Постанова

від 09.11.2022 по справі 160/22655/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/22655/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року (головуючий суддя: Букіна Л. Є.) по адміністративній справі № 160/22655/21, розглянутої у порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТГРУП-А", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Дніпровської міської ради (далі міськради), в якому просить визнати протиправним та нечинним п. 2 рішення міськради від 26.05.2021 року №270/7 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого АДРЕСА_1 » зі змінами, внесеними на підставі рішення міськради від 20.10.2021 року №210/11.

В обґрунтування позову зазначено про протиправність оскаржуваного рішення, до якого внесено зміни на підставі рішення міськради від 20.10.2021 року №210/11, зокрема, змінено територію обмежень та із його переліку виключено територію, на якій знаходиться земельна ділянка позивача, що порушує право позивача як власника земельної ділянки на видачу будівельного паспорту, оскільки блокує повноваження уповноваженого органу у його реалізації.

У відзиві на позов відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та зазначає, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій; режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язків для врахування під час розроблення землевпорядної документації; встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок. Відповідно, детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом відповідного населеного пункту. За таких обставин, до моменту затвердження детального плану території п. 2 оскарженого рішення встановлені обмеження, у тому числі, з видачі будівельних паспортів.

Ухвалою суду від 06.12.2022 року до участі у справі у якості 3 особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача залучено Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради

Ухвалою суду від 04.01.2022 року до участі у справі у якості 3 особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТГРУП-А".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати через порушення судом норм матеріального права, та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу до суду від 3 осіб не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає на-ступне.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції відповідає, а вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 09.04.2021 року є власником земельної ділянки, площею 0,0691 га, кадастровий номер 1210100000:03:045:0016, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення якої: 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 765743512101.

Позивач звернувся до Головного управління архітектурно-планувального управління міськради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови належної йому земельної ділянки, але отримав відмову управління від 08.10.2021 №8/21-730 з посиланням на п.2 рішення міськради від 26.05.2021 року №270/7 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого АДРЕСА_1 ».

Рішенням міськради від 20.10.2021 року №210/11 до означеного пункту внесені зміни, а саме, п. 2 рішення викладено у такій редакції, зокрема, Головному управлінню архітектурно-планувального управління міськради призупинити видачу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва та будівельних паспортів забудови земельних на території кварталів вибіркової реконструкції садибної житлової забудови та в межах розширення бул. Слави від просп. Героїв до просп. Праці.

Вважаючи протиправним п.2 рішення міськради від 26.05.2021 року №270/7, яке об межує його право власності на земельну ділянку, позивач оскаржив це рішення міськради в судовому порядку.

Судом першої інстанції справа розглянута в межах позовних вимог щодо незгоди з вищезазначеним п.2 рішення міськради від 26.05.2021 року №270/7, та не аналізувалася правомірність підстав відмови у видачі будівельного паспорту на приналежну позивачу земельну ділянку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.319 , ч.1-3 ст.375 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вчиняє щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.

За приписами ст.3,ч.1 ст.5, ст. 8 Закону №3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, та органами місцевого самоврядування; вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування; планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку; рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно ч.1 ст.16, ст.17 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, який розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до приписів ст.19 Закону №3038-VI, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Положеннями ст. 24, 25,26 Закону № 3038-VI передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, шляхом розміщення об`єктів будівництва; суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №520/8970/18, від 27.02.2020 у справі №640/8241/17 та від 27.04.2020 у справі №820/4112/18, який відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України врахований судом першої інстанції при розгляді зазначеної справи.

Положеннями ст.12, 39 Земельного кодексу України визначено, що право розпорядження землями територіальних громад, а також надання їх у користування, належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону;

використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно з ч.1 ст. 31 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: визначення у встановленому законодавством порядку, відповідно до рішень ради, території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Відповідно до ч.1 ст.73 Закону № 280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

За приписами ст.27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт); за наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

На виконання вимог Закону № 3038-VI Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 05.07.2011 №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Згідно з п. 1.4, 2.4, 2.5 Порядку № 103 розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні ; пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з підстав, зокрема, невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Врахувавши правові висновки Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 360/2334/17, від 16.07.2019 у справі №520/8970/18, від 27.02.2020 у справі №640/8241/17, від 15.04.2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 27.04.2020 у справі №820/4112/18, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за наявності затвердженого детального плану території вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно здійснюватись з урахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. При цьому, детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом відповідного населеного пункту та не суперечити йому.

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від 16.11. 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Приписами п. 4.1,4.3, 4.8 Порядку № 290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада;

замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є при розробленні, зокрема, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради;

детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.

Здійснивши аналіз чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що органом, уповноваженим на надання дозволу на розроблення детального плану території міста є відповідна міська рада, а замовником розроблення детального плану території виступає виконавчий орган такої ради.

В силу викладеного міськрадою як органом, уповноваженим на видачу дозволу на розроблення детального плану території міста Дніпра, до моменту затвердження детального плану території міста відповідним рішенням, в межах наданих повноважень з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято п. 2 рішення міськради від 26.05.2021 року №270/7, яким встановлені певні обмеження, у тому числі призупинена видача будівельних паспортів на конкретній території міста, до якої входить земельна ділянка позивача, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні право-відносини, чи порушено норми процесуального права.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року по адміністративній справі № 160/22655/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі 30 діб.

Головуючий - суддяТ.С. Прокопчук

суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий