Постанова

від 01.08.2022 по справі 161/2201/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/2201/20 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В. Ф. Провадження № 22-ц/802/6/22 Категорія: 21 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Савчук П.Ф.,

з участю представника позивача адвоката Матвіюк Н.Р.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ТОВ «Горизонт» - Хвесик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Заборольська сільська рада Луцького району Волинської області, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт», Приватне підприємство «Деметра-СМ», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 , поданою його представником адвокатом Матвіюк Наталією Ростиславівною, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 10.02.2020 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Позов обґрунтовує тим, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 30.10.2018 на праві приватної власності належить земельна ділянка, загальною площею 0,1177 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована у с.Забороль Луцького району Волинської області з кадастровим номером 0722881800:01:001:1509. Технічна документація із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку попередньому власнику гр. ОСОБА_3 містить рішення Заборольської сільської ради №41/51 від 20.01.2006 про передачу у власність земельних ділянок громадянам, згідно якого сільською радою вирішено, зокрема, затвердити технічну документацію зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку, передати у власність земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,12 га в АДРЕСА_1 , видати та зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку. Вищевказана документація розроблена ТОВ «Горизонт», складено акт погодження меж з суміжними землекористувачами від 07.04.2006, межі землекористування закріплені в натурі межовими знаками встановленого зразка. Після придбання ним 30.10.2018 земельної ділянки, при здійсненні підготовки проекту будинку, були виявлені невідповідності (накладки) на державній кадастровій карті. Він звертався з листом-претензією до ТОВ «Горизонт», але відповіді не отримав. Технічним звітом про виконані топографо-геодезичні роботи за 2020 рік встановлено розбіжності фактичного місця розташування ділянки, площі, промірів меж, кутів та перетин ділянки з діялнками суміжних землевласників та землекористувачів; встановлено розбіжність точок за кадастровим номером 0722881800:01:001:1509, яка є його власністю. Згідно інформації Державного земельного кадастру, суміжна земельна ділянка за кадастровим номером 0722881800:01:001:5399 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,12 га, розташована у с.Забороль Луцького району Волинської області, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Згідно відомостей Державного земельного кадастру та фактичного стану існує перетин земельної ділянки ОСОБА_1 із його земельною ділянкою ОСОБА_2 , накладення меж становить майже 100%. У нього виникла необхідність для виправлення відомостей Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, яка перебуває у власності відповідача ОСОБА_1 . Земельна ділянка відповідача накладається на його земельну ділянку, чим порушуються його законні права та інтереси. Позивач просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722881800:01:001:5399, площею 0,12 га, що розташована на території Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.02.2021 в задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що у розглядуваному випадку факт накладення земельних ділянок сторін не підтверджений належним доказом, яким може бути висновок судової земельно-технічної експертизи. Наявна технічна помилка у даних Державного земельного кадастру, яку слід виправити саме позивачу шляхом розроблення відповідної технічної документації. Скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку є виключним втручанням держави у право власника на мирне володіння своїм майном. Суд не може задовольнити позов в обраний відповідачем спосіб захисту.

Позивач подав апеляційну скаргу на зазначене рішення. Посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неповний необ`єктивний та невсебічний розгляд справи. Вказує, що суд першої інстанції, хоч і встановив факт порушення прав позивача, однак одночасно із цим відмовив у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із чим рішення вважає незаконним та необґрунтованим. Перетинання земельних ділянок сторін підтверджується наявним технічним звітом, тому розроблення нового є проявом зайвого формалізму. Незрозумілим є те, яким чином запропонований судом першої інстанції спосіб захисту у вигляді перенесення парканів допоможе позивачу відновити порушене право. Дані занесені до Державного земельного кадастру відповідача не відповідають реальним умовам розташування меж на місцевості. Просить скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення, яким усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722881800:01:001:5399, площею 0,12 га, що розташована на території Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам цивільного і цивільно-процесуального закону. На момент внесення даних до даних Державного земельного кадастру власником земельної ділянки з кадастровим номером 0722881800:01:001:1509 був ОСОБА_3 - спадкодавець продавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 набув у порядку безоплатної приватизації відповідно до рішення Заборольської сільської ради №41/15 від 20.01.2006, за яким йому у власність передавалась земельна ділянка розміром 0,12 га. В технічній документації, яка додана позивачем до позовної заяви наявний висновок №2237 від 30.06.2006 відділу земельних ресурсів Луцького району, за яким слідує, що у власність ОСОБА_3 передається земельна ділянка 0,117 га, тобто зменшених розмірів, з чим останній погодився. Першим власником земельної ділянки ОСОБА_3 не замовлявся проект відводу земельної ділянки (проект відводу на той час був обов`язковим), такий проект сільською радою не затверджувався, тому на момент передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 межі, розміри, конфігурація, площа земельної ділянки, власником якої на даний час є ОСОБА_2 , не встановлювались. Будь-яких обмежень чи перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою встановлено не було. Виявлені накладення земельних ділянок у випадку їх існування можливо усунути в інший спосіб в позасудовому порядку, із залученням проектних організацій, які виготовляли технічні документації, органу місцевого самоврядування та усіх власників суміжних земельних ділянок. Попередній власник земельної ділянки з кадастровим номером 072881800:01:001:5399, мати ОСОБА_6 , отримала земельну ділянку розміром 0,12 га відповідно до рішення Заборольської сільської ради №16/3-820 від 23.07.1993, а в подальшому рішенням №11/5 від 04.04.1997 сільська рада передала цю земельну ділянку ОСОБА_6 безоплатно у приватну власність (приватизація). У 1997 році був складений акт погодження меж з суміжними землекористувачами, зокрема з ОСОБА_3 . Позивач не зазначає про відомі йому наявні обставини, які вказують на будь-які порушення допущені відповідачем ОСОБА_1 при укладанні договору дарування, обставини, які вказують про нікчемність цього правочину та інші обставини, на підставі яких можна стверджувати про допущені порушення всіма діючими особами при вчиненні цього правочину та реєстрації права власності. Позивач не посилається на будь-які порушення вчинені при реєстрації права власності відповідача за цим договором. При укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_2 продавці ствердили, що земельна ділянка оглянута перед підписанням цього договору, недоліків та дефектів, які б перешкоджали її використанню за призначенням не виявлено. Стверджує, що ОСОБА_1 не вчиняв ніяких неправомірних дій, а відтак позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача адвокат Матвіюк Н.Р. звернулась з клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 20.04.2021 призначив судову земельно-технічну експертизу.

Висновок експерта №8458-8459 від 16.06.2022 надійшов до суду 17.06.2022. Відповідно до його змісту, фактичний порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1177 га з кадастровим номером 0722881800:01:001:1509, яка належить ОСОБА_7 на праві власності не відповідає правовстановлюючим документам на дану земельну ділянку; має місце накладення належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки загальною площею 0,12 га з кадастровим номером 0722881800:01:001:5399 на належну ОСОБА_2 на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 0722881800:01:001:1509, площа плями накладання становить 52 кв.м.

Представник позивача адвокат Матвіюк Н.Р. в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені.

Відповідач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав та просив залишити її без задоволення.

Представник третьої особи ТзОВ «Горизонт» Хвесик О.М. в суді апеляційної інстанції зазначила, що сторонам необхідно розробити нову технічну документацію.

Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились, хоча належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судом встановлено, що рішенням Заборольської сільської ради від 20.01.2006 №41/15 у власність ОСОБА_3 , спадкодавцю продавців ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (п.1.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки №2268 від 30.10.2018, укладеного з позивачем ОСОБА_2 ), передано земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,12 га, затверджено технічну документацію із землеустрою, вирішено видати та зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку, доручено землевпоряднику сільської ради внести зміни до земельно-кадастрових документів. Згідно копії технічної документації із землеустрою та копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №063353 від 24.10.2006, розмір земельної ділянки з кадастровим номером 0722881800:01:001:1509, що була виділена ОСОБА_3 на підставі вищевказаного рішення сільської ради, становить 0,1177 га. Межі земельної ділянки погоджено з усіма суміжними власниками, що стверджується копією кадастрового плану земельної ділянки.

ОСОБА_6 (дарувальник за договором №2728 від 05.12.2011, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 ), набула право власності на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 0722881800:01:001:5399 на підставі рішення Заборольської сільської ради від 04.04.1997 №11/5, що стверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ВЛ №016539 від 13.08.1997. Межі земельної ділянки ОСОБА_6 погоджувалися з фактичним користувачем суміжної земельної ділянки (станом на 1997 рік) ОСОБА_3 , що стверджується копією акту від 03.07.1997. Рішенням Заборольської сільської ради було затверджено технічну документацію із землеустрою та саме на підставі цього рішення первинному власнику земельної ділянки з кадастровим номером 0722881800:01:001:1509 було видано державний акт про право власності на землю, внесено зміни в земельно-кадастрові документи, а в подальшому - в Державний земельний кадастр.

Отже, земельна ділянка позивача сформована пізніше, ніж земельна ділянка відповідача.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У такому випадку як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України може розглядатися та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства вимога про визнання рішення незаконним, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №368/1158/16-ц, та у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №303/5074/17.

Одночасно з цим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із пунктом 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Сторони у позасудовому порядку мають можливість скористатися визначеним у пункті 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» способом відновлення своїх порушених прав, шляхом усунення технічних помилок, і лише у разі, якщо цей спосіб виявиться недієвим, чи згоди щодо визначення конкретних меж земельних ділянок не буде досягнуто, позивачі, чиї права порушені у результаті невідповідності інформації землевпорядної документації фактичним даним щодо площі, лінійних розмірів та конфігурації земельних ділянок, так і даним, визначеним державними актами, що є порушення вимог земельного законодавства, можуть звернутись до суду за захистом порушених прав.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26 серпня 2020 року у справі № 583/669/15-ц (провадження № 61-756св20), від 19 січня 2022 № 449/1165/17.

Згідно ч.12 ст.79-1 ЗК України, межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.ч. 2,5 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 28.08.2018, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд апеляційної інстанції розглядаючи справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги бере до уваги висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №8458-8459 від 16.06.2022, складений на виконання ухвали Волинського апеляційного суду від 20.04.2021.

Висновком судової земельно-технічної експертизи №8458-8459 від 16.06.2022 встановлено, що фактичний порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1177 га з кадастровим номером 0722881800:01:001:1509, яка належить ОСОБА_7 на праві власності не відповідає правовстановлюючим документам на дану земельну ділянку. Має місце накладення належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки загальною площею 0,12 га з кадастровим номером 0722881800:01:001:5399 на належну ОСОБА_2 на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 0722881800:01:001:1509, площа плями накладання становить 52 кв.м.

Судом не встановлено і позивачем не доведено, що земельна ділянка, належна відповідачу, накладається на належну йому земельну ділянку на 100%, як це зазначено у позовній заяві, і це накладення існує внаслідок неправомірних дій відповідача.

Вимоги про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку відповідача ОСОБА_1 може бути задоволена, якщо позивач доведе, що ця реєстрація порушує його права та інтереси. Підстав для припинення права власності відповідача на його земельну ділянку немає.

Оскільки право власності на земельну ділянку, яка на даний час належить відповідачу ОСОБА_1 було надано у 1997 році, раніше ніж на земельну ділянку, належну позивачу ОСОБА_2 у 2006 році, то відповідач не порушив ніяких прав позивача.

Позивачем надано копію технічного звіту про виконані на його замовлення топографо-геодезичні роботи за адресою: с. Забороль, Луцький район, Волинська область (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 722881800:01:001:1509), що проводились у листопаді 2019 року. Відповідно до висновків та рекомендацій по проведенню польових та камеральних робіт по об`єкту, гр. ОСОБА_2 необхідно звернутись із заявою до проектної організації про розробку (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виправлення відомостей Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку та усунення перетину земельної ділянки, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_1 за кадастровим номером 722881800:01:001:5399 площею 0,12 га.

Апеляційний суд погоджується з висновком про не співмірність обраного позивачем способу захисту з обсягом втручання у право власності відповідача, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог у цій справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 , подану адвокатом Матвіюк Наталією Ростиславівною залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді