Ухвала

від 03.08.2022 по справі 24/422

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.08.2022Справа № 24/422Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши матеріали

за поданням державного виконавця Другого київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуменюка В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа у справі

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005"

про стягнення 14 213 930,00 грн.

за участі представників: не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 (суддя Ярмак О.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005" на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 12 466 090 (дванадцять мільйонів чотириста шістдесят шість тисяч дев`яносто) грн. 00 коп. основного боргу з урахуванням інфляційних втрат та 1 747 840 (один мільйон сімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. пені.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005" (04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4, код ЄДРПОУ 33496404) в доход Державного бюджету України 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.01.2012 на виконання Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 у справі № 24/422 видано накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 повернуто без розгляду заяву державного виконавця Другого київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуменюка В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа.

01.08.2022 на електронну пошту суду надійшла заява державного виконавця Другого київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуменюка В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа, в якій державний виконавець просить суд встановити тимчасове обмеження боржника у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України ОСОБА_1 інн. НОМЕР_1 без вилучення паспортного документа - до виконання зобов`язань за рішенням суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2022 дана заява у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ярмак О.М. передана на розгляд судді Поляковій К.В.

На обґрунтування подання державний виконавець зазначив, що 28.01.2019 відкрито виконавче провадження № 58165055 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.01.2012 № 24/422 та винесено постанову про арешт майна боржника.

У подальшому державним виконавцем вчинялись дії, направлені на розшук майна боржника, однак відповідно до отриманих виконавцем відомостей нерухоме та рухоме майно, а також грошові кошти в боржника відсутні.

Одночасно, державним виконавцем здійснено вихід за вказаною у виконавчому документі та заяві стягувача адресою юридичної особи - боржника: м. Київ, вул. Сокальська, 4, однак ТОВ "Авангард 2005" не розшукано.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи - боржника: 65089, Одеська обл, м. Одеса, Київський район, вул. Академіка Корольова, будинок 92-А, однак за виходом державного виконавця за даною адресою боржник не знаходиться.

Постановою від 12.02.2019 державним виконавцем арештовано кошти, що містяться на рахунках, відкритих боржником в банківській установі, а також направлено платіжні вимоги про списання коштів з арештованих рахунків.

Листом від 19.02.2019 №25-4/1733-БТ АТ "ОТП БАНК" повідомлено про прийняття постанови про арешт коштів боржника до виконання, однак зазначено, що кошти на рахунках боржника відсутні; платіжні вимоги повернуто у зв`язку з неможливістю виконання.

24.06.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян Оленою Грайровною винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 58165055 Другому київському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі.

18.07.2019 державним виконавцем Другого київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Гуменюком В.В. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження АСВП № 58165055.

Як зазначив державний виконавець, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «АВАНГАРД 2005» значиться ОСОБА_1 (інн. НОМЕР_1 ) з 21.12.2011 року.

Таким чином, державний виконавець просив встановити тимчасове обмеження боржника в праві виїзду керівника боржника - юридичної особи, за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань за рішенням суду у справі № 24/422.

Відповідно до частини 3 статті 337 ГПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (частина 4 статті 337 ГПК України).

Частиною 6 статті 120 ГПК України встановлено, що суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Згідно з телефонограмою від 03.08.2022 державний виконавець Гуменюк В.В. був повідомлений про призначення судового засідання на 04.08.2022 о 15:30 год. для розгляду подання, однак до судового засідання не з`явився.

Відповідно до 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

На виконання статті 2 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24.03.2008 № 261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 № 25-32/463 та № 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пунктом 19 ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником; невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Суд зауважує, що юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду законом передбачено не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві. Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Крім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

У пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин. Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймі, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)».

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Разом зі цим, державним виконавцем не доведено, що керівник боржника-юридичної особи ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на юридичну особу-боржника відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Одночасно суд наголошує, що матеріали подання державного виконавця про тимчасове обмеження керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України не містять відомостей про наявність та номер закордонного паспорту ОСОБА_1 на підтвердження реальної можливості виїхати за межі України. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у Листі від 01.02.2013 Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Більш того, щодо обмежень, накладених у зв`язку з невиплаченими боргами, ЄСПЛ у рішенні «Стецов проти України» (рішення від 11.05.2021 заява № 5170/15) підкреслив, що такі заходи можуть бути виправдані тільки в тому випадку, якщо вони мають на меті гарантувати стягнення відповідного боргу.

Однак, державним виконавцем не доведено, що встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 в праві виїзду за межі України рішення в справі № 24/422 буде ґарантувати стягнення відповідного боргу.

У зв`язку з цим суд зауважує, що саме лише посилання державного виконавця на не виконання рішення суду в справі № 24/422 не є достатнім обґрунтуванням для встановлення відповідного обмеження та ґарантією стягнення боргу в межах даної конкретної справи.

У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: у відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження керівника боржника-юридичної особи ОСОБА_1 в праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст. 233, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Другого київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуменюка В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у справі № 24/422.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 08.08.2022 року.

Суддя К.В. Полякова