Постанова

від 23.05.2023 по справі 910/19880/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2023 р. Справа№ 910/19880/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 23.05.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокра Справа"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20 (суддя Борисенко І.І., повний текст рішення складено 08.08.2022) за заявою Приватного акціонерного товариства "Комплекс "Либідський" про розподіл судових витрат, понесених при розгляді справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокра Справа"

до Приватного акціонерного товариства "Комплекс "Либідський"

про стягнення 400 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» до Приватного акціонерного товариства «Комплекс «Либідський» про стягнення 400 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» відмовлено повністю.

11.07.2022 від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених при розгляді справи № 910/19880/20 відповідачем, зокрема стягнення з позивача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 198 276,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 заяву Приватного акціонерного товариства «Комплекс Либідський» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у розмірі 198 276,00 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра справа» на користь Приватного акціонерного товариства «Комплекс Либідський» 90 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті частини заяви відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 року за заявою Приватного акціонерного товариства «Комплекс «Либідський» про розподіл судових витрат, понесених при розгляді справи №910/19880/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» до Приватного акціонерного товариства «Комплекс «Либідський» скасувати. Також в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд не дослідив надані позивачем докази;

- вказаний представником відповідача час, витрачений на надання послуг відповідачу не відповідає складності та об`єму виконаних робіт;

- представник відповідача адвокат Літвінов Є.В. не подав доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/19880/20 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 12.01.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/19880/20 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

25.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/19880/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.03.2023. Зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

20.02.2023 до канцелярії суду від Приватного акціонерного товариства «Комплекс «Либідський» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечив проти доводів апеляційної скарги, яку просить суд залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду - без змін.

Відповідач вважає, що в частині задоволення заяви про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу прийнято з урахуванням співмірності оплати послуг адвокатів зі складністю справи, витраченого адвокатами часу та обсягом наданих послуг.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи на 15.03.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/997/23 від 09.03.2023, у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Коробенко Г.П., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 30.03.2023.

27.03.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» надійшло клопотання про долучення доказів, а саме - постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 у справі №910/7756/21.

27.03.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1203/23 від 30.03.2023, у зв`язку з перебуванням судді Коробенко Г.П. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Розгляд апеляційної скарги призначено в режимі відеоконференції на 23.05.2023.

23.05.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача.

23.05.2023 у судове засідання уповноважені представники сторін не з`явилися.

При цьому, судом враховано заяву скаржника про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом перевірено, що у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про понесення витрат на правничу допомогу та надано (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Також відповідачем дотримано встановлений процесуальним законом п`ятиденний строк для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 198 276,00 грн, заявником надано:

- договір про надання юридичних послуг від 14.01.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням «КПД Консалтинг» та ПАТ «Комплекс «Либідський»;

- заявка на надання послуг № 10 до Договору про надання юридичних послуг від 14.01.2020;

- рахунок на оплату № 200114_10 від13.01.2021;

- платіжні доручення № 60 від 05.02.2021, № 70 від 10.02.2021, № 1329 від 15.02.2021, № 58 від 16.02.2021, № 1358 від 23.02.2021, № 98 від 26.02.2021, № 95 від 26.02.2021, № 117 від 11.03.2021, № 1425 від 12.03.2021, № 1455 від 26.03.2021, № 137 від 29.03.2021, № 141 від 30.03.2021, № 166 від 07.05.2021, № 192 від 12.05.2021, № 134 від 18.05.2021, № 283 від 22.07.2021;

- Акт про надання послуги до заявки № 10 від 13.01.2021;

- Заявка на надання послуг № 17 до Договору про надання юридичних послуг від 14.01.2020;

- рахунок на оплату № 200114_17 від 27.09.2021;

- платіжне доручення № 1899 від 19.10.2021;

- акт про надані послуги до заявки № 17 від 27.09.2021;

- наказ № 23 від 13.05.2019 про прийняття на роботу в АО «КПД Консалтинг» адвоката Літвінова Є.В. копії аркушів трудової книжки з записами про прийняття на роботу;

- сертифікати про підвищенні кваліфікації за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік Літвінова Є.В.;

- роздруківка профайла адвоката Літвінова Є.В.;

- сертифікат про підвищення кваліфікації за 2019 рік, 2020 рік адвоката Іванюка В.І.;

- диплом кандидата наук Іванюка В.І.;

- копії трудової книжки з записами про прийняття на роботу в АО «КПД Консалтинг» адвоката Мирошніченко І.В.;

- профайл адвоката Мірошніченко І.В., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Мірошніченко І.В. серії ЧК № 001255;

- ордер про надання правничої допомоги сері СА № 1032407.

Також відповідачем надано детальний опис наданих послуг АО «КПД Консалтинг» ПрАТ «Комплекс Либідський», відповідно до якого, у тому числі включені надані відповідачу послуги з представлення інтересів відповідача у Північному апеляційному господарському суді на суму 30 000,00 грн.

Однак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні витрат відповідача на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн за надані адвокатські послуги в Північному апеляційному господарському суді, оскільки питання про розподіл судових витрат, понесених стороною в суді апеляційної інстанції, вирішується таким судом під час перегляду відповідного рішення, чи шляхом прийняття додаткового судового рішення.

Відтак, з наведених підстав, заява відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу за надані адвокатські послуги у суді апеляційної інстанції у розмірі 30 000,00 грн задоволенню не підлягає.

Щодо решти заявленої суми у розмірі 168 276,00 грн., які понесені відповідачем при розгляді справи № 910/19880/20 у Господарському суді міста Києва, суд зазначає наступне.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N19336/04, п.269).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993).

В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що адвокати відповідача «вводять суд в оману», оскільки використовують свої «напрацювання» в інших справах між цими ж сторонами, проте виставляють у кожній справі нові рахунки за фактично надані, на думку позивача, ті ж юридичні послуги, однак суд критично оцінює вказані доводи та посилання на інші судові справи під час вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу саме в межах даної справи.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, з наданих заявником документів, які вказані за переліком судом вище, вбачається, що розмір заявлених витрат є частково виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Водночас, враховуючи доводи та заперечення позивача щодо заявленого розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу, судова колегія зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Слід зазначити, що наявні в матеріалах справи докази, які зазначені судом вище, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Врахувавши доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, щодо неспівмірності розміру заявлених відповідачем адвокатських витрат, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що розмір заявлених витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 168 276,00 грн не відповідає критеріям розумності, необхідності, співмірності та справедливості.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розумним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є сума у загальному розмірі 90 000,00 грн., інші заявлені витрати на послуги адвокатів є завищеними та становлять надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу витрат.

Отже, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному додатковому рішенні.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокра Справа» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Крім того, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду 30.01.2023 дія оскаржуваного рішення була зупинена з огляду на приписи ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України та у зв`язку з прийняттям постанови за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20, дія вказаного рішення підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокра Справа" - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/19880/20 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/19880/20 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2023.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв