Ухвала

від 08.08.2022 по справі 910/21737/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання заяви про відвід судді необгрунтованою

м. Київ

09.08.2022Справа № 910/21737/21

За позовом Міністерства оборони України

до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех Системс»

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду заяви № 2838/12-12 від 28.07.2022 року «Про відвід судді» Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

Суддя Котков О.В.

Без виклику представники учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом б/н б/д до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (відповідач) про стягнення банківської гарантії у розмірі 29 080,80 грн. (двадцять дев`ять тисяч вісімдесят гривень 80 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов`язань за банківською гарантією №4766-0818/RPG5.1v від 28 серпня 2018 року не здійснено виплати позивачу гарантії у розмірі 29 080,80 грн., у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ "Пролог ЛТД" (назву змінено на ТОВ "ТЕХ Системс") зобов`язань за договором № 286/2/18/91 від 30.08.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/21737/21, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу. Крім того ухвалою суду від 07.02.2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех Системс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання № 2005/12-12 від 17.05.2022 року «Про розгляд справи в порядку загального провадження» Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" у справі № 910/21737/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання № 2702/12-12 від 18.07.2022 року «Про витребування доказів судом» Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк".

28.07.2022 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" надійшла заява № 2838/12-12 від 28.07.2022 року «Про відвід судді».

Вказана заява про відвід судді Коткова О.В. мотивована тим, що у відповідача виникають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді під час розгляду даної справи, оскільки судом безпідставно були відхилені клопотання відповідача про витребування доказів у справі та розгляд справи за участі сторін, чим позбавив відповідача свої процесуальні права на доведення своїх заперечень проти позову.

Розглянувши заяву № 2838/12-12 від 28.07.2022 року Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/21737/21, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

За приписами статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Заявник в обґрунтування підстав для відводу судді Коткова О.В. посилається на пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Фактично у поданій заяві заявник надає суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді, у тому числі висловлює незгоду із процесуальними рішеннями та процесуальними діями судді у межах даної справи.

У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника з процесуальних питань можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Дослідивши зміст поданої заяви про відвід судді, судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували упередженість та необ`єктивність судді Коткова О.В., безпосередньо та однозначно вказували на його упереджене ставлення до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" або особисту прихильність до інших учасників справи.

Суд звертає особливу увагу відповідача на те, що мотиви, викладені у заяві про відвід, є власними судженнями та суб`єктивними припущеннями заявника.

За таких обставин, з огляду на те, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження неупередженості судді в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу, заявленого відповідачем.

Керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву № 2838/12-12 від 28.07.2022 року Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" від розгляду справи № 910/21737/21 визнати необґрунтованою.

2. Заяву № 2838/12-12 від 28.07.2022 року Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/21737/21 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 09 серпня 2022 року.

Суддя О.В. Котков