ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
02.08.2022Справа № 910/19880/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Борисенко І.І., при секретарі судового засідання Шиліну Є.О., розглянувши
Заяву Приватного акціонерного товариства «Комплекс «Либідський»
про розподіл судових витрат, понесених при розгляді справи
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» до Приватного акціонерного товариства «Комплекс «Либідський» про стягнення 400 000,00 грн.
за участю представників: відповідно до протоколу судового засідання
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» до Приватного акціонерного товариства «Комплекс «Либідський» про стягнення 400 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» відмовлено повністю.
11.07.2022 від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених при розгляді справи № 910/19880/20 відповідачем, зокрема стягнення з позивача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 198 276,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 розгляд заяви відповідача про прийняття додаткового рішення призначений на 26.07.2022.
26.07.2022 від представника ТОВ «Мокра справа» надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з ТОВ «Мокра справа» витрат на правничу допомогу. За змістом заперечень, останні зводяться до наявності великої кількості судових проваджень між ТОВ «Мокра справа» та ПрАТ «Комплекс Либідський», в рамках розгляду яких судом вже стягувались на користь заявника витрати на правничу допомогу. Зауважує, що предмет розгляду справ стосувались одного і того ж предмета оренди, з огляду на що адвокат відповідача завищив вартість наданих послуг.
В судовому засіданні 26.07.2022 оголошено перерву до 02.08.2022.
В судове засідання 02.08.2022 прибули представники позивача та відповідача.
Відповідач свою заяву підтримав, просив суд її задовольнити повністю.
Представник позивача проти задоволення заяви заперечував та просив відмовити повністю.
Дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
11.07.2022 до суду надійшла Заява позивача про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою (надана до відділення поштового зв`язку, згідно штампу 05.07.2022).
Частинами 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, оскільки рішення суду було винесено 30.06.2022, то п`ятиденний строк для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу припадає на 05.07.2022, а отже відповідачем дотримано встановлений процесуальним законом строк.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У відзиві відповідачем заявлено про понесення витрат на правничу допомогу та надано (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 198 276,00 грн. заявником надано суду:
- договір про надання юридичних послуг від 14.01.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням "КПД Консалтинг" та ПАТ "Комплекс "Либідський";
- заявка на надання послуг № 10 до Договору про надання юридичних послуг від 14.01.2020;
- рахунок на оплату № 200114_10 від13.01.2021;
- платіжні доручення № 60 від 05.02.2021, № 70 від 10.02.2021, № 1329 від 15.02.2021, № 58 від 16.02.2021, № 1358 від 23.02.2021, № 98 від 26.02.2021, № 95 від 26.02.2021, № 117 від 11.03.2021, № 1425 від 12.03.2021, № 1455 від 26.03.2021, № 137 від 29.03.2021, № 141 від 30.03.2021, № 166 від 07.05.2021, № 192 від 12.05.2021, № 134 від 18.05.2021, № 283 від 22.07.2021;
- Акт про надання послуги до заявки № 10 від 13.01.2021;
- Заявка на надання послуг № 17 до Договору про надання юридичних послуг від 14.01.2020;
- рахунок на оплату № 200114_17 від 27.09.2021;
- платіжне доручення № 1899 від 19.10.2021;
- акт про надані послуги до заявки № 17 від 27.09.2021;
- наказ № 23 від 13.05.2019 про прийняття на роботу в АО «КПД Консалтинг» адвоката Літвінова Є.В. копії аркушів трудової книжки з записами про прийняття на роботу;
- сертифікати про підвищенні кваліфікації за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік Літвінова Є.В.;
- роздруківка профайла адвоката Літвінова Є.В.;
- сертифікат про підвищення кваліфікації за 2019 рік, 2020 рік адвоката Іванюка В.І.;
- диплом кандидата наук Іванюка В.І.;
- копії трудової книжки з записами про прийняття на роботу в АО «КПД Консалтинг» адвоката Мирошніченко І.В.;
- про файл адвоката Мірошніченко І.В., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Мірошніченко І.В. серії ЧК № 001255;
- ордер про надання правничої допомоги сері СА № 1032407.
Також, відповідачем надано детальний опис наданих послуг АО «КПД Консалтинг» ПрАТ «Комплекс Либідський», згідно якого, в тому числі включені надані відповідачу послуги з представлення інтересів відповідача у Північному апеляційному господарському суді на суму 30 000,00 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд відзначає наступне.
Щодо заяви відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн., за надані адвокатські послуги в Північному апеляційному господарському суді, суд відмовляє у даній частині з огляду, на таке.
Як встановлено судом, в процесі розгляду справи № 910/19880/20, Господарським судом міста Києва було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів. Не погоджуючись з такою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу. За наслідками апеляційного розгляду апеляційним судом винесено постанову про відмову у задоволенні апеляційної скарги позивача.
Як вказує відповідач, та на підтвердження чого надав відповідні докази, зокрема за переліком вище, відповідачем при розгляді справи в апеляційній інстанції було сплачено за послуги адвоката у розмірі 30 000,00 грн.
При цьому суд зауважує, відповідно до п.п. в п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
У взаємозв`язку з наведеним, суд акцентує увагу, що питання про розподіл судових витрат, понесених стороною в суді апеляційної інстанції, вирішується таким судом під час перегляду відповідного рішення, чи шляхом прийняття додаткового судового рішення.
Таким чином, заява відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу за надані адвокатські послуги у суді апеляційної інстанції у розмір 30 000,00 грн., задоволенню не підлягає.
Щодо решти заявленої суми у розмірі 168 276,00 грн., які понесені відповідачем при розгляді справи № 910/19880/20 у Господарському суді міста Києва, суд відзначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п.269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.
Судом враховано те, що за приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд критично оцінює, та відхиляє як необґрунтовані та безпідставні доводи позивача про те, що адвокати відповідача «вводять суд в оману», оскільки використовують свої «напрацювання» в інших справах між цими ж сторонами, проте виставляють у кожній справі нові рахунки за фактично надані, на думку позивача, ті ж юридичні послуги.
З урахуванням вищевикладеного, із наданих заявником документів, які вказані за переліком судом вище, вбачається, що розмір заявлених витрат є частково виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).
Розподіляючи витрати за послуги адвокатів суд вказує, що наявні в матеріалах справи докази, які зазначені судом вище, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є сума у загальному розмірі 90 000,00 грн., інші заявлені витрати на послуги адвокатів є завищеними та становлять надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу витрат.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача на правничу допомогу покладаються на позивача частково, в загальній сумі 90 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву від Приватного акціонерного товариства «Комплекс Либідський» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у розмірі 198 276,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра справа» (03039, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 18 «б», код ЄДРПОУ: 37120239) на користь Приватного акціонерного товариства «Комплекс Либідський» (03039, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 18 код ЄДРПОУ: 32768518) 90 000 (дев`яносто тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В решті частини заяви відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 08.08.2022.
СуддяІ.І.Борисенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2022 |
Оприлюднено | 09.08.2022 |
Номер документу | 105611448 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними оренди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Борисенко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні