Постанова
Іменем України
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 447/2851/19
провадження № 61-785св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державний реєстратор Комунального підприємства КП «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович Ірина Ігорівна,
третя особа - Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу»,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 23 лютого 2021 року під головуванням судді Головатого А. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. А., Бойко С. М., Копняк С. М, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович Ірини Ігорівни, третя особа - Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», про скасування записів про державну реєстрацію нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:
- скасувати запис про проведену державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») права власності на житловий будинок загальною площею 373 м. кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , від 31 липня 2019 року номер запису 32657001, проведений відповідно до рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень № 48064556 від 02 серпня 2019 року, державним реєстратором державного Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І. І.;
- скасувати запис про проведену державну реєстрацію за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на земельну ділянку площею 0,1325 га, кадастровий номер 4623055400:01:002:0093, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації 05 серпня 2019 року, проведений відповідно до рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень № 48156152 від 08 серпня 2019 року державним реєстратором державного Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І. І.
Вимоги обґрунтовував тим, що 11 липня 2012 року між ним та ПАТ «Банк Кіпру», правонаступником якого згідно договору факторингу від 21 липня 2014 року є ТОВ «Кредитні ініціативи», укладено кредитний договір № 16-1074/2012, відповідно до якого позивач отримав кредит у сумі 600 000 грн на строк до 10 липня 2019 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 21,49 % річних за строковою заборгованістю та 24,49 % річних у разі порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором.
Для забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором, згідно із п. 1.3 кредитного договору, 11 липня 2012 року укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г. М., зареєстрований в реєстрі за № 1880, згідно якого позивач надав в якості забезпечення зобов`язань спірне нерухоме майно (житловий будинок та земельну ділянку), заставна вартість майна на дату укладення іпотечного договору становила 1 205 500 грн.
Перебуваючи з вересня 2019 року за кордоном, позивач отримав від сусідів інформацію що особи, які представились представниками ТОВ «Кредитні ініціативи», ламають замки до будинку. 30 вересня 2019 року, повернувшись до України, позивач виявив, що замки в будинку поміняні, як наслідок, він не зміг потрапити в середину. Зв`язавшись з представниками ТОВ «Кредитні ініціативи» йому стало відомо, що вони є власником предмета іпотеки, планують вивезти з будинку усе належне позивачу майно, а такий продати.
Позивач вважає, що державна реєстрація права власності на вказані житловий будинок та земельну ділянку проведена з порушеннями норм закону та умов іпотечного договору. Вказує на порушення пунктів договору іпотеки, порушення статей 35, 37 Закону України «Про іпотеку», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» зокрема, йому не надходило і він не отримував письмових вимог із стислим змістом порушених зобов`язань, вимог про виконання порушеного зобов`язання у 30-ти денний строк, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; відповідачем не проведено оцінки іпотечного майна під час звернення стягнення на предмет іпотеки; відповідач не надав державному реєстратору передбачених порядком документів; відповідач всупереч нормам цивільного права без попереднього дозволу органу опіки та піклування звернув стягнення на предмет іпотеки. Просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Миколаївський районний суд Львівської області рішенням від 23 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.
Скасував запис про державну реєстрацію за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на житловий будинок загальною площею 373 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , № 32657001 проведений державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І. І. 31 липня 2019 року о 18:13 год. відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 серпня 2019 року № 48064556.
Скасував запис про державну реєстрацію за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на земельну ділянку площею 0,1325 га, кадастровий номер 4623055400:01:002:0093, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , № 32742419 проведений державним реєстратором комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І. І. 05 серпня 2019 року о 17:56 год. відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 серпня 2019 року № 48156152.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про реєстрацію права власності за ТОВ «Кредитні ініціативи» прийняте державним реєстратором із порушенням вимог Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому вимоги позивача вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Місцевий суд вважав, що вимоги щодо надання документа, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя виконано не було, крім того іпотекодержателем не було надано оцінки предмета іпотеки державному реєстратору для проведення реєстрації нерухомого майна.
Миколаївський районний суд Львівської області додатковим рішенням від 22 березня 2021 року під головуванням судді Головатого А. П. задовольнив заяву ОСОБА_1 . Стягнув із ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 12 500 грн, як компенсацію половини понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу та 768,40 грн, як половину сплаченого ОСОБА_1 судового збору.
Стягнув із державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І. І. на користь ОСОБА_1 12 500 грн, як компенсацію половини понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу та 768,40 грн, як половину сплаченого ОСОБА_1 судового збору.
Ухвалюючи додаткове рішення місцевий суд зазначав, що за результатами дослідження та оцінки наданих сторонами доказів у їх сукупності, взяв до уваги, що у заяві від 01 березня 2021 року представником позивача були обґрунтовані вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надано докази, які підтверджують понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у зазначеному у заяві розмірі, дії адвоката відповідають умовам договору про надання правової допомоги, час, витрачений на складення та подання документів, участі у судових засіданнях є обґрунтованим, тому заява представника позивача підлягає задоволенню.
Львівський апеляційний суд постановою від 16 листопада 2021 року апеляційні скарги ТОВ «Кредитні ініціативи» задовольнив частково.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 23 лютого 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І. І. - скасував, ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог.
В решті рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 23 лютого 2021 року залишив без змін.
Додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22 березня 2021 року в частині стягнення з державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І. І. на користь ОСОБА_1 12 500 грн, як компенсацію половини понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу та 768,40 грн, як половину сплаченого ОСОБА_1 судового збору скасував.
В решті додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22 березня 2021 року залишив без змін.
Апеляційний суд вказував, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Відтак у справі, що переглядається, спір виник між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитні ініціативи», відтак державний реєстратор Комунального підприємства КП «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І. І. є неналежним відповідачем.
Апеляційний суд також погодився з висновком місцевого суду про те, що стороною позивача надано належні докази, які підтверджують витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу у відповідному розмірі, обсяг такої з огляду на складність та категорію спірних правовідносин, дії адвоката відповідають умовам договору про надання правової допомоги, час, витрачений на складення та подання документів, участі у судових засіданнях є обґрунтованим, тому заява правильно задоволена судом першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2022 року представник ТОВ «Кредитні ініціативи» - адвокат Блажевський П. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 23 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року в якій просив оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
У поданій касаційній представник заявника вказує, що місцевий суд, з висновками якого погодився апеляційний суд в частині задоволених позовних вимог до ТОВ «Кредитні ініціативи» не врахував правової позиції викладеної у: постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19); від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20), постановах Верховного Суду: від 23 вересня 2020 року у справі № 755/857/17 (провадження № 61-7404св18); від 23 вересня 2020 року у справі № 200/18401/18 (провадження № 61-21856св19); від 01 вересня 2020 року у справі № 127/565/19 (провадження № 61-18840св19); від 09 вересня 2020 року № 489/206/18 (провадження № 61-3092св19); 01 липня 2020 року у справі № 372/3492/17 (провадження № 61-49049св18); від 08 липня 2020 року у справі № 204/7929/17 (провадження № 61-16422св19); від 08 липня 2020 року у справі № 127/27504/17 (провадження № 61-3939св20).
Вказує, що в означених правових позиціях Верховний Суд зробив висновки відносно того, що законодавець зазначає про можливі зловживання боржника при отриманні повідомлення для уникнення відповідальності, а тому вважає висновки судів попередніх інстанцій про недотримання стягувачем процедури направлення вимоги необґрунтованими, а вимога вважається отриманою з моменту скерування такої на адресу боржника.
Аргументом касаційної скарги також є те, що представник заявника вважає помилковими висновки судів про ненадання стягувачем державному реєстратору висновку про вартість майна, адже в поданому звіті зазначено дату оцінки - 30 липня 2019 року, отже висновки судів про те, що він складений лише 13 серпня 2019 року помилкові.
Представник заявника вважає також, що твердження позивача про порушення прав неповнолітньої дитини є помилковими, адже неповнолітня дитина позивача має власне нерухоме майно і була зареєстрована після передачі спірного будинку в іпотеку. Разом із тим вказує на порушення місцевим судом норм процесуального права, які виявились в тому, що відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування у приватного нотаріуса копії спадкової справи для огляду, де містяться відомості про те, що неповнолітня дитина позивача - ОСОБА_2 отримав спадщину.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Миколаївського районного суду Львівської області.
11 травня 2022 року цивільна справа № 447/2851/19 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 06 липня 2022 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11 липня 2012 року між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір з фізичною особою № 16-1074/2012, відповідно до якого останній отримав на споживчі потреби кредит у сумі 600 000 грн на строк до 10 липня 2019 року зі сплатою процентів за користування кредитом, ставка яких є фіксованою та становить 21,49 % річних за строковою заборгованістю, а також 24,49 % річних в разі порушення позичальником своїх зобов`язань. Кінцевий термін повернення кредиту - 10 липня 2019 року включно або 30-тий день з дня направлення кредитором позичальнику листа - повідомлення (вимоги) відповідно до визначених пунктів договору (а. с. 148 том 1).
Для забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором 11 липня 2012 року між ПАТ «Банк Кіпру» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладений іпотечний договір, згідно якого іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку першої черги предмет іпотеки - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на підставі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 26 березня 2012 року; земельну ділянку, на якій розташований вказаний вище будинок, площею 0,1325 га, кадастровий номер 4623055400:01:002:0093, яка належить іпотекодавцю на підставі на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 721468.
ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконував у встановлені строки, що призвело до виникнення боргу, який станом на 20 листопада 2013 року становив 682 218,24 грн з яких: заборгованість за кредитом - 546 912,51 грн, прострочена заборгованість за кредитом - 30 599,08 грн, нараховані проценти за кредитом - 11 624,61 грн, прострочені нараховані проценти за кредитом - 93 082,04 грн.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 13 січня 2014 року у справі № 447/3951/13-ц задоволено позовні вимоги ПАТ «Банк Кіпру», стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Кіпру» заборгованість за кредитним договором від 11 липня 2012 року № 16-1074/2012 в сумі 682 218,24 грн.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Банк Кіпру» за кредитним договором від 11 липня 2012 року № 16-1074/2012 в сумі 682 218,24 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 11 липня 2012 року нотаріусом Алєксєєвою Г. М. за № 1880: житловий будинок, загальною площею 373,0 кв. м, житловою площею 145,0 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 04 квітня 2012 року № 33712363, реєстраційний номер 36368762, номер запису - 1147, в книзі - 8; земельну ділянку площею 0,1325 га, кадастровий номер - 4623055400:01:002:0093, цільове призначення: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 721468.
21 липня 2014 року між ПАТ «Неос Банк», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Банк Кіпру», та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про передачу прав за іпотечними договорами, згідно якого, відповідно до додатку № 1 до вказаного договору (п.п. 95, 96) права за іпотечним договором відступлено ТОВ «Кредитні ініціативи» (а. с. 141-143 том 1).
11 червня 2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» на ім`я ОСОБА_1 , із зазначенням двох адрес: АДРЕСА_1 , а також АДРЕСА_1 надіслало вимогу № 6762 сплатити борг за кредитним договором в сумі 1 462 132,36 грн, з попередженням, що в разі невиконання вимоги в 30-ти денний строк ТОВ «Кредитні ініціативи» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». До повідомлення долучено копію реєстру згрупованих відправлень Укрпошта експрес в м. Чернігів, замовник ТОВ «Кредитні ініціативи», з підтвердженням оплати вартості відправлення та відбитком поштового відділення про відправлення 12 червня 2019 року (а. с. 164-170 том 1).
31 липня 2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І. І. внесено запис про право власності № 32657001, згідно якого за ТОВ «Кредитні ініціативи» зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 373 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності вказано: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 18 червня 2019 року; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки від 11 червня 2019 року № 6762; іпотечний договір від 11 липня 2012 року № 1880. Підставою внесення запису вказано - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 серпня 2019 року № 48064556 (а. с. 171, 172 том 1).
05 серпня 2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І. І. внесено запис про право власності № 32742419, згідно якого за ТОВ «Кредитні ініціативи» зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4623055400:01:002:0093, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа 0,1325 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності вказано: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 18 червня 2019 року; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки від 11 червня 2019 року № 6762; іпотечний договір від 11 липня 2012 року № 1880. Підставою внесення запису вказано - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 серпня 2019 року № 48156152 (а. с. 173, 174 том 1).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3).
Згідно із статтею 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Положеннями частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
За приписами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до п. 9.6 іпотечного договору від 11 липня 2012 року, якщо інша форма вчинення повідомлення в певних випадках прямо не встановлена цим договором, всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, телеграмою або вручені особисто за адресами сторін, зазначеними в статті 10 цього договору або письмово повідомленими сторонами одна іншій. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача (в залежності від випадку).
Судами з досліджених матеріалів реєстраційних справ на житловий будинок на АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 4623055400:01:002:0093, площею 0,1325 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 встановлено, що державному реєстратору іпотекодавцем ТОВ «Кредитні ініціативи» надано копію повідомлення від 11 червня 2019 року № 6762 на ім`я ОСОБА_1 , із зазначенням двох адрес: АДРЕСА_1 , а також АДРЕСА_1 з вимогою сплатити борг за кредитним договором в сумі 1 462 132,36 грн, з попередженням, що в разі невиконання вимоги в 30-ти денний строк ТОВ «Кредитні ініціативи» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». До повідомлення долучено копію реєстру згрупованих відправлень Укрпошта експрес в м. Чернігів, замовник ТОВ «Кредитні ініціативи», з підтвердженням оплати вартості відправлення та відбитком поштового відділення про відправлення 12 червня 2019 року (а. с. 164-170 том 1).
Суди зазначали, що в матеріалах реєстраційної справи відсутні рекомендований лист про особисте вручення адресату вказаного повідомлення, або повідомлення про неможливість вручення з датою поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 Порядку, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу)
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що іпотекодержатель не виконав свого обов`язку, передбаченого як Законом України «Про іпотеку», так і Порядком № 1127, що унеможливило встановлення реєстратором завершення 30-денного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі й шляхом набуття права власності, зробив правильний висновок, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кредитні ініціативи» проведена всупереч норм чинного законодавства.
Вищенаведеним спростовуються аргументи касаційної скарги про те, що вимога вважається отриманою з моменту скерування такої на адресу боржника.
Одночасно колегія суддів відхиляє посилання представника заявника про неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції викладеної у: постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19); від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20), постановах Верховного Суду: від 23 вересня 2020 року у справі № 755/857/17 (провадження № 61-7404св18); від 23 вересня 2020 року у справі № 200/18401/18 (провадження № 61-21856св19); від 01 вересня 2020 року у справі № 127/565/19 (провадження № 61-18840св19); від 09 вересня 2020 року № 489/206/18 (провадження № 61-3092св19); 01 липня 2020 року у справі № 372/3492/17 (провадження № 61-49049св18); від 08 липня 2020 року у справі № 204/7929/17 (провадження № 61-16422св19); від 08 липня 2020 року у справі № 127/27504/17 (провадження № 61-3939св20), оскільки висновки судів попередніх інстанцій висновкам, наведеним у вказаних справах не суперечать.
Аргументи касаційної скарги про те, що представник заявника вважає помилковими висновки судів про ненадання стягувачем державному реєстратору висновку про вартість майна, адже в поданому звіті зазначено дату оцінки - 30 липня 2019 року, отже висновки судів про те, що він складений лише 13 серпня 2019 року помилкові колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (частина п`ята статті 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції станом на час вчинення реєстраційних дій).
Пунктом п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.
Отже, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, який правильно зазначав, що місцевий суд обґрунтовано звернув увагу на те, що в матеріалах реєстраційної справи відсутній висновок про оцінку вартості предмета іпотеки, при цьому долучений до апеляційної скарги звіт № ВА190730-001 про незалежну оцінку вартості житлового будинку складений ТОВ «Бізнес АССІСТ» лише 13 серпня 2019 року, натомість державна реєстрація за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на житловий будинок проведена державним реєстратором 31 липня 2019 року о 18:13 год, а реєстрація права власності на земельну ділянку площею 0,1325 га, кадастровий номер 4623055400:01:002:0093, проведена 05 серпня 2019 року о 17:56 год.
Разом із тим колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно вказував, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) зроблено висновок, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)».
Апеляційний суд правильно вказував, що у справі, що переглядається, спір виник між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитні ініціативи», відтак державний реєстратор Комунального підприємства КП «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович (Гірняк) І. І. є неналежним відповідачем, а тому дійшов правильного висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора необхідно скасувати, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Разом із тим колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення не можуть в повній мірі вважатись такими, що ухвалені з дотриманням норм матеріального права з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяження - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини четвертої статті 9 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
У частині другій статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній до 16 січня 2020 року) унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.
Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судових рішень у цій справі), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Водночас у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.
Отже, за змістом вказаної норми наразі виконанню підлягають судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, від 06 жовтня 2021 року у справі № 754/8547/19.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд першої інстанції, з висновкам якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, надавши належну оцінку заявленим позивачем позовним вимогам, правильно виходив із того, що права позивача підлягають захисту та загалом дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації.
Разом з тим колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги в частині скасування запису державної реєстрації речового права потрібно розуміти як скасування рішень про проведену державну реєстрацію речового права, а саме реєстрації за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на спірний будинок та земельну ділянку.
Враховуючи положення чинної редакції статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та необхідність забезпечення виконуваності судового рішення (скасування державної реєстрації права), колегія суддів Верховного Суду вважає, що оскаржувані судові рішення слід змінити в частині вирішення позовних вимог про скасування записів державної реєстрації речового права.
Викладене узгоджується із правовими висновками, висловленими у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справах № 656/239/18 (провадження № 61-1429св21), № 656/240/19 (провадження № 61-2022св21).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша, третя, четверта статті 412 цього Кодексу).
Враховуючи викладене, зміст оскаржуваних судових рішень дає підстави для висновку про те, що рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 23 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року слід змінити на підставі статті 412 ЦПК України, а саме в частині вирішення позовних вимог про скасування записів державної реєстрації речового права.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цій справі позовні вимоги позивача задоволено, але з інших підстав, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 23 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року змінити в частині вирішення позовних вимог про скасування записів державної реєстрації речового права, виклавши її резолютивну частину у такій редакції:
«Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович Ірини Ігорівни № 48064556 від 02 серпня 2019 року про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» права власності на житловий будинок загальною площею 373 м. кв, що знаходиться за адресою: вулиця Грушевського, 1-а, смт Розділ, Миколаївський район, Львівська область.
Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович Ірини Ігорівни № 48156152 від 08 серпня 2019 року про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» права власності на земельну ділянку площею 0,1325 га, кадастровий номер 4623055400:01:002:0093, що знаходиться за адресою: вулиця Грушевського, 1-а, смт Розділ, Миколаївський район, Львівська область».
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. І. Грушицький
Судді І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
В. В. Пророк
В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2022 |
Оприлюднено | 08.08.2022 |
Номер документу | 105600637 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Литвиненко Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні