Постанова
від 20.07.2022 по справі 902/1023/19
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року Справа № 902/1023/19(902/163/22)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: Деркач С.С. - адвокат

відповідача 1: арбітражний керуючий Сокотун В.А.

відповідача 2: Стукальська Г.М. - адвокат

уповноважена особа засновників ТОВ "Компанія "КМТ" Гаврилюк П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Квартал" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 19.05.22р. суддею Тісецьким С.С., у м.Вінниці, повний текст складено 30.05.22р. у справі № 902/1023/19(902/163/22)

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий квартал"

про визнання договору недійсним

у межах справи № 902/1023/19

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом апеляційного розгляду є рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1023/19(902/163/22).

1.2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1023/19(902/163/22) задоволено позов представника ОСОБА_1 до ТОВ "Компанія "КМТ" та до ТОВ "Торговий квартал" про визнання договору недійсним у справі №902/1023/19(902/163/22), в межах справи №902/1023/19 про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ", повністю. Визнано недійсним укладений між ТОВ "Компанія "КМТ" та ТОВ "Торговий квартал" договір № К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ" на користь ОСОБА_1 (через його представника Деркача С.С. ) 2481,00 грн - витрат на сплату судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий квартал" на користь ОСОБА_1 (через його представника Деркача С.С. ) 2 481,00 грн - витрат на сплату судового збору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. За змістом оспорюваного договору про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016, позивач не є стороною цього правочину, однак звернувшись із позовом у цій справі до суду про визнання відповідного договору недійсним, являється заінтересованою особою. КУзПБ є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

2.2. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, 28.04.2011 між Спільним українсько-російським приватним акціонерним товариством "КМТ" (позичальник, правонаступником якого є ТОВ "Компанія "КМТ") та Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (позикодавець) укладено договір позики № 6, згідно умов якого позикодавець зобов`язувався надати позичальнику позику в сумі 3 000 000,00 дол. США, яка буде надаватись траншами. Так, зобов`язання відповідача-1 перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед щодо повернення коштів за договором позики № 6 від 28.04.2011 мали бути виконані - не пізніше 31.12.2015, тобто до 26.08.2016 - дати укладення оспорюваного договору поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016.

2.2. Станом на 31.12.2015 боржник - ТОВ "Компанія "КМТ" не повернув Велгевос Ентерпрайзес Лімітед отриману суму позики. Так, з огляду на невиконання ТОВ "Компанія "КМТ" умов договору позики № 6 від 28.04.2011, рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2017 у справі №916/2591/16, (наявне в матеріалах справи № 902/1023/19(902/163/22)) задоволено частково позов Велгевос Ентерпрайзес Лімітед про стягнення солідарно з ТОВ "Компанія "КМТ" та ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" заборгованості за договором позики № 6 від 28.04.2011 у в розмірі 1 764 987 доларів США, що в еквіваленті на день подання позову складало 45 478 503, 00 грн, відсотки за користування позикою у сумі 987 528 доларів США 91 цент, що в еквіваленті на день подання позову складало 25 445 703,80 грн, пеню у сумі 514 доларів США 94 цента, що в еквіваленті на день подання позову складало 13 268,48 грн.

2.3. Наявність заборгованості ТОВ "Компанія "КМТ" перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед, правонаступником якого є ОСОБА_1 , підтверджена судовими рішеннями у справі №916/2591/16

2.4. Станом на 26.08.2016 - дату укладення оспорюваного договору поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016, у відповідача-1 існувала значна прострочена кредиторська заборгованість перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед, правонаступником є ОСОБА_1 , за договором позики №6 від 28.04.2011, кінцевий строк виконання зобов`язань по якому настав 31.12.2015, та майна відповідача-1 вже було недостатньо для задоволення вимог наявного кредитора, що підтверджується фінансовим звітом ТОВ "Компанія "КМТ" станом на 31.12.2016 рік.

2.5. Зобов`язання відповідача-1 перед позивачем щодо повернення коштів виникли саме із договору позики № 6 від 28.04.2011 р., а не із рішення від 27.11.2017 у справі № 916/2591/16, яке забезпечує примусове виконання договірного зобов`язання, що виникло на підставі відповідного договору, який існував до винесення такого рішення та вказане судове рішення не породжує таке зобов`язання.

2.6. Судом встановлено, що предмети позову у справах №902/808/19 і №902/1023/19(902/682/21) є тотожними, а саме стягнення з ТОВ "Торговий Квартал" на користь ТОВ "Компанія "КМТ" 4 000 000,00 грн боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016 та в обох справах одні і ті ж сторони, а також Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу одними й тими ж обставинами, зокрема, не повернення відповідачем наданих йому позивачем коштів за вказаних договором. Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

2.7. Разом з цим, з огляду на встановлені обставини справи, надання відповідачем-1 фінансової допомоги у розмірі 4 000 000,00 грн за оспорюваним договором відповідачу-2 під час наявності у відповідача-1 грошового зобов`язання перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступником якого є позивач) у розмірі понад 70 млн. грн за договором позики № 6 від 28.04.2011, та не повернення цієї фінансової допомоги відповідачем-2, а також невжиття відповідачем-1 належних заходів, спрямованих на повернення суми боргу в момент дії строку оспорюваного договору та кінцевого строку повернення наданої фінансової допомоги та в подальшому звернення Відповідача-1 до суду з позовом про стягнення з відповідача-2 заборгованості за оспорюваним договором із пропуском позовної давності, призвело до зменшення розміру активів (грошових коштів) і платоспроможності ТОВ "Компанія "КМТ" та завдання шкоди позивачу як кредитору відповідача-1, оскільки за рахунок грошових коштів ТОВ "Компанія "КМТ" могли бути частково погашені вимоги позивача.

2.8. Разом з тим, суд звернув увагу на те, що згідно п. 1.2. оспорюваного договору про надання поворотної фінансової допомоги, останній є безоплатним, тобто позбавлений економічної вигоди для ТОВ "Компанія "КМТ", та умови цього договору не передбачають забезпечення виконання зобов`язання відповідача-2, з огляду на значну суму позики у розмірі 4 000 000,00 грн.

2.9. Так, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 у справі №912/2007/18, фраудаторними правочинами в юридичній науці та в останні роки в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору.

2.10. Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до введення в дію КУзПБ), стаття 42 КУзПБ), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (частина 4 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження"). Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України)" (постанова ВП ВС від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц).

2.11. Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що

2.12. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

2.13. Оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016є фраудаторним правочином, оскільки вчинений відповідачем-1 у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед позивачем, та укладення цього договору призвело до зменшення обсягу платоспроможності відповідача-1 і завдання шкоди правам і охоронюваним законом інтересам позивачу як кредитору відповідача-1, а тому відповідний договір також вчинений всупереч принципу добросовісності в цивільних правовідносинах.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Торговий квартал" - звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить апеляційну скаргу задоволити; рішення Господарського суду Вінницької області від 28.04.2022 у справі № 902/1023/19(902/163/22) скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позову представнику ОСОБА_1 відмовити повністю.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте за неправильного застосуванням судом норм матеріального права, що виявилось в неправильному тлумаченні закону та його застосуванню, а також не з`ясування обставин, що мають значення для справи.

3.3. Щодо висновку суду про фраудаторність договору №К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016, апелянт звертає увагу апеляційного суду на постанову Верховного Суду 09.02.2022 у справі №912/2007/18 та зазначає, що Верховний суд орієнтує учасників господарських відносин на те, що проблемний правочин може бути визнаний фраудаторним, лише, в межах застосування лише вказаних законів та не передбачає таку кваліфікацію оспореної угоди «а priori» (тобто із запланованими та передбачувано відомими наслідками). Також, слід зазначити, що основною умовною набуття ознаки фраудаторності є доведеність позивачем, начебто, шкоди кредитору заподіяної внаслідок укладення проблемної угоди. Верховний Суд кваліфікує правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам, як фраудаторні правочини, зробивши висновок про те, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

3.4. В той же час, звертаючись до суду позивач був неспроможний довести суду відсутність в поведінці сторін при укладанні угоди №К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 добросовісності, тобто стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. В ході судового розгляду, судом залишена поза увагою позиція висловлена в рішенні Конституційного суду України у справі за конституційною скаргою ПАТ КБ "Індустріалбанк" щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини 3 статті 13, частини 3статті 16 ЦК України від 28.04.2021 (справа №3-95/2020(193/20), що надає апелянту право вважати, що основним елементом доказування, з боку позивача, його обов`язок доведення шкоди («на шкоду кредитору»), начебто заподіяну йому, за наслідками укладення та виконання угоди №К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016.

3.5. При розгляді справи позивач навіть не зробив спроб подати докази на підтвердження заподіяння йому шкоди сторонами угоди №К-1608-03-Ф, обмежившись лише вимогою до суду про необхідність визнання оспорюваного правочину фраудаторним «а priori» (тобто із запланованими та передбачувано відомими наслідками), в той час, як предметом доведеності в суді мало стати виявлення фактів проблемності угоди як таку, що укладена з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, тобто зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю. Суд на такі обставини увагу не звернув, притримався позиції позивача, що як наслідок, вказує на неправильність самого рішення суду.

3.6. Також, судом не надано належної оцінки доказам, поданим апелянтом в частині розглянутих, протягом 2019-2021 років, судами різних рівнів справ №902/808/19 та № 902/1023/19(902/682/19), що досліджували поведінку сторін угоди №К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016. Так, суд за наслідками розгляду справи № 902/808/19 у рішенні від 13.11.2019, визнавши порушене право ТОВ "Компанія "КМТ", фактично зазначив, що договір про надання поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016 є правомірним, тобто дійсним, відмовити, при цьому, у позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску: "Судом встановлено, що вимога позивача ТОВ "Компанія "КМТ" про стягнення поворотної фінансової допомоги у розмірі 4 млн.грн. правомірна, однак заявлена з пропуском позовної давності".

3.7. Всі питання щодо прав та обов`язків сторін (ТОВ "Компанія "КМТ" та ТОВ "Торговий квартал"), що випливають із договору № К-1608-03-Ф вирішені в межах справи № 902/808/19, сам факт звернення ТОВ "Компанія "КМТ" до Господарського суду Вінницької області із вимогами про стягнення боргу із ТОВ "Торговий квартал" спростовує позицію позивача та висновки суду щодо недобросовісної поведінки сторін оспореного правочину. Також, заслуговують на увагу факти, встановлені рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.01.2022 в справі №902/1023/19(902/682/19). Господарськими судами, при розгляді спірних питань щодо прав та обов`язків сторін, що випливають із договору №К-1608-03-Ф від 26.08.2016 в повному обсязі підтверджені його правомірність (дійсність). ОСОБА_1 шляхом звернення до суду із позовною заявою від 21.02.2022 №12167. фактично відшуковує приводи та підстави для перегляду рішення від 13.11.2019 у справі №902/808/19.

3.8. Скаржник спростовуючи твердження позивача, що цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу, зазначає, що при укладенні та виконанні договору відповідачі виходили із вимог актів цивільного законодавства та в повній мірі скористались принципом свободи договору. Так, у постанові від 27.05.2021 у справі №924/556/20, Верховний Суд зазначив, що за правовим характером договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

3.9. Щодо твердження позивача про надання фінансової допомоги без сплати процентів за користування коштами, апелянт посилається на підпункт 14.1.257 Податкового кодексу України. Що ж стосується позиції позивача про визнання договору недійсним зокрема у зв`язку з відсутністю в договорі умови про нарахування процентів, в даному випадку слід звертатися до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

3.10. Також апелянт спростовує твердження позивача що нібито ТОВ "Компанія "КМТ" здійснювало виведення активів із розпорядження Товариства для уникнення виконання своїх зобов`язань з метою завдання шкоди Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступник ОСОБА_1 ) шляхом укладення угод, в т.ч. договору про надання поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016 який є фраудаторний, та зазначає , що вони є не доцільним безпідставними і необґрунтованими. І навіть навпаки підтверджують ті обставини, що вказані ним угоди укладені відповідно до чинного законодавства, виведення активів товариством не відбувалось, і тому, ніякої шкоди ні Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступник ОСОБА_1 ), ні іншим сторонам шкода не заподіяна.

3.11. Скаржник вважає, що ТОВ "Компанія "КМТ" не було порушено жодних вимог чинного законодавства, щодо перерахування коштів іншим контрагентам, якщо на момент погашення існували такі зобов`язання. Чинним законодавством не передбачено, що Товариство не повинно погашати свої фінансові зобов`язання перед іншими кредиторами, а повинно погашати їх тільки виключно перед одним кредитором (у даному випадку перед ОСОБА_1 ), про що постійно вказує позивач, і при цьому, враховує виключно свої інтереси, а інтереси інших кредиторів взагалі виключає. Крім того, заслуговує на увагу той факт, що в період укладення оспорюваного Договору рішення суду щодо стягнення коштів з ТОВ "Компанія "КМТ" на користь Велгевос Ентерпрайзес Лімітед не вступило в законну силу, а в подальшому було задоволено частково, тобто існував "спір про право".

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Позивач ОСОБА_1 у відзиві просить відмовити повністю у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Торговий Квартал" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1023/19(902/163/22) відмовити повністю.

4.2. Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ" в особі ліквідатора Сокотуна В.А. у відзиві заперечує проти задоволення поданої апеляційної скарги ТОВ "Торговий Квартал", просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1023/19(902/163/22) без змін.

4.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Торговий квартал" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі № 902/1023/19 (902/163/22); розгляд апеляційної скарги призначено 21.07.2022 об 12:00 год.

4.4. Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та від 11.07.2022 задоволено клопотання ТОВ "Торговий Квартал" та уповноваженої особи учасників боржника ТОВ "Компанія "КМТ" - Гаврилюка П.В. про участь в судовому засіданні 21.07.2022 у справі №902/1023/19(902/163/22) в режимі відеоконференції. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Вінницькому міському суду Вінницької області.

4.5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Деркача С.С. про участь в судовому засіданні 21.07.2022 об 12:00 год у справі № 902/1023/19(902/163/22) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів (за допомогою додатку EASYCON).

4.6. В судовому засіданні 21.07.2022 представник відповідача 2 - апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задоволити. Надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просила скасувати оскаржуване рішення суду у даній справі від 19.05.2022, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

4.7. В судовому засіданні 21.07.2022 представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги; просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

4.8. Арбітражний керуючий - ліквідатор ТОВ "Компанія "КМТ" (відповідач 1) у судовому засіданні 21.07.2022 просив апеляційну скаргу ТОВ "Торговий Квартал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі № №902/1023/19(902/163/22) - без змін.

4.9. Уповноважена особа засновників ТОВ "Компанія "КМТ" у судовому засіданні 21.07.2022 підтримав доводи апеляційної скарги; надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, просив задоволити її, а оскаржуване рішення суду від 19.05.2022, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

4.10. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Квартал" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1023/19(902/163/222) Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конституція України;

Кодекс України з процедур банкрутства (далі по тексту постанови також - КУПБ)

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України)

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідачів та арбітражного керуючого, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається із матеріалів справи, провадження у справі №902/1023/19 про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ", останній перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

7.3 Так, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.02.2022, зокрема, продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Компанія "КМТ" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Сокотуна В.А. у справі №902/1023/19 до 26.09.2022 року; призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.09.2022

7.4. 21.02.2022 до господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшла позовна заява №12167 від 16.02.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий квартал" про визнання договору №К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 недійсним.

7.5. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.02.2022 призначено підготовче засідання з розгляду вказаної вище позовної заяви у справі № 902/1023/19(902/163/22), в межах справи № 902/1023/19 про банкрутство.

7.6. В подальшому, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.04.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/1023/19(902/163/22) за позовом представника ОСОБА_1 до ТОВ "Компанія "КМТ", ТОВ "Торговий квартал" про визнання договору недійсним, в межах справи № 902/1023/19 - до судового розгляду по суті.

7.7. За змістом поданої позовної заяви та наданих доказів, в провадженні Господарського суду Вінницької області, в межах справи № 902/1023/19 про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ", перебувала справа № 902/1023/19(902/682/21) за позовом ТОВ "Компанія "КМТ", в особі ліквідатора до ТОВ "Торговий квартал" про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги на загальну суму 4 486 620,00 грн, провадження у якій відкрито 01.07.2021. В ході розгляду справи №902/1023/19(902/682/21) Позивачу стало відомо про існування та укладення між ТОВ "Компанія "КМТ" та ТОВ "Торговий квартал" (надалі - Відповідач-2) двох договорів поворотної фінансової допомоги №К-1606-02-Ф від 29.06.2016 та №К-1608-03-ф від 26.08.2016. В обґрунтування підстав позову позивач зазначає про наступні обставини.

7.7.1. Як підтверджується судовими рішеннями (по справі №916/2591/16 та 902/1023/19) та не заперечується сторонами, 28.04.2011 між Спільним українсько-російським приватним акціонерним товариством "КМТ" (Позичальник, правонаступником якого є ТОВ "Компанія "КМТ") та Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (Позикодавець) укладено договір позики № 6, згідно умов якого Позикодавець зобов`язувався надати позичальнику позику в сумі 3000000,00 дол. США, яка буде надаватись траншами (копія договору додається).

7.7.2. Згідно укладеної 30.07.2012 Додаткової угоди до договору позики №6 від 28.04.2011 строк повного погашення позики - не пізніше 31.12.2015. Станом на 31.12.2015 боржник - ТОВ "Компанія "КМТ", в порушення прийнятих на себе зобов`язань, не повернув Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) отриману суму позики.

7.7.3. В подальшому, рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2017 у справі №916/2591/16, що залишене без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та постановою Верховного суду від 05.09.2019, задоволено позов Велгевос Ентерпрайзес Лімітед про стягнення заборгованості за договором позики № 6 від 28.04.2011 у в розмірі 1 764 987 доларів США, що в еквіваленті на день подання позову складало 45 478 503,00 грн, відсотки за користування позикою у сумі 987 528 доларів США 91 цент, що в еквіваленті на день подання позову складало 25445703,80 грн, пеню у сумі 514 доларів США 94 цента, що в еквіваленті на день подання позову складало 13 268,48 грн, а також присуджено стягнути судовий збір в сумі 102 601,21 грн. В ході розгляду зазначеного позову по справі №916/2591/16 судом досліджувався факт виникнення та наявності заборгованості.

7.7.4. Також, наявність заборгованості (зобов`язань строк виконання яких настав) підтверджується ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.12.2019 про відкриття провадження у справі №902/1023/19 про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ" та ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 у справі №902/1023/19, де розглядалися вимоги ініціюючого кредитора - Велгевос Ентерпрайзес Лімітед та включено їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі 71 238 308,08 грн.

7.7.5. Водночас у період червня-серпня 2016 року, будучи усвідомленим про наявність простроченої кредиторської заборгованості перед Позивачем на суму понад 70 млн. грн та про необхідність виконання цих грошових зобов`язань за договором позики № 6 від 28.04.2011, строк виконання яких настав ще 31.12.2015, ТОВ "Компанія "КМТ" уклало низку угод (правочинів), спрямованих на виведення активів із розпорядження Відповідача-1 та унеможливлення звернення стягнення на них за вимогами Позивача.

7.7.6. Так, 29.06.2016 між ТОВ "Компанія "КМТ" (Позикодавець) та ТОВ "Торговий квартал" (Позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №К-1606-02-Ф. Умовами цього договору було передбачено надання Позичальнику тимчасової поворотної фінансової допомоги в сумі 650 000,00 грн та встановлено строк повернення коштів не пізніше 31.10.2016 (п. 1.1., 2.2. договору).

7.7.7. Також, 26.08.2016 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна між ТОВ "Компанія "КМТ" (Продавець) та ТОВ "ВН-Центр" (Покупець), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сухановою Т.О., зареєстрований в реєстрі за номером 1314, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 0510136600:02:029:0014, загальною площею 04470 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Магістратська, 60, за ціною 6 033 600,00 грн та будівлі, що складається з приміщень: літ."А" адмінбудинок з прибудовою - підвал - пр. № 1-4 площею 88,5 кв.м.; І поверх - пр. № 101-126 площею 462,9 кв.м.; II поверх - пр. № 201-225 площею 479,3 кв.м.; мансарда - пр. № 301- 323 площею 433,2 кв.м., всього по літ. "А" загальною площею 1 463,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул.Магістратська, 60, за ціною 4 736 300, 00 грн, в т.ч. ПДВ. Вищезазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна наразі є предметом судового розгляду в справі № 902/1023/19(902/1243/20) за позовом ТОВ "Компанія "КМТ" до ТОВ "ВН-Центр" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, яка перебуває в провадженні Господарського суду Вінницької області.

7.7.8. У цей же день, між ТОВ "Компанія "КМТ" (Позикодавець) та ТОВ "Торговий квартал" (Позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016 на суму 4 000 000,00 грн із терміном повернення коштів не пізніше 10.09.2016 (пункти 1.1. та 2.1. договору відповідно), копія договору додається. За змістом долученої до матеріалів справи № 902/1023/19(902/1243/20) виписки з банківського рахунку ТОВ "Компанія "КМТ" № НОМЕР_1 АТ КБ "ПриватБанк" про рух коштів за 2016 рік, на рахунок/із рахунку відповідача-1 було перераховано наступні кошти: 1) о 16:20 год - 4 736 300, 00 грн, призначення платежу - за будівлю зг.дог. купівлі- продажу б/н від 26.08.2016, в т.ч. ПДВ 789 383,33 грн. У той же день сплачені кошти були повернуті ТОВ "ВН-Центр": 26.08.2016 - о 16:20 год - 4 736 300, 00 грн, призначення платежу - повернення фін.доп. зг. дог. № ВН-1607-01-Ф від 12.07.2016, без ПДВ; 2) також, 26.08.2016 о 16:40 год. надійшло 463 700,00 грн, призначення платежу - за земельну ділянку зг.дог. купівлі-продажу б/н від 26.08.2016, без ПДВ. У той же день сплачені кошти були повернуті назад ТОВ "ВН-Центр": 26.08.2016 о 16:40 год - 463 700,00 грн, призначення платежу - повернення фін.доп. зг. дог. № ВН-1607-01-Ф від 12.07.2016, без ПДВ. 3) 26.08.2016 о 16:40 год надходження 4 580 400,00 грн, призначення платежу - за земельну ділянку зг.дог. купівлі-продажу б/н від 26.08.2016, без ПДВ. У той же день зазначені кошти були перераховані ТОВ "Торговий Квартал" - 26.08.2016 о 16:40 год 4580400,00 грн, призначення платежу - поворотна фін.допомога зг. дог. № К-1606-02-Ф від 29.06.2016, без ПДВ.

7.7.9. Як слідує із матеріалів господарської справи № 902/1023/19(902/682/21), 26.08.2016 між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано Угоду №26/08, згідно якої було погоджено зміну реквізитів, за якими здійснювалося перерахування коштів на суму 4580400,00 грн, та вирішено надалі в платіжному дорученні № 9 від 26.08.2016 читати графу призначення платежу як 580 400,00 грн за договором №1606-02-Ф від 29.06.2016 та 4000000,00 грн за договором №К-1608-03-Ф від 26.08.2016 (далі - Договір №К-1608-03-Ф). У подальшому, після виконання відповідачем-1 як позикодавцем умов щодо перерахування коштів у сумі 4 000 000,00 грн, жодні грошові кошти за договором К-1608-03-Ф позичальником (відповідачем -2) повернуто не було, чим відповідач-1 - ТОВ "Компанія "КМТ" поніс прямі збитки у розмірі наданої позики, у зв`язку із її не поверненням.

7.7.10. Станом на дату подання даного позову заборгованість ТОВ "Торговий Квартал" за договором №К-1608-03-Ф складає 4 000 000,00 грн. На переконання Позивача, договір поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016, укладений між ТОВ "Компанія "КМТ" (Позикодавець) та ТОВ "Торговий квартал" (Позичальник) підлягає визнанню недійсним, оскільки є фраудаторним та укладений з метою завдання шкоди кредитору боржника ТОВ "Компанія "КМТ" - ОСОБА_1 (що є правонаступником всіх прав та обов`язків Велгевос Ентерпрайзес Лімітед) та суперечить статтям 3, 13, 203, 215, 509 та 627 ЦК України.

7.7.11. Також, Позивач звертає увагу на те, що будь-який правочин вчинений боржником ТОВ "Компанія "КМТ", за умови наявності у нього простроченої кредиторської заборгованості, що призвів до зменшення активів боржника є таким, що наносить шкоду кредиторам такого боржника, та призводить до зменшення обсягу платоспроможності боржника, оскільки за рахунок грошових коштів ТОВ "Компанія "КМТ" могли бути частково погашені вимоги Позивача як кредитора. До того ж, на дату вчинення спірного правочину у Відповідача-1 вже не вистачало активів для погашення наявної кредиторської заборгованості, та була надмірна прострочена заборгованість, а тому вчинення правочину при вказаних обставинам, свідчить про намір ухилення від розрахунків із контрагентами (копія фінансової звітності за 2016 рік додається).

7.7.12. Водночас, відповідач-1 - ТОВ "Компанія "КМТ", будучи обізнаним про наявність зобов`язань перед Позивачем як кредитором, уклав спірний договір поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016 чим безпідставно зменшив розмір своїх активів (грошових коштів) та не врахував інтереси кредиторів, зловживаючи своїми правами щодо розпорядження коштами, при цьому такі дії призвели до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду Позивачу як кредитору.

7.7.13. Крім того, Позивач зазначив, що оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016 було укладено після того, як в боржника - ТОВ "Компанія "КМТ" існувало грошове зобов`язання перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступником якого є Позивач) у розмірі понад 70 млн. грн за договором позики № 6 від 28.04.2011 строк виконання якого настав. Оскаржуваний договір є безоплатним та не має жодної економічної мети та доцільності для ТОВ "Компанія "КМТ". Зокрема, правочин не передбачає жодної оплати або принаймні компенсації інфляційних витрат Позичальника, зокрема, у виді сплати відсотків, тобто, він є не лише безоплатним, а є заздалегідь збитковим для ТОВ "Компанія "КМТ". Станом на дату подання даного позову Відповідач-2 кошти Відповідачу-1 за спірним договором не повернув. Відповідач-1 та Відповідач-2 не належать до однієї групи компаній та відсутній будь-який економічний зміст в дотуванні однією компанією іншої на підставі договору фінансової допомоги

7.7.14. Оспорюваний договір, незважаючи на значну суму позики, не передбачає жодного дієвого забезпечення виконання зобов`язання Відповідача-2 як Позичальника. В межах оспорюваного правочину відсутня застава, порука або гарантія, які могли б забезпечити реальне виконання зобов`язань у разі відмови Позичальника - ТОВ "Торговий квартал" повернути грошові кошти. На думку Позивача така поведінка Позичальника є нетиповою та нелогічною для добросовісних цивільних та господарських правовідносин.

7.7.15. Також, станом на момент укладення оспорюваного договору в ТОВ "Компанія "КМТ" не було інших реальних активів, здатних забезпечити задоволення вимог Позивача як кредитора, окрім грошових коштів, переданих за оспорюваним договором Відповідачу-2. При цьому, про спрямованість правочину на уникнення виконання зобов`язань свідчить також подальша поведінка керівника ТОВ "Компанія "КМТ", а саме - невжиття будь-яких заходів, спрямованих на повернення суми боргу в момент дії строку договору та настання строку повернення наданої фінансової допомоги - із 11.09.2016.

7.7.16. Разом з цим, про намагання відповідача-1 уникнути виконання зобов`язань перед Позивачем як кредитором, свідчить також дії/бездіяльність керівника боржника - невиконання обов`язку із передачі всієї первинної документації, укладених договорів, фінансової звітності та інших документів арбітражному керуючому та ліквідатору, що також встановлено у постанові Господарського суду Вінницької області від 30.06.2020 у справі №902/1023/19 про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ". За наведених підстав, позивач просить суд визнати недійсним укладений між ТОВ "Компанія "КМТ" та ТОВ "Торговий квартал" договір № К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016.

7.8.1.У відзиві ТОВ "Торговий квартал" № 01/04 від 01.04.2022 заперечив позовні вимоги та зазначив, що підстави виникнення, виконання та припинення прав та обов`язків сторін договору поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016, укладеному між відповідачем-1 та відповідачем-2 неодноразово досліджувались господарськими судами України. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.11.2019 у справі №902/808/19 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Компанія "КМТ" до ТОВ "Торговий квартал" про стягнення 4 000 000,00грн боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016. Водночас, у згаданому вище рішенні, суд дійшов висновку, що дії позивача та перерахування грошових коштів відповідачу на виконання договору про надання поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016 свідчать про те, що у відповідача виникло зобов`язання по поверненню боргу у термін, встановлений вказаним договором. Судом встановлено, що відповідно до умов договору, що є предметом спору, відповідач зобов`язаний був здійснювати повернення наданих позивачем коштів в розмірі 4 000 000,00грн не пізніше 10.09.2016. Також, судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення поворотної фінансової допомоги в розмірі 4 000 000,00 грн правомірна, однак заявлена з пропуском позовної давності. З урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності, суд відмовив в задоволенні позовних вимог. Доказів поважності причин пропуску позовної давності позивачем не зазначено та не подано.

7.8.2. В подальшому, ТОВ "Компанія "КМТ" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Сокотуна В.А. вказане рішення господарського суду Вінницької області від 13.11.2019 у справі № 902/808/19 оскаржувалося в апеляційному порядку, однак апеляційним судом було відмовлено у відкритті апеляційного провадження, ухвалою Верховного Суду суддів Касаційного господарського суду від 11.01.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження в справі №902/808/19. Разом з тим, 30.06.2021 до Господарського суду Вінницької області від ТОВ "Компанія "КМТ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Сокотуна В.А. надійшла позовна заява №01-21/902/1023/19/196 від 23.06.2021 до ТОВ "Торговий квартал" про стягнення 4 486 620 грн заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016. Предметом позову у цій справі, з врахуванням клопотання про зміну підстав позову, стали матеріально-правові вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № К-1606-02-Ф від 29.06.2016 та договором про надання поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016 (з урахуванням угоди № 26/08 від 26.08.2016) у загальному розмірі 4 486 620,00 грн без ПДВ; підставами позовних вимог зазначено порушення умов укладених із Позивачем договорів про надання поворотної фінансової допомоги щодо повернення наданих коштів. Суд враховуючи наявність рішення від 13.11.2019 у справі №902/808/19, яке набрало законної сили та яким відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ТОВ "Торговий квартал" на користь ТОВ "Компанія "КМТ" 4 000 000,00 грн. боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016, що є предметом спору у справі №902/1023/19(902/682/21) між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 4000000,00 грн заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016, одночасно, відмовив в задоволенні позову ТОВ "Компанія "КМТ" в частині стягнення з ТОВ "Торговий квартал" заборгованості в розмірі 486 620,00 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги № К-1606-02-Ф від 29.06.2016

7.8.3. Таким чином, на переконання Відповідача-2, господарськими судами України при розгляді спірних питань щодо прав та обов`язків сторін, що випливають із договору поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016, укладеному між ТОВ "Компанія "КМТ" (Позикодавець) і ТОВ "Торговий квартал" (Позичальник) в повному обсязі підтверджені його правомірність (дійсність). Крім того, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.09.2019 в справі №916/2591/16 касаційна скарга ТОВ "Компанія "КМТ" залишена без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2017 і постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №916/2591/16 залишено без змін. Отже, солідарний обов`язок боржників, за наслідками розгляду справи №916/2591/16, виник з моменту проголошення Верховним Судом постанови від 05.09.2019 про вирішення спору про право, права та обов`язки сторін, що випливали із договору позики від 28.04.2011 № 6.

7.8.4. В той же час, договір поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф укладено ТОВ "Компанія "КМТ" (Позикодавець) із ТОВ "Торговий квартал" (Позичальник) 26.08.2016. При укладенні та виконанні договору поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф Відповідач-2 виходив із вимог актів цивільного законодавства. Також, сам факт звернення ТОВ "Компанія "КМТ" до господарського суду 23.09.2019 (до порушення провадження в справі про банкрутство боржника) про стягнення боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016 свідчить про його добросовісну процесуальну поведінку та спростовують твердження позивача, що вказаний договір укладений відповідачем-1 з метою уникнення погашення боргу на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2017. Тому, відповідач-2 просить суд в задоволені позову відмовити.

7.9. У письмових поясненнях б/н від 25.04.2022, представник позивача, зазначив що, позивач є ініціюючим та найбільшим кредитором боржника ТОВ "Компанія "КМТ" у справі №902/1023/19 про банкрутство та його вимоги на суму понад 70 млн. грн визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів у справі №902/1023/19 про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ. Чинним законодавством Позивачу як заінтересованій особі та кредитору Відповідача-1 надано право звертатися до суду із позовними заявами про визнання недійсними договорів (правочинів) укладених боржником з межах справи про банкрутство, з метою повернення майна (грошових коштів) до ліквідаційної маси із подальшим погашенням вимог кредиторів за черговістю визначену нормами Кодексу України з процедур банкрутства. Окрім цього, помилковим є твердження Відповідача-2 щодо виникнення заборгованості Відповідача-1 перед Позивачем саме із дати винесення Верховним Судом постанови від 05.09.2019 року у справі № 916/2591/16 про стягнення заборгованості з Відповідача-1 - ТОВ "Компанія "КМТ" на користь Ініціюючого кредитора - Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступником якого є ОСОБА_1 ). В даному випадку, зобов`язання щодо повернення коштів у Відповідача-1 виникли саме із договору позики № 6 від 28.04.2011, строк повного погашення якого - не пізніше 31.12.2015, тобто до 26.08.2016 - дати укладення оскаржуваного договору поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф.

7.9.1. При цьому, на переконання представника позивача, оскаржуваний договір поворотної фінансової допомоги призвів до зменшення активів ТОВ "Компанія "КМТ" (так як кошти були фактично перераховані Відповідачу-2) та є таким, що наносить шкоду кредиторам такого боржника, то призводить до зменшення обсягу його платоспроможності, оскільки за рахунок грошових коштів ТОВ "Компанія "КМТ" могли бути частково погашені вимоги позивача як кредитора. Крім того, оскаржуваний договір поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф під 26.08.2016 є збитковим для відповідача-1, що підтверджується самим відповідачем-2 у поданому відзиві, оскільки кошти станом на дату подання цього позову Відповідачем-2 не повернуті, так як і не були повернуті до відкриття провадження у справі № 902/1023/19 про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ" (18.12.2019), хоча таке зобов`язання згідно умов договору виникло у ТОВ "Тортовий квартал" ще із 11.09.2016 року. Сам же факт звернення керівництвом Відповідача-1 до суду із позовною заявою до Відповідача-2 по справі № 902/808/19 про стягнення заборгованості за оскаржуваним правочином після спливу строку позовної давності, на думку Позивача, лише підтверджує те, що цей правочин є фраудаторний, та був спрямований на уникнення виконання зобов`язань перед Позивачем за договором позики №6 від 28.04.2011

7.10. ТОВ "Компанія "КМТ" в особі ліквідатора Сокотуна В.А. у відзиві №02-01/918/806/21/128 від 27.04.2022 на позовну заяву у справі №902/1023/19(902/163/22), погоджується, що спірний договір було укладено на шкоду кредитору (Позивачу), та відповідно, укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016 містить ознаки фраудаторного правочину. Так, станом на дату укладення спірного договору 26.08.2016, що є предметом цього позову, у банкрута ТОВ "Компанія "КМТ" була наявна кредиторська заборгованість, строк виконання якої настав, яка також була відображена в даних бухгалтерського обліку. З матеріалів справи №902/1023/19 про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ" вбачається, та про що зазначено в самому позові, 28.04.2011 між Спільним українсько-російським приватним акціонерним товариством "КМТ" (позичальник, правонаступником якого є ТОВ "Компанія "КМТ") та Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (позикодавець) укладено договір позики №6, згідно умов якого позикодавець зобов`язувався надати позичальнику позику в сумі 3 000 000,00 дол. США, яка буде надаватись траншами. Згідно пп. (D) п. 3 договору, неповернена суми позики та усі нараховані та несплачені відсотки має бути сплачено у строк повного погашення позики, який визначено у договорі. Відповідно до укладеної 30.07.2012 додаткової угоди до договору позики №6 від 28.04.2011 р., строк повного погашення позики - не пізніше 31.12.2015. Згідно виписки від 09.09.2016 по рахунку Велгевос Ентерпрайзес Лімітед, за період з 01.05.2011 по 31.08.2011 на виконання умов договору позики було перераховано на рахунок ТОВ "Компанія "КМТ" суму позики траншами, на загальну суму 1 954 987,00 дол. США. Станом на 31.12.2015, ТОВ "Компанія "КМТ", в порушення прийнятих на себе зобов`язань, не повернуло Велгевос Ентерпрайзес Лімітед отриману суму позики.

7.11. Водночас, рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2017 у справі №916/2591/16, залишене без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та постановою Верховного суду від 05.09.2019 р. задоволено позов Велгевос Ентерпрайзес Лімітед про стягнення заборгованості за договором позики № 6 від 28.04.2011. В цьому випадку, рішення суду забезпечує лише примусове виконання зобов`язання, а не створює його, а саме зобов`язання перед позивачем виникло у відповідача-1 щодо повернення коштів саме із договору позики № 6 від 28.04.2011. Також, на дату укладення договору поворотної фінансової допомоги 26.08.2016 у банкрута - ТОВ "Компанія "КМТ" вже була непогашена та прострочена кредиторська заборгованість перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед, правонаступником якого є ОСОБА_1 (Позивач). При цьому, Відповідач-2 як позичальник за оскаржуваним договором поворотної фінансової допомоги, отримані від Відповідача-1 грошові кошти у сумі 4 000 000, 00 грн без ПДВ не повернув, тобто фактично ці кошти Відповідач-2 набув безкоштовно.

7.11.1. Ліквідатор також звертає увагу, що згідно рішення Господарського суду Вінницької області від 13.11.2019 у справі №902/808/19, предметом спору була матеріальна позовна вимога про стягнення заборгованості по договору про надання поворотної фінансової допомоги №К-1608-03-Ф від 26.08.2016 перерахованих відповідачу 26.08.2016 (у сумі 4 580 400,00 грн.) та суд не розглядав вимогу про визнання договору недійним, що є предметом цього спору та не давав юридичну оцінку договору на відповідність його вимогам ЦК України. Відповідно, просить господарський суд задоволити позов повністю та визнати оспорюваний договір недійсним.

7.12. 19.05.2022 за результатами розгляду даного спору, судом першої інстанції ухвалено рішення (пункти 1.1-1.2. цієї постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.1 - 2.13 цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, прийняття та врахування доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції від 19.05.2022, із прийняттям нового рішення про відмову у позові, виходячи з наступного.

8.2. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

8.2.1. У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

8.2.2. Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

8.3. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

8.4. Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.5. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

8.6. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.7. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

8.8. Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державнопримусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

8.9. Частиною 1 ст.2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

8.10. Згідно ч.1, ч.3 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8.11. У відповідності до ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

8.12. 21 квітня 2019 набрав чинності Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019 року.

8.12.1. Частина 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

8.12.2. Відповідно до п.п. 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., №31, ст.440 із наступними змінами); установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

8.13. Відповідно до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

8.14. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

8.15. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

8.16. У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

8.17. Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

8.18. Як зазначалося у даній постанові вище, стосовно відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Компанія "КМТ" відкрито провадження у справі про банкрутство за заявою ОСОБА_1 (правонаступника Велгевос Ентерпрайзес Лімітед).

8.18.1. Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ" відкрито ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.12.2019 за заявою Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (Velgevos Enterprises Limited).

8.18.2. Постановою Господарського суду Вінницької області від 30.06.2020 боржника - ТОВ "Компанія "КМТ" визнано банкрутом. Запроваджено ліквідаційну процедуру.

8.19. Під час провадження у справі № 902/1023/19 про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ", до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою про визнання договору №К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 недійсним звернувся позивач - ОСОБА_1 , залучивши відповідачами ТОВ "Компанія "КМТ" (відповідач-1) та товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Торговий квартал» (відповідач-2).

8.19.1. Наводячи правові підстави та обґрунтування позову, позивач, підсумовуючи усі наведені обставини вважає, що договір №К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 є таким, що позбавлений економічної мети, є фраудаторним, безпосередньо завдає шкоди правам та охоронюваним законом інтересам кредиторів (у тому числі позивачу), а також вчинений всупереч принципу добросовісності в цивільних правовідносинах та з метою зловживанням правом і з метою уникнення відповідальності за зобов`язанням, строк виконання якого настав.

8.19.2. За такого обґрунтування позивач вважає, що ефективним способом захисту порушеного права у межах заявленого позову буде визнання недійсним правочину з підстав, зазначених у статтях 16, 203, 215 ЦК України у їх сукупності із статтею 20 ГК України та статтею 42 КУзПБ.

8.20. Під час апеляційного провадження, колегія суддів, з`ясовуючи обізнаність представника позивача із правовими висновками Верховного Суду щодо дії у часі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та КУзПБ при розгляді позовних вимог про визнання правочинів недійсними, отримала ствердну відповідь останнього. При цьому представник позивача наголосив, що захист порушеного права ним здійснюється виключно у межах цивільного законодавства.

8.21. Щодо загальних умов укладення, виконання договору (договорів).

8.21.1. У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

8.21.2. Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

8.21.3. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

8.21.4. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

8.21.5. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

8.21.6. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

8.21.7. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

8.21.8. Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів.

8.21.9. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

8.21.10. Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

8.21.11. Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.21.12. Пунктом 3 ст. 3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

8.21.13. Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

8.21.14. В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

8.21.15. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

8.21.16. За змістом ст.655 ЦК України, передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

8.21.17. Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

8.21.18. Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

8.21.19. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1 ст.182 ЦК України).

8.22. Щодо умов та підстав недійсності правочину.

8.22.1. У відповідності до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

8.22.2. Згідно ч.1, ч.3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

8.22.3. За змістом статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

8.23. Укладений між ТОВ "Компанія "КМТ" (Позикодавець) та ТОВ "Торговий квартал" (Позичальник) правочин - Договір про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016 року на момент його укладення відповідав вимогам статті 203 ЦК України.

8.24. Неодноразово у даній постанові судом апеляційної інстанції зазначалося, що позов ініціював ОСОБА_1 (що є правонаступником всіх прав та обов`язків Велгевос Ентерпрайзес Лімітед), як ініціюючий кредитор у справі про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ".

8.25. Представник позивача у суді апеляційної інстанції зазначив і наголосив на тому, що договір визнається недійсним ним виключно із підстав недотримання норм цивільного законодавства, упускаючи при цьому одну із основних та ключових підстав, що у такому випадку правочин може бути визнаний недійсним стороною правочину, або у випадку, якщо укладений правочин прямо порушує права іншої заінтересованої особи за умови заперечення його дійсності (оспорюваний правочин). Однак у межах даного предмету позову такі підстави позивачем не наводяться.

8.25.1. У цьому випадку колегія суддів звертається до правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 у справі №912/2007/18: реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (аналогічна правова позиція Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).

8.25.2. У інших правових висновках Верховного Суду (викладені у постанові від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17) зазначено, що для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину.

8.25.3. Крім того, як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі №920/1771/14, від 30.11.2016 у справі №910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, а й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно сталося.

8.25.4. Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (правові висновки, сформульовані у постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18).

8.26. Натомість позивачем такий позов обґрунтовується тим, що він укладений на шкоду кредитору (кредиторам) у справі про банкрутство і підлягає визнанню недійсним у порядку, визначеному статтею 42 КУзПБ.

8.27. В силу приписів статті 42 КУзПБ законодавець наводить підстави, за яких можуть бути визнані недійсними правочини боржника:

8.27.1. Правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

8.27.2. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник уклав договір із заінтересованою особою;

боржник уклав договір дарування.

8.27.3. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

8.28. У позовній заяві позивач не конкретизує, яка у даному випадку має бути застосована частина норми права статті 42 КУзПБ. При цьому неодноразово наголошується представником позивача у позовній заяві, що такий правочин є:

- укладений на шкоду кредиторам, і першу чергу кредитора ОСОБА_1 ;

- таким, що позбавлений економічної мети;

- фраудаторним;

- таким, що вчинений всупереч принципу добросовісності в цивільних правовідносинах;

- укладеним з метою зловживанням правом;

- укладений з метою уникнення відповідальності за зобов`язанням, строк виконання якого настав;

- суперечливим до статей 3 та 13 ЦК України у взаємозв`язку зі статтями 203 та 215ЦК України.

8.29. При цьому більший акцент позивачем здійснюється на фраудаторності правочину; на цьому наголошується і у відзиві на апеляційну скаргу з огляду на предмет апеляційного оскарження.

8.30. Щодо правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (фраудаторний правочин).

8.30.1. Віднесення правочинів до тих, які вчиняються боржником на шкоду кредитору (кредиторам) в українському законодавстві відбулося відносно недавно - із прийняттям Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що було закріплено у статті 20, яке у подальшому, у зв`язку із набуттям чинності Кодексу України з процедур банкрутства, відображено у статті 42 КУзПБ.

У подальшому такі правочини судова практика визначає як фраудаторні правочини.

8.30.2. Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 912/2007/18, фраудаторними правочинами в юридичній науці та в останні роки в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору.

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до введення в дію КУзПБ), стаття 42 КУзПБ), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (частина 4 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").

8.30.3. Велика Палата Верховного Суду кваліфікує правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам, як фраудаторні правочини, зробивши такий правовий висновок:

"Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України)" (постанова ВП ВС від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц).

8.30.4. Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

8.30.5. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

8.30.6. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19 (905/1646/17)).

8.30.7. Так, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 зазначено, що "суд акцентує, правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Відтак будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства".

8.30.8. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №922/1903/18 відображено, що "боржник, який вчиняє дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019, №910/8357/18 від 28.11.2019). Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може".

8.30.9. Судова палата з розгляду справ про банкрутство у постанові від 24.11.2021 у справі 905/2030/19(905/2445/19) сформулювала висновок про те, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України.

У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

8.31. У апеляційній скарзі апелянт - ТОВ «Торговий квартал» зазначив, що при розгляді даного спору позивач не надав доказів на підтвердження заподіяння йому шкоди сторонами угоди № К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги від « 26» серпня 2016 року, обмежившись лише вимогою до суду про необхідність визнання оспорюваного правочину фраудаторним, в той час, як предметом доведеності в суді мало стати виявлення фактів проблемності угоди як такої, що укладена з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, тобто зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю.

Суд на такі обставини увагу не звернув, притримався позиції Позивача, що як наслідок, вказує на неправильність самого рішення суду.

8.32. Щодо добросовісності поведінки сторін за правочином - договором про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016.

8.32.1. 23 вересня 2019 року ТОВ «Компанія «КМТ» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ «Торговий квартал» про стягнення 4 000 000,00 грн. боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26 серпня 2016 року (справа № 902/808/19), за наслідками розгляду якої 13.11.2019 суд, визнавши порушене право ТОВ «Компанія «КМТ», фактично зазначив, що договір про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26 серпня 2016 року є правомірним, тобто дійсним, відмовити, при цьому, у позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску: «Судом встановлено, що вимога позивача КМТ про стягнення поворотної фінансової допомоги у розмірі 4 млн.грн. правомірна, однак заявлена з пропуском позовної давності».

8.32.2. Вже після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Компанія «КМТ» та винесенням постанови про визнання його банкрутом, ТОВ «Компанія «КМТ», в особі арбітражного керуючого (ліквідатора), звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яким просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 13.11.2019 у справі № 902/808/19 та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю.

8.32.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі №902/808/19 у відкритті апеляційного провадження, за скаргою арбітражного керуючого (ліквідатора) ТОВ «Компанія «КМТ» на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.11.2019 у справі № 902/808/19, відмовлено.

8.32.4. Не погодившись із вказаним процесуальним рішенням ТОВ «Компанія «КМТ» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 в справі № 902/808/19 із проханням скасувати її.

8.32.5. 11 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії судців Касаційного господарського суду було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі N 902/808/19 за касаційною скаргою ТОВ «Компанія «КМТ».

8.32.6. Таким чином, всі питання щодо прав та обов`язків сторін (ТОВ «Компанія «КМТ» та ТОВ «Торговий квартал»), що випливають із договору про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016, вирішені в межах справи № 902/808/19, сам факт звернення ТОВ «Компанія «КМТ» до Господарського суду Вінницької області із вимогами про стягнення боргу із ТОВ «Торговий Квартал», що у свою чергу спростовує доводи позивача та висновки суду щодо недобросовісної поведінки сторін оспореного правочину.

8.33. Колегія суддів звернула увагу на ту обставину, що звернення із позовом ОСОБА_1 відбулося 21.02.2022 у межах даного провадження відбулося після того як рішенням Господарського суду Вінницької області від « 11» січня 2022 року в справі № 902/1023/19(902/682/19) ТОВ «Компанія «КМТ», в особі ліквідатора було відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ «Торговий квартал» заборгованості в розмірі 486 620,00 грн за договором про Надання поворотної фінансової допомоги № К-1606-02-Ф від 29.06.2016 та закрито провадження у справі № 902/1023/19(902/682/21) в межах справи № 902/1023/19 в частині стягнення з ТОВ «Торговий квартал» на користь ТОВ «компанія «КМТ» 4000000,00 грн заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф від 26.08.2016.

В апеляційному порядку рішення Господарського суду Вінницької області від « 11» січня 2022 року в справі №902/1023/19(902/682/21) не переглядалось, апеляційна скарга на вказане рішення подана не була.

8.34. Серед підстав позовних вимог, які зазначаються позивачем (п.53 позовної заяви), зазначено те, що на дату укладення оспорюваного договору у банкрута - ТОВ "Компанія "КМТ" вже була непогашена та прострочена кредиторська заборгованість перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступник - ОСОБА_1 ).

8.35. Незважаючи на ту обставину, що позивач не вважає, що він звернувся із даним позовом із пропуском строку позовної давності, колегія суддів вважає за доцільне зазначити таке.

8.35.1. Визнання оспорюваного правочину таким, що укладений на шкоду кредитору (кредиторам) фраудаторного правочину може мати місце за умови, що такий позов пред`являється стороною у межах трьох річного строку, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство у розумінні положень статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

8.35.2. Як зазначалося у даній постанові вище, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.12.2019, відкрито провадження у справі №902/1023/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ".

8.35.3. В силу частини 1, частини 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

8.35.4. За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

8.35.5. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

8.35.6. Проте, на відміну від загальних норм (ЦК України та ГК України), які зазначено апеляційним судом вище, застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам законодавства про банкрутство, чинного на час укладення цього правочину.

8.35.7. Аналіз норм ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства у їх сукупності із правовими висновками Верховного Суду щодо фраудаторності правочинів, дає підстави для висновку, що приписами цієї норми чітко визначено, що стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає застосуванню до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а відтак норма ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо відрахування трирічного строку, розширеному тлумаченню не підлягає.

8.35.8. Вказана правова позиція узгоджується з висновками, які викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №911/1012/13.

8.36. На момент ухвалення оспорюваного судового рішення, судом першої інстанції висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №911/1012/13 не були враховані, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та у свою чергу призвело до відповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

8.37. Місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору №К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 недійсним.

8.38. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.39. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.40. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.41. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.42. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.43. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.44. Враховуючи вище викладені обставини, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, наявні в матеріалах справи надані сторонами докази, апеляційний суд вважає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий квартал", викладені у апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції враховуються, як обґрунтовані та підставні, що є наслідком задоволення апеляційної скарги.

8.45. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий квартал" слід задоволити, а рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 скасувати, прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 277 ГПК України.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1023/19(902/163/22), апелянт сплатив судовий збір у розмірі сумі 3721,50 грн згідно платіжного доручення № 909 від 14.06.2022.

10.3. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір",

10.4. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.5. Оскільки апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий квартал" задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, то у даному випадку витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

10.6. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі у розмірі 3721,50 грн слід покласти на позивача - ОСОБА_1 та стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий квартал".

10.7. На виконання даної постанови про розподіл судових витрат слід видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Вінницької області.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Квартал" від 16.06.22р. задоволити.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року у справі №902/1023/19(902/163/22) скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (громадянина Республіки Кіпр, паспорт № НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 адреса представника ОСОБА_1 - адвоката Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "АРІО" Деркача С.С. - АДРЕСА_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий квартал" (пр-т Коцюбинського, буд. 4, м. Вінниця, 21004; код ЄДРПОУ 36685158) 3721,5грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/1023/19(902/163/22) повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "03" серпня 2022 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Павлюк І.Ю.

СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення20.07.2022
Оприлюднено09.08.2022
Номер документу105604646
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:

Судовий реєстр по справі —902/1023/19

Ухвала від 25.10.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 18.06.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Васьковський О.В.

Судовий наказ від 05.07.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Судовий наказ від 05.07.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Постанова від 09.05.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Тимошенко О.М.

Рішення від 10.06.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 10.06.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Васьковський О.В.

Ухвала від 06.06.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 04.06.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Васьковський О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні