Рішення

від 20.07.2022 по справі 160/22655/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року Справа № 160/22655/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Букіної Л. Є.,

за участі секретаря судового засідання Котляревська Г.С.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Борисова Т.В.,

представника відповідача Ільяшенко А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТГРУП-А", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради від 26.05.2021 року №270/7,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради від 26.05.2021 року №270/7 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого АДРЕСА_1 » зі змінами, внесеними на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 року №210/11.

Позов обґрунтований тим, що оскаржене рішення відповідача суперечить закону та порушує право позивача у видачі будівельного паспорту, оскільки блокує повноваження уповноваженого органу у його реалізації. Позивач зазначає, що до оскарженого рішення внесено зміни на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 року №210/11, зокрема, змінено територію обмежень та із його переліку виключено територію, на якій знаходиться земельна ділянка позивача. Також посилається на те, що відповідач не має повноважень на призупинення видачі будівельних паспортів. При цьому, звертає увагу на те, що земельна ділянка позивача знаходиться в межах міста Дніпра та для отримання будівельного паспорту достатньо наявності генерального плану населеного пункту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою залучено Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради до участі у справі як третьою особою.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідач зазначає, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій; режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язків для врахування під час розроблення землевпорядної документації; встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок. Відповідно, детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом відповідного населеного пункту. За таких обставин, до моменту затвердження детального плану території пунктом 2 оскарженого рішення встановлені обмеження, у тому числі, з видачею будівельних паспортів. Також звертає увагу на те, що належним способом звернення до суду була б вимога про оскарження рішення про відмову у видачі будівельного паспорта забудови, а не рішення міськради.

Ухвалою суду від 04.01.2022 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТГРУП-А" до участі у справі як третьою особою.

У судовому засідання позивач та представники сторін підтримали правові позиції та надали до суду пояснення аналогічні тим, що викладені у заявах по суті.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 09.04.2021 позивачеві належить на праві приватної власності земельна ділянка розташована у АДРЕСА_2 , площею 0,0691 га, кадастровий номер 1210100000:03:045:0016, цільове призначення земельної ділянки: 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Право власності позивача на вказану земельну ділянку зареєстровано у встановленому порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 765743512101.

З метою одержання будівельного паспорта забудови земельної ділянки позивач звернувся до відповідача із заявою та відповідними додатками.

Утім, листом Головного управління архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради від 08.10.2021 №8/21-730 позивачеві відмовлено у наданні такого дозволу. Підставою відмови визначено пункт 2 рішення Дніпровської міської ради від 26.05.2021 року №270/7 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого АДРЕСА_1 ».

Так, відповідно до пункту 2 цього рішення Головному управлінню архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради призупинено видачу містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єктів будівництва та будівельних паспортів забудови земельних ділянок в межах території ( АДРЕСА_1 ) до затвердження детального плану території в установленому чинним законодавством порядку.

Рішенням Дніпровської міської ради від 20.10.2021 року №210/11 до означеного пункту внесені зміни, а саме, викладено пункт 2 у такій редакції, зокрема, Головному управлінню архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради призупинено видачу містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єктів будівництва та будівельних паспортів забудови земельних на території кварталів вибіркової реконструкції садибної житлової забудови та в межах розширення бульв. Слави від просп. Героїв до просп. Праці.

Вказане рішення і є предметом розгляду у цій справі.

При вирішені спору суд виходить із того, що статтею 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно з частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частин 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вчиняє щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частинами 1-3 статтею 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Статтею 39 Земельного кодексу України встановлено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відтак, обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і надалі - Закон № 3038-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Частинами 1, 3 та 4 статті 27 даного Закону встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання вимог Закону № 3038-VI Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 05.07.2011 №103 затвердило Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2. Порядку № 103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно з пунктом 1.4 Порядку № 103 розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні (пункт).

Пунктом 2.1 Порядку № 103 визначено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку № 103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктами 2.4, 2.5 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Згідно із частиною 2 статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з положеннями частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Відповідно до приписів статті 19 цього ж Закону, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України, та державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації, крім випадків, якщо законами встановлений інший порядок.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Статтями 24, 25 Закону № 3038-VI передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій; режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язків для врахування під час розроблення землевпорядної документації; встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що за наявності затвердженого детального плану території вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно здійснюватись з урахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

При цьому, детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом відповідного населеного пункту та не суперечити йому.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №520/8970/18, від 27.02.2020 у справі №640/8241/17 та від 27.04.2020 у справі №820/4112/18.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: визначення у встановленому законодавством порядку, відповідно до рішень ради, території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Вирішуючи справу суд виходить із того, що предметом розгляду у цьому спорі є пункт 2 рішення Дніпровської міської ради від 26.05.2021 року №270/7 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого вул. Космічною, просп. Героїв, вул. Яснопольського, просп. Праці (Соборний район)» зі змінами, внесеними на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 року №210/11.

Відмова Головного управління архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради, викладена у листі від 08.10.2021 №8/21-730 з приводу відмови позивачеві у наданні дозволу на одержання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, не визначена предметом розгляду у вказаному спорі.

Відповідно, суд не приймає посилання позивача, що пов`язані з мотивами відмови у наданні дозволу на одержання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Тобто, відповідно до заявлених позовних вимог, суд не досліджує обставини того, чи розповсюджується дія оскарженого рішення безпосередньо на територіальну приналежність земельної ділянки позивача або чи достатньо для отримання будівельного паспорту наявності генерального плану населеного пункту

Стосовно ж мотивів позивача з приводу протиправності оскарженого рішення суд зазначає, зокрема, про таке.

Так, як вже зазначено вище, детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14, від 5 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а.

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Пунктом 4.1 Порядку № 290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, при розробленні, зокрема, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно з приписами пункту 4.8 Порядку № 290 детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.

Зі змісту наведених правових норм слідує, що органом, уповноваженим на надання дозволу на розроблення детального плану території міста є відповідна міська рада, а замовником розроблення детального плану території є виконавчий орган такої ради.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Дніпровська міська рада є уповноваженим на видачу дозволу на розроблення детального плану території міста.

При цьому, є цілком логічним те, що до моменту затвердження детального плану території міста відповідним рішенням можуть бути встановлені певні обмеження, у тому числі, з видачею будівельних паспортів, що і відбулось у розглянутому випадку.

Таким чином, судом не встановлено порушень вимог законодавства при прийнятті відповідачем оскарженого рішення, а тому у заявлений спосіб позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 04.08.2022 року.

Суддя Л.Є. Букіна