродвигунів ліфтів та освітлення місць загального користування, та складає 61 кВт. проте судом це не було прийнято до уваги; 4) п. 2.2.3 договору про постачання електроенергії суперечить ст. 1, ч. 5 ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, оскільки закон має вищу юридичну силу ніж постанова НКРЕ, то у випадку протиріччя цих норм застосовується норма закону; 5) п. 4.2.1 договору про постачання електроенергії (щодо сплати пені) суперечить Закону України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги” та Закону України „Про реструктуризацію заборгованості населення за житлово-комунальні послуги”; 6)прийняття рішення про редакцію додатку №5 (порядок розрахунків) неможливо до вирішення питання по пунктам 1. 2 додатку №10 до договору, при цьому суд не врахував того, що додаток №5 в редакції позивача позбавляє сторони по договору можливості проводити обґрунтований облік спожитої електроенергії та як наслідок, проводити розрахунки за спожиту електроенергію; 7) при прийнятті рішення щодо затвердження п.п. 1, 2 додатку №10 до договору про постачання електроенергії судом порушено ст. 11, ч. 3 ст. 96, 509 Цивільного кодексу України, оскільки відповідальність по розрахункам за спожиту електричну енергію власниками квартир та нежитлових приміщень  покладена на ОСББ „Комфорт-3”, крім того п. 3.6 Правил не зобов'язує відповідача вести розрахунки на підставі показань загальнобудинкового лічильника, як це передбачено п. п. 1, 2 додатку №10 до договору.

02.10.2007р. до Одеського апеляційного господарського суду від ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Північний район електричних мереж надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСББ „Комфорт-3”, в якому позивач просив залишити рішення господарського суду без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Одночасно з поданням апеляційної скарги ОСББ „Комфорт-3” заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №5/65-07-1437 у зв'язку з розглядом у Суворовському районному суді м. Одеси справи за позовом громадянина Трутенко В.П. до ОСББ „Комфорт-3” та ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Північний район електричних мереж про визнання договору постачання електричної енергії в редакції ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” Північний РЕМ таким, що порушує його майнові права та інтереси.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ОСББ „Комфорт-3” слід відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи за позовом громадянина Трутенко В.П. не перешкоджає розглядові даної господарської справи.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ОСББ „Комфорт-3”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що, рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 23.01.2007р. з метою встановлення між сторонами господарсько–договірних зобов'язань по постачанню електричної енергії ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Північний район електричних мереж направило на адресу ОСББ „Комфорт-3” для підписання проект договору №245500 про постачання електроенергії.

Листом №15 від 02.02.2007р. ОСББ „Комфорт-3” повідомило ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі структурного підрозділу Північний РЕМ про те, що проект договору №245500 від 23.01.2007р. підписаний з протоколом розбіжностей. в якому відхилено певні умови договору, а саме: преамбулу договору; п.1; 2.2.3; 2.3.4; 2.3.5; 2.3.6; 3.1.1; 4.1.6; 4.2.1; 4.2.2; 4.5; 6.1.3; 6.1.4; 7.4; 7.6; 8.1.8; 9.1; 9.3; пункти 1, 2, 7 додатку №2;  та запропоновано виключити додаток №3; пункти 2, 4, 5, 9 додатку №5; додаток №10.

14.02.2007р. ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Північний РЕМ надіслало на адресу ОСББ „Комфорт-3” лист, в якому вказувало на те, що розглянуло та частково погодило протокол розбіжностей (преамбула, п. 2.3.4, п. 2.3.5, п.2.3.6, п. 3.1.1, п. 4.1.6, п. 4.2.2, п. 6.1.3, п. 9.1, п. 9.3, п. 1 додатку №2 до договору, п. 7 додатку №2 до договору, додаток №3) решта неврегульованих розбіжностей було передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Частинами 2, 4, 6, 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у ч. 1 цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

          За ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 02.08.1996р. за №417/1442, затверджено Правила користування електричною мережею, котрі містять в собі додаток 3 до Правил користування електричною енергією „Типовий договір про постачання електричної енергії”, котрим регулюється постачання електричної енергії постачальником споживачу.

Проект договору про постачання електричної енергії № 245500, наданий в редакції позивача, відповідає Типовому договору про постачання електричної енергії, текстова частина проекту договору містить загальні положення договірних зобов'язань та посилання на його додатки, які, в свою чергу конкретизують ці зобов'язання та містять істотні умови договору.

Умови запропоновані відповідачем, які викладені в протоколі розбіжностей до договору, ВАТ „ЕК Одесаобленерго” частково погодило в зв'язку з чим між сторонами по справі 14.02.2007 року був укладений протокол узгодження розбіжностей відповідно до якого сторони за правочином узгодили окремі пункти договору, що укладається, а саме: були узгоджені преамбула договору; пункти 2.3.4; 2.3.5; 2.3.6; 3.1.1; 4.1.6; 4.2.2; 6.1.3; 9.1; 9.3; пункти 1, 7 додатку №2; Додаток №3. Крім того, відповідно до укладеного протоколу сторони за правочином погодились на передачу переддоговірного спору для вирішення по суті до Господарського суду Одеської області.

Під час розгляду справи 11.06.2007р. між сторонами складено додатковий протокол узгодження розбіжностей, який було викладено у формі єдиного документа та який є невід'ємною частиною договору, згідно з яким сторони за правочином узгодили пункти 4.5; 6.1.4; 7.4; 7.6; 8.1.1 (8.1.8 згідно протоколу розбіжностей); додаток №10 Таблиці та Примітка.

У додаткових уточненнях позовних вимог ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Північного РЕМ просив суд зобов'язати ОСББ „Комфорт-3” укласти договір про постачання електроенергії №245500 в редакції ВАТ „ЕК Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Північного РЕМ, а саме: пункт 1 в редакції договору; п. 2.2.3 в редакції договору; 2.3.5 в редакції договору; 4.2.1 в редакції договору; 9.1 в редакції протоколу розбіжностей; п. 2 Додатку №2 в редакції договору; пункти 2, 4, 5, 9 Додатку №5 в редакції договору; пункти 1, 2 Додатку №10 в редакції договору. Доводи відповідача позивач відхилив у повному обсязі посилаючись на те, що спірні пункти відповідають вимогам Правил користування електроенергією та умовам типового договору.

В проекті договору, наданого позивачем, п. 1 договору про постачання електроенергії викладений в наступній редакції: „Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору”.

У протоколі розбіжностей до договору відповідач запропонував „ в абзаці першому за словами „з приєднаною потужністю” додати „61 кВт”.

Пунктом 2.1. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Постановою НКРЕ 14.12.2005р. №1137 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.01.2006р. за № 42/11916, встановлено, що технічні умови приєднання видаються власником електричних мереж у разі приєднання нової електроустановки, збільшення електричної потужності електроустановки внаслідок реконструкції чи модернізації, зміни вимог замовника до надійності електрозабезпечення електроустановки. У разі зміни форми власності чи власника електроустановки за умови, що це не призведе до зміни технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електрозабезпечення цієї електроустановки, нові технічні умови приєднання не видаються.

У матеріалах справи наявні технічні умови від 16.08.2004р. №415/П-7 (арк. спр. 58-59), за якими розрахункова потужність складає 153,3 + 153 кВт, акт огляду перед подачею напруги на об'єкт споживача від 08.08.2006р. (60-61), відповідно до якого дозволена потужність за ТУ для будинку, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бочарова, 61 „В”, становить 153, 3 кВт., технічний паспорт електроустановки №148400-04 від 22.06.2006р. (арк. спр. 62-63), в якому вказано, що первісна дозволена потужність становить 153,3 кВт (освітлення –5 кВт, ліфти –20 кВт, + населення), висновок про виконання замовником технічних умов у повному обсязі №86 від 03.04.2006р. (арк. спр. 66-67), згідно з яким дозволена потужність за технічними умовами 153 кВт.

З матеріалів справи вбачається, що при передачі будинку від КП „Молодіжжитлбуд” до ОСББ „Комфорт-3” та виготовленні технічного паспорту технічної установки №148400-04 від 22.06.2006р., відповідачем не вказано про зміну технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електрозабезпечення цієї електроустановки, а отже колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ОСББ „Комфорт-3” не зверталося до позивача про зміну технічних умов (зменшення дозволеної потужності).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції вважає, що господарським судом першої інстанції зроблено висновок щодо викладення пункту 1 договору про постачання електричної енергії в редакції, запропонованої позивачем.

Позивачем запропоновано відповідачу у договорі про постачання електричної енергії викласти п. 2.2.3 в редакції : „Постачальник зобов'язується повідомляти Споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію”, проте відповідач не погодився з цим пунктом договору та запропонував замінити слова „п'ять днів” словами „не пізніше ніж за тридцять днів”.

Відповідно до п. 3.6.8 Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які затверджені Постановою НКРЕ від 13.06.1996р. №15/1 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.08.1996р. за №433, ліцензіат повинен опублікувати у засобах масової інформації: а) тарифи на постачання, за п'ять днів до введення їх в дію; б) методики, протягом трьох місяців від дати набуття чинності Ліцензії; в) зміни до методик, за п'ять днів до введення в дію змін. Публікація повинна містити таку інформацію, що забезпечує можливість будь –якій особі мати чітке уявлення про розмір платежів, які вона повинна здійснювати та про структуру тарифів на постачання та інших платежів.

З огляду на наведені обставини, господарський суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що пункт 2.2.3 договору про постачання електроенергії повинен бути викладений саме в редакції запропонованої позивачем.

Пункт 4.2.1 договору про постачання електричної енергії викладений у в наступній редакції: „За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.”

ОСББ „Комфорт-3” наполягало на внесенні до вказаного пункту договору додаткового абзацу в такій редакції: „Норми цього пункту набувають чинності з дня втрати чинності Закону України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” (№486/96-ВР від 13.11.1996р.)”.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

          Стаття 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

          Згідно з ст. 230 названого Кодексу штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

          Частинами 1 та 4-7 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.

Аналогічні положення містяться й у ст. ст. 546, 547, 549, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” від 13.11.1996р. № 486/96-ВР у зв'язку з невиконанням державою зобов'язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

Доводи ОСББ „Комфорт-3”, його посилання на Закон України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги” та твердження про те, що позивач незаконно вимагає сплати пені за прострочення термінів розрахунків, господарським судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги та відхилено, оскільки заборона на стягнення пені з за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги поширюється тільки на громадян України, а не на юридичні особи, твердження відповідача спростовуються нормами Цивільного та Господарського законодавства України.

За таких обставин, п. 4.2.1 договору щодо відповідальності за договором позивачем визначені правомірно, оскільки за правочином, що укладається між сторонами по справі є дві юридичні особи – господарюючі суб'єкти, які самостійно відповідають за своїми зобов'язаннями, а отже даний пункт договору слід викласти в редакції запропонованої саме позивачем.

Позивачем у додатку №2 до договору запропоновано викласти п. 2 в такій редакції: „Споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показників розрахункових засобів обліку, оформити „Акт про обсяги спожитої електричної енергії” у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в інший день наступного розрахункового періоду надати наручно Постачальнику за адресою: вул. Чорноморського козацтва, 70.”

ОСББ „Комфорт-3” у протоколі розбіжностей наполягало на тому, щоб слова „в перший день наступного розрахункового періоду” замінити словами „у добовий строк”.

Між сторонами за правочином встановлено, що розрахунковим періодом вважається 14 число кожного місяця, а отже господарський суд першої інстанції правомірно задовольнив позовну вимогу позивача щодо викладення даного пункту в редакції договору.

Також, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку щодо можливості доповнення пункту 2 додатку №2 до договору абзацами другим та третім, які були запропоновані відповідачем, та мають таку редакцію: „Якщо термін подачі „Акту про обсяги використання електричної енергії” співпадає зі святковими або неробочими днями, то кінцевим днем подання Акту вважається перший (за святковими або неробочими) робочий день. Графік роботи абонентської служби Постачальника: початок роботи - ; кінець роботи -; перерва з -  до –„ (заповнюється Постачальником)”.

ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Північний РЕМ надало до договору про постачання електричної енергії додаток №5, який містить в собі порядок розрахунків.

Проте відповідач не погодився з редакцією п.п. 2, 4, 5, 9 додатку №5 до договору про постачання електричної енергії.

Оскільки додаток №5 до договору про постачання електричної енергії лише деталізує розділ 7 даного договору, по якому відсутні між сторонами розбіжності, та відповідачем належним чином не обґрунтовано своїх заперечень з цього питання, та приймаючи до уваги вимоги Правил користування електроенергією, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також обставини що були встановлені судом під час розгляду справи, щодо інших спірних пунктів договору, господарським судом першої інстанції цілком вірно встановлено, що спірні умови зазначеного додатку повинні бути включені у додаток №5 до договору саме в редакції, яка запропонована позивачем.

У додатку 10 до договору про постачання електричної енергії міститься таблиця з переліком об'єктів споживача.

ОСББ „Комфорт-3” наполягав у протоколі розбіжностей щодо виключення з таблиці строк 1,2 та примітки.

Відповідно до п. 3.6 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442 (зі змінами та доповненнями), підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил. Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання. У багатоквартирних будинках на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж і мереж електропередавальної організації (основного споживача) улаштовується загальнобудинковий розрахунковий облік, який враховує обсяг електричної енергії використаний мешканцями будинку, на технічні цілі, для потреб інших електроустановок, які приєднані до мереж цього будинку та розміщені всередині будинку або за його межами.

Таким чином, з урахуванням положень Правил користування електроенергією, господарським судом першої інстанції правомірно встановлено, що пункти 1, 2 додатку №10 до договору про постачання електроенергії повинні бути включені у договір саме в редакції, яка запропонована позивачем.

          Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2007р. по справі №5/65-07-1437 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                              Я.Ф. Савицький     

Суддя:                                                                                   Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                                                                  О. Т. Лавренюк