Постанова

від 27.07.2022 по справі 9901/611/19

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року

м. Київ

Справа № 9901/611/19

Провадження № 11-482заі21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Анцупової Т. О., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року (судді Загороднюк А. Г., Білак М. В., Губська А. О., Калашнікова О. В., Соколов В. М.) у справі № 9901/611/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду попередньої інстанції

1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Комісії щодо невідновлення кваліфікаційного оцінювання позивача, зупиненого рішенням ВККС від 17 липня 2017 року № 193/вс-17, та/або щодо неоформлення результатів такого кваліфікаційного оцінювання шляхом прийняття колегією Комісії у письмовій формі рішення про підтвердження відповідності позивача займаній посаді судді та ненаправлення цього рішення до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА) та Окружного адміністративного суду міста Києва для врахування в роботі (далі - вимога 1);

- зобов`язати ВККС оформити результати кваліфікаційного оцінювання позивача шляхом прийняття колегією Комісії у письмовій формі рішення про підтвердження його відповідності займаній посаді судді й направити це рішення до ДСА та Окружного адміністративного суду міста Києва для врахування в роботі (далі - вимога 2);

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до рішення ВККС від 07 червня 2018 року в частині виключення зі списку осіб, щодо яких призначено кваліфікаційне оцінювання, відомостей про ОСОБА_1 (далі - вимога 3);

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про внесення змін до рішення ВККС від 07 червня 2018 року в частині виключення зі списку осіб, щодо яких призначено кваліфікаційне оцінювання, відомостей про ОСОБА_1 (далі - вимога 4).

2. Ухвалою від 21 грудня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, поновив позивачу строк звернення до суду із цим позовом, визнавши причини його пропуску поважними, та відкрив провадження в цій справі.

3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28 жовтня 2021 року на підставі частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС у частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення змін до рішення Комісії від 07 червня 2018 року в частині виключення зі списку осіб, щодо яких призначено кваліфікаційне оцінювання, відомостей про ОСОБА_1 ; зобов`язання ВККС прийняти рішення про внесення змін до її рішення від 07 червня 2018 року в частині виключення зі списку осіб, щодо яких призначено кваліфікаційне оцінювання, відомостей про ОСОБА_1 , - залишив без розгляду.

4. Судове рішення мотивовано тим, що:

- спір у цій справі пов`язаний з проходженням публічної служби, а тому застосуванню підлягає місячний строк звернення з позовом до суду, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- позивач фактично оскаржує не бездіяльність Комісії, а спірне рішення відповідача від 07 червня 2018 року, строк оскарження якого збіг і поважних причин недотримання строку звернення позивач суду не навів;

- рішення Комісії від 07 червня 2018 року могло бути самостійним предметом спору, однак позивач таким правом не скористався, а тому, звертаючись до суду в грудні 2019 року, пропустив місячний строк звернення до суду з позовом про оскарження спірного рішення від 07 червня 2018 року, що стосується проходження ним публічної служби.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

5. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про залишення частини позовних вимог без розгляду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і судом неправильно застосовано норми процесуального права.

6. Скаржник наголосив, що позовні вимоги, в частині яких оскаржуваною ухвалою суду його позовну заяву було залишено без розгляду, є похідними від вимог, розгляд яких був здійснений по суті рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року.

7. На думку скаржника, встановивши у межах розгляду цієї справи обставини дотримання позивачем строків звернення до суду з позовними вимогами № 1 та № 2, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду непослідовно та безпідставно залишив без розгляду позовні вимоги № 3 та № 4. І це при тому, що обставини, яких стосуються вимоги № 3 та № 4, мали місце пізніше, а саме виникли у червні 2018 року, в той час як позовні вимоги № 1 та № 2 стосуються бездіяльності відповідача, що має місце починаючи з лютого 2018 року (після прийняття Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) рішень від 09 лютого 2018 року № 199 та № 200).

8. ОСОБА_1 також зауважив, що предметом оскарження в розрізі позовних вимог № 3 та № 4 є саме триваюча бездіяльність відповідача, а не рішення ВККС від 07 червня 2018 року. Проте, на переконання скаржника, на порушення частини другої статті 9 КАС України суд першої інстанції здійснив підміну змісту заявлених позовних вимог, наслідком чого стало їх залишення без розгляду в оскаржуваній частині.

9. Скаржник також зазначив, що в цьому випадку мають місце триваючі правовідносини, у яких суб`єкт владних повноважень протягом певного (значного) проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) по відношенню до позивача. Крім того, при застосуванні строків звернення до адміністративного суду в цій справі вбачається необхідним виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови в захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, насамперед з боку держави, що має місце в цьому випадку.

10. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції.

Рух апеляційної скарги

11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 листопада 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року, а ухвалою від 13 грудня 2021 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 3 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, оскільки судом першої інстанції справа № 9901/611/19 розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), а також ураховуючи те, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін.

Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги

12. На момент розгляду справи ВККС відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду не надіслала.

Обставини, встановлені матеріалами справи

13. Рішенням ВККС від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.

14. 07 грудня 2016 року позивач звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.

15. Рішенням Комісії від 13 грудня 2016 року № 145/вс-16 ОСОБА_1 допущено до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

16. ВККС рішенням від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначила кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема ОСОБА_1 .

17. 08 лютого 2017 року Комісія прийняла рішення № 17/вс-17 про допуск ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

18. 16 лютого 2017 року позивач склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 75,75 бала, і згідно з рішенням Комісії від 17 лютого 2017 року № 12/зп-17 він був допущений до виконання практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.

19. За результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання ОСОБА_1 набрав 94,5 бала та згідно з рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 22/зп-17 визнаний таким, що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах процедури конкурсу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

20. Рішенням ВККС від 29 березня 2017 року № 24/зп-17 запроваджено тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду у межах конкурсу, оголошеного 07 листопада 2016 року.

21. ОСОБА_1 пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

22. До Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 12 квітня 2017 року.

23. Комісія у складі колегії дослідила суддівське досьє, наданий ГРД висновок, пояснення кандидата й 21 квітня 2017 року провела співбесіду з позивачем, за результатами якої прийняла рішення про внесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 здійснювати правосуддя у цьому суді.

24. 11 липня 2017 року ГРД до ВККС передала рішення про надання інформації на доповнення до висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, яке затверджено того ж дня.

25. 12 липня 2017 року Комісія у пленарному складі дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду зазначеного питання на 17 липня 2017 року з метою надання судді можливості ознайомитись з рішенням ГРД та надати свої письмові пояснення і заперечення.

26. 17 липня 2017 року до ВККС надійшла заява ОСОБА_1 про те, що під час проведення конкурсу на посаду судді Верховного Суду кандидат систематично відчував тиск з боку правоохоронних органів, деяких членів ГРД, окремих політиків, журналістів та громадських активістів з метою створення штучних перешкод успішному завершенню участі кандидата у конкурсі та поширення наклепницької інформації про нього, що є маніпуляцією. Для її спростування та доведення правомірності своєї поведінки кандидату необхідний час на використання правових механізмів. З метою недопущення будь-яких сумнівів в об`єктивності прийняття рішень, не бажаючи підірвати довіру до Комісії, правоохоронних органів, ГРД та ідеї конкурсу, кандидат висловив прохання призупинити стосовно нього кваліфікаційне оцінювання та конкурс з можливістю відновлення його участі у конкурсі з цього етапу (зі збереженням вакансії при цьому доборі або при наступному доборі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду).

27. За результатами засідання у пленарному складі 17 липня 2017 року Комісія прийняла рішення № 193/вс-17 про зупинення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , оскільки до Комісії надійшла інформація про обставини, які можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції.

28. 27 липня 2017 року ВККС дійшла висновку про припинення участі позивача у зазначеному конкурсі, оскільки позивач не пройшов усіх етапів кваліфікаційного оцінювання, що унеможливлює визначення його результатів та рейтингу для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оголошеному рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16.

29. 07 червня 2018 року ВККС прийняла рішення № 133/зп-18, яким, зокрема: призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно з додатком 1, у тому числі судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ; установила черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту, другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди; визначила графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання стосовно 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

30. Згідно з підпунктом 10 указаного графіка проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання щодо судді ОСОБА_1 призначено на 16 липня 2018 року.

31. Вважаючи, що процедура його кваліфікаційного оцінювання, незважаючи на прийняття ВККС рішення від 27 липня 2017 року № 526/вс-17 про припинення його участі у конкурсі на посаду судді Верховного Суду, підлягає звершенню у визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) порядку, що, у свою чергу, унеможливлює призначення щодо нього нового кваліфікаційного оцінювання, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

32. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

33. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції із цим позовом.

34. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21 грудня 2019 року поновив позивачу строк звернення до суду із цим позовом, визнавши причини його пропуску поважними, та відкрив провадження у справі за цим позовом.

35. Згідно із частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

36. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС у частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення змін до рішення Комісії від 07 червня 2018 року в частині виключення зі списку осіб, щодо яких призначено кваліфікаційне оцінювання, відомостей про ОСОБА_1 ; зобов`язання ВККС прийняти рішення про внесення змін до її рішення від 07 червня 2018 року в частині виключення зі списку осіб, щодо яких призначено кваліфікаційне оцінювання, відомостей про ОСОБА_1 , - залишив без розгляду на підставі частини четвертої статті 123 КАС України.

37. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 у цій частині, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що спір у зазначеній справі пов`язаний з проходженням публічної служби, а тому застосуванню підлягає місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

38. Суд першої інстанції указав, що позивач фактично оскаржує не бездіяльність, а спірне рішення відповідача від 07 червня 2018 року, строк оскарження якого збіг і поважних причин недотримання строку звернення з позовом позивач суду не навів.

39. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також зазначив, що, звертаючись у грудні 2019 року до суду з позовом про оскарження спірного рішення від 07 червня 2018 року, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовом, що стосується проходження ним публічної служби.

40. Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим указаний висновок суду першої інстанції з таких міркувань.

41. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС.

42. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, бездіяльності Кабінету Міністрів України визначено у статті 266 КАС України, відповідно до частини другої якої адміністративні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Комісії розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.

43. На підставі частин першої - третьої та п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

44. За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

45. Отже, діяльність ОСОБА_1 на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України є публічною службою.

46. Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

47. ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

48. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

49. Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

50. Оцінюючи обставини звернення ОСОБА_1 з позовом до суду з урахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ, а також положень частини п`ятої статті 122 КАС України, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що вказаною нормою статті 122 КАС України встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.

51. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

52. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

53. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

54. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

55. Як установлено матеріалами справи, 07 червня 2018 року ВККС прийняла рішення № 133/зп-18, яким, зокрема: призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно з додатком 1, у тому числі судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ; встановила черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту, другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди; визначила графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання стосовно 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Згідно з підпунктом 10 указаного графіка проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання щодо судді ОСОБА_1 призначено на 16 липня 2018 року.

56. Звертаючись до суду із цим позовом у відповідній частині, позивач не погоджується з рішенням Комісії від 07 червня 2018 року про призначення щодо нього кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, оскільки вважає, що стосовно нього має бути відновлене раніше призначене кваліфікаційне оцінювання, зупинене рішенням ВККС від 17 липня 2017 року № 193/вс-17.

57. Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач фактично оскаржує спірне рішення Комісії від 07 червня 2018 року, з яким він не погоджується, а не бездіяльність Комісії щодо невнесення змін до цього рішення.

58. З огляду на встановленні обставини Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом 16 грудня 2019 року в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення змін до рішення Комісії від 07 червня 2018 року в частині виключення зі списку осіб, щодо яких призначено кваліфікаційне оцінювання, відомостей про ОСОБА_1 , а також зобов`язання ВККС прийняти рішення про внесення змін до її рішення від 07 червня 2018 року в частині виключення ОСОБА_1 зі списку осіб, щодо яких призначено кваліфікаційне оцінювання, відбулосьзі значним пропуском установленого процесуальним законом місячного строку. При цьому звернення до суду з позовом напряму залежало від волевиявлення позивача, а тому наведені скаржником обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску цього строку, що унеможливлює його поновлення.

59. Не є слушними посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що позовні вимоги, в частині яких оскаржуваною ухвалою суду його позовну заяву було залишено без розгляду, є похідними від вимог, розгляд яких був здійснений по суті рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року, оскільки заявлені позивачем вимоги № 3 та № 4 за своєю суттю є самостійними вимогами, розгляд яких можливий окремо від вимог № 1 та № 2. При цьому вимоги позивача, розгляд яких суд першої інстанції здійснив по суті, не є предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду в цьому провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року.

60. Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

61. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

62. На підставі статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

63. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Т. О. Анцупова О. Б. Прокопенко

І. В. Григор`єва Л. І. Рогач

М. І. Гриців О. М. Ситнік

І. В. Желєзний В. М. Сімоненко

Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач

Г. Р. Крет О. С. Ткачук

Л. М. Лобойко С. П. Штелик

К. М. Пільков