Рішення

від 03.08.2022 по справі 727/754/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/754/22

Провадження № 2-др/727/40/22

Р І Ш Е Н Н Я

ДОДАТКОВЕ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань: Івасишин О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 , адвоката А.І. Саламандик А.І., про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13 липня 2022 року по цивільній справі №727/754/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» про поновлення на роботі задоволено. Скасовано наказ за № 377-зв від 23.12.2021 року «Про звільнення з роботи» за п.1 ст. 40 КЗПП України ОСОБА_1 , у зв`язку із скороченням штату чисельності працівників. Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді реєстратора медичного кабінету обробки інформації відділу моніторингу і оцінки заходів протидії захворюванню на туберкульоз з 24.12.2021 року та із виплатою їй заробітної плати за час вимушеного прогулу з 24.12. 2021р. по 13.07. 2022р., у розмірі 35105 грн. без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» на користь держави судовий збір в загальному розмірі - 1984.80 грн.

Представникомпозивача ОСОБА_1 ,адвокатом Саламандик А.І. скерувано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування доводів заяви, вказує, що ним, як представником позивача до судових дебатів було заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу та повідомлено про те, що докази понесених позивачем витрат на правову допомогу буде надано суду додатково. Посилається на те, що в рішенні суду від 13.07.2022 року, питання стягнення витрат на правову допомогу не вирішувалося. Просить ухвалити поцивільній справі №727/754/22, додаткове рішення,на підставі якого, стягнути звідповідача Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» витрати на правничу допомогув розмірі 8000,00 гривень, документально підтверджені.

01.08.2022 року представник відповідача ОКНП «Чернівецький обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» адвокат Кучерява Н.М. скерувала до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Вважає, що вимога про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. не обгрунтована та не підлягає до задоволення як така, що подана з порушенням строку, встановленого законом. Просить заяву представникапозивача ОСОБА_1 ,адвоката Саламандика А.І. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.

04.08.2022 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Саламандик А.І. скерував до суду заяву, відповідно якої не погоджується із запереченням представника відповідача адвоката Кучерявої Н.М. на заяву про ухвалення додаткового рішення і при цьому, посилається на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2020 року по справі №727/4597/19, в якій, колегією суддів зроблено висновок, що видана адвокатом квитанція, довідка або інший документ, складений у довільній формі на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги разом із договором про надання правової допомоги (актами виконаних робіт тощо) є належним доказом для підтвердження витрат учасника справи на професійну правничу допомогу.

Позивач ОСОБА_1 та адвокат Саламандик А.І. в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Адвокат Саламандик А.І. через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі і участі позивача.

Представник відповідача ОКНП «Чернівецький обласний клінічний протитуберкульозний диспансер», адвокат Кучерява Н.М. в судове засідання не з`явилася; до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до положень ч.2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 8 ст.141ЦПКУкраїни розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Доводи представника відповідача адвоката Кучерявої Н.М. про те, що до закінчення судових дебатів у справі адвокатом Саламандик А.І. заяву згідно п.2 ч.8 ст. 141 ЦПК України не було подано спростовуються матеріалами справи. Так, вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Саламандик А.І. було заявлено в позовній заяві (а.с.6), в заяві про уточнення позовних вимог (а.с.102-103), а також в заяві про подальший розгляд справи за відсутності позивача та його представника (а.с.138).

Що стосується доводів представника відповідача адвоката Кучерявої Н.М. відносно того, що позивачем ОСОБА_1 не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на правову допомогу і відносно пропущення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст. 159 ЦПК України складання повного рішення суду може бути відкладено на строк не більш, як десять днів. При цьому, повний текст рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13 липня 2022 року у даній справі, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Слободян Г.М. в нарадчій кімнаті по кримінальній справі з 21.07.2022 року по 25.07.2022 року, було складено 25.07.2022 року. Отже, позивачем ОСОБА_1 встановленого законом процесуального порядку подання заяви про ухвалення додаткового рішення не порушено.

Разом з тим, у ряді постанов Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021,№ 905/716/20 від 08.04.2021,№ 916/2087/18 від 31.03.2021,№ 922/3812/19 від 10.12.2020зазначається, щоу разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Відповідно до постанов Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа № 200/10801/19- а), від 16 березня 2021 року (справа № 520/12065/19), постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року (справа № 922/445/19), сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у КАС України з 15 грудня 2017 року.

У судовому рішенні питання про стягнення судових витрат по справі в частині стягнення витрат на правничу допомогу не вирішувалося.

У відповідності до вимог ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

За правилами п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

З положень ст.26, ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»слідує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі та до якого застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадку надання усних і письмових консультацій.

Згідно з ч.1, ч.2ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Частиною 3ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат». Зазначені правові висновки також викладені у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. За умови належного підтвердження витрати на професійну правничу допомогу стягуються і у випадку, коли фактично ще не сплачені стороною, а тільки мають бути сплачені (Верховний Суд, справа № 922/445/19, постанова від 03 жовтня 2019 року). Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, № 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010року, № 37246/04).

При цьому, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Так, на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу судом встановлено, що 06.12.2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Саламандик А.І. було укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 17-18), згідно якого обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим договором визначається у відповідному розрахунку (п.3); виплати за цим договорм складаються з: а) суми гонорару, що виплачується клієнтом адвокату та становить фіксований розмір або погодинну оплату, про що зазначається в розрахунку (п.п.3.1). Згідно завіреної печаткою адвоката Саламандик А.І. копії розрахунку надання правової допомоги, сторони погодили, що вартість послуг (вивчення матеріалів; подання запитів; підготовка позовної заяви; представництво інтересів позивача у Шевченківському районному суді) за договором про надання правової допомоги від 06.12.2021 року у судові справі про поновлення на роботі, становить 8000,00 (вісім тисяч) гривень. Відповідно до наданих суду оригіналів квитанцій до прибуткового касового ордеру №0071 від 06.12.2021 року та №0023 від 19.07.2022 року встановлено, що позивач ОСОБА_1 понесла витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги адвоката в загальній сумі 8000,00 (вісім тисяч) грн.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, про захист прав людини заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У поданому до суду клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу представник відповідача вказував на те, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності та реальності адвокатських витрат. Звертав увагу на те, що заявлені витрати не відповідають рівню складності справи та не відповідають принципу співрозмірності, необґрунтовані з огляду на витрачений представником час.

Згідно вимог ч.5ст.137 ЦПК Україниу разі дотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Даючи оцінку зазначеним вище аргументам, наведеним у запереченнях, суд враховує їх з огляду на складність справи, ціну справи та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тривалість судового провадження та приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу є дещо завищеними та підлягають зменшенню до 4000 гривень.

Керуючись ст.ст.133,137,141,144,259,260,270,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Саламандик А.І. про ухвалення додаткового рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.07.2022 року про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» (ЄДРПОУ 43355535, адреса місця знаходження: м. Чернівці, вул. І.Богуна,18) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (вісім тисяч) гривень 00коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд до Чернівецького апеляційного суду, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть податиапеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.08.2022 року.

Суддя Слободян Г.М