Ухвала

від 01.08.2022 по справі 363/2165/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"01" серпня 2022 р. Справа № 363/2165/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42022112330000116 від 19.11.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду надійшло клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42022112330000116 від 19.11.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України в якому просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном, будь-яким особам. Обґрунтовуючи клопотання, посилається на те, що 31.05.2012 службовими особами Вишгородської міської ради Київської області орендодавцем (код ЄДРПОУ 04054866, зареєстровано за адресою: Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВ Центр» - орендарем (код за ЄДРПОУ 33157511, зареєстроване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 17) укладено договір оренди земельної ділянки із кадастровим № 3221810100:01:243:0201 (адреса: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17), на площу 4,0354 га. Укладення договору проведено на підставі рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області №102 від 23.02.2006 року та постанови Вишгородського районного суду Київської області від 10.10.2010 року. Також, 26.05.2017 земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 внесено до Державного земельного кадастру із площею 4,0354 га (витяг з ДЗК № НВ-3209050472017 від 26.05.2017 року) на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться в оренді ТОВ «КВ Центр» для експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу і будівництва торговельно-розважального комплексу та паркової зони. Вищевказані дії проведено у відповідності до статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Постанови КМ України № 1051 від 17.10.2012 року. Водночас, 02.06.2021 державним реєстратором прав на нерухоме майно Сквирської міської ради Київської області ОСОБА_4 прийнято рішення № 58510792 та проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «КВ Центр» (код ЄДРПОУ 33157511) із площею земельної ділянки 9,5354 га. (збільшено на площу 5,5 га). Документи для реєстрації подано громадянкою України ОСОБА_5 . Також, межі земельної ділянки збільшились за рахунок земель санітарно-захисної зони та емшеру Дніпровської водопровідної станції ПрАТ АК «Київводоканал», що призвело до позбавлення права користування належної йому земельної ділянки. В ході внесення змін до Державного земельного кадастру ПрАТ АК «Київводоканал» не повідомлялося та не надавало жодної згоди, а також не погоджувало будь-якої документації із землеустрою. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, площа вказаної земельної ділянки становить 9,5354 Га. Допитаний у ході досудового розслідування у якості свідка фізична особа підприємець (геодезист) ОСОБА_6 , показав, що ним було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться в оренді ТОВ «КВ Центр», цільове призначення «для експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу і будівництва торговельно-розважального комплексу та паркової зони» (внесено до ДЗК 11.03.2014 року), за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 17. 26.05.2017 земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 внесено до реєстру прав на нерухоме майно із площею 4,0354 га (витяг з ДЗК № НВ-3209050472017 від 26.05.2017) на підставі вищевказаної технічної документації, що відповідало проведенню у відповідність до статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Постанови КМ України № 1051 від 17.10.2012. За результатами проведеної Міністерством юстиції України перевірки щодо проведення реєстраційних дій державним реєстратором ОСОБА_4 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, були встановлені порушення. Зокрема, згідно з відомостями Державного реєстру прав встановлено, що за заявою про реєстрацію іншого речового права від 02.06.2021 №45974232, поданою ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «КВ Центр», державним реєстратором ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.06.2021 №58510792, на підставі якого внесено зміни до розділу №1374255032218 щодо зміни площі земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , - в результаті чого площу 4,0354 га змінено на 9,5354 га. При перевірці відомостей Державного реєстру прав Комісією встановлено, що для проведення державної реєстрації, всупереч пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухому майно та їх обтяжень №1127, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень», заявником не подано, а державним реєстратором ОСОБА_4 не витребувано документ, що встановлює набуття права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 площею 9,5354 га та проведено реєстраційні дії щодо зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна, а саме площі земельної ділянки. Отже, ОСОБА_4 зареєстрував зміни до іншого речового права за відсутності документів, необхідних для проведення державної реєстрації таких змін. Допитаний у якості свідка державний реєстратор ОСОБА_4 від дачі показань з приводу вказаних обставин відмовився на підставі ст. 18 КПК України. Допитана у якості свідка ОСОБА_5 показала, що вона працює приватним підприємцем та дійсно директором ТОВ «КВ Центр» ОСОБА_7 видавалася від імені товариства довіреність на її ім`я, з метою вчинення мною дій з реєстрації прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, приблизно 15.05.2021. Для проведення вказаної реєстрації нею були подані відповідні документи державному реєстратору Сквирської міської ради ОСОБА_4 . Які саме документи нею було подано та яким чином вказана земельна ділянка змінила свою площу на 9,534 га, остання не пам`ятає. Допитаний у якості свідка заступник директора начальник управління Дніпровської водопровідної станції ОСОБА_8 показав, що в ході огляду в публічній кадастровій карті території земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ «Київводоканал», ним було встановлено, що поруч з нею межує земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, територія якої розташована в передньому поясі зони санітарної охорони відкритої ділянки централізованого постачання води населенню м. Києва, тобто фактично встановлено, що її площу збільшено за рахунок земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування у ПрАТ «Київводоканал». Відповідні погодження передачі частини земель на користь ТОВ «КВ ЦЕНТР» не здійснювалися. Допитаний у якості свідка представник Вишгородської міської ради ОСОБА_9 показав, що 31.05.2012 між Вишгородською міською радою (орендодавець) та ТОВ «КВ Центр» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 площею 4,0354 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 17. Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом за №883 від 31.05.2012. У подальшому будь які зміни до вказаного договору не вносилися. Однак на даний час стало відомо, що згідно реєстрів земельна ділянка із зазначеним кадастровим номером має площу 9,5354 га. Таким чином, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що службовими особами ТОВ «КВ Центр», за попередньою змовою з іншими особами, вчинено умисні дії щодо незаконного збільшення площі земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, яка знаходиться у останніх на праві користування, згідно довгострокового договору оренди, з 4,0354 га до 9,5354 га, за рахунок земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування у ПрАТ «Київводоканал». Межа території земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, частково накладаються на територію земельної ділянки, яка знаходить у постійному користуванні ПрАТ «Київводоканал». Зазначені обставини вказують на наявність ризику обмеження права ПрАТ «Київводоканал» на використання належної їм земельної ділянки та повноцінного здійснення своєї діяльності з водопостачання. Таким чином, у разі не накладення арешту на вищевказану земельну ділянку, це може призвести до її втрати шляхом її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, тобто до втрати речового доказу. Таким чином, вказана вище земельна ділянка відповідає критеріям речових доказів, так як зберегла на собі сліди вчинення даного кримінального правопорушення. У зв`язку з цим, постановою прокурора від 27.07.2022 земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 визнано речовим доказом та приєднано до кримінального провадження. Оскільки, є підстави вважати, що із вказаною земельною ділянкою можуть здійснюватися дії направлені на втрату, використання, перетворення, передачі майна третім особам, з метою недопущення застосування заходів правового впливу на зазначене нерухоме майно виникла об`єктивна необхідність у накладенні арешту на вищезазначену земельну ділянку із забороною розпоряджатися нею.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав заяву, в якому просить проводити судове засідання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.

За клопотанням прокурора, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власника та користувачів майна.

Згідно з ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

З матеріалів клопотання встановлено, що слідчим відділом Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022112330000116, розпочатому 19.11.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України

31.05.2012 року між Вишгородською міською радою Київської області як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВ Центр» як орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області № 102 від 23.02.2006 року та постанови Вишгородського районного суду Київської області від 15.10.2010 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 4, 0354 га, кадастровий номер № 3221810100:01:243:0201, яка розташована за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17, з цільовим призначення для експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу і будівництва торговельно-розважального комплексу та паркової зони

26.05.2017 земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 внесено до Державного земельного кадастру із площею 4,0354 га на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться в оренді ТОВ «КВ Центр» для експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу і будівництва торговельно-розважального комплексу та паркової зони.

Згідно технічної документації з землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться в оренді ТОВ «КВ Центр» для експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу і будівництва торговельно-розважального комплексу та паркової зони за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що площа земельної ділянки з точністю до 1 кв. м складає 4, 0354 га. Земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничого комплекса і будівництва торговельно-розважального комплексу та паркової зони та межує: зі сторони А-Б Землі водного фонду, зі сторони Б-В Землі міської ради, зі сторони В-Г Вишгордське районне дорожнє управління, зі сторони Г-Д ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство залізничного транспорту, зі сторони Д-А землі міської ради. Обмеження та сервітути на земельній ділянці відсутні( п. 4.2 Договору оренди земельної ділянки). Межі земельної ділянки проходять по кутам повороту меж земельної ділянки згідно акта відновлення і погодження меж, погодженого власником земельної ділянки, всіма зацікавленими сторонами та виконавцем. Заяв та скарг при відновлені та погодженні меж земельної ділянки не надходило.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 02.06.2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Сквирської міської ради Київської області ОСОБА_4 прийнято рішення № 58510792 та проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «КВ Центр» земельну ділянку площею 4, 0354 га змінено на земельну ділянку площею 9,5354 га.

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.05.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 має площу 9,5354 га.

Згідно з листом ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 16.11.2021 року земельна ділянка (кадастровий номер № 3221810100:01:243:0201) безпосередньо межує із земельною ділянкою (кадастровий номер № 8000000000:78:138:0019), що перебуває в користування товариства. Інформації стосовно надання погоджень щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер № 8000000000:78:138:0019), у користування іншим суб`єктам господарювання у Товаристві немає.

27.07.2022 року постановою прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер № 3221810100:01:243:0201, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з положеннями ч.1, ч.2, ч.11 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказомкримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.2. ч.4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно дост. 14 Конституції Україниправо власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.2ст.328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1ст.321 ЦК Україниправо власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ч.1ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2,4,7, 11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами, міжнародного права.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «ОСОБА_1 та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. У рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи власника майна, до якого необхідно застосувати обмеження.

Як вбачається з поданого клопотання, прокурор звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, оскільки є підстави вважати, що із вказаною земельною ділянкою можуть здійснювати дії направлені на втрату, використання, перетворення, передачі майна третім особам.

Однак слідчий суддя зазначає, що саме по собі прийняття процесуального рішення про визнання об`єкту речовим доказом не є підставою для на кладення на нього арешту. Зазначені прокурором у клопотання підстави для накладення арешту на земельну ділянку, а саме те, що є підстави вважати, що із вказаною земельною ділянкою можуть здійснювати дії направлені на втрату, використання, перетворення, передачі майна третім особам є лише припущеннями прокурора, та не підтверджено жодними доказами.

Земельна ділянка кадастровий номер № 3221810100:01:243:0201, як на момент укладення договору оренди 31.05.2012 року між Вишгородською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВ Центр», так і на сьогоднішній день перебуває у власності територіальної громади.

Окрім того, в своєму клопотання прокурор просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, площею 9,5354 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 17, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном, будь-яким особам, що враховуючи користувачів цієї земельної ділянки та розташовані на ній об`єкти, неминуче призведе до надмірного обмеження діяльності користувачів цієї земельної ділянки та розташованих на ній об`єктів та суттєво позначиться на інтересах інших осіб.

Також слід зазначити, що ч.2 ст. 190 КПК, за якою здійснюється кримінальне провадження, передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном, або придбання права на майно, шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або таке що завдало значної шкоди потерпілому.

При цьому, прокурором не обґрунтовано в чому саме полягає обман чи зловживання довірою, ким були здійснені ці дії та яким шляхом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для накладення арешту на зазначену земельну ділянку, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, прокурора, а також те що існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а тому підстави для задоволення клопотання прокурора відсутні.

Керуючись статтями 132, 170-175, 371-372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42022112330000116 від 19.11.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - відмовити.

Повний текст ухвали проголошено о 16 годині 30 хвилин 04 серпня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1